www.ji-magazine.lviv.ua

Енн Епплбаум, американська журналістка

Коли в п’ятницю, 4 квітня, обвалилися фондові ринки, Дональд Трамп покинув Вашингтон, округ Колумбія. Він не поїхав до Нью-Йорка, щоб проконсультуватися з Волл-стріт. Він не поїхав до Довера, штат Делавер, щоб зустріти тіла чотирьох американських військовослужбовців, загиблих внаслідок нещасного випадку під час служби в Литві. Натомість він поїхав до Флориди, де відвідав свій гольф-курорт Дорал, який приймав підтримуваний Саудівською Аравією турнір LIV Golf, і зупинився в своєму клубі Мар-а-Лаґо, де також перебували багато глядачів і спонсорів турніру. Його приватний бізнес виявився важливішим за справи нації.

Багато його гостей також були зацікавлені в просуванні особистих інтересів Трампа, а також у здобутті прихильності американського президента. Один із них — Ясір ар-Румайян, який керує суверенним фондом Саудівської Аравії в розмірі 925 мільярдів доларів і водночас є головою турніру LIV. Серед інших спонсорів турніру — саудівська авіакомпанія Riyadh Air, державна нафтова компанія Саудівської Аравії Aramco і, на диво, TikTok — соціальна мережа, що належить китайцям, долю якої особисто вирішуватиме Трамп, водночас отримуючи вигоду від її спонсорства та підтримки.

Колись (і це було зовсім недавно) очевидних конфліктів інтересів, особливо з іноземними суб’єктами, президенти намагалися уникати. Жоден попередній мешканець Білого дому не захотів би бути поміченим у веденні особистого бізнесу з компаніями з країн, які прагнуть впливати на зовнішню політику США. Такі дії ризикують порушити Конституцію, яка забороняє урядовцям приймати «дарунки, титули чи винагороди від іноземних урядів». Але під час першого терміну Трампа судова система здебільшого проігнорувала його комерційні зв’язки. Тепер він не лише веде бізнес з іноземними й внутрішніми компаніями, які мають прямий інтерес у його політиці — він відкрито рекламує й відзначає це. Ми знаємо, хто спонсорував гольф-турнір, не тому що розслідувальні журналісти розкопали це в таємних контрактах, а тому що їхні імена з’явилися на офіційних сайтах і були розміщені на рекламному щиті, який журналісти The New York Times помітили на його гольф-полі.

І сайт, і білборд стали б скандалом за будь-якої попередньої адміністрації. Якщо зараз на них майже не звертають уваги, то це тому, що поведінка Трампа — симптом чогось набагато масштабнішого. Ми переживаємо революційну зміну — масштабний відхід від прозорості й підзвітності, які передбачає більшість сучасних демократій, у бік непрозорих звичок і корупційної практики авторитарного світу. Протягом останнього десятиліття уряд і бізнес у США поволі почали переймати клептократичну модель, започатковану такими країнами, як Рóсія й Китай, де конфлікти інтересів правителів просто є частиною системи.

Зміни почалися ще під час першого терміну Трампа — віцепрезидент Майк Пенс якось зробив гак більш ніж у 180 миль під час візиту до Ірландії, щоб зупинитися в готелі Трампа, — але тоді на нього ще впливали радники, і, можливо, залишався страх перед юридичними наслідками. Цього разу він знає, що йому зійшла з рук низка злочинів, зокрема спроба скасувати вибори. Його радники тепер цілковито покірні; він не відчуває жодних обмежень. Нові стандарти вже були встановлені у грудні, коли Trump Organization оголосила про будівництво Trump Tower у Саудівській Аравії — інвестицію, яка становить явний конфлікт інтересів для новообраного президента.

Сім’я Трампа також створила криптовалютну компанію World Liberty Financial, яка на практиці може слугувати механізмом для опосередкованих хабарів. Ніхто з його оточення не заперечив. Після повернення Трампа до влади його адміністрація, не переймаючись виглядом порушення норм, оперативно зупинила цивільне розслідування щодо Джастіна Сана — китайського підприємця й радника World Liberty Financial, який також вклав щонайменше 75 мільйонів доларів у компанію. Нещодавно The Wall Street Journal виявила, що керівники біржі Binance зустрічалися з посадовцями Мінфіну США, щоб домогтися м’якшого регулювання, паралельно ведучи приватні бізнес-переговори з World Liberty Financial. У минулому Binance була оштрафована на рекордні 4,3 мільярда доларів за те, що дозволяла користуватися біржею терористам, наркоторговцям і людям під санкціями, тому її інтерес до слабшого контролю — аж ніяк не теоретичний.

