Семінар 15 жовтня 2004

незалежний культурологічний часопис «Ї»

Семінар “Українсько-румунський та українсько-молдавський кордон: проблеми формування»

Організатори: Незалежний культурологічний часопис Ї , кафедра історії, політології та соціології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича за підтримки Міжнародного Фонду Відродження.

15 жовтня 2004, Чернівці

Учасники семінару:

Анатолій Круглашов, професор політичних наук, кандидат історичних наук, завідувач кафедри політології та соціології Чернівецького національного університету

Володимир Фісанов, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету

Сергій Курінний, начальник управління зовнішньоекономічної діяльності, міжнародних відносин та з питань залучення інвестицій Чернівецької обласної державної адміністрації

Наталя Лазар, аспірант кафедри політології та соціології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича

Наталя Орінчай, аспірант кафедри політогії та соціології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича

Анатолій Кирпушко, директор Буковинського Центру реконструкції та розвитку

Тарас Возняк, головний редактор Незалежного культурологічного часопису Ї

Ян Чайковський, координатор програм Незалежного культурологічного часопису Ї

У дискусії брали участь студенти, аспіранти Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, журналісти буковинських ЗМІ, а також кореспонденти місцевих газет, представники бізнесу, громадських організацій та органів державної влади.

Опрацювання Програм сусідства для розвитку транскордонної співпраці – виклик часу

Зіновій Бройде, радник голови Чернівецької обласної державної адміністрації

За оцінками експертів, саме прикордонні регіони України є найбільш вразливими до змін, що виникли і ще виникатимуть у зв’язку з розширенням ЄС на схід. Відтак транскордонна співпраця як форма співпраці прикордонних регіонів України з східними регіонами її центральноєвропейських сусідів потребує максимального оновлення і трансформації, щоб адаптуватися до нових умов. Сьогодні ми можемо розраховувати на позитивні зміни, оскільки Європейська політика сусідства пропонує інструмент, що повинен надати нового імпульсу транскордонній співпраці. Більш того, у перспективі цей інструмент може бути поширений на усі регіони України, що стимулюватиме міжрегіональне співробітництво в цілому. Сьогодні ми пропонуємо до Вашої уваги аналіз Програм сусідства Європейської Комісії, які мають шанс бути доопрацьованими та затвердженими до кінця року, а відтак розпочати діяти вже у 2005 році.

У Посланні від 1 липня 2003 р., Комісія ЄС (КЄС) оголосила про започаткування нових Програм сусідства для підтримки розвитку транскордонної співпраці між ЄС і країнами, що межують з ним на Сході та Півдні від Норвегії до Гібралтару. Рішення щодо Програм Сусідства було прийняте згідно з попереднім Посланням КЄС від 11.03.2003 р. “Ширша Європа – сусідські країни…”, схваленого Радою ЄС.

У майбутньому, Програми сусідства мають діяти на всій території нових членів ЄС та країн, що межують з ними, вздовж усього нового кордону ЄС. Таке розширення дії програм буде можливим лише з 2007 р., коли Програми сусідства набудуть самостійного статусу і окремого бюджету.

Сьогодні ж, тобто до 2007 р., ці програми діятимуть тільки на території прикордонних регіонів по обидва боки кордону. Зокрема, на схід від ЄС, - це регіони України, Росії, Білорусі та Молдова, на які розповсюджується дія програми ТАСІС з прикордонного співробітництва (TACIS CBC). В Україні це Волинська, Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області. Роком раніше, 11 березня 2002 р. Рада з питань співробітництва Україна-ЄС визнала транскордонне та міжрегіональне співробітництво одним з основних пріоритетів подальшої співпраці між Євросоюзом та Україною.

Про “перехідний” статус Програм сусідства до 2007 р. свідчить і збереження для української сторони до цього часу механізмів фінансування транскордонних проектів за існуючою схемою TACIS CBC. Протягом 2004-2006 рр. буде надано близько 20 млн. євро українським партнерам, задіяним у проектах, спрямованих на посилення транскордонної і транснаціональної співпраці між розширеним ЄС і його новим сусідом Україною у рамках зазначених вище програм. Для нових членів ЄС: Польщі, Словаччини та Угорщини фінансування проектів за Програмами сусідства упродовж цього часу здійснюватиметься через програму INTERREG, а для Румунії (до її вступу в ЄС у 2007 р.) – через програму PHARE.

