|
Проблемні питання Української психіатрії
Звіт про роботу Української групи експертів за програмою
«Європейське партнерство в охороні психічного здоров’я». Німеччина, 07.05
– 16. 05. 2009 р.
Стан надання і перспективи розвитку психіатричної допомоги
в Україні. 2008 рік
Реформування психіатричної допомоги для створення соціально-орієнтованої
служби
 Проблемні
питання української психіатрії:
(згідно з висновками європейських експертів з Польщі та Німеччини
– 2008 р.)
1. У більшості лікарень необхідно покращити умови перебування пацієнтів
санітарні вузли, приватний простір тощо.
2. В першу чергу це стосується хронічних хворих, що роками та десятиліттями
вимушені жити у вказаних умовах.
3. Служби соціальної допомоги повинні забезпечувати необхідні місця
для розміщення хворих у децентралізованих гуртожитках та общинах, створювати
місця зустрічей, майстерні та клуби для пацієнтів, де вони могли б спілкуватися
та мати можливість приймати повноцінну участь у суспільному житті.
4. Психіатрія повинна мати більшу вагу для української громади, для
українського парламенту, для міністерств і в цілому виконавчої гілки влади.
5. Видатки на медичне обслуговування та соціальну допомогу психіатричних
пацієнтів повинні бути суттєво підвищені і складати більший відсоток від
внутрішнього валового продукту держави, як і в інших європейських країнах,
наприклад у Німеччині та Польщі.
6. Кожна країна повинна віднайти свій шлях реформування психіатричної
служби. Проте, деякі аспекти повинні бути враховані у будь-якому випадку:
а) пацієнти не повинні перебувати в умовах, які принижують людську гідність;
б) усі люди, у тому числі і психічно хворі та пацієнти з вадами розвитку
можуть та мають право приймати участь у суспільному житті, мати своє місце
у суспільстві.
в) це також стосується їх прав на проживання у задовільних умовах, їх
права працювати, права мати особисте дозвілля та своє місце у житті громади.
7. В лікарнях соматичного профілю та поліклініках повинна працювати
достатня кількість професійно підготованих працівників, як то психотерапевтів,
психологів, ерготерапевтів, фізіотерапевтів та соціальних працівників.
8. Децентралізована система психіатричної допомоги за місцем проживання
надасть можливість зберегти зв’язки зі своїм соціальним оточенням, приймати
участь у громадському житті, залучення родичів до лікувального процесу
і є альтернативою до стаціонарної допомоги у великих лікарнях.
9. Більшість людей з психічними розладами зможуть жити в домашніх умовах,
якщо вони отримуватимуть достатню психіатричну допомогу та соціальну підтримку.
Звіт про роботу Української групи експертів за програмою
«Європейське партнерство в охороні психічного здоров’я»
Німеччина, 07.05 – 16. 05. 2009 р.
Інформація про попередню співпрацю
1. З 26-го червня до 8-го липня2008 рокуна запрошення Міністерства охорони
здоров’я України, Асоціації психіатрів України та Всеукраїнської асоціації
керівників психіатричних закладів делегація з 9-ти керуючих співробітників
психіатрії Німеччини та 2-ох керуючих співробітників психіатрії Польщі
відвідала українські психіатричні заклади регіонів Одеси, Криму та Києва.
2. Результатом цього візиту стало підписання 21 листопада 2008 року
між Міністерством охорони здоров'я України та Федеральним Міністерством
охорони здоров'я Федеративної Республіки Німеччини Програми дій, яка поглибила
співпрацю в сфері лікування психічних та неврологічних захворювань, а
саме:
- підтримка співробітництва (обмін досвідом) між Міністерствами охорони
здоров’я обох країн;
- підтримка співробітництва (обмін досвідом) між закладами та товариствами
фахівців з психіатричної допомоги в обох країнах.
3. З ініціативи Федерального міністерства охорони здоров’я Німеччини
в Міністерстві охорони здоров’я України та в німецькому посольстві в Києві
11-12 травня 2009 року відбулася зустріч за участю:
- Міністра охорони здоров’я України п. Князевича, заступників міністра
п. Митника, п. Юрченко, п. Лазоришинця, та інших співробітників Міністерства
охорони здоров’я України, які несуть відповідальність за міжнародні контакти
та за психіатричне забезпечення (п. Ценілова, п. Зінченко та п. Феденко),
головного психіатра МОЗ України, проф. Н. Марути, а також представниці
Міністерства праці та соціальної політики України п. Павлюченко;
- психіатрів з чотирьох запропонованих «модельних» регіонів (Київ,
Донецька, Одеська та Львівська області) В. Демченко, І. Пінчук., А. Волощука,
Ю. Закаля, які відповідали за втілення коопераційного проекту;
- керівника підділу з питань Європейської та Міжнародної політики Федерального
міністерства охорони здоров’я Німеччини (BMG) п. Шольтена, керівника відділу
з питань міжнародного співробітництва п. Шірбаума та керівника протокольного
відділу Федерального міністерства охорони здоров’я Німеччини д-ра Помпе;
- представника посольства Німеччини в Києві, референта з наукових питань
д-ра Лещенко;
- представників Німецько-польського товариства психічного здоров’я
д-ра Клотца та д-ра Перксена.
