ЄС надасть Україні "сусідський" статус?

За матеріалами української служби ВВС

Євросоюз підтримав пропозицію Британії і Швеції розпочати нову форму зв'язків з Україною, Білоруссю і Молдовою, які стануть новими сусідами ЄС після очікуваного розширення.

Лондонська "Файненшел Таймс" зазначає, що міністри закордонних справ ЄС прийняли таку ухвалу на своєму спільному засіданні в понеділок у Люксембурзі. Газета пише:

"Міністри закордонних справ ЄС учора підтримали пропозиції Британії та Швеції почати розбудову нових відносин з Україною, Білоруссю та Молдовою, які стануть новими сусідами Європи після розширення на схід. Це стало досі найчіткішим визнанням на рівні міністрів того, що після розширення ЄС постане перед новими проблемами на своєму східному кордоні, якщо не спробує якось прив'язати ті країни до розширеної Європи."

У листі, яким супроводжувалися пропозиції, надіслані міністрам закордонних справ ЄС, британський міністр Джек Стро пише, що Європейський Союз має прямий інтерес у тому, щоби сприяти вирішення проблем, викликаних самими цими трьома державами, а також їхніх внутрішніх проблем.

"Файненшел Таймс" далі пише, цитуючи листа пана Стро, що через три роки, коли до Євросо.зу увійдуть три балтійські держави, п'ять країн центральної та східної Європи, Кипр і Мальта, на нових кордонах організації постануть проблеми прикордонної злочинности, перемитництва і нелегальної міґрації:

"Втім, уряди Польщі та Угорщини прагнуть, щоби Євросоюз надав Україні, Молдові та Білорусі бодай якусь перспективу - забезпечивши в такий спосіб стабільність у реґіоні, приборкання іміґраційних потоків і сприяння реформам. Британія та інші країни вчора визнали слушність таких пропозицій. Зараз Британія, зокрема, розглядає можливітсь запропонувати Білорусі, Україні та Молдові "особливий статус сусідів". Під час датського президентства у ЄС, яке розпочинається в липні, Європейська комісія спробує виробити правове визначення такого статусу. "

"Файненшел Таймс" зазначає, що такий статус має супроводжуватися графіком, згідно з яким трьом країнам буде запропоновано поступову лібералізацію торгівлі в межах ЄС - за умови , що вони запровадять економічні та політичні реформи і покращать ситуацію з правами людини.

А загалом вчорашні пропозиції, на думку газети, свідчать про розуміння всіма країнами нинішнього складу ЄС, що переговори про розширення організації мають завершитися до грудня, коли вибігає датське президентство - або на початку наступного року.

Автор: Intellect.org.ua
Дата: 16.04.2002 15:42
Джерело: http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&theme_id=0&material_id=11477

«Особливе сусідство»: сигнал від ЄС

№71 17.04.2002 «День»

Віктор Зам'ятін, «День»

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу на зустрічі в Люксембурзі підтримали пропозицію, висунуту Швецією і Великою Британією щодо започаткування нових відносин с Україною, Білоруссю й Молдовою, які стануть сусідами розширеного Європейського Союзу. Очікується, що процес розширення розпочнеться з 2004 року, причому до «першої десятки» країн, що стануть новими членами ЄС, увійдуть Польща, Угорщина, Словаччина — західні сусіди України, а згодом — і Румунія. При цьому пропозицією Великої Британії, яку мiстив лист міністра закордонних справ Джека Стро, як повідомляє «Файненшл Таймс», було надання Україні, Білорусі й Молдові «особливого статусу сусідів». Що означатиме цей статус, яким буде його конкретне наповнення, Європейська Комісія повинна визначити протягом головувавння в ЄС Данії (півроку, починаючи з 1 липня). Данія, до речі, закриває своє посольство в Києві. Пропозиції Лондона містять в собі, серед іншого, плани лібералізації торгівлі з трьома пострадянськими республіками, тісну співпрацю у сферах охорони кордонів, юстиції і внутрішніх справ, безпеки й оборони, але після того, як будуть продемонстровані успіхи в економічних і політичних реформах, поліпшиться ситуація з правами людини. Нові кордони ЄС зіткнуться з супутніми проблемами транскордонної злочинності, контрабанди, нелегальної міграції, — зазначив у листі до міністра закордонних справ Іспанії, головуючої в ЄС, Хосепа Піке міністр Стро, відзначивши водночас, що Євросоюз має пряму зацікавленість у тому, щоб допомогти впоратися з викликами, якими постають і самі ці три країни, і які є всередині них.

