ШУЛЬЦҐЕЙТ
05.03.2008
Польща хоче від України пояснень про фрески Шульца
Польща попри численні офіційні запити так і не отримала від України вичерпної інформації про слідство у справі викрадення фресок Бруно Шульца. Про це "Німецькій хвилі" повідомила офіційна представниця міністерства культури Польщі Івона Радзішевська. Повідомляє Дмитро Каневський:
За словами Радзішевської, Варшава вважає доробки Шульца спільною спадщиною України та Польщі. Виходячи з цього, польська сторона послідовно декларувала своє бажання допомогти Україні у реставрації унікальних стінописів та профінансувати відкриття міжнародного центру Шульца у Дрогобичі. Натомість від часу зникнення фресок навесні 2001-го, Україна ігнорувала усі запити польської сторони щодо розслідування справи, за винятком єдиного листа загального змісту, скерованого до посла Польщі у Києві сім років тому. Як відомо, Генпрокуратура України нещодавно закрила справу щодо контрабанди шульцівських малюнків. Як ми вже повідомляли, днями у Єрусалимі в присутності віце-прем’єра Івана Васюника було підписано договір про передачу фресок музеєві "Яд Вашем" у позику на 20 років, хоча спочатку Київ наполягав на терміні 10 років. Як стало відомо, до документа включено також пункт про автоматичне поновлення угоди щоп’ять років. У розмові з "Німецькою хвилею" поінформоване джерело з української сторони назвало цю угоду поразкою української дипломатії. По-суті, сказав співрозмовник, Київ не відстояв тут жодної власної вимоги і капітулював, тоді як «Яд-Вашем» дістав легітимацію вивезення фресок з Дрогобича, котре раніше трактувалися Україною як грубе порушення статей чинного законодавства. Джерело також звернуло увагу те, що факт підписання договору про передачу фресок і умови угоди в Україні висвітлювали мінімально.
Фрески Шульца позичили «Яд-Вашему» на двадцять років
Україна та Ізраїль остаточно врегулювали конфлікт довкола настінних малюнків дрогобицького митця Бруно Шульца. Відповідний протокол про тимчасову передачу фресок на зберігання музеєві "Яд-Вашем" підписали під час візиту делегації українського уряду на чолі з віце-прем’єром Іваном Васюником. З подробицями - Дмитро Каневський:
Іван Васюник розпочав свою поїздку до Ізраїлю із обговорення економічної співпраці. Зокрема, Васюник та міністр промисловості Ізраїлю Елі Ішай дискутували про перспективи створення Зони вільної торгівлі та співпраці в ході підготовки до ЄВРО-2012. Та все ж лейтмотивом поїздки української делегації була гуманітарна тема. Зокрема, у Єрусалимі було підписано угоду про передачу стінописів Шульца у двадцятирічну позику комплексові "Яд-Вашем". Сторони також вирішили започаткувати співпрацю між істориками у межах ініціативи президента Ющенка «Діалог правди в ім’я майбутнього». Крім того, українська делегація провела переговори з тель-авівським Музеєм Діаспори – Інститут національної пам’яті України має велике зацікавлення у налагодженні співпраці із цією авторитетною структурою. Йшлося й про необхідність оновлення ізраїльських музейних експозицій на українську тематику. У коментарі "Німецькій хвилі" присутній на зустрічі із віце-прем’єром України голова Спілки українських письменників Ізраїлю Олександр Деко зазначив: "Експозиції настільки застарілі і так представлені, що це не веде до дружніх відносин". Планується, що найближчим часом Україна презентує в Ізраїлі відразу --кілька великих національних виставок, повідомив Деко.
