www.ji-magazine.lviv.ua

The Frontline

Остання схема Дональда Трампа, яка дозволяє НАТО закуповувати американську зброю для України, притім що Сполучені Штати відсторонюються, спонукала деяких спостерігачів стверджувати, що підтримка України залишається незмінною. Дехто навіть припустив, що це може стати стійкою моделлю трансатлантичної співпраці. Хореографію прораховано, і Д. Трамп оголосив її, стоячи поруч із Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте й загорнувши її у мову спільної відповідальности. Але треба дивитися на це чесно. Від того, що якусь річ прикрашено, вона не стає більш правдоподібною. А моїм вічно оптимістичним друзям, що прагнуть прийняти цю схему, я нагадую приказку: якби бажання були кіньми, бідні б на них скакали. Від вашого бажання, щоби щось було правдою, оте щось не стане нею. Ми не повинні свідомо піддаватися театральному обману і плекати ілюзії. Коли на кону стоїть виживання демократії, робити вигляд, що відсторонення США є їхньою стратегією, реально шкодить. Україна бореться за виживання не теоретично. Це реальна війна, й політику треба оцінювати за її наслідками, а не її оформленням.

Багато ЗМІ погіршили проблему. Замість назвати цю схему такою, якою вона є, провідні видання тлумачать її як важливий поворотний момент для Трампа. Дехто навіть зайшов аж так далеко, що назвав її «жорсткою позицією» Трампа щодо путіна. Це геть неправильне тлумачення фактів. Це спотворення структури влади і фундаментальне перекручення змін, що відбуваються. Це навмисний і скоординований відступ, замаскований під реальні дії і презентований як щось, чим він не є. Преса не повинна плекати ілюзій. Коли вона це робить, вона стає частиною небезпеки.

Невпинні й злочинні удари росії по українських сім'ях в останні тижні зробили неможливим іґнорування геноциду, який триває. У Трампа не було іншого вибору, окрім як відповісти. Тепер він стверджує, що він незадоволений владіміром путіном. Він демонстрував свою звичну жорсткість, говорячи так, ніби це питання особисте, а не стратегічне. Але якщо це несхвалення — щось більше, ніж театр, то чому він зупинив безпосереднє постачання американської зброї Україні? І чому він зараз просуває схему, за якою НАТО, а не Сполучені Штати, закуповуватиме зброю американського виробництва й постачатиме її на фронт?

Він презентував цю схему під час зустрічі в Білому Домі з Генеральним секретарем Рютте, подавши її як нову форму координації альянсу. Насправді це навмисний підрив американського лідерства. Трамп зводить Сполучені Штати з позиції лідера вільного світу до рівня торговця зброєю, не більше. Замість підтримувати союзників і керувати захистом демократії, Вашинґтон тепер пропонує зброю на продаж, залишаючи іншим нести ризик і відповідальність.

Трамп чітко дав це зрозуміти своїми власними словами. «Просто аби ви знали, — сказав він, — Европа платить за все. Ми більше не платимо. Нас розділяє океан» https://x.com/RapidResponse47/status/1944783154327204286. Це не розподіл тягаря. Це відмова. Це мова відступу, замаскована під реалізм. І вона показує, як саме ця схема має функціонувати: Сполучені Штати відступлять, нададуть зброю для купівлі та знімуть зі себе відповідальність за результат.

Цей зсув відбувається в критичний момент у плануванні війни росією і приносить кремлеві відчутну стратегічну користь. Економіка росії погіршується під тягарем власної війни. російські військові витрати перевищили сорок відсотків національного бюджету. Фонд національного добробуту виснажується. Доходи від нафти й газу скорочуються. Промислове виробництво слабшає. Суверенний кредитний рейтинґ росії залишається обмеженим, а рубль втратив понад двадцять п'ять відсотків своєї вартости з 2022 року.