З іншого боку, країни «Вишеградської четвірки» — Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, які вважаються найбільш готовими до вступу до ЄС, самі звертаються до Євросоюзу з тим, щоб надати Україні, Білорусі, Молдові певні перспективи, щоб пiдтримати стабільність у регіоні, поставити перепони потокам імміграції і заохотити проведення в них необхідних реформ. Лист Стро, до речі, відзначає, що якщо про реформи в Україні й Молдові можна судити по-різному, то Білорусь тут залишається позаду них.

У всякому разі, люксембурзьке рішення може означати те, що ЄС принаймні, розпочинає реально думати над тим, як може виглядати Європа за кілька років, які відносини ЄС може мати з тими країнами, які в найближчі роки точно не увійдуть до числа його членів, і відходить від прагнення просто ізолюватися від них. Люксембурзьке рішення слідом за початком розмови про угоди про реадмісію й лібералізацію візового режиму може сприйматися і як певний сигнал, якого так довго чекали в Києві: нас починають слухати і навіть потроху розуміти.

КОМЕНТАР

Олександр ЧАЛИЙ , держсекретар МЗС України з питань європейської інтеграції:

«Ми позитивно оцінюємо рішення міністрів ЄС у Люксембурзі. По-перше, йдеться про наміри Європейської Комісії започаткувати новий діалог з Україною, визначити новий рівень співпраці, нові європейські перспективи для України. Ці наміри привітав і верховний представник ЄС у зовнішній і безпековій політиці Хав’єр Солана.

По-друге, рішення ЄС базується на диференційованому підході Євросоюзу до України і сусідніх з нею країн при виробленнi своєї політики. Це дасть Україні змогу реалізувати свої європейські прагнення».

«Статус сусіда» принижує Україну

Наталія Балюк

Високий Замок 20.04.2002 №91(2221)

Підтримана Європейським Союзом ініціатива Великобританії і Швеції про надання Україні спеціального “статусу сусіда” ЄС для української сторони виглядає дуже сумнівно.

Про це йшлося вчора у Києві на семінарі, присвяченому обговоренню українських перспектив на фоні ініційованого “сусідського статусу”.

Виступаючи на семінарі, колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк дав намірам ЄС обґрунтовану критичну оцінку. Він вважає, що спеціальний “статус сусіда” Україні нічого не додає. Більше того, принижує. Адже Україну “групують” з Білорусією і Молдовою, які є явними аутсайдерами на шляху до Європейського Союзу і яким також обіцяють “статус сусіда” ЄС. А це означає, що Євросоюз або недооцінює Україну, або ж переоцінює Білорусію та Молдову. Дехто з офіційних представників української сторони вже висловлювався з цього приводу. Днями держсекретар Міністерства закордонних справ України Олександр Чалий наголосив, що, порівняно з Білорусією та Молдовою, Україна лідирує щодо стабільності та глибини внутрішніх реформ, у тому числі й економічних. А отже, вона має право першості.

Спеціальний “статус сусіда” може обернутися для України ведмежою послугою, причому “послугою” безпідставною і безсенсовною. Він не має чітко виписаного у документах змісту, а тому постає питання: “Навіщо знову вигадувати велосипед, на якому давно їздять?”. Вже існують документи, які визначають статус взаємовідносин між Україною та ЄС. Це Угода про партнерство і співробітництво, Стратегія ЄС щодо України (документ Європейського Союзу, підписаний у 1999 році), а також Національна стратегія України щодо ЄС (документ, датований 1998 роком).

Більше того, британські експерти свого часу заявляли, що Росія, наприклад, не потребує спеціального статусу, оскільки вона давно є сусідом Європейського Союзу. Росія не потребує, а Україні для сусідства з ЄС потрібен статус?

Сусідський “євроремонт” для української хатинки

17:17 16 квiтня ForUm

Кількість українських волань до Європи не зводити на східних кордонах Польщі нову “берлінську стіну”, нарешті, перейшла в європейську якість. Євросоюз побоюваннями України пройнявся і передав Києву свої рекомендації про те, що треба зробити українцям, щоб стати бажаними гостями в Шенгенській зоні. ЄС навіть вигадав спеціально для України “особливий статус сусіда”.

