Ї:
кордон 26.09.2008
Розпочало роботу Бюро з євроатлантичної інтеграції України
При Кабінеті міністрів України почало діяти координаційне Бюро з євроатлантичної інтеграції. Його очолив колишній представник Міністерства закордонних справ Вадим Трюхан. Бюро налагоджуватиме співпрацю між українськими органами влади, які займаються інтеграцією України до ЄС та НАТО.
Координаційне бюро з євроатлантичної інтеграції було створене ще влітку, однак повноцінно запрацювало лише нині після призначення керівника. Тепер Вадиму Трюхану належить вибудувати горизонтальну координацію між відомствами, які опікуються євроатлантичною інтеграцією країни. Підпорядковуватиметься Бюро віце-прем’єру Григорію Немирі, який так прокоментував створення бюро: «Однієї посади віце-прем’єра недостатньо. Ми не зазіхаємо на повноваження МЗС, але це Бюро заповнює важливий пробіл – це цілі напрямки, які з тих чи інших причин не були підтримані відповідними інституціями. Це стратегічне планування, аналіз, моніторинг, який використовується в ЄС, і кадрове забезпечення». Григорій Немиря розповів, що першочерговими завданнями для Бюро буде підготовка переговорів про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, про входження до європейської енергетичної спільноти, спільного європейського авіаційного простору. Віце-прем’єр зауважив, що з наступного року в Бюро з євроатлантичної інтеграції працюватиме 70 молодих фахівців. Нині дехто з них проходить стажування за кордоном.
Лілія Гришко
10.06.2008
Єврокомісар завуальовано зізнався, яке майбутнє в України з ЄС
Європейська політика добросусідства залишається фундаментом відносин ЄС з Україною, водночас Брюссель не впевнений, що такий самий формат відносин буде і в майбутньому. Таку заяву зробив єврокомісар з розширення Оллі Рен, промовляючи перед аудиторією своєї альма-матер, колледжу Св. Антонія в Оксфорді.
На початку виступу Оллі Рен пригадав свій «перший дзвоник» у колледжі у вересні 1990 року, коли світ і Європа стояли на порозі грандіозних змін, після падіння Берлінської стіни і напередодні розпаду СРСР. Сьогодні ж, зауважив єврокомісар, російський державний устрій тяжіє до авторитарного капіталізму. Боротьба між європейським шляхом розвитку і російською моделлю точиться в Україні. Як зауважив Оллі Рен, від часу «помаранчевої революції» Україна просувалася шляхом демократичних перетворень, але впровадження реформ усе ж пов’язане з чималими труднощами. "Євросоюз прагне тісніших зв’язків з Україною. Ми хочемо посилити Європейську політику добросусідства, аби зміцнити політичний діалог і покращити людські контакти. Водночас не передрікаємо майбутнього цих відносин",- зауважив Рен. Кажучи про перспективи розширення спільноти, Оллі Рен відзначив особливу роль прийняття базового документу ЄС. Згадуючи провал проекту Євроконституції влітку 2005 року, Рен припустив, що тоді найбільше цьому зраділи «реакціонери в Україні, панславісти в Росії, радикали в Сербії і турецькі націоналісти». Саме тому, підсумував Оллі Рен, ЄС має використовувати політику розширення для просування принципів свободи і демократії в країнах Південно-Східної Європи, аби не залишити місця націоналізму і автократії.
«Польща дивиться на Україну як на майбутнього члена європейської та євроатлантичної родини!»
«Польща дивиться на Україну як на майбутнього члена європейської та євроатлантичної родини!». Так заявив міністр закордонних справа Польщі Радослав Сікорський, після зустрічі зі своїм українським візаві Володимиром Огризко. Сторони обговорили принципи підготовки до підписання угоди між міністерствами закордонних справ про співпрацю у сфері підготовки до «Євро 2012» та питання підготовки до зустрічей прем’єрів та президентів наших країн, які мають відбутися в березні.
