Кримінальний світ Львова

Семінар за участю Миколи Савельєва (журналіст, Львів)

За підтримки Міжнародного Фонду "Відродження"

26 грудня 2003

Про кримінальний Львів

Львівська газета, 29 грудня 2003 (№ 323)

МИНУЛОЇ п’ятниці в редакції Незалежного культурологічного часопису “Ї” відбувся останній у цьому році публічний семінар. У гості до редакції завітав журналіст “Львівської газети” Микола Савельєв, який розповів про історію становлення сучасного кримінального Львова й особливості невидимого широкому загалові життя злочинців, дуже далекого від романтизованих образів, оспіваних у “казкових” бандитських серіалах.

Більшість персонажів його барвистої оповіді вже загинули під час боротьби за владу, впливи, у протистоянні правоохоронним органам чи в сутичках під час облаштування своїх неправедних і кривдних справ.

Добрий знавець механізмів виникнення кримінальних “схем”, практики злочинців, які діють в організованих групах, їхніх спроб чинити корумпований тиск на працівників правоохоронних структур у широкому сенсі слова – міліцію, прокуратуру, суди, податкові та митні служби тощо, Микола Савельєв дав цілісну картину загроз, які можуть очікувати львів’ян у цій сфері. Він нагадав, що, попри активну розшукову роботу та засудження злочинців, за даними міліції, на Львівщині досі діють принаймні два організовані злочинні угруповання, а нерозкритими залишаються близько півсотні “замовних” за всіма ознаками вбивств. Порівняно з іншими регіонами, безпечна ситуація у Львові може, на думку доповідача, поступово загостритися, бо є чимало охочих зі Східної України опанувати потоки коштів, які дає нафтопереробна промисловість і транспортування товарів через кордон (у тому числі контрабанда).

Цей семінар – 17-й у 2003 році. Схожі заходи редакція Незалежного культурологічного часопису “Ї” організувала раніше за участю письменника-гумориста Юрія Винничука, завідувача кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ “Львівська політехніка” Миколи Бевза, директора Інституту євроінтеграції при ЛНУ імені І. Франка Богдана Гудя, наукового співробітника Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Ярослава Книша, декана історичного факультету ЛНУ імені І. Франка Романа Шуста, графітера Тараса Саєвича, а також доповідачів із Німеччини, Польщі, Росії, Франції та Швейцарії.

Андрій Павлишин