Проте, спеціальний статус Євросоюз планує ввести не тільки для України, а й для Білорусі і Молдови. Відповідну постанову прийняли міністри закордонних справ ЄС на своєму спільному засіданні в понеділок у Люксембурзі. Таким чином ЄС підтримав пропозицію Британії і Швеції почати нову форму зв’язків з Україною, Білоруссю і Молдовою, які стануть новими сусідами Євросоюзу після очікуваного розширення організації.

Як пише британська “Financial Times”, "це стало до теперішнього часу найбільш чітким визнанням на рівні міністрів того, що після розширення ЄС зіткнеться з новими проблемами на своєму східному кордоні, якщо не спробує якось прив’язати ті країни до розширеної Європи".

У листі, яким супроводилися пропозиції, послані міністрам закордонних справ ЄС, британський міністр Джек Стро пише, що Європейський Союз має прямий інтерес у тому, щоб сприяти вирішенню проблем, викликаних самими цими трьома державами, а також їхніх внутрішніх проблем.”

Далі, цитуючи лист Стро, FT пише, що через три роки, коли в Євросоюз увійдуть три балтійських держави, п’ять країн центральної та східної Європи, Кіпр і Мальта, на нових кордонах організації виникнуть проблеми прикордонної злочинності, контрабанди і нелегальної міграції:

"Однак уряди Польщі і Угорщини прагнуть, щоб Євросоюз дав Україні, Молдові і Білорусі хоч якусь перспективу - забезпечивши таким чином стабільність у регіоні, приборкання імміграційних потоків і сприяння реформам. Британія та інші країни вчора визнали правильність таких пропозицій. Зараз Британія, зокрема, розглядає можливість запропонувати Білорусі, Україні і Молдові "особливий статус сусідів". У ході датського президентства в ЄС, яке починається в липні, Європейська комісія спробує здійснити правове визначення такого статусу".

FT вказує, що такий статус повинен супроводитися графіком, у відповідності з яким трьом країнам буде запропонована поступова лібералізація торгівлі в межах ЄС - за умови, що вони впровадять економічні та політичні реформи і поліпшать ситуацію з правами людини.

А загалом вчорашні пропозиції, на думку газети, свідчать про розуміння всіма країнами нинішнього складу ЄС, що переговори про розширення організації повинні закінчитися до грудня, коли закінчується датське президентство - або на початку наступного року.

У той же час, Рада міністрів Європейського союзу на минулому тижні передала Україні документ, у якому роз’яснюється візова політика ЄС відносно третіх країн (у т.ч. України). За умов виконання Києвом рекомендацій Брюсселя, громадяни України могли б згодом більш вільно пересуватися по країнах Шенгенської угоди. У документі роз’яснюється досвід Євросоюзу відносно візових проблем з країнами-кандидатами на вступ. Європейський союз таким чином орієнтує Україну в тому, над чим їй треба працювати для можливої лібералізації візового режиму. Мова йде про вдосконалення законодавства, облаштування кордонів тощо.

Свої пропозиції щодо візової політики з країнами ЄС Україна передала ще рік тому. Зараз отримана відповідь, у якій, однак не сказано, чи зможе ЄС пом’якшити візовий режим для українських громадян найближчим часом.

Проте, Україна натяк ЄС зрозуміла з півслова і готова зі своєї сторони взяти участь у розтягненні по цеглинці недобудованої стіни між собою і Європою. Відразу після отримання рекомендацій з “євроремонту”, держсекретар МЗС України з питань євроінтеграції Олександр Чалий заявив, що відповідь Євросоюзу дає Києву можливість офіційно розпочати роботу над пом’якшенням візового режиму.

Андрій Миселюк, ForUm

17:18 16.04.2002 | Дмитро Корчинський, Інститут регіональної політики:

Економіка тих країн, які вже встигли вскочити в Європейський союз, справді страждає від візового режиму, введеного супроти українських громадян. А українці роблять значний внесок в економіку цих країн: це й комерційний і звичайний туризм з боку України. І Чехія, і Польща завжди “нагрівалися” на Україні. Тому такий статус особливого сусідства буде наданий власне головно за їхньою ініціативою.

По великому рахунку Європа так сильно нам зобов”язана, що ми взагалі мали б очікувати безвізового режиму. Натомість європейські країни, які ми свого часу врятували від фашизму, тепер відгороджуються від нас візами і стінами. Я гадаю, що спеціальний сусідський формат зі спрощеним порядком отримання віз українськими громадянами цілком реальний. Українська держава все повинна зробити для того, щоб українці вільно пересувалися по світу, виїжджали куди вони хочуть – що в Росію, що в Європу.

