Львів'яни вшановують геніального европейця

16-17 березня 2002 року відбулися Дні Збіґнєва Герберта у Львові, організовані низкою державних та недержавних інституцій Польщі й України, зокрема видавництвом “Каменяр”, Національним університетом ім. І.Франка, Федерацією польських організацій на Сході та Фундацією “Допомога полякам на Сході”, Генеральним Консульством Республіки Польщі у Львові тощо.

Вперше українська громадськість мала стільки добрих нагод ширше ознайомитися з найрізноманітнішими аспектами життя і творчості великого львів'янина, а місто прикрасилося черговими свідченнями своєї духовної та культурної єдности з Европою. До Львова уперше за післявоєнні роки навідалася сестра Поета, пані Галіна Герберт-Жебровська, яка побувала у старому помешканні Гербертів, на відкритті меморіальних таблиць у соборі св. Антонія та на будинку по вул. Личаківській 55, на могилі молодшого брата Януша Герберта, який помер під час війни і похований у родинному гробівці на Личаківському кладовищі.

16 березня в актовій залі Національного університету відбулася наукова сесія пам'яті З. Герберта. Після привітальних промов, виголошених Генеральним Консулом РП у Львові п. Кшиштофом Савіцкі та ректором Національного університету п. д-м Іваном Вакарчуком, виступили:

• польський письменник та політолог Здзислав Найдер, приятель З. Герберта, який оповів про европейськість Поета, його світовідчуття та ціннісні уявлення, відданість европейській ідеї, втіленій насамперед у культурній і духовній спадщині та любові до свободи;
• член редакційної ради Незалежного культурологічного часопису "Ї", перекладач прози Герберта й популяризатор його творчості в Україні Андрій Павлишин, котрий виголосив (єдиний з поміж усіх доповідачів українською мовою) повідомлення про стосунок З. Герберта до мультикультуралізму, львівське коріння багатьох Поетових уявлень і принципів, прижиттєву і посмертну його долю у рідному місті;
• д-р Яцек Копціньскі, який докладно розповів про драматургію З.Герберта;
• проф. Кшиштоф Дибцяк з доповіддю “Рапорт з цивілізації в облозі. Історіософія З. Герберта”;
• проф. Яцек Лукасєвіч, автор найдокладнішої ілюстрованої біографії Поета, виданої у 2001 р. Нижньосилезьким (Дольношльнскім) видавництвом у знаменитій серії “А то Польска власьнє”, який розповів про систему візуальних образів Герберта, його захоплення живописом і рисунком, роль образотворчого мистецтва у творчості Поета, збереженій іконографії.

Того ж дня у приміщенні Національного університету відбулася презентація книги З.Герберта “Вибрані поезії”, виданої львівським видавництвом “Каменяр” (директор Д.Сапіга). Це перше дуже репрезентативне та на високому фаховому рівні підготоване видання творчої спадщини Поета, яке спорядив викладач Національного університету, відомий перекладач Віктор Дмитрук (читачі сайту "Ї" ще кілька років тому мали нагоду ознайомитися з його перекладами Герберта та перекладознавчими інтерпретаціями). Книга обсягом більш ніж 500 сторінок містить корпус віршів польською та паралельно українською мовами, а також передмову перемиського гербертознавця Маріуша Ольбромскі “Поет вірности”. Д.Сапіга, представляючи ширший видавничий проект “Бібліотека слов'янської літератури”, анонсував видання у “Каменярі” двомовних публікацій “Вибраних віршів” Ю.Словацького, “Дзядів” А.Міцкевича, “Ярмарку чудес” В.Шимборської, “Зів'ялого листя” І.Франка та “Вибраних віршів” Б.-І. Антонича (дві останні у паралельному перекладі польською мовою).

17 березня за участі офіційних осіб, родичів Поета, представників львівської громадськості були відкриті меморіальні таблиці у соборі св. Антонія (до цієї парафії належав у дитинстві З.Герберт) і на будинку по вул. Личаківській 55, де мешкала у Львові у 30-х роках родина Гербертів.

У другій половині дня 17 березня у Палаці мистецтв було відкрито виставку з фондів Музею літератури у Варшаві “Епілог бурі”, присвячену творчості З.Герберта. На церемонії відкриття виступив голова Спілки польських письменників, директор Варшавського Музею літератури Януш Одровонж-Пєньонжек.

Заходи Днів Збіґнєва Герберта у Львові викликали значний інтерес насамперед серед польськомовних львів'ян, учнів польських шкіл та фахівців-полоністів. На жаль, у рідному місті Поета він поки що не є тією легендою культури, як у решті Европи. Дуже показова у цьому випадку відсутність уваги медій, зосереджених на передвиборному заробітчанстві, – відгуків на цю надзвичайно важливу для міста й України акцію було вкрай мало.

Підготував А.В.