Ізраїль визнав право власності українців щодо фресок Бруно Шульца
Україна та Ізраїль узгодили проект двосторонньої угоди, що має остаточно врегулювати конфлікт довкола настінних малюнків дрогобицького митця Бруно Шульца. Нагадаємо, що фрески за таємничих обставин були вивезені з України навесні 2001 року і відтоді зберігалися в єрусалимському музеї "Яд-Вашем". Далі – Дмитро Каневський:
До складу переговорної групи, яка днями відвідала Єрусалим, увійшли голова Держслужби з переміщення культурних цінностей Владислав Корнієнко, перший секретар посольства України в Ізраїлі Володимир Іларіонов та директор музею «Дрогобиччина» Зеновій Бервецький. У ході переговорів з керівництвом «Яд-Вашем» сторони узгодили кінцевий проект двосторонньої угоди, згідно з якою Україна безоплатно надає юридичний дозвіл ізраїльській стороні на використання стінописів Шульца упродовж 20 років. Крім того, члени української делегації провели візуальну експертизу малюнків. Відтак було підписано протокол про те, що саме ці фрески було вивезено з Дрогобича і що ізраїльська сторона зберігає їх у належному стані та умовах. Взамін - "Яд-Вашем" погодився визнати твори Шульца власністю та часткою національно-культурної спадщини України. У посольстві України в Ізраїлі повідомили, що сторони планують підписати погоджений договір найближчим часом на рівні голів профільних міністерств, таким чином поклавши край семирічній суперечці.
Західна інформаційна корпорація
17 грудня 2007 р.
Фрески Бруно Шульца належать Україні, але 20 років будуть в Ізраїлі, – українська державна комісія
Директор Дрогобицького історико-краєзнавчого музею «Дрогобиччина» Зеновій Бервецький у складі української державної комісії, до якої входили голова державного комітету з переміщення культурних пам’яток при Кабінеті Міністрів України і представником Міністерства закордонних справ України брав участь у перемовинах в Єрусалимі щодо подальшої долі фресок Бруно Шульца. Про це сьогодні, 17 грудня, повідомив кореспондент ЗІКу.
За словами Зеновія Бервецького, комісія побувала в музеї «Яд Вашем», де їй показали фрески, які зберігаються у сховищі. «З Дрогобича було вивезено 5 фрагментів, тепер їх три, – каже Зеновій Бервецький. – Їх кількість зменшилася тому, що одну з картин при демонтажі було поділено на фрагменти. Реставратор ЮНЕСКО італієць на найвищому рівні провів їх об’єднання в одне ціле, а також відмінно здійснив їх консервацію».
Також відбулися переговори між українською і ізраїльською сторонами з питання подальшої долі фресок, які тривали дуже довго. Досягнуто домовленості, що фрески є власністю України, після їх інвентаризації історико-краєзнавчим музеєм «Дрогобиччина» Україна надасть їх Ізраїлю на 20 років для безоплатного експонування в музеї «Яд Вашем». Для цього там буде облаштована кімната Бруно Шульца.
25.11.2007
Фрески Бруно Шульца: де їм бути? Музей "Яд-Вашем"
Конфлікт навколо вивезення з Дрогобича до ізраїльського музею "Яд-Вашем" фресок Бруно Шульца нині потроху наближається до свого вирішення. Однак не всім подобається те, у який спосіб це відбуваюється.
Шість з половиною років тому мистецький світ приголомшила звістка із західноукраїнського міста Дрогобича – щойно віднайдені настінні малюнки Бруно Шульца, вивезено до єрусалимського музею “Яд-Вашем”. За час, що минув від початку скандалу, відреставровані фрески жодного разу так і не були представлені широкому загалові. Й ось уперше Київ та Єрусалим близькі до розв’язання цього мистецького конфлікту міжнародного значення.
Після тривалого періоду мовчання, навесні цього року тишу порушила серія публікацій у ізраїльській та українській пресі. Київ та Єрусалим, інформували газети, розпочали консультації, які мають на меті покласти край конфлікту довкола мистецьких доробків дрогобицького митця. За ці роки, казкові малюнки, що їх Шульц малював на стінах дитячої кімнати свого "покровителя" - австрійського гестапівця Фелікса Ландау, вже припали порохом, зберігаючись у закритому фонді єрусалимського комплексу. Хоча музейне керівництво не відразу визнало наявність переговорів із Києвом у "справі Шульца" ("карти розкрили" лише після нещодавніх відвідин "Яд-Вашем" президентом України Ющенком), сам факт наближення розв’язки у цій непростій суперечці спровокував жваву полеміку на сторінках ізраїльської газети "Haaretz". Письменник Іцхак Лаор писав: «Сварка між "Яд-Вашем" та Україною у питанні того, чи були фрески викуплені або ж обманно вилучені, закінчується тим, що музей визнає правоту українців. Привласнення фресок є нестерпним, оскільки це демонструє неспроможність Ізраїлю визнати, що було й є єврейське життя поза межами івритської культури. Чи стали би співробітники "Яд-Вашем" таємно привласнювати малюнки з Німеччини, наприклад, митця Фелікса Нуссбаума з Оснабрюка?»