Головною метою зустрічі було парафування Угоди про малий прикордонний рух (УМПР), яку Володимир Огризко назвав «лише першим кроком, оскільки є більш серйозні цілі – щоб українські громадяни мали безперешкодний доступ до країн ЄС, такий самий, який громадяни країн-членів Євросоюзу вже нині мають в Україну». З цією метою вже цього місяця відбудуться польсько-українські консультації на рівні робочих груп щодо здійснення спільного митного та прикордонного контролю на польсько-українських прикордонних пунктах пропуску (ППП), після чого буде вислано спільну делегацію до Брюсселя, яка проведе трьохсторонні переговори з Єврокомісією. Але це не означає, що українська сторона відмовляється від збільшення кількості ППП на українсько-польському кордоні: «Ми виступаємо за те, щоб кількість пунктів пропуску була збільшена на 6-8 нових» – наголосив очільник українського МЗС.
Повертаючись до УМПР міністри одностайно підкреслили, що ця угода полегшить перетин кордону на ділянках де є найбільш інтенсивним рух громадян з обох сторін, дозволить здійснювати його у «менш забюрократизований спосіб».
Деталі «Угоди між Кабінетом міністрів України і урядом Республіки Польща про принципи малого прикордонного руху» погодився прокоментувати заступник директора Департаменту консульських питань та діаспори Мірослав Ставскі.
– Пане директоре, що таке телеінформаційна система для потреб малого прикордонного руху? Хто і як її впроваджуватиме?
– Розпорядження (ЄС) № 1931/2006 від 20 грудня 2006 р. щодо принципів малого прикордонного руху, з одного боку, дає країнам-членам ЄС право укладати двосторонні угоди у сфері малого прикордонного руху (МПР), але, з другого, покладає на них обов’язок ведення реєстрації виданих та анульованих дозволів на право перетину кордону в рамках МПР, фактів порушення права власниками таких дозволів. Отже, в першу чергу це формування бази даних учасників МПР, до якої, в разі потреби, матимуть доступ відповідні органи будь-якої країни-члена ЄС. Крім того, заяви від громадян про видачу їм дозволу на право участі в МПР в електронній формі передаватимуться консульськими представництвами РП у Львові та Луцьку до Варшави, але не лише для внесення їх до бази даних, а й для виготовлення Дозволів. Власне наступним елементом цієї системи є самі дозволи, які видаватимуться українським учасникам МПР у формі полікарбонатних (пластикових) чіпових карток, для перевірки дійсності яких необхідний наступний елемент системи – відповідні електронні пристрої, які дозволять прикордонній службі їх зчитувати під час контролю.
– Який термін дії таких «дозволів-карток»?
– Українські громадяни, які отримають такі картки-дозволи на участь в МПР зможуть перетинати кордон без закордонного паспорта. Термін дії першого дозволу – 2 роки, а наступний видаватиметься вже на 5 років. Тут варто згадати, що ціна такої карти – 20 євро. Безкоштовно карту зможуть отримати три категорії громадян України: діти віком до 18 років, люди з особливими потребами (неповносправні), пенсіонери та пенсіонери, що отримують пенсії по інвалідності. Видаватимуть ці картки дозволи українським громадянам лише у двох польських консульствах в Україні – у Львові та Луцьку.
– Чому до Угоди про малий прикордонний рух не був включений Львів, який є на відстані приблизно 50 км від кордону?
– Правова база ЄС, яка визначає принципи МПР, передбачає 30 кілометрову зону малого прикордонного руху і у обґрунтованих випадках, як виключення, можна розширити цю зону до 50 км. Ми пішли на зустріч українській стороні і встановили максимальну глибину зони МПР на рівні 50 км. Львів опинився на межі цієї зони. Причому в межі зони входила лише невеличка частина міста. В цій ситуації ми не могли включити Львова до зони МПР, оскільки це було б порушенням норм відповідного європейського законодавства. Слід сказати, що через подібну ситуацію поза УМПР опинились український Дрогобич і польське Замостя.
– Чому польське консульство у Львові видає тільки шенгенські візи і чи будуть видаватися національні польські візи? Чим вони будуть відрізнятися від «шенгенських» віз?
– Я не можу погодитись із такою постановкою питання, власне сьогодні переглядав статистику і запевняю Вас, що Генеральне консульство РП у Львові видає не лише «шенгенські», а й національні візи.
Хочу звернути Вашу увагу на те, що всі візи терміном до 90 днів – «шенгенські», а всі візи з терміном перебування понад 90 днів – національні. Визначальним у цьому контексті моментом є мета поїздки, яку вказує заявник у візовій анкеті-заяві. В жодному випадку не матиме підстав для отримання національної візи заявник, який просить видати йому візу для туристичної поїздки. Натомість, обґрунтованою буде видача національної візи тим заявникам, які виїжджають до Польщі з метою відвідин родичів, а також на навчання, на роботу, на довше наукове стажування. При цьому мають бути представлені відповідні документи, які підтверджують вищевказану мету в’їзду на територію Республіки Польща...