У липні 2004 р. спільні Робочі групами (Task Force), що складаються з представників України та її центральноєвропейських сусідів, спільно з експертами ЄС завершили розробку і направили на розгляд Брюсселю проекти Спільних програмних документів наступних Програм сусідства: “Польща-Україна-Білорусь”, “Угорщина-Словаччина-Україна” та “Румунія-Україна”.

КЄС визначила наступні загальні пріоритети для Програм сусідства:

- Сприяння економічно-соціальному розвитку у прикордонних регіонах;

- Впровадження спільних дій, спрямованих на вирішення спільних викликів у таких сферах як охорона довкілля і здоров’я та боротьба з організованою злочинністю;

- Підтримка ефективності та безпеки кордонів;

- Сприяння організації та проведенню місцевих культурно-освітніх заходів.

Надалі в рамках кожної окремо Програми сусідства Робочі групи спільно визначили більш конкретні загальні та спеціальні цілі, основні пріоритети, заходи та завдання. Так, наприклад, на нараді у травні 2004 р. в Одесі з боку КЕС було запропоновано вилучити з Програми сусідства “Румунія-Україна” пріоритетні цілі та заходи щодо розбудови транскордонної транспортної інфраструктури через брак коштів, з тим щоб включити надалі ці заходи до наступних інфраструктурних програм ЄС. Однак усі регіони з обох боків кордону висловились за збереження означеного напрямку, принаймні, на рівні техніко-економічних обґрунтувань, оскільки без цього реально за Програмою сусідства можна буде серйозно займатись, хіба що, збереженням культурної спадщини.

У процесі розробки Програм сусідства виникають і певні питання щодо взаємодії цих програм з так би мовити “традиційними” формами транскордонної співпраці, зокрема, Єврорегіонами. На відміну від вищезазначених тристоронніх Програм сусідства з Польщею, Словаччиною та Угорщиною за участю Білорусі, КЄС розробило дві окремі Програми Сусідства “Румунія – Україна” і “Румунія – Молдова” вздовж найдовшої частини західного кордону України. Це значно ускладнило діяльність тристоронніх українсько-румунсько-молдовських Єврорегіонів “Верхній Прут” та “Нижній Дунай”. Хоча у висновках VІ засідання Парламентського комітету “Україна-ЄС”, яке відбулось у Чернівцях і Києві 29.09-01.10.2003 р. була підкреслена необхідність підтримки Єврорегіонів в зоні нових кордонів ЄС, як основи для Програм сусідства, що також було відображено у резолюції Європейського парламенту від 20.11.03 COM(2003) 104-2003/2018(INI) “Ширша Європа – сусідні країни… ” та в ухвалених КЄС 21.11.2003 Стратегічного документу TACIS CBC та Індикативної програми на 2004-2006 рр., ця потенційна колізія досі не знайшла свого вирішення.

Основними проблемами з українського боку щодо подальшої реалізації Програм сусідства є відсутність фінансування для їх розробки і подальшого вироблення конкретних проектних пропозицій, а також неузгодженість механізмів одночасного співфінансування транскордонних проектів за рахунок коштів програм ЄС, національних і регіональних бюджетних асигнувань та позабюджетних джерел.

Відповідно до вимог ЄС новий Закон України “Про транскордонне співробітництво” передбачає два основних види проектів та програм транскордонного співробітництва: спільні та національні. Тільки у Єврорегіоні “Верхній Прут” на основі попередніх напрацювань 4-х Робочих комісій українськими і румунськими членами Єврорегіону вже 09.01.04 було погоджено біля 40 попередніх сумісних проектних пропозицій в усіх пріоритетних сферах Програми сусідства. Відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону у Державному бюджеті України на 2005 р. має бути визначено кошти та механізм співфінансування відібраних проектів з українського боку.

З боку КЕС також здійснюється опрацювання механізмів співфінансування “дзеркальних” транскордонних проектів за рахунок програм INTERREG ІІІ у Польщі, Словаччині та Угорщині, PHARE в Румунії та TACIS CBC в Україні. Водночас передбачається інтегрування частини спільних транскордонних проектів вищеназваних Програм сусідства до т.з. Ініціативи CADSES (Центральноєвропейський, Адріатичний, Дунайський і Південносхідноєвропейській Простір), куди входить територія Єврорегіонів “Карпатський”, “Верхній Прут” та “Нижній Дунай”.

