незалежний
культурологічний часопис <Ї> |
 www.ji-magazine.lviv.ua Микола КняжицькийВійна на виснаженняВійна на виснаження, до якої додали ядерну компоненту, не може не викликати занепокоєння. Як її розуміти в Україні
та що це каже про поточну траєкторію війни? 1. Ключова особливість війни на виснаження полягає в тому, що вона ведеться проти суспільства, а не лише проти армії. У такій війні перемагає
не той, хто захопить більше територій, а той, хто зможе довше
протриматися. Армія безперечно важлива, але стійкість військових на фронті не матиме значення, якщо суспільство в тилу готове здаватись і прагне капітуляції. Саме тому Кремль
так багато уваги приділяє впливу на українські тилові міста. Атаки на дитячі садки й школи, електростанції та ТЕС, випадкові удари по житлових будинках від Харкова до Львова — це все спрямовано на те, щоб змусити українців
вимагати «миру за будь-яку ціну». 2. Окремою частиною цієї стратегії є інформаційна війна. Бо для капітуляції суспільства замало захопити кілька кварталів у Покровську чи зруйнувати багатоповерхівку
в Дніпрі. Людей треба переконати,
що опір не має сенсу, а влада
безпорадна й не здатна нікого захистити. Більшість каналів, через які Росія поширювала пропаганду, були заблоковані ще за президентства Петра Порошенка. Але коли Москва
створила нові канали в Telegram,
замість системної протидії влада почала використовувати цю платформу для власних політичних цілей — здебільшого проти опозиції. Тож очевидно, що влада не буде активно боротися з російськими інформаційними операціями в Telegram, адже сама використовує схожі методи — лише проти внутрішніх
опонентів. 3. Оскільки Україна воює за підтримки союзників, завданням Росії є розширення війни на виснаження і на суспільства цих країн. Безпілотники в Польщі, літаки над країнами Балтії, дрони біля аеродромів
і баз по всій Європі — це елементи тієї
ж стратегії. Ядерна риторика,
до якої Кремль періодично вдається, теж спрямована
на дестабілізацію держав, які
допомагають Україні. Оскільки США далеко і там не можна
запустити дрон із танкера тіньового флоту, найпростіше — згадати про ядерну зброю й нагадати, що вона «є». У відповідь
президент США намагається знівелювати
вплив таких заяв, демонструючи готовність до відповіді. Але, враховуючи очевидне небажання і Вашингтона,
і Москви допустити прямі бойові зіткнення,
ймовірність реального ядерного обміну
близька до нуля. 4. Війна на виснаження, як правило,
не має військового вирішення. У ній перемагає або програє
не армія, а все суспільство.
Україна зможе вистояти лише тоді,
якщо збереже єдність і згуртованість навколо спільних цілей, цінностей і смислів. Але цього не досягти створенням чи ліквідацією
міністерств, політичними арештами, переслідуванням опозиції чи дискредитацією
активістів. Єдність суспільства під час війни — це не гасло, а стратегічний ресурс. Її потрібно не імітувати, а вибудовувати свідомо — як ключову цінність і державний пріоритет. Лише тоді Україна матиме
шанс перемогти у війні, яку
ведуть не лише на фронті, а й проти всього українського суспільства. 7 11 2025
|