– Скільки часу реально займе затвердження угоди Єврокомісією і чи українська та польська сторони вже зараз можуть здійснювати реальні заходи для того, щоб угода про малий прикордонний рух запрацювала якнайшвидше?
– По перше, оскільки неформальні консультації з Єврокомісією велися паралельно з польсько-українськими двосторонніми переговорами, не очікується висунення Брюсселем будь-яких застережень щодо положень угоди. По-друге, «затвердження» Європейською Комісією – це лише видача Єврокомісією оцінки УМПР на предмет відповідності законодавству ЄС, а Єврокомісія, як уже заявив міністр закордонних справ, не має на це якось чітко окресленого чи регламентованого часу...
Міністри В. Огризко та Р. Сікорський під час своєї прес-конференції висловили переконання, що Єврокомісія швидко видасть свій вердикт у справі УМПР. Український міністр, зокрема, підкреслив, що він особисто «звернеться до колег з Єврокомісії», щоб ті «якнайшвидше провели відповідну оцінку і поінформували про це Варшаву». Його польський колега, у свою чергу, наголосив, що «Ми не втрачатимемо часу, а вже розпочинаємо відповідну роботу, спрямовану на посилення консульських представництв, на виготовлення карт та підготовку відповідних служб до виконання угоди...».
Глави українського та польського зовнішньополітичних відомств сподіваються підписання Угоди вже у березні, під час зустрічі прем’єр-міністрів наших країн у Києві. Радослав Сікорський прогнозує, що «перші учасники малого прикордонного руху зможуть перетнути кордон вже на початку літа...».
Іван Козловський (Варшава), 04.03.2008
06.12.2007
Євросоюз похвалив Україну й надав їй 22 мільйони євро
БРЮССЕЛЬ. Європейський союз виділив Україні 22 млн. євро в рамках програми ЄС, яка передбачає заохочення тих держав, що демонструють відданість реформам. Про це в середу повідомила єврокомісар з політики добросусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Повідомляє Тетяна Карпенко:
Ці гроші є свого роду винагородою, яку Євросоюз запровадив для країн, що беруть участь у програмі сусідства. Відповідно до неї протягом 2007-2013 років має бути виділено 300 мільйонів євро. “Першими країнами, які мають від цього зиск, є Україна та Марокко. Тому що їхні намагання були дуже добрими і цілеспрямованими” - сказала Беніта Ферреро Вальднер. За словами єврокомісара, досягнення Києва полягає в тому, що він консолідував демократичний процес, а Рабата – у запровадженні реформ у сфері демократії, адміністрування та судочинства. В Єврокомісії наголошують, що отримані гроші Марокко витратить на посилення програми реформ, а Україна на подальше реформування енергетичного сектору, приділяючи головну увагу ефективному використанню енергії та відновлювальним джерелам. При цьому сума винагороди Марокко на 5 мільйонів перевищує українську.
27.11.2007
Євросоюз звернув увагу на чорноморський регіон
БЕРЛІН. Євросоюз має намір посилити інтеграцію причорноморських країн. Особливе місце України у цьому питанні в інтерв’ю „Німецькій хвилі” підкреслив статс-міністр міністерства закордонних справ Німеччини Гернот Ерлер. У понеділок у Берліні він взяв участь у форумі про перспективи та напрямки об’єднання Європи. Розповідає Олександр Сосновський:
Європейський союз потребує стабільних сусідів, зокрема в причорноморському регіоні. Тому в рамках політики сусідства ЄС має намір інвестувати в інтеграційні проекти причорноморських країн. До цих країн належить і Україна. Говорить статс-міністр німецького міністерства закордонних справ Гернот Ерлер: „Зрозуміло, що Україна - це член європейської політики сусідства і межує з Чорним морем. Тому тепер ми вестимемо інтенсивні переговори про участь України в цих проектах”. За словами статс-міністра, в рамках ЄС на ці цілі заплановано близько семиста мільйонів євро. Основні напрямки - це забезпечення енергобезпеки, транспорт і міграція. До проблем, які слід вирішувати, належить і візова. Без повноцінної участі України, вирішити ці питання у всьому регіоні буде важко. „Те, що цей значний проект здійснюватиметься за участю України - це без сумніву», - підкреслив Гернот Ерлер. На думку статс-міністра, після вступу України до СОТ і створення вільної торгівельної зони, вирішувати ці питання буде значно простіше.
