|
21 листопада 2007 Як зупинити нелегальну міграцію? Польський досвід для УкраїниБогдана Костюк Київ, 21 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Шлях «із варяг у греки» за сучасних умов перетворився на шлях із Азії до Європи – «з моголів до готів», стверджують експерти ООН із транснаціональної міграції. Україна опинилась на цьому шляху і зітнулася з низкою серйозних проблем – від надійності свого «прозорого» східного кордону до фінансування повернення нелегальних мігрантів на їхню батьківщину. Своїм досвідом управління міграційними процесами поділились сьогодні з українськими колегами керівники Департаменту міграційної служби Польщі. Щотижня на західному кордоні України зупиняють нелегальних мігрантів, які «штурмом» намагаються потрапити на Захід, до Євросоюзу. Когось зупиняють українські прикордонники, хтось потрапляє до ЄС, але з набуттям чинності угоди між Україною та Євросоюзом про реадмісію (очікують, що це станеться вже 1 січня) нелегалів будуть вертати до України. Про це нагадав Тарас Качка, начальник Управління правового забезпечення євро-інтеграції Міністерства юстиції. При цьому Тарас Качка зазначив, що ці зміни позначаться на кожній особі, яка хоче подорожувати на захід чи на схід: «Від ефективності міграційної політики визначаються і певні перепони, які існують на шляху до міжнародного пересування осіб». Чітко розрізняють категорії біженців і трудових мігрантів Польська міграційна політика ґрунтується на відповідному законі про захист іноземців, в якому чітко розрізняють категорії біженців і трудових мігрантів. Як повідомила одна з керівників Управління у справах іноземців Йоанна Маєвська, понад 90 відсотків іноземців, які отримують цей статус у Польщі – це громадяни Росії чеченської національності. А понад половину трудових мігрантів, легалізованих у Польщі, – громадяни України. Йоанна Маєвська: «Упродовж кількох років ця структура не змінюється, але в останні три роки спостерігається вельми позитивна тенденція: збільшується кількість українців, які працюють у Польщі легально. Серед українців хіба що один відсоток тих, хто каже про політичні переслідування вдома і воліє отримати статус біженця, і це, швидше, виняток, аніж правило. Правило ж полягає у тому, що українські заробітчани легалізуються, знаходять офіційну роботу і потрапляють під закон про захист іноземців, які мають право на тривале проживання у Польщі». Українські заробітчани замінюють польських, які поїхали за більшими грошима Голова інформаційного відділу Управління у справах іноземців Польщі Павел Доманськи відзначив, що управління міграційними потоками у Польщі має «два обличчя»: з одного боку, до Польщі прибувають не лише легальні українські робітники, але й нелегали і з України, і з країн Сходу. З другого боку – після вступу до Євросоюзу Польща втратила власних кваліфікованих робітників, які поїхали за більшими зарплатами на терени так званої «старої» – Західної Європи». На їхні місця у Польщі претендують працівники зі сходу. Сучасна міграційна політика має враховувати ці нюанси, тож Польщі та Україні варто спільно розробити заходи з управління трудовою міграцією, які б врахували інтереси усіх сторін: працедавців і робітників, «старої Європи» та Польщі й України, вважають польські експерти. Вони також попереджають: попереду копітка праця з вироблення спільних «правил гри» на спільному для офіційних Києва і Варшави міграційному полі. |