У новій атмосфері навіть інавгурація перетворилася на демонстративний прояв клептократичних цінностей нової адміністрації. Найпомітнішими гостями стали керівники американських технокомпаній, але на заходах, пов’язаних з інавгурацією, були присутні й іноземні бізнес-партнери Trump Organization — вони фотографувалися з Трампом і використовували ці зв’язки в рекламних матеріалах. Кілька маловідомих компаній, що беруть участь у переговорах із федеральними регуляторами, тихцем пожертвували сотні тисяч доларів на інавгурацію Трампа. Незабаром після цього, вночі, Трамп звільнив 17 генеральних інспекторів — людей, які мали контролювати корупцію й етичні порушення в уряді.

Трамп ігнорує не лише давні норми заради себе самого. Він робить це простішим і для інших. Від початку своєї кар’єри Трамп із ентузіазмом занурився у тіньовий світ офшорних компаній та анонімних рахунків — середовище, яке завжди приваблювало автократів, злочинців та інших, хто прагне приховати свої статки. Станом на 2018 рік понад кожна п’ята квартира в будівлях під брендом Trump була куплена офшорними компаніями з невідомими власниками, і такі покупки тривали протягом його першого президентства. Тепер його адміністрація допомагає таким бізнесам залишатися в тіні. Минулого місяця Мінфін США оголосив, що більше не виконуватиме Закон про корпоративну прозорість, ускладнюючи нещодавні зусилля Конгресу з боротьби проти відмивання грошей, ухилення від сплати податків та інших порушень, пов’язаних з анонімними інвесторами. Один із виконавчих указів Трампа призупинив виконання Закону про іноземні корупційні практики, що забороняє американським і закордонним компаніям давати хабарі для ведення бізнесу. Мін’юст також розпускає групу, що відповідала за санкції проти російських олігархів із найближчого кола Владіміра Путіна.

Контроль буде знято і з багатьох внутрішніх фінансових і державних установ. Трамп наказав повністю зупинити роботу Бюро фінансового захисту споживачів — органу, створеного для захисту громадян від зловживань з боку банків і фінансових інститутів. Він звільнив керівників, відповідальних за етику, захист викривачів і трудові права, включно з очільниками Управління з етики державної служби, Спеціального бюро та Ради з питань доброчесності державної служби. Тим часом у Міністерстві юстиції готують плани зі скорочення розслідувань шахрайства й корупції серед посадовців, що ускладнить їх переслідування. Скорочення в Податковій службі означають, що виявляти й карати податкове шахрайство також стане важче. Минулого тижня Мін’юст оголосив, що згортає розслідування криптовалютних махінацій і розпускає Національну групу з боротьби з криптовалютними злочинами.

Один із прихильників Трампа вже отримав вигоду з цього нового світу, в якому конфлікти інтересів більше не мають значення. Ілон Маск, який не має жодного мандата, окрім особистого благословення президента, тепер має величезний вплив на ті самі державні установи, які довго субсидували та регулювали його компанії. Маск скоротив чисельність працівників у Національній адміністрації безпеки дорожнього руху — федеральному агентстві, яке контролює безпеку автомобілів і розслідує аварії, зокрема пов’язані з його власною компанією електрокарів Tesla. Маск також організував масові звільнення в інших регуляторних органах, які відкрили понад 30 розслідувань проти його компаній, включно з SpaceX та Neuralink.

Водночас великі державні агентства, включаючи Управління загальних служб та Федеральну авіаційну адміністрацію, уже використовують або розглядають можливість використання Starlink — продукту компанії SpaceX. Державний департамент планував закупити броньовані Tesla. Один посадовець Міністерства торгівлі, Еван Файнман, подав у відставку минулого місяця через тиск адміністрації із запровадження Starlink для забезпечення інтернетом сільської місцевості. «Залишати всю або частину сільської Америки з гіршим інтернетом, щоб зробити найбагатшу людину у світі ще багатшою — це ще одна зрада Вашингтона», — сказав він. Маск не порушує закону й не мусить нічого говорити або робити, аби сприяти цим змінам. Його нова роль як головного олігарха Америки означає, що всілякі люди й установи все одно йому догоджатимуть.

