www.ji-magazine.lviv.ua

Kalev Stoicescu, головa Комітету з національної безпеки парламенту Естонії

Україна завдала агресору ефектний удар по п’яти аеродромах, навіть у Східному Сибіру, ймовірно, пошкодивши десятки надзвичайно дорогих літальних апаратів. Уже немає особливої різниці, оцінюються збитки у два чи сім мільярдів євро або доларів. Головне те, що можливості Росії завдавати дальніх ударів по Україні стратегічними бомбардувальниками, а також її потенціал повітряної розвідки, спостереження та цілевказання суттєво зменшено. Крім того, це дуже потужний політичний і стратегічний удар, який ще не повалив агресора, але має надзвичайно серйозні внутрішні та міжнародні наслідки для путінської Росії.

1. сили України зовсім не вичерпалися і не слабшають, як багато хто схильний думати або навіть сподіватися, передусім у Росії.

2. не тільки Росія грає в ескалацію, але й Україна здатна дивувати й проводити дедалі масштабніші та ефективніші атаки, вражаючи агресора у невигідний для нього спосіб.

3. Росія дуже вразлива. Вона стає дедалі вразливішою, тож продовження війни може бути не в інтересах агресора. Інше питання — як вони це розуміють та як це їх мотивує продовжувати чи закінчувати війну.

4. в Росії, й без того надзвичайно контрольованій державі й суспільстві, посилюється параноя. Можливо, також зростає невпевненість — втрачається сліпа й необґрунтована самовпевненість. Принаймні найближчим часом жоден водій вантажівки в тій країні не наважиться перевозити жоден кіоск чи щось подібне. Поширюється відчуття небезпеки, що жоден регіон Росії більше не є недосяжним для ударів України, навіть Сибір.

5. під ударом опинилися також російський транспорт і логістика, а не лише аеродроми й стратегічна авіація. Не забуваймо, що нещодавно було зруйновано залізничні мости в російських областях навколо України. Це продовжується, і для економіки агресора, яка через величезні території дуже залежить від залізниць, автомобільних доріг, мостів і подібної інфраструктури, систематичне знищення з боку України є вкрай поганою новиною.

6. російські ФСБ, ГРУ та інші служби продемонстрували свою некомпетентність, а саме неспроможність запобігти нападам, які тривалий час готувалися й були здійснені у багатьох місцях на території агресора. По суті, прямо в них під носом.

7. організатор атаки, СБУ, — це неймовірно дієздатна організація, яка спромоглася здійснити удар на території агресора, що більшість спостерігачів, ймовірно, вважали практично неможливим (через дуже великий ризик невдачі).

8. успішний удар — це урок для всіх, зокрема й для нас в Естонії, адже Росія також вчиться з кожної атаки і контратаки. Дрони будь-яких розмірів, з будь-якою дальністю польоту, спорядженням чи вибухівкою, агресор може використовувати не тільки зі своєї території через лінію фронту, але й безпосередньо на території атакованих країн, якщо там діють власні агенти або колаборанти.

9. Росія не може диктувати Україні (й Європі) умови миру. Поточна динаміка абсолютно не відповідає російським амбіціям нав’язати свій диктат. Агресор у Стамбулі передав Україні черговий акт капітуляції, назвавши його «меморандумом про мир», що, звичайно, не є прийнятним для України. Росії треба отримати ще кілька подібних ударів, щоб повернутися до реальності, якщо це взагалі коли-небудь відбудеться.

10. Росія змушена реагувати на цю принизливу і серйозно шкодячу їй атаку України. Деякі оглядачі справедливо використовують шаховий термін «цугцванг»: це така ситуація, коли гравець змушений зробити хід (бо настала його черга), але будь-який можливий хід буде для нього невигідним або навіть згубним.

3 06 2025

https://www.facebook.com/kalev.stoicescu