4. В рамках підписаної між Міністерством охорони здоров’я України та
Федеральним Міністерством охорони здоров’я Федеративної Республіки Німеччини
Програми дій, з 7-го по 16-е травня2009 рокувідбувся візит делегації українських
експертів з психіатрії до Німеччини по програмі «Європейське партнерство
в охороні психічного здоров’я».
Звіт про візит до Німеччини
Візит відбувся на запрошення Федерального Міністерства охорони здоров’я
ФРН та Німецько-польського товариства психічного здоров’я у співробітництві
з Об’єднанням Рейнландського округу, містом Білефельд, Євангелічною лікарнею
в м. Білефельді, Вестфальским центром психіатрії та психотерапії в м.Падерборні.
1. Українська делегація складалася з представників Міністерства охорони
здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України та
чотирьох регіонів України: Львівської, Донецької, Одеської та Київської
областей.
Міністерство охорони здоров’я України: О. Зінченко – головний
спеціаліст департаменту надання медичної допомоги дорослому населенню
МОЗ України; Н. Марута - головний психіатр МОЗ України.
Міністерство праці та соціальної політики України: С. Устименко
– директор Департаменту у справах людей похилого віку та соціальних послуг.
В. Павлюченко - начальник відділу розвитку надання соціальних послуг у
стаціонарних установах Департаменту у справах людей похилого віку та соціальних
послуг.
Львівська область: О. Середа - заступник начальника ГУОЗ ЛОДА,
Ю. Закаль - головний психіатр ГУОЗ ЛОДА.
Донецька область: С. Попов - заступник начальника ГУОЗ ДОДА,
І. Пінчук.- головний психіатра ГУОЗ ДОДА.
Одеська область: О. Михайлюкович - головний психіатра ГУОЗ ООДА,
А. Волощук - головний лікар ООПНД, М. Пустовойт – лікар психіатр, кафедра
психіатрії ОДМУ.
Київська область: В. Демченко - головний лікар Київської міської
клінічної психоневрологічної лікарні № 2, В. Мішиєв - головний лікар Київської
міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1.
Однією з вимог німецької сторони передбачалася участь у складі української
делегації представників регіональних управлінь охорони здоров’я. Однак
лише два регіони в українській делегації були представлені заступниками
начальників головних управлінь охорони здоров’я Львівської та Донецької
областей - О. Середою та С. Поповим.
2. Польську делегацію представляли директор психоневрологічної лікарні
м. Ополе Кшиштоф Назімек та заступник директора з лікувальної роботи Марія
Вальошек.
3. З Німецької сторони українських та польських колег супроводжували
д-р Клотц, д-р Перксен, д-р Шпанкен.
Основними темами підчас візиту були:
- ознайомлення з основами медичної допомоги психічно хворим людям в
Німеччині, принципами соціальної та правової допомоги;
- самодопомога досвідчених фахівців психіатрії та родичів;
- громадське об’єднання психіатричної допомоги;
- дегоспіталізація та децентралізація;
- амбулаторні, напівстаціонарі та стаціонарні форми лікування;
- допомога в процесі ресоціалізації психічно хворих (проживання та
участь), індивідуальне планування допомоги;
- праця, зайнятість та професійна реабілітація;
- поєднання допомоги наркотично залежним з психіатрією наркоманії;
- судова психіатрія та психіатричне забезпечення осіб, які перебувають
в місцях позбавлення волі.
Міста та заклади, які відвідала українська делегація:
м. Кельн.
- Денна клініка в об’єднані Рейнляндського округу Кельн-Мюльгайм.
- Загальні психіатричні та геронтологічні-психіатрічні денні клініки,
геронтологічно-психіатрічний центр.
- Соціально-психіатрічний центр (SPZ) в Кельні – Еренфельд.
- Громадське психіатричне забезпечення первинного рівня.
- Житлове об’єднання; реабілітація. Робота в тріалогічній моделі психотерапії.
- Центр професійного навчання в Кельн-Еренфельд.