15.09.2007
Підсумки саміту Україна-ЄС позитивно оцінюються всіма сторонами
КИЇВ. У Києві пройшов одинадцятий саміт Україна-ЄС. Зустріч на найвищому рівні засвідчила, що у двосторонніх відносинах є реальний прогрес, хоча про перспективи членства України в Євросоюзі не йшлося. Головний акцент саміту – підписання нової посиленої угоди про співробітництво. Розповідає Лілія Гришко.
Аби досягти конкретики у відносинах з Європейським союзом напередодні самміту, Україна поставила перед собою прагматичні цілі – досягти взаємної згоди щодо якнайшвидшого підписання нової базової угоди з ЄС, закріпити домовленості про полегшення візового режиму та обговорити питання ядерної безпеки і співробітництва в енергетичній сфері. Все це вдалося документально закріпити під час зустрічі керівництва Євросоюзу з українськими можновладцями. Тому президент України Віктор Ющенко залишився задоволеним темпом розвитку відносин з ЄС. «Наша сторона задоволена характером констатування наших пріоритетів у рамках цієї угоди. Звичайно, є положення, над якими двом сторонам треба ще працювати. І тому ми не скептично дивимося на них, а вони дають нам натхнення для того, щоб у наступних раундах переговорів ми вирішували нові питання», - наголосив Ющенко. У свою чергу Жозе Сократеш, прем’єр-міністр Португалії, яка нині головує в Євросоюзі, високо оцінив результати одинадцятого самміту Україна-ЄС і сказав, що проведення такої зустрічі напередодні українських виборів свідчить про високий рівень довіри між сторонами. «Проведення самміту саме у цей час має політичний характер. Це впевненість у демократичних процесах в Україні», - додав Сократеш. Також ключовою темою обговорення сторін стало створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Утім, президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу підкреслив, що це питання буде розглядатися лише після вступу України до СОТ й іншої альтернативи щодо цього не має. Він також зазначив, що другий раунд двосторонніх переговорів з підписання розширеної угоди Україна-Євросоюз відбудеться вже у жовтні. Наступні перемовини будуть присвячені саме створенню зони вільної торгівлі.
03.09.2007
Членство України в ЄС нині неможливе - Ферреро-Вальднер
БЕРЛІН. Членство України в Європейському союзі нині неможливе. Про це заявила в інтерв’ю німецькій газеті «Die Welt» відповідальна за зовнішні відносини єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер. Для такого кроку нині не вдасться знайти підтримки в країна-членах спільноти, пояснює вона. Україні слід було б краще використовувати всі інструменти політики сусідства, яку проводить ЄС, щоб якомога щільніше наблизитися до Євросоюзу, порадила Ферреро-Вальднер. Єврокомісар також повідомила, що Європейський союз планує нову ініціативу щодо полегшення імміграції з країн, які не є членами ЄС. Про це заявила. Метою нової стратегії є зменшення нелегальної міграції та можлива компенсація нестачі робочої сили, що існує в деяких галузях економіки ЄС. У рамках так званих „мобільних партнерств” громадянам з держав-нечленів Європейського союзу видавався б обмежений у часі дозвіл на перебування в країнах ЄС, пояснила Ферреро-Вальднер. На основі такого документу окремі держави ЄС могли б видавати цим громадянам дозволи на роботу.