Можна прогнозувати, що узгодження Програм сусідства та, головне, механізмів подання, розгляду і подальшого співфінансування транскордонних проектів затягнеться до кінця 2004 р., а реальне фінансування конкретних проектів розпочнеться у 2005 р.

При проведенні останніх скликань проектних пропозицій за програмою TACIS CBC до числа обов’язкових документів проектної заявки було включено й Логістичну матрицю. Поряд з головною метою, спеціальними цілями та завданнями, очікуваними результатами та заходами проекту у цій матиці визначається система показників здобутків за проектом, що можуть бути об’єктивно перевірені, а також джерела і способи їх перевірки та припущення щодо можливих ризиків у реалізації проекту. Такий підхід забезпечує більш ефективне використання обмежених асигнувань і дієвий моніторинг окремих проектів та програм у цілому, як на стадії їх реалізації, так і після завершення. Водночас транскордонна діяльність стає значно прозорішою для громадськості та пристосованою для подальшого поширення отриманих позитивних результатів.

Нові політичні та економічні реалії, пов’язані з сусідством України з Європейським Союзом, впливають на міжнародні відносини не тільки на загальнодержавному, але й на регіональному рівні.

Чернівецька область межує з Румунією, яка є членом НАТО і практично гарантовано стане членом ЄС з 2007 року, але вже сьогодні має значні митні, інвестиційні та інші преференції на підставі окремої угоди з ЄС, що є базою для різних тарифних та нетарифних обмежень для українського експорту до цієї держави. Крім того, наша сусідка Молдова має унікальний митний статус, а саме: режим вільної торгівлі по значних групах товарів у межах СНД та повномасштабний договір про вільну торгівлю з Румунією, що дає можливість для просування на український ринок товарів румунського походження практично без сплати ввізного мита.

Візовий режим, введений Румунією у липні п.р., значно обмежив транскордонне співробітництво між нашими державами. Крім того, процедура видачі віз є диспаритетною по деяких параметрах. Так, за нашим законодавством консульські органи видають візи терміном до одного року без погодження з МЗС України. В той же час, румунська сторона навіть короткотривалі візи погоджує зі своїм МЗС. Це викликає справедливі нарікання, ускладнює процедуру видачі віз.

За останні роки обсяги перевезень через пункт перетину українсько-румунського кордону «Порубне - Сірет» зросли у 4,5 рази. Це підтверджує статус України, як транзитної держави. Спрощення процедури оформлення транзитних вантажів з 10 вересня п.р. позитивно сприйнято міжнародними перевізниками. Слід відзначити, що значна кількість вантажів (до 40%) перевозиться з південних країн на північ. Тому, дуже своєчасним стало введення в дію першої черги Чернівецької об’їзної дороги, яка пов’язує Румунію з київським напрямком. Але, якщо підходити до проблеми з урахуванням середньотермінової перспективи, треба вже сьогодні розпочинати роботу з подальшого розвитку інфраструктури у Львівському напрямку та забезпеченню прямих перевезень «ЄС - ЄС», збудувавши другу та третю черги об’їзної дороги.

Функціонування Єврорегіону «Верхній Прут»

Заходи місцевих органів влади щодо розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва

На підставі попередніх напрацювань, пріоритетів та завдань щодо розвитку транскордонного співробітництва в регіоні відповідно до доручень Президента України від 06.07.99 № 23-01-180, пп. 4, 5 та від 06.07.99 № 1-14/760, п. 5, постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.02 р. № 587 “Деякі питання розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіонів”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.02 р. № 59-р “Деякі питання розвитку транскордонного співробітництва у межах єврорегіону “Верхній Прут”, рішень Ради Єврорегіону “Верхній Прут” та її звернень до Президентів та Урядів України, Румунії та Республіки Молдова, Декларації Бухарестського Самміту “Довкілля та сталий розвиток у Карпатсько-Дунайському регіоні” (2001 р.), Заключного звернення та рекомендацій 6-го засідання Парламентського комітету “Україна ЄС” від 01.10.2003 р. та Резолюції Європейського Парламенту від 19.11.2003 р. 2003/2018(INI) щодо послання Європейської Комісії “Ширша Європа – Сусідні країни. Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами”, рішень міжурядових комісій “Україна-Австрія” та “Україна-Баварія”, а також до Концепції програми транскордонного співробітництва в межах Єврорегіону “Верхній Прут”, затвердженої Міжвідомчою комісією з питань розвитку транскордонного співробітництва і єврорегіонів та Чернівецькою обласною радою, до проекту Програми Сусідства “Україна – Румунія” за ініціативою української сторони були включені основні цілі, пріоритети та завдання щодо забезпечення сталого розвитку прикордонних територій та їх провідних економічних і соціальних секторів із залученням міжнародної технічної допомоги.

