Німецька Хвиля, 26.02.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Складний шлях України до євроатлантичних структур

Чому в однієї з найбільших країн Європи, України, на шляху до євроатлантичних структур виникають перешкоди? Хто менше хоче бачити Україну в Європейському Союзі – сама Україна чи, власне, ЄС? І, нарешті, як подолати скепсис більшої частини українського населення щодо Північноатлантичного Альянсу? Відповіді на ці запитання - сьогодні у “Фокусі”.

“Складний шлях України до європейських та євроатлантичних структур: розвиток та перспективи” – такою була тема дискусії чергового засідання клубу Фонду Конрада Аденауера. Його представництво в Україні запросило на подіум двох міністрів оборони: нинішнього українського - Анатолія Гриценка та колишнього німецького - Фолькера Рюе. Втім, темами суто військовими дискусія не обмежилась. Говорили і про останні заяви одного з єврокомісарів щодо віддаленості вступу України до ЄС принаймні років на 20. Німецький політик Рюе порадив Києву самому  форсувати шлях до Євросоюзу

“Україна повинна бути готова … також зі свого боку ініціювати розвиток відносин з Європейським Союзом. Треба стати відкритими для інвестицій. Під час помаранчевої революції сотні мільйонів європейців вперше усвідомили, що Україна є  європейська держава. І таке сприйняття потрібно відрізняти від буденної політики. Шлях України до євроатлантичних структур, тобто ЄС і НАТО, відкритий, і тут діє такий принцип – той, хто швидше розвивається, той і швидше, так би мовити, просувається”.

На думку Фолькера Рюе, який, до речі, очолював Комітет Бундестагу із зовнішніх зв’язків, поки що Україна знаходиться на ранній фазі процесу вступу до ЄС. Спочатку, каже екс-міністр, необхідно реалізувати програму дій, після цього з’явиться шанс на асоційоване членство, і якщо ці етапи Україна подолає успішно,  то тоді настане день, коли розпочнуться  переговори про вступ до ЄС.

Однак, останні соціологічні опитування, зокрема Центру Разумкова, який довгий час очолював Анатолій Гриценко, свідчать, що кількість прихильників приєднання України до ЄС дещо зменшилась у порівнянні зі стабільними показниками упродовж 2001-2004 років. Наразі необхідність вступу України до Європейського Союзу бачать 40,7 % опитаних проти 34, 2 % тих, хто так не вважає. Що стосується НАТО, то, як відомо, більша частина населення України, взагалі не підтримує ідеї приєднання України до цього Альянсу. Анатолій Гриценко, однак, переконаний, що вже за рік кількість прихильників НАТО в Україні суттєво зросте. Основний шлях -, переконаний міністр оборони, подолання стереотипів:

“Для того, щоб переконати саму впевнену у неприйнятності НАТО частину суспільства, треба донести їй правду про те, які стереотипи штучно створюються і які не відповідають тому, чим НАТО є насправді. Якщо зараз запитати литовця, чеха чи угорця, які ніколи не були нашими ворогами, чи змушує вас НАТО розміщувати на вашій території ядерну зброю, відповідь буде – ні. Чи змушує вас НАТО закривати заводи, відповідь буде – ні. Чи змушує НАТО знищувати зразки озброєння колишнього радянського виробництва – ні. Навпаки, вони його утримують і спільно з НАТО модернізують”.

Поширення інформації про НАТО в Україні – одна зі складових вироблення у населення об’єктивного, а не стереотипного ставлення до цієї структури. При Міноборони України працює телерадіостудія, яка продукує спеціальні ролики на тему “Територія безпеки та атлантичний вибір”. Однак, якщо говорити про шлях України до НАТО, вважають як Рюе, так і Гриценко, не варто забувати про Росію. Хоча Фолькер Рюе і переконаний, що на заваді приєднанню України до Альянсу Москва не стане:

“Росія була проти вступу до НАТО країн Балтії, але незважаючи на це вони приєднались до Альянсу. Все залежить винятково від України, адже відносини між НАТО та Росією розвиваються досить непогано. Росія ніколи не стане ані членом НАТО, ані членом Європейського Союзу. Це величезна країна із десятьма часовими поясами, співпраця з якою здійснюється на основі стратегічного партнерства. Росія, наприклад, є вельми важливим партнером, з яким, вірогідно, нам вдасться перешкодити Ірану виробляти  ядерну зброю”.  

На думку міністра оборони України Анатолія Гриценка, Україна може навчитись у Росії того, як слід розбудовувати відносини з НАТО:

“Росія, яку дуже поважають у південно-східних регіонах, стукає у всі двері НАТО більше, ніж Україна, для того, щоб отримати, наприклад, замовлення на спільне виробництво систем озброєння. Вона це робить з Італією, Францією, Німеччиною і створює собі робочі місця. Теж саме повинна робити і Україна. І через створення робочих місць наші люди переконаються, що НАТО -  це нормальна організація, з якою вигідно співпрацювати”.

Німецький колега Анатолія Гриценка у відставці - Фолькер Рюе багато часу приділяє розвитку німецько-українських відносин саме на політичному рівні. Один із чільних членів ХДС, Рюе, наприкінці зустрічі у Клубі Фонду Аденауера наголосив, що у Німеччини та України, безсумнівно, є  один спільний інтерес – забезпечення стабільності на континенті.

Олена Грищук