- Професійна реабілітація. Проблеми та стратегії інтеграції в робочий
процес.
- Клініка об’єднання Рейнляндського округу у м. Ланґенфельд. Історія
клініки. Партнерство між клініками Ланґенфельд (Німеччина), Міеджижеч
(Польща) та Львівська обласна психіатрична лікарня «Кульпарків» (Україна).
м. Мюншенгладбах.
- Клініка об’єднання Рейнляднського округу, знайомство з системою громадського
(общинного) догляду;
м. Дюрен.
- Судово-психіатричне відділення клініки об’єднання Рейнляндського
округу - судово-психіатричне „село“.
м. Дюссельдорф.
- Університетська клініка об’єднання Рейнляднського округу в Дюссельдорфі.
Тема: Дослідження психіатричного догляду в Німеччині.
м. Хамм.
- Психіатрична допомога в структурі загально-соматичної лікарні.
Тема: „Значення психіатричних відділень у складі медичних закладів
загального профілю для догляду за психічно хворими людьми“.
м. Білефельд.
- Зустріч з радою фінансистів громадського психіатричного об’єднання
Білефельда в денному центрі «Цвіркун» („Die Grille“).
Тема: Співробітництво в психіатричному забезпеченні.
- Психіатрична клініка Гілеад (Gilead) об’єднання євангелічних клінік.
Знайомство з принципами роботи наркологічних стаціонарів в Гілеаді,
наркоманія/токсикоманія.
- Амбулаторна судово-психіатрична допомога. Відвідання денної клініки
та амбулаторії судово-психіатричної служби Бетелю.
- Адміністрація об’єднання благодійних закладів фон Бодельшвінга,
Бетель.
Сфери діяльності, завдання, теми та концепти клініки з подальшою дискусією.
Мерія міста Білефельда.
- Презентація психіатричної концепції міста Білефельд: планування,
координація, видатки-податки. (соціальний відділ міста Білефельд; відділ
координації психіатрії та наркології).
- Планування допомоги для хронічних хворих замість хроніфікації хворих
у лікарні: участь пацієнтів у роботі, суспільному житті громади; допомога
старшим та дементним людям (рада планування допомоги; відділ координації
допомоги пристарілим).
Міська рада міста Білефельда
- Зустріч з обербургомістром міста Білефельд.
Тема: Роль політиків у облаштуванні життя психічно хворої людини.
м. Падерборн.
- Вестфальский Центр психіатрії в м. Падерборні.
Німецько-Польсько-Український симпозіум.
Підчас візиту відбувся Німецько-Польсько-Український симпозіум на тему
„Надання допомоги особам з хронічними психічними захворюваннями“:
- основи психіатричної допомоги в Німеччині;
- децентралізація та дегоспіталізація на прикладі клініки Бедбург-Хау
(процес реформування великих лікарень);
- допомога в ресоціалізації та індивідуальний план допомоги;
- психіатрична община;
- доповідь представника Польщі;
- доповіді представників України.
Підсумок.
- на завершення візиту відбулася спільна зустріч з представниками Федерального
міністерства охорони здоров’я Німеччини, підчас якої була проведена оцінка
візиту та дискусія щодо планів розвитку партнерства в напрямку подальшої
реформи психіатрії в Україні.
- були прийняті рішення про подальшу трьохрічну співпрацю з залученням
регіонів: Львівського, Донецького, Одеського та Київського, як пілотних
проектів реформи за програмою «Європейське партнерство в охороні психічного
здоров’я» з урахуванням особливостей регіону та для подальшого розповсюдження
досвіду в інших областях України.
- у листопаді 2009 року представники Федерального міністерства охорони
здоров’я Німеччини та Німецько-польського товариства психічного здоров’я
відвідають Україну для узгодження напрямків подальшої співпраці.
Стан надання і перспективи розвитку психіатричної допомоги
в Україні
2008 рік
Захворюваність на розлади психіки та поведінки в Україні
Показник захворюваності в Україні є поступово зростаючим, у 2008 році
його значення складало 249,15 на 100 тис. нас. (у 2006р. – 230,9;
у 2007р. – 242,3)
Поширеність розладів психіки та поведінки в Україні – всього (дорослі,
підлітки, діти)
Показник поширеності також характеризується зростанням і складав у 2008р.-
2545,8 на 100 000 нас. проти 2472,3 – у 2004р. В абсолютних величинах
поширеність складає 1 175 962.
Структура захворюваності та поширеності розладів психіки та поведінки
населення України в 2008 році (%)
Аналіз структури захворюваності та поширеності свідчить про те, що в
структурі патології, як і в минулі роки, переважають непсихотичні психічні
розлади.