Відповідно до зазначених орієнтирів під час останнього скликання проектів за програмою TACIS з прикордонного співробітництва 02.04.2004 р. до Європейської Комісії було подано наступні заявки на проекти, що мають здійснюватись на базі Чернівецької області та Єврорегіону “Верхній Прут” спільно з такими основними партнерами:

1. “Розвиток транскордонної транспортної системи Верхнього Прута” — з Віденським інститутом транспортних стратегій (TINA), Віденським інститутом інтегрованого планування та розвитку регіональних транспортних та життєзабезпечуючих систем і Сучавською повітовою радою (Румунія);

2. “Технічна допомога та запровадження міжнародних і європейських правил щодо управління лісовими ресурсами та деревообробною промисловістю в Україні. Найкраща практика управління на експериментальних українських фірмах” — з округом Удіне (Італія) та Сучавською повітовою радою (Румунія);

3. “Екологічний план управління водними ресурсами Єврорегіону “Верхній Прут” — з федеральною землею Карінтія та містом Клагенфурт (Австрія), м. Чернівці та Сучавською повітовою радою і м. Сучава (Румунія).

Водночас спільно з італійськими Інститутами INFORMEST i CATAS та Ботошанським повітом (Румунія) успішно завершено мікро-проект “Стале управління лісовими ресурсами та інтегрований розвиток життєвого циклу деревини” за програмою TACIS з прикордонного співробітництва та разом з Державною компанією “Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України, Міністерством довкілля та сталого розвитку Франції, Мінприроди України та Австрійським федеральним екологічним агентством здійснюється проект “Розробка стратегії гармонізації правової бази поводження з відходами на державному та регіональному рівні зі стандартами ЄС” за програмою TACIS IBPP “Ключові інституції”, в якому Чернівецьку область обрано як пілотну для відпрацювання регіональних механізмів управління поводження з відходами.

Чернівецькою областю було також подано на розгляд проекти транскордонного співробітництва, розроблені спільно з членами і партнерами Єврорегіону “Верхній Прут”, що були відхилені Євро комісією:

1. Проектна пропозиція до програми TACIS CBC “Моніторинг та оцінка транскордонних водних ресурсів у басейні р. Прут” (Міжнародне співробітництво України, Румунії та Молдови щодо оцінки якості води і управління водними ресурсами р. Прут), поданий Мінекобезпеки України за погодженням з румунською стороною у 1998 р.

2. Проектна пропозиція до програми TACIS Bistro №. BIS/97/126 “Навчальні послуги з реабілітації водопостачання у експериментальному районі Чернівців, Україна”, про відмову повідомлено факсом з Представництва ЄС в Україні № .Ref: nak/1112 від 21.01.99. Заявку було подано як частину пілотного проекту з реалізації результатів проекту TACIS “City Twinning” №. 1796-69 ”Концепція водозабезпечення Чернівців”. Повна вартість пілотного проекту складала 300,000 ECU: 100,000 ECU забезпечувала українська сторона, 100,000 ECU ― австрійськими фондами на підтримку проектів у Східній Європі, а 100,000 ECU мали бути надані TACIS Bistro на фінансування навчання та передачі “ноу-хау” австрійськими компаніями.

Проектні пропозицій TACIS CBC подані у березні 2000 р. членами Єврорегіону спільно з Карінтією і відхилені Єврокомісією:

3. “Забезпечення сталого розвитку Єврорегіону “Верхній Прут”.

4. “Програма управління водними ресурсами р. Сірет”.

5. У 2001 р. були відхилені проектні пропозиції членів TACIS CBC Єврорегіону і Карінтії “Інституційне забезпечення транскордонного співробітництва в Єврорегіоні “Верхній Прут” з питань еко-ефективності та сталого розвитку”.