Я не схильний думати, що надання такого статусу можна вважати припрошуванням до ЄС – тут європейці виходять з чисто прагматичних мотивів.

17:22 16.04.2002 | Сергій Толстов, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень:

-- Важко говорити про “особливий сусідський статус”, тому що в світовій практиці поки що такого не було. З іншого боку з такого статусу випливають специфічні обставини. Тому що поширення однакового режиму на три країни (Україну, Білорусь і Молдову) спричиняє погіршення умов для України, особливо виходячи зі специфіки ставлення до Білорусі і до Росії. Для України було б вигідніше, щоб ці режими були різними для усіх трьох країн. Тоді Україна зможе знайти для себе більш вигідні обставини і більш вигідні умови. Крім того вона зможе більшою мірою лобіювати стосунки з Польщею на правах союзника і найближчого сусіда, а також з Угорщиною, оскільки в Україні мешкає значна частина угорців.

В самій постановці питання надання “особливого” статусу нічого принципово нового нема. Теоретики в Західній Європі вже обговорювали ставлення особливого партнерства стосовно України, Росії і Білорусі ще в середині 90 років. Поки що, думаю, запропонований статус тут може стати тільки полем для переговорів. Адже взагалі поняття такого статусу поки що тільки теоретичне. Конкретика буде з’ясовуватися досить довго -- і в Європі, і в українському МЗС, яке лише отримало запрошення для розгляду такого діалогу. На це піде не менше року.

18:04 16.04.2002 | Павло Жовніренко, Центр стратегічних досліджень:

--Ситуація з Україною залежатиме від того, до якого формату цього “особливого статусу” прийдуть усі сторони. Тут можливі варіанти. Перший варіант – за принципом шлагбауму між двома будинками – тобто ЄС і тими, кого Європа вважає сусідами. Другий варіант -- перехідний статус від країни-нечлена ЄС до країни, яка стане повноправним членом ЄС.

До якого варіанту прийдуть сторони, свідчитиме сама угода, яка буде укладена між Україною, Молдовою, Білоруссю з одного боку і ЄС з іншого боку. Якщо угода передбачатиме якісь права, повноваження, обов’язки України, що передбачатимуть поступову інтеграцію України до ЄС, значить, ми матимемо справу з перехідним статусом. Я гадаю, це найбільш прийнятний варіант у ситуації невизначеності, в якій перебуває 10 років Україна. Цей крок з боку Європейського союзу означатиме, що Європа вже стомилася чекати від України якихось кроків і вирішила якимось чином легалізувати стосунки з Україною. І тим самим покінчити з сірою зоною між Росією і Євросоюзом.

18:12 16.04.2002 | Андрій Деркач, народний депутат, голова об’єднання “В Європу – разом з Росією”:

-- Візове питання є одним з найбільш болючих, але далеко не найважливішим питанням у відносинах України з Евросоюзом. Було б помилкою саме його ставити на чільне місце в процесі проведення переговорів з ЄС.

Звичайно, за певних обставин можна добитися деякого, хоч і незначного, пом’якшення візового режиму, але серйозної ролі це в процесі входження України в структури ЄС зіграти не може. Основним є приведення законодавства України у відповідність до прийнятих у ЄС стандартів. Без цього будь-які кроки України будуть паліативами.

Потрібно усвідомити, що ЄС, ніколи і ні за яких умов, не піде на надання безвізового статусу країні, яка не відповідає його критеріям. Та й для самої України безперспективно акцентувати зусилля саме на питанні візового статусу – навіть при максимально сприятливому його вирішенні це дозволить тільки збільшити кількість некваліфікованої української робочої сили в країнах ЄС, а не сприяти розвитку вітчизняної економіки в цілому. Тому єдино перспективним шляхом для України є якнайшвидша зміна законодавства, чим і повинна насамперед зайнятися новообрана Верховна Рада.

Що стосується “особливого статусу сусіда”, то це повинно бути не більше ніж тимчасовим заходом для створення Україні найбільш сприятливих умов в євроінтеграції, що проводиться. В іншому випадку ми ризикуємо залишитися надовго, якщо не назавжди, своєрідною “Європою другого сорту”, інтеграція якої в євроструктури стає суто декларативною.