Багатокультурність Галичини: міт минулого чи шанс для майбутнього?

Доповідач - Ян Пєкло, директор Інституту "Мости на Схід" при "Villa Decius" (Краків)

27 травня 2004

Минулі і майбутні міфи Галичини

Ігор МЕЛЬНИК

Поступ, 29 травня 2004 р.  http://postup.brama.com  

Тема семінару незалежного культурологічного часопису "Ї", який відбувся 27 травня у Королівській залі Львівського історичного музею звучала так: "Багатокультурність Галичини: міт минулого чи шанс для майбутнього?" Доповідач, директор Інституту "Мости на Схід" (Краків) Ян Пєкло намагався представити візію галицької міфології, бачену з боку Західної Галіції. Адже міф (чи міт) Галичини можна відчути в Кракові, зокрема в портретах милостивого цісаря Франца Йосифа І. На думку пана Яна, Галичина за австрійських часів стала зародком того, що нині називають ЄС.

"Світ приречений на багатокультурність, яка є великим даром, вона дозволяє черпати з різних джерел... Багатокультурність Галичини сягає поза її межі, до Торонто, до Чикаго..." -- вважає Ян Пєкло.

Кожний по-своєму бачить межі Галичини у просторі та часі. Вона може сягати часів білих хорватів чи королів Данила та Коломана, хоча, як сказав Тарас Возняк, генеалогія сучасного галицького міфу походить не з Галицько-Волинського князівства, а з австрійських часів.

Професор Мирослав Маринович звернув увагу, що спільним в Австро-Угорщині та нинішньому ЄС було існування об'єктивного та справедливого арбітра, який утримував рівновагу в тому багатокультурному, вірніше багатостановому і поліетнічному суспільстві.

Однак попри симпатії до найяснішого цісаря та ностальгію за його правлінням варто зауважити, що для Галичини ті часи не були вже такими ідеальним. Слова "галицька біда" не були лише образним епітетом, а змушували десятки тисяч галичан їхати на заробітки в Америку та Європу. Галичани, маючи справедливого арбітра у Відні, потерпали від сваволі польських можновладців у своєму краї. 150 років тому галицькі русини були поставлені перед вибором між полонізацією чи омоскаленням і вибрали врешті-решт українську орієнтацію. Були спроби галичинізувати Україну: у 1918-1919 рр., 1941 р., у 1989-1991 роках. Однак, йдучи на Київ, найдіяльніші галицькі елементи залишали беззахисним власний Львів. Зараз твориться міф про перемогу "наддніпрянця з галицьким духом". А що буде, якщо знову забракне сили?..