Удар Лаора парирував історик й академічний радник «Яд-Вашем» професор Ісраель Гутман:
«Невже тільки українці та поляки, на чиїх землях загинули їхні єврейські сусіди, мають право колекціонувати осиротілі культурні доробки й з гордістю виставляти їх у власних музеях?» За цією дискусією зі сторони, але не байдуже, а з великою стурбованістю, спостерігає німецький кінодокументаліст Беньямін Ґайслер. Він, спільно зі своїм батьком письменником Крістіаном Ґайслером, справедливо претендують на право першовідкривачів малюнків Бруно Шульца. Майже 60 років ці розписи залишалися легендою. Під час документальної експедиції до Дрогобича саме вони віднайшли у покоях колишньої кам’яниці Ландау, під новітнім шаром шпаклівки, казкових персонажів: принцесу, лицаря на коні, гномиків, бричку із візником, намальованих пензлем дрогобицького генія. Сьогоднішню позицію Києва, де готові віддати знайдені Ґайслером розписи у "тривалу позику" взамін на визнання фресок власністю України, він вважає своєрідною капітуляцією:
«Дуже важливо, щоби малюнки повернулися в Україну. Щоби люди в Україні знали цю історію, це важливо для майбутнього... Тому, гадаю, Україна потребує цих фресок більше, ніж Ізраїль. Я був би дуже втішений, якби до цього долучилася Німеччина та федеральний уряд або ж Австрія (зрештою, Фелікс Ландау, офіцер СС, для якого Шульц малював фрески, був австрійцем). Тому для Австрії сприяння міжкультурному діалогу є, на мій погляд, настільки ж важливим, як і для Німеччини. Та нажаль, обидві країни у цій справі демонструють пасивність. Підтримка ініціатив, як, наприклад моя, із відкриттям культурного Центру Шульца у Дрогобичі, була б дуже важливою, але цього поки що не сталося…»
Історію відкриття та раптової втрати розписів Шульца покладено в основу фільму «Знайти образи». Зараз Ґайслер саме працює над продовженням стрічки. Він досі не полишає надії на відкриття у Дрогобичі Міжнародного центру зустрічей ім. Бруно Шульца і каже, що це стало б прекрасним символом єднання та примирення українців, євреїв, поляків і німців. Навіть вдалося одержати грант від німецьких організацій. Тож режисер сподівається на повернення фресок до України. Натомість колишній учень Бруно Шульца у Дрогобичі Гаррі Цеймер скептично ставиться до почину німецького режисера і волів би, аби художня спадщина його учителя залишилася у Єрусалимі:
«Дрогобич є важливим містом з огляду на те, що Шульц там творив. Це важливо сьогоднішній Австрії і Польщі, але точно не Україні. Він з Україною не мав нічого спільного. Й у мене напрошується питання: навіщо робити музей чи культурний Центр там? Поляки мають музей, де зберігається багато шульцівських речей. Єдині, хто нічого не має - це ми, в Ізраїлі. Ми також мусимо щось мати від Шульца».
Поки інтелектуальні кола обговорюють і сперечаються щодо моральних аспектів «Шульцгейту», фахівці від обох країн працюють над виробленням взаємоприйнятного компромісу. Ізраїльська сторона передала на розгляд України проект двостороннього меморандуму. У міністерстві культури України його поки опрацьовують і обіцяють надати пропозиції ізраїльській стороні щодо змісту документа. Тому про остаточне закінчення конфлікту говорити на разі передчасно.
Дмитро Каневський
Ізраїль стверджує, що Ющенко віддав їм фрески Шульца в оренду. Мінкульт думає інакше
proUA / 23.11.2007
Мінкультури стверджує, що Єрусалимський Музей пам’яті мучеників і героїв голокосту «Яд Вашем» («Пам’ять») «трохи» бреше щодо того, що Україна готова віддати настінні малюнки письменника і художника Бруно Шульца в довгострокову оренду музею, пише «Комерсант-Україна».