Німецька Хвиля 13.07.2007
Європарламент оптимістично дивиться на відносини з Україною
Парламент Європейського союзу в четвер ухвалив доповідь депутата від Польщі Михала Томаша Камінські по Україні. Єврокомісія має керуватися цим документом при проведенні переговорів з Україною про нову угоду, яка називатиметься “Угодою про асоціацію”. Доповідь не виключає можливості членства України в ЄС, але і прямо її не підтверджує. Зі Страсбурга повідомляє Тетяна Карпенко:
Більшість депутатів Європарламенту, які брали участь в обговоренні в четвер, оптимістично дивляться на майбутнє відносин України і ЄС та вірять, що одного дня ця держава приєднається до організації. За словами віце-президента Європарламенту Марека Сівця, під час нещодавнього саміту Євросоюзу з'ясували, що ЄС є відкритим для прийому нових членів у майбутньому. “ Ця доповідь донесе до України важливе послання, що майбутнє України у ЄС не має розглядатися як фактор остраху, але як великий шанс та випробування,” - сказав Сівець. Водночас офіційна позиція керівництва Євросоюзу залишається незмінною. За словами єврокомісара Янеза Поточніка, Єврокомісія прагне наблизити Україну до ЄС якомога ближче, але не хоче робити жодних припущень про те, чим все це закінчиться у майбутньому.
Німецька Хвиля 22.06.2007
Провал реформування ЄС може завадити приєднанню України до спільноти
БРЮССЕЛЬ. Якщо реформу засадничих угод Євросоюзу буде провалено, Європейський парламент більше не голосуватиме за прийняття нових членів до спільноти. Про це заявив президент Європарламенту Ганс-Ґерд Петтергінґ, коментуючи значення нинішнього саміту у Брюсселі для майбутнього розвитку ЄС. Винятком Петтерінґ назвав лише Хорватію, щодо якої вже досягнуто принципових домовленостей. За словами президента Європарламенту, завади, які Польща нині ставить на шляху реформування ЄС, можуть стати шлагбаумом на шляху України до Євросоюзу. Нагадаємо, польське керівництво блокує реформування механізму ухвалення рішень всередині ЄС. Запропонований Німеччиною принцип, коли вага голосу країни напряму залежить від кількості її населення, у Варшаві вважають несправедливим.
Німецька Хвиля, 08.03.2007
Європейський союз збільшить фінансову допомогу Україні
БРЮССЕЛЬ. Європейський союз планує майже вдвічі збільшити фінансову допомогу Україні. Як повідомили в середу в Комісії ЄС, допомога буде спрямована на підтримку процесу реформ та виконання Плану дій „Україна-ЄС”. Таким чином упродовж наступних чотирьох років Київ отримає з Брюсселя 494 мільйони євро. Європейський союз вважається найважливішим фінансовим спонсором України. Починаючи від 1991-го року, український уряд отримав від ЄС майже два мільярди євро. Як повідомляють інформаційні агентства, нові кошти планується залучити передусім для інтеграції України в європейський енергетичний ринок. Крім того, йдеться про розвиток нафто- та газотранспортних систем, а також про підвищення ефективності використання енергії. Частину грошей буде використано для покращення прикордонного контролю.
6 березня 2007
Новий голова Делегації Європарламенту у зв’язках з Україною виступає за розвиток особливих відносин ЄС та Києва.
Наталія Вікуліна
Брюссель, 6 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Євросоюзу слід будувати чітку стратегію своїх відносин з Україною та підтримувати реформи в цій країні. Про це заявив новий голова Комітету Європарламенту у зв’язках з Україною Адріан Северин. Він також зазначив, що майбутня угода між Євросоюзом та Києвом має бути розвинутою і амбіційною, ніж чинний документ.
Українське суспільство хоче чітко знати, як далі розвиватимуться відносини з Євросоюзом – до такого висновку дійшов Северін та його колеги під час перебування в Україні, де провели 9 засідань Комітету парламентської співпраці Україна-ЄС. За словами європарламентаря, мешканці України хотіли б, аби ЄС у відносинах з Києвом замінив політику сусідства на політику розширення.
Новий голова Комітету Європарламенту у зв’язках з Україною також уважає, що попри суперечки, українські політичні партії та їхні лідери здебільшого виступають за європейський вибір України.
«Це має бути спільний проект України та Євросоюзу»
Водночас Адріан Северін вважає, що Євросоюз має будувати особливі відносини з Україною: «Україна з геополітичного та економічного погляду є надзвичайно важливим безпосереднім сусідом Євросоюзу. Ось чому ми вважаємо, що процес інтеграції цієї країни до ЄС, яким би не був остаточний формат цієї інтеграції, має бути спільним проектом України і Євросоюзу».
За його словами, не тільки для України є важливим впроваджувати реформи і наближатися до стандартів ЄС. Северін наголосив, що для Євросоюзу також є важливим розвивати чітку стратегію щодо перспектив відносин з Україною та підтримувати необхідні реформи в українському суспільстві. А майбутня угода між Брюсселем та Києвом має бути розвинутішою і прагматичнішою, ніж чинний документ, уважає Северін.
