www.ji-magazine.lviv.ua

Дарина Воропаєва

«Ми, українці, відкрили для себе можливості FPV-дронів від безвиході, а це вилилось у дуже ефективну зброю. І чим далі триває війна, тим більше ми розвиваємо цю сферу, але таким чином розвиваємо й ворога, який вчиться на нас і наших помилках. Якщо ми зупинимося в розвитку безпілотників, то ворог нас випередить».

Read in English

Маркіян, один із перших пілотів FPV-дронів, на його рахунку багато «жирних» цілей. Фото з особистого архіву

Так про розвиток FPV-дронів каже Маркіян, результативний пілот одного з РУБАКів (підрозділ розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів). Це він знищив машину потужного російського комплексу радіоелектронної боротьби (РЕБ) Борисоглєбськ-2.

Це одна з найдорожчих цілей, знищених FPV-дронами за всю війну, загальною вартістю близько 200 мільйонів доларів. Росіяни заявляли, що він незнищенний, бо подавляє всі радіочастоти навколо. Але український дрон цей комплекс РЕБ подавити не зміг. Бо дрон мав топові на свій час характеристики і керував ним умілий пілот.

Але коли Маркіян тільки починав працювати з дронами, технології були далеко не найкращі.

Командування повірило

Яким був день, коли командування повірило, що дрони здатні відбивати штурми?

«Перший мій бойовий виліт був дуже короткий: дрон вибухнув у повітрі, бо ми тоді використовували неякісні плати ініціації, — пригадує Маркіян. — Це були такі дуже дешеві платки, які ми кріпили на сам боєприпас, а не припаювали до польотного контролера. Дрон вибухнув не від удару, а просто в повітрі під час польоту. Це було влітку 2023 року».

А вже на восьмому польоті наш співрозмовник влучив у ворожу БМП з піхотинцями, з яких кількох знищив, поранив і дезорієнтував інших. Це був штурм росіян, і на знищення тієї БМП уже було віддано наказ і танкістам, і джавелінщику, які стояли на тій ділянці.

Вони вже були готові використати танковий боєкомплект вартістю кілька тисяч доларів за один постріл чи ракету Javelin вартістю близько 100 тисяч доларів, щоб зупинити штурм. Але не знадобилося. Штурм зупинив талановитий дронщик маленьким FPV-дроном, зекономивши дорогі боєприпаси.

Штурм зупинив талановитий дронщик маленьким fpv-дроном

Це була велика подія.

«І одразу “Мавіки” суміжних батальйонів прилетіли з гранатами й почали добивати піхоту, яка зіскочила з бехи. Це був насправді такий фурор. Тоді командування повірило, що дрони здатні відбивати штурми, а наша рота довела, що ми боєздатні».

Але процес пілотування був важкий: недосконале обладнання, яке складно використовувати. Маркіян описав деталі тієї події:

«Штурман мене коригував не по стрімах (онлайн-трансляція з поля бою. — Ред.), як зараз, а просто через рацію. Тобто хлопці сиділи в траншеї, отримували інформацію з КСП, кричали моєму штурману, штурман передавав мені, і все це було таким собі зіпсованим телефоном. А щоб підключитися до антени, я мусив стояти в посадці на повний зріст, хоча це було небезпечно».

Перегони технологій

Цікаво, що в період перших польотів Маркіяна та інших пілотів його підрозділу росіяни на їхньому відрізку фронту взагалі не використовували FPV. Але через якийсь час почали, ще й наситили ту ділянку РЕБами. Так пілот дрона став частиною чи не найважливішого процесу на війні — перегонів технологій, знань і вмінь.

Отже, каже Маркіян, через три місяці після нашого успішного штурму росіяни не тільки самі почали використовувати FPV-камікадзе, а й поставили РЕБ:

«РЕБ був у них на всіх ключових позиціях і техніці, БМП їхали всі з РЕБом і “мангалами”, на опорних пунктах стояли окопні РЕБи або РЕБ-гармати. І нам літати стало нереально. Довелося у швидкому темпі вчитися протидіяти цьому — змінювати частоти (тобто довжину радіохвилі, на яких здійснюється керування дронами. — Ред.)».

Пілоти опанували зміну частот, потім стали повсюдно використовувати ретранслятори, тобто посилювачі радіосигналу, які дали змогу не втрачати радіосигнал між дроном і «базою» на нерівному ландшафті. Якийсь час літали в комфортних умовах.

Але ворог розвивався й активно розробляв потужніші та ефективніші засоби РЕБ. «Потім ми зіткнулися зі “шторою”, коли глушать не сигнал управління, а частоти відео і на певній відстані картинку з дрона перебиває білий шум».

Протидією стало вміння пілотів використовувати властивості радіохвиль:

«Ми навчилися перемикати канали в повітрі й знаходити ту частоту, яку в конкретний момент не глушить ворожий РЕБ. Але якийсь період ефективних польотів втратили в той час».

Хоча б на крок попереду

Звісно, топові дрони, що технологічно більш просунуті, ніж ті, які має противник, здатні знищувати те, що ворог вважав незнищенним.

