КАПІТУЛА НЕЗАЛЕЖНОГО КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЧАСОПИСУ «Ї»

РІШЕННЯ

№ 2/13
27 травня 2006 року

79005  Львів,  вул. Грушевського, 8/3а 
тел./факс (+38 0322) 745890   
e-mail: jimagazine@mail.lviv.ua
http://www.ji-magazine.lviv.ua   

Про надання львівській ґварі (львіській говірці) статусу  регіональної мови на території Незалежного культурологічного часопису «Ї»

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року 91 %  членів редакційної колегії Незалежного культурологічного часопису «Ї» вважають рідною львівську ґвару і вільно нею володіють, з них 58 % є львів’янами за національністю і вважають львівську ґвару рідною, 30 % представники інших національностей, але вказали у якості рідної львівську ґвару, 3 % –  окрім рідної мови вільно володіє львівською ґварою.

Підтримуючи позицію членів редакційної колегії, а також мешканців будинку  № 8 по вул. Грушевського, 2-й поверх щодо використання у місті Львові, на вулиці Грушевського 8, 2-й поверх львівської ґвари:

• з метою задоволення соціально-культурних потреб мешканців вулиці Грушевського 8/3-а, 2-й поверх, та видавців Незалежного культурологічного часопису «Ї»,
• беручи до уваги специфічні умови й історичні традиції Журналу «Ї», зокрема багаторічну традицію  використання філологічної спадщини класиків львівської ґвари Казимира Вайди і Герика Фоґельфенґера (Щепка і Тонька), а також їх послідовників письменника Юрія Винничука, Богдана Волошина, Юзя Обсерватора, Августина Марциняк та ін.,
• визнаючи львівську ґвару як засіб виразу культурної спадщини й спілкування більшості населення вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх
• на підставі ст. 10 Конституції України, виходячи з основних положень Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин (пп. а, b ст. 1) і п. 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин» від 15.05.2003
• №802-IV, ст.ст. 3-5, 11-14 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", ст. 6 Закону України "Про звернення громадян", з метою забезпечення реалізації положень Указу Президента України від 07.04.2006 №295/2006 (пп.3 п.b частини I.1.А.3), керуючись ч. 2 ст. 43, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",

Капітула Незалежного культурологічного часопису «Ї»

ВИРІШИЛА:

1. Вважати, що львівська ґвара у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх,  редакція Незалежного культурологічного часопису «Ї» у визначенні Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин є регіональною мовою.

2. Встановити, щоНезалежний культурологічний журнал «Ї», його редакційна колегія у своїй роботі та в офіційних документах, повідомленнях, оголошеннях використовують поряд з українською (державною) і львівську ґвару – мови роботи, діловодства й документації.

3. Доручити членам Капітули провести аналіз умов вживання львіської ґвари на територіївул. Грушевського, 8/3-а, 2-й поверх. На підставі вивченої мовної ситуації розробити програму розвитку львівської ґвари на вул. Грушевського 8 й винести її на розгляд ЖЕК-5.

4. Запропонувати органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити право членам Редакційної колегії Журналу «Ї» звертатися до будь-яких державних, партійних, судових, громадських органів, підприємств, установ і організацій як на державній мові, так і на львівській ґварі.

5. Запропонувати Верховній Раді України вжити заходів щодо забезпечення виконання Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин у частині забезпечення прав функціонування львівської гвари  у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх.

6. Опублікувати дане рішення на сайті Незалежного культурологічного часопису «Ї» www.ji-magazine.lviv.ua

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Капітулу Незалежного культурологічного часопису «Ї»

8. Запропонувати ТЗов «Пекін» (ресторан китайської кухні), вул. Грушевського 8/1, 1-й поверх, прийняти аналогічне рішення щодо китайської мови як регіональної на території кухні ТЗоВ «Пекін»

9. Звернутися до партнерських організацій Незалежного культурологічного часопису «Ї» з проханням підтримати своїми підписами дане рішення Капітули.

10. Дане Рішення доповнити наступними додатками:

а) Віршований зачин  регіональної «Ї»-бетки

б) Короткий словник  львівської ґвари

Редакція Незалежного культурологічного часопису Ї

Лямент або Пара слов. Журнал Ї підтримала Одеса!