Захворюваність:
Розлади психіки та поведінки непсихотичного характеру – 73,2%;
Розлади психіки та поведінки психотичного характеру – 17,9%;
Розумова відсталість – 8,9%
Поширеність:
Розлади психіки та поведінки непсихотичного характеру – 49,7%;
Розлади психіки та поведінки психотичного характеру – 26,5%;
Розумова відсталість – 23,7%
Контингент осіб з розладами психіки та поведінки, що мають групу
інвалідності
Одним з критерії ефективності роботи служби є показник інвалідності.
На жаль, контингент інвалідів в Україні продовж останніх років продовжував
зростати. У 2008 році їх кількість становила 271 861, або 588,54
на 100 тис. нас. проти 540.49 у 2004р.
Серед цих хворих переважали хворі на шизофренію, шизоафективні та шизотипові
розлади (95 509,0 або 208,93 на 100 тис. нас.), розумову відсталість
(97 685,0 або 211, 47 на на 100 тис. нас.) та епілепсія (31 148,0
або 67,43 на 100 тис. нас.).
Структура психіатричної мережі в Україні
Психіатричні та психоневрологічні лікарні – 88;
Психоневрологічні диспансери – 29;
Денні стаціонари – 105;
Психіатричні кабінети – 656;
Психотерапевтичні кабінети – 162
Забезпечення населення психіатричними ліжками в Україні.
Кількість психіатричних ліжок в Україні поступово зменшується. Показник
забезпеченості складав на кінець 2008 року 92,9 на 100 тис. нас.
проти 97,1 у 2002 р.
Структура госпіталізованої захворюваності у психіатричних стаціонарах
та денних психіатричних стаціонарах в 2008 році в Україні
В абсолютних величинах кількість пацієнтів, яких було вперше госпіталізовано
в психіатричні лікарні - становила 251 058, а це 21,34% від загальної
кількості українських громадян, які хворіють на розлади психіки та поведінки.
Показник госпіталізованої захворюваності на 100 000 нас. складав 543,51.
Розлади психіки та поведінки непсихотичного характеру – 39,2%;
Розлади психіки та поведінки психотичного характеру – 50,7%;
Розумова відсталість – 10,1%.
Слід зазначити, що 39,2% громадян з розладами психіки та поведінки непсихотичного
характеру і 50,7% громадян з розладами психіки та поведінки психотичного
характеру були вперше госпіталізовані в психіатричні лікарні.
Діяльність психіатричних стаціонарів в Україні у 2008р. Ліжка для
дорослих і дітей
Середнє число днів роботи психіатричного ліжка залишається однаковим
протягом останніх років і становить 336,75
Оборот ліжка незначно зменшився і становив 6,75 проти 6,799 у 2007р.
Середня тривалість перебування у стаціонарі незначно зменшилася і становила
49,85 проти 49,49 у 2007р.
Показники лікарняної летальності зменшився з1,165 у 2007р. до 1,126
у 2008р.
Забезпечення населення України лікарями психіатричного профілю.
При аналізі кадрового потенціалу встановлено, що загальна чисельність
лікарів-психіатрів в Україні складає 3 337,0 або 7,22 на 100 тис.
нас.. Цей показник є відносно незмінним протягом останніх років
В той же час кількість дільничних лікарів-психіатрів в амбулаторних
лікувально-профілактичних закладах для дорослих складає лише 3,8 на 100 тис.
нас. Хоча в порівнянні з 2007р. цей показник зріс з 2,8 до 3,8 на 100
тис. нас.
Забезпеченість населення лікарями-психотерапевтами, лікарями-психологами
є низькою та складає 0,46 та 0,09 на 100 000 населення
Укомплектованість фізичними особами штатних посад (%)
Лікар психіатр (дорослий) – 78,88%
Лікар психіатр (дитячий) – 78,24%
Лікар психотерапевт – 70,34%
Лікар психолог – 21,33%
Лікар сексопатолог – 80.92%
Підсумок
• Аналіз захворюваності та поширеності психічних розладів в Україні
свідчить про їх поступове зростання.
• В структурі захворюваності, як і в минулі роки, переважають непсихотичні
психічні розлади, в ґенезі яких провідну роль відіграють психогенні та
соціальні детерміновані чинники.
• Така структура патології відображає потребу лікування більшості хворих
в амбулаторних умовах а не в умовах психіатричних лікарень.
• Відмічається потреба у збільшенні числа соціально спрямованих реабілітаційних
заходів та залучення до лікувально-реабілітаційного процесу психотерапевтичної
та психологічної допомоги.
