|
12 липня 2001, Львів Президентові України Л.Д.Кучмі Відкритий листМи, представники української громадськості, вкрай стурбовані ситуацією, яка склалася навколо відкритих у лютому 2001 року у Дрогобичі стінописів усесвітньо відомого письменника і графіка Бруно Шульца (1892-1942). Усе життя цього митця було пов’язане із мультикультурним середовищем рідного Дрогобича, тут він трагічно загинув у листопаді 1942 під час ґестапівської облави. Його останні роботи вважалися втраченими, але були віднайдені знімальною групою німецького кінодокументаліста Беньяміна Ґайслера, котрий у співпраці з українською громадськістю ініціював створення у Дрогобичі меморіального центру поєднання та примирення. Творча спадщина Бруно Шульца має велике значення для утвердження в Україні міжнаціонального миру та взаєморозуміння, толерантності, прилучення до кращих європейських зразків мистецтва ХХ століття. Єврей з походження, пристрасний шанувальник німецької та австрійської культури, блискучий знавець і реформатор польської мови, вихований у мультикультурному середовищі української частини Галичини, Шульц не зрадив своїй малій батьківщині, які б спокуси його не манили і які випробування не чекали. Ми, сучасні громадяни України, зобов’язані цю блискучу спадщину зберегти і примножити. Керівники міста Дрогобича були проінформовані про світове значення знахідки, вагомість проекту і серйозність намірів громадськості. Однак вони знехтували своїми зобов’язаннями, і всупереч чинному пам’яткоохоронному законодавству допустили варварське знищення цілісного комплексу пам’ятки. 19-21 травня співробітники єрусалимського Інституту Пам’яті Мучеників і Героїв Голокосту в Єрусалимі “ Яд Вашем” Марк Шрайберман, Йосеф Додо Шенхав та Ілля Мацкін вирізали центральні фраґменти стінопису (бл. 40% поверхні) і вивезли їх у невідомому напрямку. Українські правоохоронні органи досі не поінформували громадськість про міру участі дрогобицьких керівників О.Радзієвського, М.Михаця, Т.Метика у цьому акті вандалізму, характер їхньої співпраці з посланцями єрусалимського музею у справі незаконного переміщення за кордони України культурних та історичних цінностей, обставини цього переміщення. Намагаючись відвернути увагу від суті розслідування, українські державні службовці з м. Дрогобича, інспірують поширення дезінформації та ксенофобії, виступають із сповненими невігластва заявами, які компрометують Україну та її владу перед світом, а варто зауважити, що події у Дрогобичі широко коментують польські, німецькі, італійські, американські, ізраїльські газети. 4 липня 2001 року Дрогобицька міська Рада прийняла ухвалу, згідно з якою залишки фресок Шульца мають бути демонтовані і переміщені до краєзнавчого музею. Виконання цього сумнівного з точки зору законодавства та міжнародних зобов’язань України рішення призведе до цілковитого руйнування меморіального об’єкту. В Україні немає реставраторів, які мають належний досвід демонтажу стінописів. Велику стурбованість також викликає контекст ситуації із збереженням культурних і мистецьких вартостей на Дрогобиччині. За останні роки нерозслідуваними і безкарними залишилися численні випадки викрадення з церков і музеїв ікон і предметів мистецтва, пожежі у музеї І.Франка та клубних закладах культури, вандалізму щодо пам’яток архітектури (синагога), кладовищних та монументальних пам’ятників (в т.ч. пам’ятника Т.Шевченкові). Органи державної влади посилаються на складне економічне становище, замість того, аби навести елементарний лад, виявити всебічну ініціативу і залучити до вирішення реґіональних проблем місцеві громадські структури. Ми, представники української громадськості, звертаємося до найвищих органів державної влади України із вимогами: 1) домогтися повернення в Україну незаконно вивезених фрагментів стінопису Б.Шульца, тим самим створивши прецедент ефективного захисту українською владою українських національних інтересів та культурного надбання України; 2) проведення швидкого і неупередженого розслідування обставин вивезення стінописів та дій (бездіяльності) посадових осіб, які не забезпечили належного збереження культурного надбання України; 3) сприяти створенню у Дрогобичі міжнародного центру примирення і поєднання, інтегральною складовою частиною якого став би будинок, де знаходяться стінописи Бруно Шульца (Дрогобич, вул. Тарнавського 14/3); 4) вивчити обставини і накласти стягнення на тих державних службовців, які винні у халатному та безгосподарному ставленні до збереження усієї мультикультурної спадщини Дрогобича, руйнування пам’яток української, польської, єврейської культури. Возницький Борис, директор Львівської галереї мистецтв, член Ради
збереження національної спадщини при Президентові України (Львів) |