незалежний
культурологічний часопис «Ї» |
незалежний
культурологічний часопис «Ї» |
Візова політика країн ЄС щодо громадян України: підсумки моніторингу та перспективиОрганізатори: 20 липня 2006 |
 |
|
Досліджувались візові системи Бельгії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Чеської Республіки, Польщі та Великої Британії. Отримані результати дослідження виявляють відмінності у візовій політиці, яку здійснюють окремі держави Шенгенської зони, та схожість між практикою діяльності консульств держав Шенгену та держав ЄС, які ще не приєднались до неї. Проект “Моніторинг візової політики країн ЄС” вперше оприлюднює систематизовану інформацію щодо характеру застосування візових вимог до громадян України, Молдови, Білорусі, Росії з боку країн ЄС та розкриває усі особливості візової процедури окремих консульств, що включають різні складові, зокрема:
Отримана систематизована інформація щодо візової політики досліджуваних консульств країн Європейського Союзу в Києві стане практичним аргументом для учасників переговорного процесу ЄС та України з метою лібералізації візового режиму.
Програма Західна інформаційна корпорація Українцям найважче отримати візу до Франції, а найлегше – до ФінляндіїНайбільше відмов в отриманні візи до Європейського Союзу українці отримали від консульства Франції. 22% наших співгромадян не дозволили відвідати цю країну. Натомість найбільш ліберальним щодо України серед країн ЄС є візовий режим Фінляндії, яка відмовила у праві в’їзду усього 3,5% українців. Такі дані результатів Моніторингу видачі віз громадянам України консульствами країн ЄС, яке провів Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України. Сьогодні, 20 липня, його оприлюднили на круглому столі, який проводив часопис «Ї» у Львові. «Причини відмови консульські установи формулюють узагальнено і розмито, часто люди навіть не знають їх», – зазначила заступник директора Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Марина Сугак. Найчастіше українцям відмовляють через їх громадянство – 14%, соціальний статус, де найризикованішими категоріями вважають безробітних (19%), студентів (18%) та пенсіонерів (15%). До поширених причин також належить стать людини, яка хоче отримати візу. Тут жінкам відмовляють рідше, аніж чоловікам: 9% проти 16%. Охочіше видають візу і тим людям, у яких вища освіта, добрий рівень володіння іноземною мовою та позитивна «візова історія» (наявність попередніх віз у зону Шенгену і відсутність відмов у їх наданні). Серед найбільш обтяжливих для отримання візи чинників українці вважають великі черги перед консульствами, суворі візові вимоги, зокрема, великий і не завжди обґрунтований перелік документів, низький рівень інформування про вимоги для отримання візи та нарікають на ставлення працівників консульств до громадян. Результати свого дослідження Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України уже спрямував у консульства країн, в яких проводилося дослідження. Довідка ЗІКу. Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України проводив моніторинг видачі віз громадянам України консульствами країн ЄС в Україні, Молдові, Білорусії та Росії біля консульств Франції, Великобританії, Бельгії, Німеччини. Польщі, Чехії та Фінляндії. Західна інформаційна корпорація Українцям можуть лібералізувати в’їзд до Європейського Союзу уже з наступного року
Уже з наступного року може бути спрощена процедура отримання українцями віз до країн Європейського Союзу. Про лібералізацію візових стосунків між Україною та ЄС говорять уже давно. Незабаром почнеться п’ятий етап переговорів, і директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Олександр Сушко прогнозує, що відповідну угоду підпишуть уже у вересні-жовтні цього року. «Це позитив, якщо вважати лібералізацію першим кроком на шляху переговорів, – вважає він. – З іншого боку це – неоптимальний шлях, оскільки він закладає міну, яка може призвести до кризи ліберальної системи і її скасування у майбутньому. Адже згідно з цим спрощеним режимом, довготермінові візи зможуть отримувати науковці, бізнесмени, журналісти, студенти. В очах решти верств суспільства це виглядатиме як дискримінація. Крім того, категорії досить розмиті і ніхто не може гарантувати, що люди зловживатимуть цим. Кращим варіантом була б лібералізація на основі візової історії громадянина». Разом з тим, спірним залишається пункт про те, щоб на майбутнє загалом скасувати візовий режим між ЄС і Україною, на чому наполягає остання. Олександр Сушко вважає, що це цілком реально в середньотерміновій перспективі. Однак для цього Україна має виконати низку умов. Зокрема, у державі повинна існувати некорумпована система видачі закордонних паспортів, відповідна міграційна політика та ефективна охорона кордонів. «Є також неформальний критерій – сприйняття України у світі», – резюмував він. Західна інформаційна корпорація Польські візи коштуватимуть 35 євро?Після входження Польщі до Шенгенської зони, відкриття візи у консульстві цієї держави для українців коштуватиме 35 євро. Про це сьогодні під час «круглого» столу «Візова політика країн ЄС щодо громадян України» повідомила експерт Фонду ім. Стефана Баторія (Польща) Аніта Шимборська. Втім, за її словами, ця сума ще може неістотно змінюватися. Невідомо також, коли саме буде впроваджено плату за візу. Польща планувала приєднатися до країн Шенгенської зони уже з 2008 року, однак Аніта Шимборська вважає, що це станеться не раніше 2009-2010 років. Разом з Шенгенськими візами у польських консульствах в Україні можна буде отримати і польські. Щоправда, лише довготермінові. |
|
Презентація
результатів дослідження “Моніторинг візової політики країн Європейського
Союзу”, проведеного наприкінці 2005-го року в консульствах країн-членів
Європейського Союзу, що розташовані в Києві, Кишиневі, Мінську та Москві.
В
контексті отриманих даних, сформульовано загальні та специфічні рекомендації,
зміст яких сприятиме реалізації ефективної візової політики країн ЄС щодо
України.