Риторика – зайва
Чи підтримуватиме він ідею, що нова угода має стати угодою про асоціацією, чого прагне Київ? На це запитання Радіо Свобода Адріан Северин відповів так: "Ми повинні бути прагматичнішими і менш емоційними, коли розглядаємо цю угоду. Тому я не хотів би говорити про концепцію та про те, як краще назвати угоду. Члени нашої делегації вже одностайно висловилися, що ця угода має йти далі, вона повинна бути прагматичнішою, розвинутішою і амбіційнішою, ніж попередня".
За словами пана Северина, найкраще дивитися на зміст угоди, а не на її назву, яку Євросоюз та Україна визначать наприкінці переговорів.
Зустріч «Україна — Трійка ЄС» у Києві
Богдана Костюк
Київ, 6 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Розробка нової угоди між Києвом і Брюсселем розпочнеться 8 березня. Такий результат зустрічі «Україна — Трійка ЄС», яка відбулася сьогодні у Києві. Угода не передбачатиме перспективи членства України в ЄС, але дозволить інтегруватися в євроструктури економічно.
Складні погодні умов затримали делегацію Євросоюзу на дорозі до Києва. Тож зустрічі з Президентом Віктором Ющенком і Прем‘єр-міністром Віктором Януковичем пройшли у скороченому форматі. Але сторони спілкуванням задоволені, так, принаймні, каже Президент Ющенко: «Ми задоволені і переговорами, і спільними діями, які відбуваються. Але виникає час подивитися на наші відносини у контексті більшої інтенсивності, формувати основи політичної асоціації, формувати основи економічної інтеграції».
Головне – розпочали переговори
Ключовими питаннями нинішньої зустрічі в Києві українські чільники назвали започаткування переговорного процесу щодо укладання нової – Посиленої угоди між Україною та Євросоюзом.
Заступник голови Секретаріату Президента Олександр Чалий зазначив: «Головна новина: з двох сторін було заявлено про готовність започаткувати переговорний процес, і на початку березня відбудеться перший раунд переговорів. Також обговорили питання співпраці в енергетичній сфері між Україною та ЄС, ті актуальні питання, які на сьогодні стоять. Також обговорили нову політику сусідства ЄС стосовно України у контексті національних стратегічних інтересів України».
А керівник МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайєнмайєр жартома поскаржився: адже починати переговорний процес довелося з одним міністром закордонних справ, а продовжувати доведеться з іншим. Пан Штайєнмайєр бачить переговорні перспективи таким чином: «Поглиблення економічної складової у стосунках між Україною та ЄС, питання енергетики, участі України в європейських миротворчих місіях. Ці питання ми нині лише накреслили, їх глибоко вивчатимуть на засіданнях робочих груп фахівці ЄС та України».
Курс України на євроінтеграцію незмінний
Підсумовуючи нинішній раунд київських політичних консультацій між Україною та ЄС, виконувач обов’язків міністра закордонних справ Володимир Огризко зазначив: українське суспільство та українська влада підтвердили незмінність зовнішньополітичного курсу на євроінтеграцію: «Ми сьогодні маємо дуже гарні стартові позиції щодо того, щоб перейти до нової, якісної співпраці з Євросоюзом. Ми задоволені тим, що зроблено, задоволені політичним діалогом, який відбувається між нашими сторонами. У цьому контексті ми дуже раді тому, що найближчим часом почнеться робота над угодою про зону вільної торгівлі».
Ця угода, за словами українського дипломата, дозволить поглибити економічну складову співпраці Києва і Брюсселя. Так само, як і складова політична, запевняють Володимир Огризко та Франк-Вальтер Штайнмайєр.
25 січня 2007
Політичні консультації трійки Євросоюзу та України у Києві
Богдана Костюк
Київ, 25 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Взаємодія між Україною і державами Європейського Союзу у галузі безпеки; забезпечення стабільності в Європі і виконання Плану дій «Україна – ЄС». Ці важливі теми 25 січня у Києві обговорювали керівники Міністерства закордонних справ України, Європейської комісії та Генерального секретаріату Ради Європи.
