www.ji-magazine.lviv.ua

Андрій Губицький, Марія Ревук

У росіян, здається, немає сили на справді масштабний наступ.

Останні кілька тижнів було достатньо похмурих повідомлень про ситуацію на фронті. Проте ті події, які найбільш жваво обговорюються останнім часом, а саме на Покровському напрямку, відбуваються лише на порівняно невеликому відтинку фронту, натомість уся лінія бойового зіткнення — це сотні й сотні кілометрів.

Обмежені успіхи чи біг на місці

Не дуже приємна правда для росіян полягає в тому, що в них критично не вистачає людського ресурсу, щоб розгорнути наступ набагато масштабніший, ніж те, що вони намагаються зробити зараз. Плюс, звісно, опір українців — щодня майже в режимі онлайн із відеозведень українських підрозділів можна спостерігати десятки одиниць спаленої російської техніки та купи загиблих росіян.

У результаті широко розрекламовані російськими пропагандистами «прориви» окупантів із дистанції трьох місяців бачаться такими, що мають дуже обмежений успіх, а іноді радше нагадують тупцювання на місці.

На картах нижче ми показали, як просувалися росіяни порівняно з нашими попередніми картами (їх дивіться тут і тут).

Під Часовим Яром не спостерігається майже жодної активності. Є невелике просування на південному й частково на північному фланзі — ось і весь майже тримісячний результат.

Загрозливе просування окупантів у Торецьку також фактично призупинилося. Так, росіянам фрагментарно вдалося зайти в саме місто, але на цьому, здається, їхні успіхи й закінчуються. Бачимо тут зараз фактично статичну ситуацію.

Так само мінімальне просування росіян спостерігається і на Куп’янському напрямку в районі Синьківки.

Досить активні накати росіян на Терни забезпечили їм дуже обмежені територіальні успіхи.

Хороша новина (якщо в цій ситуації взагалі можна говорити про хороші новини) — те, що росіяни зараз роблять на Покровському напрямку, — це, здається, той максимум, на який вони спроможні.

Навіть на вкрай важливий для авторитету російської влади Курський напрямок тягнуть північнокорейських солдатів — своїх бійців, вочевидь, уже не вистачає.

Де справді погано

А тепер щодо самого Покровського та Курахівського напрямків. Там справді все погано. Цього разу для нас.

Здавалося, росіяни мали зав’язнути в місцині, насиченій забудовою, міською агломерацією. Щоб розіграти свій звичний маневр з охопленням по флангах чергового населеного пункту, — цього разу йдеться як про Курахове, так і про сам Покровськ, — їм треба було захопити кілька містечок та великих селищ. Мова, зокрема, йшла про Гродівку, Новогродівку, Гірник, Цукурине.

Попри сподівання, що росіяни зав’язнуть у боях на підступах до цих населених пунктів і вуличних зіткненнях, вони доволі швидко порівняно з їхніми минулими темпами окупували їх чи частково взяли під свій контроль.

Останньою «гіркою пігулкою» стало швидке просування росіян у Селидовому — містечку з колись 20 тисячами мешканців.

І наче біди було мало, буквально за кілька днів після захоплення Вугледара окупанти стрімко просунулися на півдні Донбасу.

Були окуповані кілька населених пунктів: Богоявленка та Новоукраїнка, які могли стати потенційним новим рубежем оборони в боротьбі з ворогом.

Ще один успіх росіян, що може мати доволі погані наслідки для українських військ, на Харківщині.

Росіянам вдалося розрізати навпіл позиції наших військ за річкою Оскіл у районі Кругляківки.

Кризова ситуація лише на кількох ділянках

Звісно, усі ці новини додали радощів у стані окупантів. Російські військкори заговорили мало не про повторення відомих проривів радянської армії часів Другої світової війни і почали малювати, як у них вже не раз бувало, великі товсті червоні стрілки своїх уявних подальших наступів мало не до Києва. А українські й закордонні оглядачі звернули увагу, що до кордонів, наприклад, Дніпропетровської області залишилося трохи більше ніж кілька десятків кілометрів від позицій росіян під Покровськом.

Проте, попри досить невтішні новини, говорити, що «фронт посипався», все ж таки не варто. Ми маємо кризову ситуацію лише на кількох його ділянках. Варто, певно, провести роботу над помилками, зрозуміти причини своїх недавніх невдач і рухатися далі.

4 11 2024

https://texty.org.ua/articles/113765/yak-zminylasya-liniya-fronta-za-ostanni-try-misyaci-karta/