Де логіка?

Депутати проти авіаційної співпраці з НАТО

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
http://www.day.kiev.ua №203, 4 листопада 2005

Українські депутати поставили «підніжку» руху держави до НАТО. Одночасно вони завдали удару по українській авіації. Ігри у вибори даються взнаки? Цими днями вітчизняний парламент не ратифікував угоду з НАТО про використання стратегічної транспортної авіації України в операціях і навчаннях Альянсу. Цей меморандум було підписано ще в минулому році — 7 червня 2004 року у Варшаві. Згадка про дату не випадкова: на той час прем’єр-міністром був Віктор Янукович, який нині стоїть на чолі партії «Регіони України»... Фракція цієї політичної сили в парламенті не взяла участі в голосуванні. Можна згадати й ще про деякі політичні сили, які раніше виявляли більшу прихильність до співпраці з НАТО. Цей приклад фактично в чистому вигляді показує, як питання стратегічного значення перетворюється політиками на питання популістського характеру.

Що давало б Україні схвалення меморандуму? Начальник управління євроатлантичної інтеграції Генерального штабу Збройних сил України Леонід ГОЛОПАТЮК розповів «Дню», що «цей документ був потрібен, виходячи з абсолютно прагматичних міркувань». Серед його можливостей — відновлення техніки, заробляння коштів, тренування льотчиків... «У мене таке враження, що ніхто не розбирався в цьому. Спрацював стереотип абревіатури. Депутати побачили слово «НАТО» і почали, не вникаючи в подробиці, реагувати суто популістськи», — наголосив Л. Голопатюк. Він додав, що такими авіаційними потужностями володіє не так і багато держав. «Для більшості членів НАТО це — «терра інкогніта». При цьому перед Альянсом дедалі частіше постають завдання для оперативного перекидання миротворчих контингентів. НАТО дозволяє заповнити цю нішу Україні. Саме меморандум дозволив би зняти багато непотрібних умовностей», — розповів Л. Голопатюк.

Чому ж депутати відмовилися від вигідного для України рішення? «День» звернувся з цим запитанням до представника фракції «Регіони України» Володимира ЗУБАНОВА . Спочатку він пояснив, що багато виборців «погано налаштовані стосовно вступу до НАТО». (Якою ж має бути налаштованість виборців, якщо значна частина політиків замість того, щоб пояснити, наскільки корисними є співпраця та членство в НАТО, підіграють таким настроям). Ніби попереджаючи запитання про те, що цей меморандум передбачає не членство, а лише співпрацю, депутат висловив згоду: «це технічна співпраця, і навіть нейтральні країни (Австрія, Фінляндія) мають таку співпрацю з НАТО». Політик підсумував: «На перший погляд, можна було б і проголосувати. Але непродумані дії влади, яка заявляє, що ми хочемо до НАТО, призвели до того, що саме слово «НАТО» в будь-якому контексті викликає несприйняття наших виборців і фракції «Регіони України». Влада дуже політизувала це питання. І зараз будь-яке згадування Альянсу в будь- якому контексті вже не сприймається». «День» не сперечався, бо з передвиборними гаслами суперечки часто марні, а лише нагадав, що нинішня влада лише (нарешті!) чесно заявила про те, про що при попередній владі відважувалися говорити лише деякі найсміливіші політики. При цьому нагадаємо, що саме рішення про вступ до Альянсу було прийнято ще три роки тому на засіданні РНБОУ — 23 травня 2002 року.

У Міноборони повідомили «Дню», що це питання знову буде поставлено на голосування. Втім, не уточнили, коли саме. Поки що ж частина депутатів має змогу подумати над запитанням: кому гірше стало від неприйняття рішення — владі чи авіації? Напевно, ці політики ще часто знову закликатимуть: ми маємо бути в ЄЕП, бо в Євросоюзі на нас ніхто не чекає. А чому там повинні чекати? Леонід Голопатюк із цього приводу доречно заявив: «Ті, хто голосував проти, не зрозуміли елементарного. Із таким непослідовним, емоційним підходом нас справді ніхто не чекатиме. Нам роблять вигідну пропозицію, а ми відповідаємо відмовою. У партнерів постане логічне запитання: а навіщо з вами мати справу в майбутньому?»

ДО РЕЧІ

Українські регіональні чиновники вивчали нещодавно переваги приєднання України до НАТО у штаб-квартирі організації в Брюсселі. Серед запрошених для участі в спеціальній програмі — заступники голів усіх обладміністрацій країни. Цю поїздку було організовано в рамках загальнодержавної програми інформування населення про принципи роботи та завдання Північноатлантичного союзу. Заступник керівника Кіровоградської облдержадміністрації Вадим Черниш поділився своїми враженнями від поїздки з журналістами: «Більшість українців, на жаль, виступають проти вступу до НАТО. Так сталося насамперед тому, що наше суспільство не усвідомлює, що Альянс — це не агресивна військова організація». Він наголосив, що серед основних завдань НАТО — боротьба з міжнародним тероризмом. Пан Черниш повідомив, що всі рішення НАТО приймаються лише консенсусом — тобто за згоди всіх 26 країн-учасниць. «Це справді демократичний метод», — наголосив він. Представник кіровоградської влади також нагадав, що згідно зі статутними документами Альянсу, напад на одного з членів автоматично означає початок боротьби проти всіх країн- учасниць Союзу. «Членство в НАТО є гарантією колективної безпеки», — процитувала «Дню» слова Вадима Черниша Дарія СІЧКАР із Кіровограда.