Нинішня зустріч відбулась у рамках політичного діалогу між Києвом і Брюсселем, відповідно до вимог Плану дій «Україна – ЄС». Напередодні засідання голова Єврокомісії в Україні Ієн Боуг нагадав, що окрім питань безпеки та політичного діалогу між Україною та Євросоюзом на порядку денному цього року стоїть укладення нової рамкової угоди та поглиблення політичного діалогу.
Ієн Боуг: «Переговори стосовно нової угоди – ключовий елемент у політичних консультаціях між Києвом і Брюсселем цього року. Безумовно, очікуваний договір про вільну торгівлю між Україною та ЄС – важлива складова нової угоди. Єврокомісія підтримує українські реформи у судовій гілці влади, у боротьбі з корупцією, у створенні сприятливого середовища для іноземних інвестицій в Україні».
Представники Міністерства закордонних справ та української громадськості також вважають ключовим напрямком співпраці між Києвом і Брюсселем цього року підготовку нової угоди, яка б відповідала вимогам часу і перспективі стосунків між Україною та ЄС.
«Потрібна взаємодія не тільки МЗС і Секретаріату (Президента)...»
Київський експерт Валерій Чалий оптимізму дипломатів і політиків з обох сторін не розділяє: «Для підготовки такої угоди потрібна взаємодія не тільки МЗС і Секретаріату (Президента), а ширше, по всіх напрямах, тобто – по міністерствах. Має бути узгоджена позиція. Я думаю, що таке розбалансування сьогодні механізму вироблення і прийняття рішень звичайно буде негативно впливати на ситуацію. Терміни дуже складні для виконання: я не впевнений, що ми зможемо провести усі процедури до кінця року. Тобто, до закінчення дії угоди «Про партнерство і співробітництво», і це було б поганим результатом. Тому зараз треба консолідувати зусилля для того, щоб не втрачати цей час».
Крім того, європейська преса звертає увагу і читачів, і представників ЄС-івських інституцій на політичну нестабільність усередині України. Вона, у свою чергу, може спричинитися до нестабільності на східному кордоні Євросоюзу, у чому в європейських столицях, зрозуміло, не зацікавлені.
ЄС вирішив не поглиблювати відносин з Україною
24.01.2007
Рада міністрів закордонних справ ЄС ухвалила висновки щодо переговорів з Україною про підписання нової Посиленої угоди.
У документі Рада міністрів ЄС вирішила, що нова Посилена угода не повинна передбачати ніякого конкретного майбутнього розвитку двосторонніх відносин.
Водночас у документі зазначається, що ЄС визнав європейські прагнення України ще в 2005 році.
Крім того, у висновках записано про те, що ЄС продовжить надавати підтримку політичним та економічним реформам в Україні, спрямованим на посилення демократії, стабільності та прозорості в країні, і хоче посилити свої зобов’язання в цих напрямках у новій угоді.
Згідно з документом, нова угода повинна мати на меті зближення відносин з Україною, економічну інтеграцію та політичну співпрацю.
Переговори виявилися безрезультатними
Рада Європейського Союзу, сесія якої розпочалася сьогодні у Брюсселі, розглянула мандат на переговори з Україною про нову поглиблену угоду.
Напередодні представники країн ЄС не змогли домовитися про те, яким чином сформулювати у мандаті визнання європейських амбіцій України. Частина країн пропонувала політично задекларувати європейські перспективи України, інша частина - обмежитися виконанням плану дій.
Єврокомісія вважає, що нова угода з Україною повинна сприяти покращенню двосторонньої співпраці, але не виходити за рамки Європейської політики сусідства (ЄПС).
В інтерв’ю нашому брюссельському кореспонденту комісар ЄС Беніта Ферреро-Вальднер заявила, що поки що не йдеться про переговори щодо членства в ЄС, але це не обмежує перспектив України:
«Двері ЄС для України - не відкриті, але і не зачинені, а отже Україна повинна скористатися своєю позицією, щоб досягти поступу у наближенні до Євросоюзу. Це підштовхне Україну до посилення реформ, необхідних для інтеграційних процесів».
Представник України при Європейському Союзі Роман Шпек заявив, що найбільшими перешкодами вступу України до ЄС недостатній розвиток суспільства та економіки і її енергоефективність.
Нова Посилена угода має замінити чинну нині Угоду про партнерство та співробітництво, дія якої завершується в 2007 році.