Зокрема, в заяві єрусалимського музею, яку має в своєму розпорядженні видання, йдеться про те, що голова директората «Яд Вашем» Авнер Шалєв «дякує президентові України Віктору Ющенку за те, що той дав вказівку відповідальним особам досягти угоди щодо настінних малюнків Бруно Шульца».
«Відповідно до цієї угоди Україна здасть настінні малюнки «Яд Вашем» в довгострокову оренду, а Ізраїль визнає бажання України зареєструвати їх як предмет національно-культурної спадщини України», – стверджують в музеї.
При цьому заступник начальника державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через кордон при Мінкульті Світлана Шкляр додала, що в Єрусалимі зміст переговорів перекручують.
«Трохи брешуть. Взагалі-то ми готові передати їм факсиміле малюнків після повернення самих малюнків в Україну», - відзначила вона.
Крім того, директор музею «Дрогобиччина» Зиновій Бервецький відзначив, що минулого року його запрошували супроводжувати Віктора Ющенка до Ізраїлю, де мали відбутися переговори з «Яд Вашем» щодо передачі малюнків Бруно Шульца єрусалимському музею в оренду.
«Я категорично відмовився. Хай спочатку повернуть вивезене до Дрогобича, а потім ми з ними вестимемо переговори», - додав він.
У головній службі зовнішньої політики секретаріату президента вчора виданню не змогли ні підтвердити, ні спростувати оприлюднене єрусалимським музеєм формулювання домовленості з президентом України.
Як повідомлялося раніше, за попередніми домовленостями, Україна готова передати настінні малюнки «в довгострокову оренду» єрусалимському музею, а взамін ізраїльська сторона визнає фрески частиною національно-культурної спадщини України.
"Втрачені образи - втрачена пам'ять". Новий фільм Беньяміна Ґайслера
Відомий німецький режисер Беньямін Ґайслер знову приїхав до західноукраїнського Дрогобича, щоб реалізувати новий кінопроект. Кілька років тому знятий ним фільм про Бруно Шульца став справжньою сенсацією.
Шість років тому Беньямін Ґайслер під час зйомок свого фільму виявив у помешканні колишнього шефа „гестапо” у Дрогобичі Фелікса Ландау настінні розписи Бруно Шульца, котрі згодом були за суперечливих обставин вивезені до Ізраїлю. Нова стрічка починається саме там, де були знайдені ці фрески. Але головна тема нової картини під назвою "Втрачені образи - втрачена пам'ять" не пов’язана з образом митця:
„Це радше спогади про Дрогобич. Спогади тих, хто пережив часи війни. Це і жертви, і злочинці”.
У кожного свої спогади
Ми попросили пана Ґайслера детальніше розповісти, що значить назва фільму.
„Вона значить, що нам слід звернути увагу на те, що залишається зі спогадів. Адже є різноманітні спогади, які стосуються часів німецької окупації під час Другої світової війни. Свої спогади в українців, свої у поляків, свої у єврейському суспільстві. Існують теж різні концепції спогадів. Мене, власне, цікавить: як можна все це скласти докупи і пов’язати його з нинішньою реальністю. Як, зокрема, зацікавити молодих людей цими спогадами? Як можна прокласти стежку до спогадів? І загалом мене цікавило: як спогади взагалі на нас впливають”.
Історія емігранта з Дрогобича
Стрижнем стрічки стане безпрецедентна акція одного чоловіка єврейського походження, який народився в Дрогобичі. Беньямін Ґайслер:
„Довгий час він не був у своєму рідному місті, він жив у США. Лише три роки тому він повернувся на батьківщину, щоб відвідати могили своїх батьків, родичів. Він намагався знайти місця, де проводив роки дитинства, де жив, де працював. Побачивши, як виглядають єврейські могили та синагога, цей чоловік доклав усіх зусиль, аби зібрати гроші на реставраційні роботи. Я зустрівся з цим паном у Кракові на початку липня. Там на його замовлення виготовлялась пам’ятна плита, яку згодом мали встановити в Дрогобичі. Він дуже очікував на цю мить. Але, оскільки він був хворий на рак, то йому вже так і не довелося побувати в Дрогобичі, він помер”.