У червні міністр економічного розвитку росії Максім Рєшетніков визнав, що росія перебуває на межі рецесії. Владімір Мілов, колишній заступник міністра енергетики росії, був ще прямолінійніший. Він сказав: «Федеральний бюджет стікає кров’ю. Навіть за високих цін на нафту держава не може покрити своїх витрат, не друкуючи грошей». Якщо це публічна позиція кремлівських інсайдерів, то, підозрюю, економічна реальність багато гірша.

І саме ця структурна реальність визначає стратегію росії цього літа. москва прагне досягти воєнних цілей, перш ніж економічні обмеження почнуть зменшувати її можливості, а міжнародна увага зникне. Експерти припускають, що росія має час до кінця літа, щоб «виграти» війну проти України, перш ніж її економіка зазнає краху.

Трампова 50-денна затримка дає росії саме те, що їй потрібно.

Зброя, яку Трамп зупинив, вже була закладена в бюджет і взята з американських арсеналів. «Патріоти». Пускові установки HIMARS. Ракети-перехоплювачі NASAMS. Артилерійські снаряди. Це системи, здатні змінити ситуацію на користь України. Їхня відсутність створює реальні, вимірювані прогалини в її обороноздатності. Замість постачати цю зброю, Трамп заморозив ці поставки. Кажуть, що їх розморожено. Але я погоджуюся з тим, що сказав з цього приводу Ґабрієлюс Ландсберґіс, колишній міністр закордонних справ Литви. У відповідь на слова Трампа він заявив: «Ми повинні зосередити нашу увагу на поставках, а не на оголошеннях. Я повірю, що Захід надсилає зброю Україні, коли прочитаю, що Україна застосовує цю зброю проти росії».

Потім Трамп презентував схему, за якою країни НАТО закуповуватимуть ті самі системи у Сполучених Штатів і вирішуватимуть, як їх розподіляти. Від цього страждатиме як швидкість підтримки України, так і її ясність. НАТО не розпоряджається запасами США. Вона не контролює виробництва чи термінів поставок. Ця схему розроблено для того, щоб уповільнити все.

Трамп та його однодумці навмисне все затягують. Через його «велику заяву про зброю», пов'язаний з Трампом блок у Сенаті США тихо зірвав двопартійний законопроєкт про санкції, який передбачав обов'язкові штрафи на експорт російської нафти, банки та імпорт оборонно-промислової продукції. Законопроєкт мав широку двопартійну підтримку, але республіканці в Сенаті відклали його в очікуванні сиґналів з Білого Дому. Лідер більшости в Сенаті Джон Тун (John Thune) чітко заявив після заяви Трампа: «Схоже, що зараз президент спробує зробити деякі з цих дій самостійно. Якщо в якийсь момент президент дійде висновку, що це має сенс і додасть йому важелів впливу, які йому потрібні в цих переговорах для просування законопроєкту, тоді ми це зробимо. Ми будемо готові до дії».

Конґрес спостерігає, як президент маневрує, щоб отримати важелі впливу, навіть попри те, що вікно для змістовних дій закривається. Тарифи позиціонуються як важелі впливу, але практичний ефект — це параліч. І цей параліч йде на користь кремлеві. Насправді росія бачить це саме так. Заява Трампа призвела до зростання російського фондового ринку, а не падіння.

Підсумок: Трамп не оголосив, що припиняє підтримку України США. Він зробив щось політично більш ефективне. Він приховав цю правду так само, як і багато інших істин. Він передав відповідальність НАТО, чудово знаючи, що НАТО не має оперативних інструментів, щоб замінити пряму участь Америки, й готує ґрунт для того, щоб перекласти відповідальність за масакру українців росією на наших союзників по НАТО. Що стосується самої Америки, то він принизив світове лідерство США й перетворив Америку на велику вітрину.

Він зобразив цю зміну як співпрацю. Він одягнув її у формальність та оформив як інновацію. Він загорнув її у стрічки, банти та блискучий папір. Але правда дуже проста: Сполучені Штати відступили. І вони зробили це у той момент, коли Україна, як фактично й решта світу, найменше можуть це собі дозволити.

Джерело:

The End of U.S. Support of Ukraine, Wrapped in Pretty Bows

The Frontline