6. У 2001 р. був відхилений проект щодо реалізації системи заходів з ознайомлення громадськості з головними напрямками співробітництва Єврорегіону “Верхній Прут” з ЄС, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 18.06.2001 р. № 07.24/16-1094 безпосередньо до Представництва ЄС в Україні на оголошений конкурс “Національні чи регіональні конференції/круглі столи з одного чи деяких питань, що стосуються тематики взаємодії з ЄС, для проведення дебатів, відкритих дискусій і т. ін.

7. У 2002 р. відхилено проектну пропозицію до TACIS CBC “План природоохоронних заходів для Єврорегіону “Верхній Прут” .

8. За результатами засідання Міжвідомчої комісії з питань розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіонів було розповсюджено висновки експертів Єврокомісії для подальшої роботи щодо залучення допомоги ЄС по облаштуванню КПП та прикордонної інфраструктури. В цьому документі проти основного пункту в Чернівецькій області “Порубне―Сірет” з подачі української сторони у графі “Національна заінтересованість” проставлений “0”.

9. За результатами скликання проектних пропозицій Europe Aid/114796/CO/multi Institution Building Partnership Programme Support to Civil Society & Local Initiatives Комітет з оцінки проектів повідомив 16.09.03 про відхилення заявки № TACIS/2003/062-612 “Програма для регіональних інновацій та модернізації адміністрації у Чернівцях (PRIMA)”, поданого земельним урядом Карінтії (Австрія) разом з Чернівецькою облдержадміністрацією оскільки “заявка не набрала мінімального рейтингу, необхідного для релевантності завданням та пріоритетам скликання проектів”.

Одночасно направляємо перелік транскордонних проектів Єврорегіону “Верхній Прут”, розробка яких потребує державного фінансування для одержання підтримки з боку ЄС. ( додаток 1).

Взаємодія місцевих органів влади з міжнародними організаціями та структурами щодо питань міжрегіонального і транскордонного співробітництва.

З метою активізації транскордонного співробітництва, забезпечення сталого розвитку прикордонних територій та їх провідних економічних і соціальних секторів із залученням міжнародної технічної допомоги здійснювалися наступні заходи.

У рамках реалізації положень Послання Комісії ЄС від 01.07.2003 року “Розбудова шляху до нових інструментів сусідства” 18 червня поточного року в Байя Маре (Румунія) відбулося перше засідання спільного комітету з питань співробітництва за Програмою Сусідства “Україна – Румунія”, в роботі якого прийняла участь делегація Чернівецької обласної державної адміністрації.

Управлінням опрацьовано оновлений проект вищезгаданої Програми, зауваження та пропозиції надіслані для розгляду Міністерству економіки та з питань Європейської інтеграції України.

Для створення належних умов реалізації транскордонних проектів за Програмами Сусідства Чернівецькою областю був ініційований Закон України “Про транскордонне співробітництво”, остаточно прийнятий Верховною Радою України 24.06.2004 року.

У зв’язку з підготовкою до прийняття вищезазначеного Закону з 10 по 12 червня відбувався робочий візит в Україну Генерального секретаря Асоціації Європейських Прикордонних Регіонів (AEBR) Йенса Габбе, організований Українсько-європейським центром з питань законодавства (UEPLAC). Відповідно до рішення Наглядової ради UEPLAC, до складу якої входять представники Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента України, основною метою візиту п. Габбе було проведення консультацій у Верховній Раді України і у Мінекономіки України з підготовки до другого читання проекту Закону України “Про транскордонне співробітництво”. Цю акцію сплановано також з огляду на прикордонне сусідство 19 з 25 регіонів України, що межують як з державами розширеного ЄС на заході, так і з країнами-учасницями СНД: Росією, Білорусією та Молдовою.

В ході обговорень законопроект, ініційований Чернівецькою облдержадміністрацією і розроблений Мінекономіки України та доопрацьований з урахуванням більш як 70 пропозицій депутатів Верховної Ради й понад 100 - від регіональних влад (більшість яких були ініційовані Чернівецькою облдержадміністрацією), отримав високу оцінку провідного європейського фахівця і був визнаний вельми актуальним не тільки для України. Основними пропозиціями щодо його остаточного доопрацювання була необхідність подальшого приведення термінології у відповідність до європейської та поглиблене опрацювання положень про розробку перспективних програм транскордонного співробітництва з урахуванням нової політики Сусідства в “ширшій Європі” та про співфінансування конкретних транскордонних проектів за участю місцевих і державних бюджетів межуючих країн, коштів програм ЄС та інших внутрішніх та міжнародних джерел.