• Аналіз структури та кадрового потенціалу свідчить про зосередження
основної його частини у стаціонарних закладах із значним його дефіцитом
у позалікарняній, амбулаторно - поліклінічній психіатричній мережі.
• Збільшення кількості інвалідів внаслідок психічних розладів віддзеркалює
недостатню ефективність соціально-реабілітаційних заходів в системі надання
психіатричної допомоги в частині забезпечення постійного соціального супроводу
пацієнтів психіатричного профілю у продовж усього періоду їх хвороби в
тому числі і працевлаштування.
• За цих умов одним з основних пріоритетів розвитку психіатричної служби
в Україні є створення сприятливих умов для покращення якості життя з психічно
неповносправних громадян через запровадження суспільно-орієнтованої стратегії
надання психіатричної допомоги.
Реформування психіатричної допомоги для створення соціально-орієнтованої
служби
1.Ідеологія
Доступність, деінституалізації та дестигматизація психіатричної допомоги.
Інтеграція психіатричної служби у первинну медико – санітарну мережу.
2.Методологія.
Біосоціальна модель з максимально можливим використанням психосоціальної
терапії та реабілітації.
3.Кадрове забезпечення.
Поліпрофесійний, бригадний принцип надання спеціалізованої психіатричної
допомоги. Психіатрична допомога здійснюється за участю бригади фахівців
у сладі: лікар психіатр (психотерапевт), медичний психолог, медична сестра,
працетерапевт (ерготерапевт) та соціальний працівник.
Біосоціальна модель
Етапи психосоціальної реабілітації
Концептуальна відмінність сучасної системи психосоціальної реабілітації
– психосоціальні впливи не завершують, а ініціюють надання психіатричної
допомоги.
I. Етап активних психосоціальних впливів. Розпочинається у будь який
момент чи період надання психіатричної допомоги.
II. Етап практичного засвоєння минулих або нових для пацієнта рольових
функцій та соціальних позицій (нові професії, самостійне мешкання)
III. Етап закріплення та підтримки повного або часткового соціального
відновлення та покращення якості життя пацієнта.
Організаційні форми психосоціальної реабілітації – альтернатива лікарняного
етапу
• Медичні: надання допомоги
- Напівстаціонаре лікування;
- Денні перебування;
- Амбулаторне лікування;
• Медико-соціальні:
- Захищене працевлаштування;
- Працевлаштування з підтримкою;
- Самостійне проживання (квартири при лікарнях, гуртожитки або групові
будинки з різним залученням медико-соціального обслуговування, самостійне
проживання в орендованих медичними закладами квартирах або будинках).
Поліпрофесійна бригада
Поліпрофесійний, бригадний принцип надання спеціалізованої психіатричної
допомоги це принцип за яким психіатрична допомога здійснюється за участю
бригади фахівців у сладі:
- лікар психіатр (психотерапевт),
- медичний психолог,
- медична сестра,
- працетерапевт (ерготерапевт) соціальний працівник.
Функції лікаря-психіатра повинні бути координуючими, а не владними,
бо такий підхід зберігає автономію кожного фахівця-учасника бригади та
оптимізує виконання ним своїх рольових обов’язків.
Усі перелічені заходи можуть бути виконані шляхом розробки та затвердження
Державної Програми, спрямованої на покращення психічного здоров'я населення
України
Напрямки реформування психіатричної допомоги в Україні
1. Інформаційний – інформування населення, органів місцевого самоврядування,
керівництво держави та охорони здоров’я про стан надання допомоги та проблеми,
пов’язані з її наданням.
2. Законодавчий – адаптація законодавчої та регулюючої бази надання
психіатричної допомоги.
3. Освітній – підвищення рівня знань фахівців, які беруть участь у наданні
допомоги.
В межах розробки Програми необхідним є здійснення наступних заходів:
а) розробка ефективної системної методології інтеграції в первинну ланку
загально медичної допомоги;
б) впровадження моделі роботи поліпрофесійної бригади при наданні психіатричної
допомоги;
в) підготовка фахівців, перш за все психотерапевтів, медичних психологів,
медичних сестер та працетерапевтів (ерготерапевтів) для бригадної роботи
за поліпрофесійним принципом;
г) впровадження заходів психосоціальної реабілітації в систему надання
допомоги хворим з різними формами розладів психічної діяльності, перш
за все,
- хворим-інвалідам,
- хворим на первинний психотичний епізод,
- хворим з низьким рівнем комплаєнтності;
д) вдосконалення нормативно-правової бази та протоколів надання психіатричної
допомоги з урахуванням психосоціальної спрямованості та бригадної моделі
роботи.
|
незалежний
культурологічний часопис «Ї» 