повернутися Ї: кордон

Німецька Хвиля, 29.03.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Інформація про ЄС та українці

Створення спеціальних інформаційних центрів у областях України має допомогти мешканям більше дізнатися про Євро інтеграцію. Про особливості співіснування у Європейському союзі та зокрема багато практичної інформації про ЄС тепер можуть отримати мешканці Львова.

Одна світла кімната, з десяток читальних столиків і три комп’ютери, так виглядає місце, де кожен охочий може прийти і отримати відповіді на різноманітні питання про життя європейської спільноти. Інформаційний Центр завбачливо зосереджено у Центральній науковій бібліотеці, передусім з розрахунком на її фонди.  І хоча Центр працює вже з два тижні, тут не вельми людно. На запитання: Чому так? Консультант, наче виправдовуючись, пояснює, що це тимчасове явище, адже про Центр ще мало хто знає.

Керівник проекту Володимир Бригілевич розповідає, що інформаційний Центр відкрито за кошти Міжнародного фонду “Відродження”, аби сприяти підвищенню обізнаності громадськості щодо різних аспектів європейської інтеграції, відносин між Україною та ЄС:

“Це мало, що наш прем’єр, чи президент, хочуть бути у Європі. Ми теж, всі хочемо там бути, але кожен зі своїми уявленнями. Для одного Європа – це добрі заробітки, для інших – це страх: “я маю бізнес, хтось його забере”. І тут треба дати коректну інформацію, що Європа потрібна як рух, а не як страх, що щось забере. І ми тут бачимо просвітницьку діяльність, певним сферам донести правдиву інформацію, часом вона може бути і не приємною”.

Програма інформування українців щодо євроінтеграції на рівні держави було ухвалено ще чотири роки тому, але реально цю роботу провадять лише громадські організації. І як приклад, інформаційні центри. За сприянням Фонду “Відродження” в Україні таких інформаційних пунктів вже діє близько десятка, а до кінця року їх чисельність має збільшитися вдвічі, переконують працівники Фонду. Наразі все починається з обласних центрів, як то у Львові, каже Бригілевич. Згодом проект втілюватимуть у районах області, де планують відкрити три десятки шкільних європейських клубів. Основну увагу приділятимуть гірським районам Львівщини:

“У нас є програма дій: інформаційні брошури розповсюджуватимуть у школи, аудіо записи. Є можливість скористатися Інтернетом. Одна з ідей, проводити дебати і налагоджувати контакти, збирати аудиторії і спілкуватися в реальному часі. Ми звернулися у консульства, аби ті зголошувалися, коли на Львівщину завітають цікаві люди чи то актори, і щоб вони приходили у Центр. Тут мав би бути контактний пункт.”

Центр розраховано на різну аудиторію. Однак, проводячи аналогію з польськими інформаційними осередками, найчастішими відвідувачами мали б бути студенти, викладачі, вчителі, науковці та чиновники. Керівник проекту Володимир Бригілевич говорить, що тут не відмовлятимуть і тим, хто намагатиметься знайти інформацію про роботу за кордоном, адже це є один із шляхів інтеграції. А ще - бізнесмени зможуть налагоджувати ділові контакти, українські пенсіонери дізнаватися про пенсійні фонди Європи, а молодь - про спрощення візового режиму тощо. Все залежить від потреб самих відвідувачів, додає Бригілевич.

“Наші студенти цікавляться можливістю тимчасового навчання закордоном, і хотіли б брати участь у різних проектах, для цього їм бракує інформації”, каже ректор університету “Львівський Ставропігіон” Ярослав Кміт. Співпраця з Центром відкрила б для них такі можливості, вважає Кміт.

Депутат Європарламенту, член комісії Україна-ЄС  Гражина Станішевська переконана, що українці мало знають про Європейський союз, про це не пишуть газети та не інформує телебачення, кожен другий не знає елементарного. Скажімо, навіть, скільки країн у євроспільноті, каже вона. Інформаційні центри, на кшталт того, що відкрито у Львові, мають допомогти виправити ситуацію:

“Рано чи пізно в Україні має бути референдум, аби визначитись, чи народ хоче до Європейського союзу. Якщо не буде повного інформування, то люди не прийдуть на референдум, або скажуть, що ми нічого не знаємо, боїмося. І тоді перемоги не буде. Тому дуже важливо, щоб такі центри відкривалися в Україні.”

Загалом, після президентських виборів 2004 року, підтримка  вступу України до ЄС стала нижчою, вважає експерт Ірина Солоненко. Згідно з дослідженнями, на сьогодні вступ підтримують менше половини населення.

Депутат Станішевська переконана, що Європарламент охоче допоміг би Україні у впровадженні програм з інформування населення про ЄС, і кошти для цього є. Однак, українська влада самоусунулася від цієї проблеми, каже Станішевська:

“Єврокомісія передбачає фінансування, звичайно, якщо влада країн-сусідів хоче цього. Тільки влада повинна звернутися за допомогою, скажімо для утримання таких Центрів. Втім, досі такого звернення не було. Більше того, я сама запропонувала делегатам Верховної Ради зробити спільну програму з інформування громадськості про ЄС. А вони відповіли, що нема потреби, це все є . А я знаю, що нічого немає, бо я приїжджаю на Україну, і люди говорять, що нічого не знають”.

Станішевська каже, що готова допомогти роботі Центрів інформування, шукаючи та надсилаючи туди різні європейські програми, у яких могли б брати участь українці. Вона також готова переконати делегатів налагодити тіснішу співпрацю, щоб кожен депутат єврокомісії взяв під опіку один-два таких осередки. А вже 21 березня у системі Інтернет пройдуть дебати школярів європейських держав. До дискусії можуть долучитися і українці, каже Гражина Станішевська. Приміром, задати питання: чому ЄС не створює перспективи для України, і чи її місце саме у цьому союзі? 

Галина Стадник