Згаданий раніше ворожий комплекс РЕБ Борисоглєбськ-2 Маркіян уразив саме тому, що дрон, яким він летів, технологічно перевершував ті, що були у використанні на той час. Як саме вдалось уразити РЕБ, детально не розповідатимемо. Але протягом наступного тижня окрім Борисоглєбська-2 тоді знищили ще Стрілу-10, БМП, «Град». Пошкодженої техніки було десятки одиниць — завдяки дронам із технологіями, які випереджали ворога на один крок.

Зараз Маркіян працює з дронами, створеними найкращими українськими розробниками. Їх посилюють потужні системи керування, передачі сигналу, що збільшує дальність польоту, забезпечує чітке зображення з відео дрона тощо.

«Довгі», «теплі» і «товсті»

Парк дронів у Маркіяна нині доволі різноманітний. І кожен безпілотник має свою спеціалізацію.

Нічні, або «теплі» (бо з тепловізійною камерою), дрони призначені для роботи вночі. Їх створенням зайнялися навесні 2023 року, бо «стандартні» FPV тоді вже паралізували рух ворога вдень, усі переміщення вони стали робити в нічний час, і потрібне було рішення, як літати і вдень, і вночі.

Виробник дронів «Дикі шершні» наприкінці літа 2023-го написав у своєму телеграм-каналі: «Ми не стоїмо на місці, тепер можна буде завдавати ураження навіть вночі. Запускаємо масове виробництво FPV-дронів із нічними камерами». Інші компанії також працювали над нічними дронами, і під кінець 2023 року вони стали з’являтись у війську.

Маркіян розповідає:

«Якщо в грудні 2023-го це (дрони з нічною камерою. — Ред.) було такою дорогою новинкою, що нам видавався один дрон, тільки якщо треба знищити якусь важливу техніку, то тепер (восени 2024-го) це така буденність, що можна відправити нічний FPV, щоб знищити одну особу».

Є «довгі» дрони, які працюють на далекі дистанції. Їх створили, бо в якийсь момент (знову ж таки через насичення фронту дронами) близько до лінії бойового зіткнення вже перестала їздити ворожа техніка та пересуватись особовий склад великими групами і, щоб знайти ціль, потрібно летіти далі, у ближні тили ворога.

В українському війську є багато спеціалізованих під різні завдання FPV: «товсті» дрони, зенітні дрони, дрони-матки, FPV-крила та інші моделі.

Яскрава розробка — дрон-матка «Королева шершнів», яка доносить на собі малі FPV-камікадзе на велику дистанцію, скидає в повітрі для збільшення дальності їх польоту й одночасно працює ретранслятором сигналу для них. «Королеву» створив однин із найкращих українських розробників «Дикі шершні».

«Товсті» дрони піднімають відчутно більшу вагу боєприпасу, ніж «стандартні». «Королева шершнів» належить і до цієї категорії — це дрон-важковаговик. У червні 2024 року в телеграм-каналі її творців з’явилося відео, де вона піднімає танкову міну вагою 9,5 кг. «Час польоту — 7 хвилин, або 5 км в один бік. І це ще навіть не XL-версія. Далі більше», — написали «Дикі шершні» у своїй публікації. Ще вона може бути бомбером, камікадзе, переносити вантажі й здійснювати дистанційне мінування.

Перехоплювачі проти розвідників

Зенітні FPV-перехоплювачі — це протидія ворожим дронам-розвідникам. Влітку 2024-го ситуація з розвідниками була катастрофічною. Ворожі дрони не лише безперервно моніторили фронт, а й висіли над мирними містами, у глибокому тилу почувалися як удома.

Кричущим став випадок, коли 1 липня 2024 року розвідники навели ракети на військовий аеродром у Миргороді. Військовий авіапарк України зазнав втрат, хоча подробиці не розголошувалися.

Довгий час на це не було ради. І от наприкінці липня розвідників різко поменшало.

«Дикі шершні» написали28 серпня: «Ми модифікували свої дрони для знищення БПЛА-розвідників кацапів. Маємо більш як 100 збитих бортів». Інші виробники також працювали над створенням зенітних дронів-перехоплювачів.

Цей ланцюжок із дронами-розвідниками і дронами-перехоплювачами — ще один яскравий приклад боротьби технологій. Бо росіяни також уже шукають відповідь-протидію.

Західні медіа писали, що росіяни встановлюють відеокамери заднього виду й оснащують свої крила РЕБом. Сергій Флеш, блогер і спеціаліст із радіозв’язку, зазначає, що рішення вже з’явилося.

«Наш противник не стоїть на місці й шукає варіанти захисту від зенітних дронів, — пише він у телеграм-каналі. — Причому це рішення розійшлося в них по військах дуже швидко. Принцип роботи такий: пристрій ставиться на БПЛА і сканує в польоті відеоканали, знаходить відеосигнал від нашого зенітного дрона, розуміє за рівнем, коли наш дрон поруч, і на цій самій відеочастоті вмикає перешкоду, сильнішу за рівнем. Завада перебиває сигнал від нашого дрона, і український пілот втрачає картинку. Завада ставиться на 60 секунд і за потреби повторюється». Проте офіційного підтвердження використання такої технології поки що немає, і це позитивний показник.

