Смерть Ігоря Білозіра

Фото Андрія Кирчіва

Близько опівночі 8 травня 2000 року на проспекті Шевченка у Львові було жорстоко побито львівського композитора і співака Ігоря Білозіра, який внаслідок отриманих тяжких травм помер в реанімації однієї з лікарень Львова через півмісяця після побиття.

Вбивство стало приводом до політичних інсинуацій міжнародного масштабу і політичних спекуляцій у передвиборний період в Україні. Людська трагедія і втрата одного із найталановитіших (після В.Івасюка) сучасних українських композиторів перетворилася у політичну вакханалію. Ця смерть, крім усього іншого, черговий раз показала, що при існуючому стані речей у країні, зокрема – у правоохоронних органах та інших спецслужбах, злочинці можуть преспокійно чинити свою справу: вони переважно залишаються безкарними до Останнього Суду, надто коли походять з-під омофору “отців держави”.

Навіть затримання підозрюваних у скоєнні злочину Дмитра Воронова та Юрія Калініна не дає гарантії на швидке просування процесу і їх адекватне покарання в разі доведення вини. Навіть участь у похороні композитора близько ста тисяч шанувальників його творчості не стала для них аргументом необхідності змін.