Повіджте вуйку,
ци не задарь
Колись була Москва
спалена,
А пак французом
зухаблена.
Вас не забуде Руська
зимля,
Як билисьте
французкой плимня
Прославилисьте
руськой имня
Коло Бородіна...
(«Бородіно» Павло Чучка
 м. Ужгород)

Закарпаття - затінений центр Європи

22 жовтня 2004

Зустріч з:

-  господарем ужгородської культової корчми «Деца у нотаря», відомої далеко за межами Закарпаття;
- головним конкурентом провладного кандидата на останніх виборах міського голови Ужгорода;
-  підприємцем року 2002
- поетом-сатириком, карикатуристом;
- організатором  Першого міжнародного фестивалю сатири та гумору Карпатського єврорегіону «Карпатський словоблуд 2004»;
- кандидатом філологічних наук

ПАВЛОМ ЧУЧКОЮ

Програма зустрічі:

1. Автопредставлення учасників.(разом 25 хв.)

ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС. Сергій Федака - 1964 р.н., д. іст. наук, політолог, краєзнавець, професор УжНУ.

ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС. Олександр Гаврош - 1971 р.н., журналіст, публіцист, поет.

ЗАГРАНИЧНИЙ РАКУРС. Ярослав Джоганик -1964 р.н., к.ф.н., літературознавець, зав. Відділенням укр. мови та культури, про декан з науково-дослідницької роботи Бансько - Бистрицького ун-ту ім.. Матєя Бела, громадянин Словаччини, походить із с.Куримка на Пряшівщині.

ХУДОЖНЯ РЕЦЕСІЯ. Павло Чучка -1955 р.н., к.ф.н., поет – сатирик, карикатурист, підприємець року 2002.

2. Галичани у Закарпатті та закарпатці у Галичині: чужі серед чужих, чи свої серед своїх. (дискусія)

3. Як нам облаштувати Схід, поки він не облаштував нас уже вкотре (дискусія).

4. І на ЗА-ГАЛ:
Українсько-український карпатський єврооригінальний консенсус (резюме).

Павло Чучка

Стихи о русинськум паспорті

"Я волком бы выгрыз бюрократизм,
к мандатам почтения нету..."
(В. Маяковський)

Погриз би'м, ги ощу,
                                    бюрократизм,
закони вкраїнськуй держави,
у котруй жиє
                        подкарпатський русин,
а паспорта свого не має!

Я ходжу у Загонь,
                        у Прешов,
                                    Сигот.
Я,
простий руснак
                        з Баранинець,
И жаль ми,
                        же дакий таможник-словак
думать,
же я – українець!

Я носю у жебні
                        книжку червену –
паспорт совєцький,
                                    старий –
ганьблюса,
кидь видять той паспорт у мене:
уже би'м'го деська зашмарив.

Той паспорт червений,
                                    из клепачом,
звіздастий,
            серпастий муй паспорт
бичелює у світі
                        лем єден президент –
то комунішта Кастро!

Приходять у варош
                                    на моторах
голанці,
            поляки,
                        шведи.
На їх паспортах –
                        самі леви й орли...
А де муй
            русинський медведик?

Не силуйте на мене
                        чужі паспорти –
тризубасті вадь п'ятирогі,
бо я до Европи
                        хочу зайти
из гербом свого народа.

Возьму папірь
                        и церузки –
медвідя собі намалюю,
шовдарь,
            пікницю.
                        шойт,
                                    жумарки,
постоли,
            трембіту
                        и гуню.

Най са лакомить світ!
Най увидить ООН!
Як пуд Бескидом
                        файно я жию:
їм и співам,
            и п'ю
                        в постолах
и свистав'им
                        в тризубу идею!

1992 р.

Ги – наче, як
Ощу – вафлю
Дакий – якийсь
Кидь – якщо, коли
Деська – куди-небудь
Зашмарив – зашпурив, закинув
Клепачом – молотком
Бичелює – поважає
Лем – тільки, лиш
Варош – місто
Моторах – автомобілях
Силуйте – пропонуйте, нав'язуйте
Вадь – або
Церузки – олівці
Шовдарь – шинка, окіст
Пікницю – домашню ковбаску
Шойт – сальцесон
Жумарки – шкварки
Гуню – верхній одяг з овечої шерсті
Най – нехай
Файно – гарно, добре