РЕБ проти дронів, дрони з ШІ проти РЕБу

Боротьба технологій у ланцюжку дрони — РЕБ має такий вигляд: українці зробили цивільні FPV-дрони повноцінною зброєю і наситили ними фронт.

Росіянам довелося робити те саме й до того ж виставляти захист у вигляді різних РЕБ-систем: на всіх машинах, техніці, опорних пунктах і значущих точках по цілому букету антен, які глушать увесь (або більшу частину) діапазон. Наша відповідь на цю технологію — дрони з автозахопленням і автодоведенням, якими керує штучний інтелект (ШІ).

Принцип роботи дронів із ШІ такий: як тільки такий дрон підлітає на відстань, із якої камерою здатен побачити ціль, оператор фіксує її, і далі дрон долітає до неї сам, без участі оператора і не зважаючи на дію РЕБ.

ШІ в майбутньому також зможе керувати роєм дронів, щоб масовано й одночасно атакувати цілі. Адже люди в ручному режимі можуть синхронізувати політ до пʼяти дронів. А для штучного інтелекту не буде проблемою одночасно пілотувати рій із сотні FPV.

Нині першочергове завдання — добре натренувати ШІ навігуватися, розуміти об’єкти, щоб дрон із ШІ розрізняв, де ворожий танк, а де тінь від дерева. Щоб вирішував, як наздогнати рухому, швидку ціль, яка маневрує.

Дмитро, побратим Маркіяна, інженер РУБАК, наводить приклад: «Якщо русня іде по полю і бачить дрон, вони починають бігати, увертатися, падати в кущі, в окопи. І штучний інтелект дрона, швидше за все, не зрозуміє, що йому треба залетіти в окоп, бо туди заховалася ціль. А пілот зрозуміє. З рухомою ціллю автодоведення в тому вигляді, у якому воно є зараз, не завжди справляється».

Безпілотники з ШІ досі існували у вигляді експозиційних, тестових моделей. Зараз українські розробники The Fourth Law, Vyriy Drone, Swarmer та інші, непублічні, швидко прогресують у створенні робочої моделі дронів із ШІ, адже, коли твоїх друзів убивають і твої домівки руйнують, темпи розробки пришвидшуються в рази.

Те, що допоможе просто зараз

Головна стратегія пошуку й втілення в життя технологічних рішень чи вдосконалення наявних у цій війні — обдумування того, що допомогло б на полі бою просто зараз.

Триває велика сучасна війна, інформація поширюється миттєво — у таких умовах не знайдеш рішення, яке було б дієвим сьогодні й через роки. Навіть кілька місяців — це вже дуже далека перспектива.

Розробники дронів відчайдушно намагаються намацати те, що якнайшвидше допоможе тим, хто воює, вирішувати проблеми, які виникають просто зараз.

Ідеї перевіряються одразу в бойових умовах, і поле бою підсвічує недоліки, які не могли розгледіти на етапі розробки в тилу. Велика кількість і швидкість ітерацій виробу дають змогу швидко створити робочу модель і відсіяти неробочі версії.

Хороший приклад відсіювання — інфрачервона підсвітка на світлочутливих камерах дронів. Тоді шукали рішення, як літати вночі. І хотіли, щоб було якомога дешевше. Запропонували підсвітку.

Інженер дронів Дмитро пояснює: «Вона не прижилася — треба було або летіти понад самою землею, але тоді пілот рано чи пізно починав губитися на ландшафті в темряві, або підніматися вгору, але навіть на невеликій висоті підсвітка вже нічого не підсвічувала, якщо не було повного місяця». А от дрони зі світлочутливими і тепловізійними камерами нині в широкому вжитку.

Утім, дрон із тепловізійною камерою ще має недоліки. Наприклад, поширена проблема минулої зими — при низьких температурах скло камери замерзало і керувати дроном ставало неможливо. Цього року український виробник FPV-дронів Odd Systems заявив, що вони створили тепловізійну камеру з повністю герметичним корпусом, який згадану проблему усуває. І це лише одна з її переваг. Але чи ця версія робоча, ми дізнаємося тільки взимку, коли будуть бойові вильоти при мінусових температурах.

Що далі

Як бачимо з низки конкретних прикладів, важко прогнозувати, які технології з’являться в майбутньому. Розробники не публікують у відкритих джерелах планів на майбутнє і не розповідають про те, над чим працюють, щоб не підказувати ворогові, у якому напрямку шукати протидію.

Але Маркіян перераховує свіжі новинки, які тільки-но з’явилися на бойових позиціях і про які вже відомо багатьом: «Є дрони на оптоволокні, які активно використовує ворог, є штучний інтелект, на який залучають максимальні сили всі, хто тільки може. З’являється все більше крил-камікадзе і крил-бомбардувальників, а також наземних дронів — як для мінування, так і турелі на гусеничній основі, які працюють на штурмі з піхотою».

31 10 2024

https://texty.org.ua/articles/113744/hto-zupynytsya-toj-prohraye-yak-shvydkist-rozvytku-bpla-vplyvaye-na-vijnu/