Другим аспектом візиту Й.Габбе стало безпосереднє ознайомлення з розвитком конкретного транскордонного співробітництва в Україні. У першу чергу це стосується західних кордонів України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією де зараз починається запровадження нових Програм Сусідства з ЄС. Підгрунттям цих програм є створені тут за останнє десятиріччя Єврорегіони “Буг”, “Карпатський”, “Верхній Прут” та “Нижній Дунай”. Й.Габбе продовжив у Києві декількарічну дискусію з цих питань, зокрема з Зіновієм Бройде. директором Державного НТЦ “Екоресурс”, що виконує ресурсно-координаційні функції у Єврорегіоні “Верхній Прут”, який за розпорядженням Кабінету Міністрів України є пілотним для “експериментального опрацювання в межах зазначеного єврорегіону механізмів транскордонного співробітництва як елементів процесу європейської інтеграції і розбудови регіональної політики”. Особливу увагу було приділено необхідності гармонізації не тільки українського законодавства, але й нового проекту Конвенції країн СНД з новітніми напрацюваннями у законодавстві ЄС щодо транскордонного співробітництва, які відповідатимуть сучасним викликам у стосунках розширеного ЄС з його новими сусідами.

Зовнішньоекономічна діяльність області з країнами, що межують з нею, в тому числі єврорегіону з країнами, що входять до складу єврорегіону

Чернівецька область має багатосторонні зовнішньоекономічні зв’язки з суб’єктами підприємництва Республіки Молдова та Румунії.

Протягом останніх років спостерігається активізація зовнішньої торгівлі області з Республікою Молдова. Зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами становив у 2000 р. – 2,2 млн. дол. США, у 2001 р. – 3,1, у 2002 р.–5,2, у 2003 р.–3,9 млн. дол. США. Зменшення зовнішньоторговельного обороту в 2003 році зумовлено скороченням експортних поставок істивних плодів і горіхів в 2,9 рази у порівнянні з 2002 роком. Позитивне сальдо торгового балансу становило відповідно: у 2000 р. – 2,0 млн. дол.США, у 2001 р. – 2,7 , у 2002 р. - 4,6, у 2003 р. – 2,3.

У І півріччі 2004 року зовнішньоторговельний оборот (ЗТО) товарами та послугами області з Молдовою склав 2,5 млн. дол. США (що на 39,6% більше відповідного періоду минулого року). Суб’єктами підприємництва області експортовано товарів і послуг на суму 2 млн.дол. США., а імпортовано – на суму 0,5 млн.дол.США. Активне сальдо торговельного балансу склало 1,5млн. дол. США.

З області до Молдови експортовано деревину та вироби з неї (52,35 % загального експорту), їстівні плоди, горіхи, цитрусові (11,53 %), чорні метали (10,09%), мило та миючі засоби (8,01%). Основні статті імпорту:килими (94,79 % загального імпорту), електричні машини (3,44%), скло та вироби з нього (1,24%).

Станом на 01.07.2004 р. в економіку області вкладено молдовських інвестицій на суму 259,08 тис. дол. США, (1,2% від загального обсягу), в т.ч. прямих – 254,86 тис.дол. США, портфельних – 4,22 тис.дол.США Основну частку інвестицій вкладено в промисловість будівельних матеріалів – 204,85 тис. дол.. США, (це становило 80,4% від загального обсягу іноземних інвестицій з Молдови).

Зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами області з Румунією становив у 2000 р. – 1,3 млн. дол. США, у 2001 р. – 1,9, у 2002 р.–2,9, у 2003 р.–3,4 млн. дол.США. Сальдо торговельного балансу становило відповідно: у 2000 р. – -0,055 млн. дол.. США, у 2001 р. – -0,2, у 2002 р.– +0,5, у 2003р. – +0,100 млн. дол. США.

У І півріччі 2004 року зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами зріс у порівнянні з відповідним періодом 2003 року в 1,53 рази і склав 2,5 млн.дол.США. Експорт товарів та послуг зріс на 54,4 % і склав 1,7 млн.дол.США. Імпорт товарів та послуг з Румунії зріс в 1,5 рази та склав 0,8 млн.дол.США. Утворилося активне сальдо торговельного балансу, яке дорівнює 0,9 млн.дол.США.

