25.06.2008 http://www.dw-world.de/

На кого розрахована європейська "блакитна карта"?

Європейська "блакитна карта" має відкрити висококваліфікованим іноземцям доступ до вакансій на ринку праці ЄС. Утім, поки що європейський ринок не надто привабливий для закордонних фахівців такого класу.

Проект європейської "Блакитної карти" повинен орієнтуватися, насамперед, на громадян нових членів ЄС. Таку тезу сьогодні у Брюсселі озвучила доповідач Європарламенту з директиви "Блакитної карти" Єва Кламт.

За задумом Єврокомісії, "Блакитна карта ” повинна сприяти вирішенню проблеми гострого браку висококваліфікованих кадрів у низці галузей економіки і соціального забезпечення країн європейської спільноти. ЄС планує залучати лікарів, інженерів, учених-дослідників та фахівців у галузі комп'ютерної техніки і програмування. Як розповіла на прес-конференції у Брюсселі Єва Кламт, вже сьогодні німецькій ІТ-галузі бракує 95 тис. інженерів.

Однак, черг із закордонних фахівців, які б  рвалися заповнити вільні місця, не спостерігається. У своєму звіті, який буде опубліковано наступного понеділка, доповідач Європарламенту зазначає, що однією з основних причин виникнення такої ситуації є заплутане законодавство, яке ускладнює іноземному професіоналу шлях до робочого місця.

Крім того, і це доводять усі порівняльні дослідження, європейсьий ринок високих технологій досі значно поступається за привабливістю американському, канадському і австралійському: "Станом на сьогодні, усі факти вказують на те, що європейський ринок є непривабливим для високофахових спеціалістів. Саме тому проект "Блактиної карти" має змінити цей імідіж", - каже Кламт.

Щоб змінити ситуацію і привабити іноземного фахівця, план „Блакитної карти” передбачає виплату утричі більшої місячної зарплати від суми мінімальної зарплатні на батьківщині спеціаліста. Однак, як вказує у доповіді Єва Кламт, якщо для гігантів європейського ринку виплачувати високі зарплати співробітникам не становить жодних проблем, чимало малих і середніх підприємств зіштовхнуться з фінансовими труднощами і тому потребують дотацій.

Невизначеним поки що залишається і критерій професійного досвіду. Єврокомісія пропонує мінімальний термін – 3 роки. Одначе, як бути молодим спеціалістам, випускникам колледжів та університетів, які ще не встигли здобути досвіду праці у галузі? Ця та інші дилеми потребують оптимального розв’язання, отже проект «Блакитної карти», вочевидь, зазнає ще чимало змін перед офіційним запуском.

Точним вже сьогодні є те, що карту видаватимуть для запрошенного працівника і членів його родини мінімум на рік, стандартно – на два роки. Власник "Блакитної карти" зможе після закінчення фіксованого контракту в одній з країн ЄС переїжджати до іншої, у разі появи вакансії. Однак новий документ не дає права на постійне проживання в Євросоюзі та на не обмежений часом трудовий контракт.

Очікується, що нові законодавчі пропозиції набудять чинності вже навесні наступного року, якщо до того часу Єврокомісії вдасться оптимізувати усі пункти цього амбітного плану.

Дмитро Каневський