Центральноукраїнська відповідь львівсько-одеським сепаратистам

Папірь за русинську бисіду из Закарпатя

На захист буковинської говірки

Требую объявить региональным в Киеве белорусский язык!

Акцію Журналу Ї підтримують:

1. Возняк Тарас, Головний редактор журналу Ї

2. Магдиш Ірина, редактор журналу Ї

3. Пограничний Олесь, Голова Капітули журналу Ї

4. Друзенко Геннадій, віце-президент Інституту европейської інтеґрації (Жешув, Польща): «Гріх не підтримати такий європейський почин»

5. Брюховецький Вячеслав, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»: «Блискуче! От якби львівська міська рада прийняла таке рішення, і обов'язково його опротестувала прокуратура... Це би мало ефект.»

6. Пахльовська Оксана, поетка (Італія-Україна): «Це слушно і дотепно. Однак ситуація і справді загрозлива -- і з багатьма невідомими. Пафосні заяви, які зараз лунають по радіо, мало що допоможуть. Тим більше, що феномен насправді не мовний, а соціо-(без)культурний.

Надсилаю Вам цікавий, з моєї точки зору, матеріал. Явище мови "падонкафф" свідчить про перетворення російської мови на смітник. Треба мові "падонкафф" теж дати статус "регіональної"!

Будь ласка, тримайте мене в курсі Ваших акцій, тому що я цим теж невдовзі займатимусь.»

7. Бохняк Віталій, аспірант Інституту народознавства НАН України: «Druzi! Kumpli! Kolehy i koliganky! Cilkom pidtrymuyu danu akciyu prote mayu znachni uperedgennia shchodo jiji absurdnosti.Ja ce spryjmatymu seryozno:) Takog z pryvelykoyu radistu dopovnu nadislany slovnyk nashoji ridnoji hovirky.»

8. Павлишин Андрій, головний редактор «Львівської газети»

9. Троян Євген, менеджер програм Журналу Ї

10. Григоренко Ольга, системний адміністратор Журналу Ї

11. Чучка Павло, Кавалер ордену журналу Ї, кандидат філологічних наук, голова Баранинецької сільської ради (Закарпаття)

12. Зашкільняк Леонід, Львівський національно-реґіональний університет імені визначного ґварника Франка «Шановні колеги! Із задоволенням підписуюся під зверненням Капітули Незалежного культурологічного журналу “Ї” щодо запровадження львівської ґвари до переліку реґіональних, а головне офіційних мов в нашій сконфедерованій багатореґіональній вітчизні. Борімося за нашу рідну й реґіональну! Ганьба душителям реґіоналізму!
Але укладачі попрацювали так собі, бо не включили до словника багато-багато наших рідних слів, наприклад – дзямайда – неохайна людина, прутень – чоловічий статевий орган, розкішниця – жіночий статевий орган і т.д. і т.п.
Пропоную створити редколегію з підготовки до видання багатотомного словника львівської ґвари, поставити перед ВР питання фінансування випуску словника однієї з (невмирущих) реґіональних мов. А також треба поставити питання про виділення  Радою Безпеки ООН про передання ґварникам у повну власність одного з островів у Тихому океані, де б  носії львівської ґвари могли безперешкождно будувати незалежну державу (бо ж як без самостійної держави для підтримання статусу львівської ґвари в Україні і вчинення тиску на урядові структури щодо її збереження!). Переселення львовяків на острів зовсім не обов’язкове – достатньо туди заселити наших патріотичних росіян та євреїв.
На цьому кінчаю (не в прямому сенсі), залишаючись усім тілом ій іншими його частинами з вами»

13. Волошин Богдан, автор безсмертних "Бурачковицьких хронік", почесний доктор Цісик і заслужиний пан Марциняк Галичини.

14. Кирчів Андрій

15. Яковенко Наталя, професор
"Вітаю зі смачним жартом, приєднуюсь".

До переліку авторів, що писали ґварою слід додати Богдана Нижанківського, Івана Керницького, Дмитра Бандрівського, Івана Франка.
За ідеолога слід проголосити вченого-лінгвіста Ярослава Рудницького, який є автором монографії про український варіант ґвари.
З вітанням Юзьо Обсерватор, про якого А.Павлишин написав, що у Львові так ніхто не говорив, як я пишу, що є бздурою.