Основними статтями експорту до Румунії є: машини та устаткування (54,6 %), деревина та вироби з неї (31,74 %) . Імпорту– хімічні штапельні волокна (26,6 %), продукти неорганічної хімії (24,71 %), папір та картон (17,11 %), нитки з хімічних волокон (7,08 %), засоби наземного транспорту, крім залізничного (6,71 %).

Діяльність спільних підприємств

В області зареєстровано :

21 спільне з молдовськими партнерами підприємство, основними видами діяльності яких є: лісопильне виробництво та деревообробка, загальне будівництво будівель, видобування каменю для будівництва, розроблення гравійних та піщаних кар’єрів, виробництво будівельних матеріалів, оптова торгівля тощо;

- 21 спільне українсько-румунське підприємство. Основними видами їхньої діяльності є: роздрібна та оптова торгівля товарами, лісоматеріалами, обробка брухту та відходів кольорових металів, ігровий бізнеста інша діяльність у сфері відпочинку та розваг.

Інвестиційна діяльність підприємств єврорегіону.

Станом на 01.07.2004 р. у підприємства області вкладено румунського капіталу на суму 73,95 тис.дол.США,. що складає 0,3 % до загального підсумку.

Слід зазначити, що інвестиційна перевага надавалась транспортним підприємствам (60,8 % від загального обсягу прямих інвестицій), 27,1 % – отримали підприємства, що працюють у сфері торгівлі і громадського харчування. У промисловість області внесено 7,94 тис. дол. США, що складає 10,7% від загального обсягу вкладених іноземних інвестицій.

Проблеми та перспективи співробітництва на регіональному рівні.

Європейські партнери нашої області та Єврорегіону, а з їх подачі і урядові структури Австрії, Баварії, Франції, а також ЄС, ЮНІДО, НАТО, ПРОООН та ін. налаштовані на підтримку проектів за різними напрямками. Проте ні один із проектів не буде взятий до уваги західними партнерами без того, щоб Уряд України не визначив пріоритетність даних проектів і конкретних заходів щодо підтримки цих проектів з українського боку. Відповідно до проекту закону України про державні цільові програми, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.2002 № 59-р та постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. № 587 такою позицію Уряду України має бути Концепція програми транскордонного співробітництва в межах Єврорегіону “Верхній Прут” затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Розвиток базових галузей регіону (транскордонних комунікацій, транзиту енергоносіїв, транскордонного туризму і рекреаційної діяльності, лісо-деревообробної промисловості, екологічно-чистого АПК і т. ін.) за таким сценарієм мають реалізувати інфраструктурно-інноваційні проекти, як безпосередньо на кордонах, так і в господарстві області. Але необхідні для цього інвестиції матимуть місце тільки за умов ясного визначення українською державою вищеназваних пріоритетів розвитку цього краю.

Наступним кроком за попередніми домовленостями має бути спільне з партнерами Єврорегіону в країнах ЄС визначення оптимальних варіантів вирішення пріоритетних проблем Єврорегіону у контексті державних інтересів України і зацікавленості міжнародних структур та розробка відповідних інвестиційних проектів.

Пропозиції щодо розвитку співробітництва на регіональному рівні.

З метою розвитку прикордонної та транспортної інфраструктури, максимального залучення міжнародної допомоги з одночасним зменшенням необхідних витрат та виходячи з експериментального статусу Єврорегіону “Верхній Прут”, пріоритетності розбудови транспортної та прикордонної інфраструктури за новою Програмою Сусідства “Україна - Румунія” підготовлено та направлено лист до Державної митної служби України та Мінтрансу України з наступними пропозиціями:

1. Визначити разом з румунською стороною можливості спільного використання нового вантажного терміналу, будівництво якого завершується на території румунського пункту перетину „Сірет”, для сумісного контролю та пропуску вантажного автотранспорту через українсько-румунській кордон.

2. Опрацювати та погодити з румунською стороною можливості реконструкції наявної інфраструктури українського пункту перетину „Порубне” для створення за аналогічним принципом спільного терміналу для сумісного контролю та пропуску пасажирського автотранспорту.

3. За погодженням центральних митних, прикордонних та транспортних органів виконавчої влади України та Румунії внести спільні пропозиції щодо зазначених питань до відповідних структур ЄС та Світового банку.