Похорон Глави УГКЦ

Фото Андрія Кирчіва

14 грудня 2000 року відійшов у вічність Блаженнійший Верховний Архиєпископ і Митрополит, Глава Української Греко-Католицької Церкви кир Мирослав Іван Кардинал Любачівський. Це втрата, зміст якої вийшов далеко за рамки не лише конфесійні, а й загальноукраїнські в цілому. Зі смертю кир Мирослава Івана завершилася ціла епоха у рефлексіях на життя та діяльність УГКЦ, сприйнятті її у цілому світі. Це період злету слави і особливої ролі в житті церкви і нації особи Митрополита графа Андрея Шептицького, мучеництва і катакомбного, але нездоланного втілення Символу Віри під орудою Кардинала кир Йосифа Сліпого, так і не визнаного Ватиканом Патріарха, та підпільного Митрополита Володимира Стернюка, і, нарешті – повернення до життя, відбудова знищених і розбудова нових структур Церкви, налагодження крок за кроком її нормального існування і служби нинішнім та прийдешнім поколінням. Прийнявши рукоположення від кир Андрея і довгі роки працюючи коадьютором кир Йосифа, Блаженнійший Мирослав Іван став сполучною ланкою всіх періодів величної і водночас трагічної історії Греко-Католицької Церкви у ХХ столітті, символом її могутності і єдності.

Похорон відбувався у Архикатедральному соборі Св. Юра у Львові 19-20 грудня 2000 року за участю Президента України Л.Кучми та інших високих представників влади і духовенства.