Іван Яковина

Мрійте про більше. Найбільш натхненна промова форуму YES

92-річний Шимон Перес, дев’ятий президент Ізраїлю, виголосив один із найбільш мотивуючих, на думку учасників, спіч Ялтинської Европейської Стратегії (YES), яка завершилася сьогодні в Києві. Він говорив про лінь, сміливість і зухвалість надії.

Ми мріяли про свою землю, але земля, яку ми отримали, не була мрією. Це був маленький клаптик, одна тисячна частина Близького Сходу. Ця земля не дуже добре до нас поставилася. Там були болота, москіти, пустеля на півдні, каміння. Вибирати потрібно було між комарами і камінням. На ній було два озера – одне мертве, друге вмирало. Була знаменита річка – але і в ній не було води. Тобто води не було взагалі. Ніяких природних ресурсів теж не було – ні золота, ні нафти. Тоді говорили, що на Близькому Сході є два типи країн – країни нафтові та країни святі. Наша була абсолютно свята, бо там взагалі нічого не було.

Ми були самотні. У нас не було брата по релігії, сестри по мови, сусіда по історії. Все це відбувалося після Голокосту. Ми прийшли туди і не знали взагалі, що робити. Справді не знали.

І ми подумали: найбільше багатство природи – це людина. Люди збагатили землю, а не земля народ.

Ми всі стали вченими. Кожен фермер в Ізраїлі, кожен кібуц почав розмірковувати, як розвивати сільське господарство без води, без землі. Ми почали розвивати його. Це було перше сільське господарство у світі, засноване на хай-теку. Я сам був тоді студентом в сільськогосподарському університеті, ми намагалися проводити іригацію – поливали дерева гарячою водою, думали, що вони так будуть краще рости.

На превеликий подив, з’ясувалося, що сільське господарство, яке ґрунтується не тільки на землі, але і на хай-теку, працює. У нас сьогодні достатньо води. Воду зазвичай знаходять – її не добувають. А почали стали її добувати. І ми досягли успіху. Ми почали опріснювати воду, ми знайшли овочі, які не так багато «п’ють», займалися селекцією. Ось вам справжній секрет: для майбутнього важливо не те, що ви знаходите, а те що ви виробляєте.

У нас не було ні людей, ні озброєння, ми ніколи не воювали, у нас було всього 450 тис. людей, не було генералів, не було військового досвіду. ООН вирішило створити державу Ізраїль, але фактично йшла війна. Що ми могли робити? Дві речі.

Перше – люди мусили стати мужніми і хоробрими. Вони мали зрозуміти, що у нас немає вибору – ми повинні тільки перемогти. Якщо ми хоч один раз програємо – все.

Друге – оскільки у нас не було зброї, ми почали її виробляти. Щоб удосконалювати армію, нам довелося розвивати IT. Ізраїльський IT-сектор працював на армію. Тому що ми були одні у ворожому оточенні.

Навіщо я вам це розповідаю? Досі я говорю молодим хлопцям і дівчатам: друзі, у вас є набагато більше, ніж ви думаєте. Не будьте ледачими. У вас є набагато більше, ніж земля вам може запропонувати. Ви можете виробляти речі, які не дані вам. Це урок для всіх.

Україна – одна з найважливіших у світі країн у сфері сільського господарства. Ви дійсно багато експортуєте, і ви не повинні від сільського господарства відмовлятися – ви можете і мусите модернізувати, об’єднати ресурси і таланти народу.

Потенціал у всіх людей – дуже великий. Але всі вони трошки ліниві. Якщо хочете чогось досягти, треба працювати. Нічого не падає з неба. Ми в Ізраїлі дуже багато працювали. Що в цьому поганого? Не знаю... Люди йдуть у відпустку – це марна трата часу. Мені вже 90, і я ніколи не був у відпустці. Мені кажуть: «Ти що ненормальний? Як же ти відпочиваєш?» А я вважаю за краще працювати. Я від роботи отримую радість. І не будьте песимістами – це теж марна трата часу, особливо коли часи змінюються.

Треба йти за наукою. У науки немає кордонів, обмежень, наука не має рефлексії. Не намагайтеся вирішити проблеми минулого, я не знаю, чи можливо це взагалі. Минуле взагалі не грає ніякої ролі. Просто вивчіть його, щоб ви не повторювати старих помилок. У минулому немає ні майбутнього, ні надії.

Більшість людей воліють пам’ятати, а не уявляти – це найбільша помилка. Що ви хочете пам’ятати? Всі помилки, які було зроблено? На історію не можна покладатися. Історики були глашатаями королів і тих, хто був при владі – вони говорили те, що потрібно.

Люди бояться чогось... Тільки Бог знає, що з нами буде.

Мене запитують иноді: якщо озирнутися назад, якими були ваші найбільші помилки? Я відповім: ми думали, що у нас великі мрії. А тепер ми розуміємо, що вони були не такими вже й великими. Мрійте про більше. Чим більша ваша мрія, тим більше ви досягнете.

Ваше молоде покоління – чудове. Але що мене злить в них – вони зневажають політиків. Вони кажуть: політика корумпована, вона не для нас. Я відповідаю: ви чесні, ви хочете чесної політики – йдіть і робіть чесну політику.

Це все уроки, які я сам виніс з минулого.

Ще люди запитують мене, як залишатися активним. Це дуже просто. Рахуйте в думці ваші досягнення і мрії. Якщо ваших мрій більше, ніж досягнень – значить, ви досі молоді. Якщо навпаки – ви старі.