Маск також справді вплинув на зовнішню політику США. Якщо їх підтвердять суди, то скорочення DOGE (Department of Government Efficiency — вигадана структура в сатиричному дусі) фінансування USAID, Інституту миру США та підтримуваних США іноземних мовників, зокрема Голосу Америки, завдадуть серйозного удару американській дипломатії та м’якій силі, не кажучи вже про шкоду, якої зазнає міжнародна система охорони здоров’я й гуманітарна допомога. Припинення фінансованого США мовлення саме по собі найбільше піде на користь Китаю, який змагається зі США не лише в економічній, а й в ідеологічній площині. Цікаво, що саме Маск отримав можливість ухвалювати ці рішення, всі з яких напрочуд вигідні для китайської м’якої сили, хоча він має серйозні ділові інтереси в Китаї. Його «гігафабрика» в Шанхаї, відкрита завдяки сотням мільйонів доларів китайських позик, стала найбільшим виробничим об’єктом Tesla.

Але в адміністрації Трампа зовнішні інтереси — не проблема. Ось один із багатьох прикладів: директор ФБР Каш Пател на слуханнях у Сенаті визнав, що отримав від 1 до 5 мільйонів доларів у вигляді акцій від материнської компанії Shein — китайської платформи електронної комерції, яку звинувачують у використанні примусової праці у своїх ланцюгах постачання. Він повідомив сенаторам, що не має наміру позбутися цих активів. Пател також був консультантом чесько-словацького оборонного концерну Czechoslovak Group, який, за словами Джей Ді Ванса (коли він ще був сенатором), «має зв’язки з найближчим оточенням президента Рóсії Владіміра Путіна». Хоча Пател у своїй новій ролі має відповідати за протидію впливу Рóсії та Китаю й їхнім шпигунським операціям, 51 сенатор-республіканець усе одно його затвердив.

Але це — лише ті конфлікти інтересів, про які нам відомо. Скільки людей скористалося знанням наперед, що Трамп змінить свою позицію щодо мит? Скільки ще грають на фондовому ринку, маючи доступ до урядової інформації? Ми не знаємо відповідей, і Міністерство юстиції Трампа навряд чи захоче це з’ясовувати. Ми живемо в темряві — як і люди в інших клептократіях, — і це змінює все.

На початку цього року я опублікувала книгу Autocracy, Inc., у якій стверджую, що багато сучасних диктатур краще аналізувати не через призму ідеології, а через політичні та фінансові інтереси їхніх очільників. Той факт, що в американському уряді перебуває так багато людей (і передусім — президент), чиї фінансові інтереси можуть бути безпосередньо й миттєво змінені їхніми політичними рішеннями, означає, що тепер нам також потрібно по-іншому аналізувати політику США.

Щоб зрозуміти політику Трампа щодо Рóсії та України, наприклад, слід запитати не лише «Як вони завершать війну?» та «Як вони вплинуть на відносини США з Европою?», а й «Хто з найближчого оточення Трампа отримає вигоду від зняття санкцій?» і «Чи вже зробили рóсіяни конкретні фінансові пропозиції, і кому саме?». Угода про рідкісні метали, яка нині обговорюється з Україною, заслуговує на особливо ретельне вивчення. Треба встановити, які саме американці отримають від цього вигоду і яким чином.

Правильне запитання щодо тарифної політики Трампа теж має фінансовий характер: як ця грандіозна зміна торговельної політики США принесе вигоду самому Трампу? Відповідь уже частково очевидна. Країни й великі компанії, які зазнають збитків від цих тарифів (деякі — катастрофічних, аж до банкрутства), матимуть потужний стимул догоджати президентові: пропонувати йому політичні пожертви, а можливо, і бізнес-угоди — йому самому, його родині або друзям — аби отримати якісь винятки для себе чи своєї галузі.

За добросовісної адміністрації особисті фінанси не були б важливою частиною суспільної дискусії. Але керівники цієї адміністрації вирішили, що закони й норми поведінки, які діяли понад століття, на них не поширюються. Контрольований республіканцями Конгрес також вирішив не дотримуватися їх. Тепер відповідальність лягає на медіа, громадські організації та викривачів — щоб інформувати громадськість і суди про скочування в клептократію й домагатися виконання тих законів, які ще залишилися. Демократична партія має наслідувати приклад опозиційних рухів у інших клептократіях і зробити корупцію центральною темою своєї риторики. Поки не стало надто пізно, кожен, хто може, має розповісти, що відбувається: уряд США, зовнішня політика США та торгова політика США поступово змінюються — не для добра американців, а на користь президента, його родини та друзів. Зупинити їх можуть лише виборці.

The Atlantic, 14.04.2025

https://www.facebook.com/photo/?fbid=1267293938290587&set=a.571035564583098