Фільм буде зніматися не лише в Україні. Заплановано зйомки також у Польщі, Ізраїлі, Німеччині та США. Водночас Ґайслер зазначив:
„Деякі кадри для цього фільму я зможу використати зі зйомок для своєї попередньої стрічки. У мене ще залишилося близько 90 годин невикористаного матеріалу”.
Не звичайний документальний фільм
Режисер зізнався, що любить імпровізувати, тому концепція фільму ще до кінця не сформована:
„З кожним днем вимальовується чіткіший сюжет. Для мене головне показати, якою людиною був цей чоловік, у якому оточенні він обертався, тому я маю намір поговорити про нього з людьми, котрі його знали. Я багато речей сприйняв з цікавістю. Бачив речі як позитивні, так і негативні. Те, що я бачу, це для мене як камінці мозаїки, які поступово складаються в картини. Тому я хочу почекати, доки фільм не буде готовим. Загалом це буде мистецько-поетичний фільм на документальному матеріалі. Це не буде звичний документальний фільм”.
Українці мало цікавляться фільмом про Шульца
Коли ж шанувальники кінотворчості Беньяміна Ґайслера зможуть побачити його нову стрічку? Сам митець виявився не готовим відповісти на це запитання:
„Поки що я не можу точно сказати. Частково мою роботу профінансував фонд „Zeit”. Але досі я ще не отримав достатньо грошей на фільм. Тож все залежатиме від фінансових можливостей моїх спонсорів. Але спершу я хотів би, щоб фільм про Бруно Шульца подивилося більше людей. Бо картина готова була ще 2002 року, але поки що її побачило лише дуже обмежене коло людей. Зокрема, в Дрогобичі практично ніхто її не подивився. І це мене дуже дивує. Бо люди з різних країн надсилають мені листи, де висловлюють бажання подивитися цей фільм. Стільки говорилося про Бруно Шульца. Завдяки цьому фільмові дуже багато людей звернули свою увагу на Дрогобич. Але у самому місті його мало хто бачив. І це теж є свідченням того, як ми поводимося зі своїми спогадами”.
А зараз режисер з Гамбурга, відзнявши необхідний матеріал в Україні, помандрував далі на захід: спершу до Польщі, потім до Німеччини у пошуках носіїв цікавих спогадів, котрі допоможуть прийдешнім поколінням не втратити пам’ять про минуле.
Любомир Петренко
Польща хоче долучитися до перемовин щодо фресок Бруно Шульца
Польща висловлює жаль з приводу проведення закритих консультацій між Україною та Ізраїлем щодо майбутнього фресок дрогобицького митця єврейсько-польського походження Бруно Шульца. Про це "Німецькій хвилі" заявив перший секретар польського посольства в Ізраїлі Пьотр Дробняк. Фрески вбитого нацистами Шульца нині перебувають в музеї „Яд-Вашем” у Єрусалимі. З подробицями - Дмитро Каневський:
За словами Дробняка, у Варшаві про проведення відповідних консультацій довідалися лише з повідомлень преси. Всупереч минулим обіцянкам, українська сторона досі не запросила польських експертів взяти участь у переговорах з питання, якому у Варшаві надають великого значення. "Хоча розуміємо, що з точки зору міжнародного права це є справою Ізраїлю та України, водночас вважаємо, що Польщу теж повинні запросити до цих розмов", - наголосив Пьотр Дробняк. Як стало відомо, міністр культури і національної спадщини Польщі Казімеж Міхаль Уяздовський взяв справу під особистий контроль й невдовзі має передати посольству в Тель-Авіві свої директиви. Крім того, Польща пропонує Україні відродити ініціативу створення у Дрогобичі міжнародного музею Бруно Шульца й готова долучитися до фінансування проекту. Цю ідею польська сторона порушить на прийдешній українсько-польській міжурядовій конференції у Варшаві. Раніше аташе українського посольства в Ізраїлі Максим Осаволюк сказав, що питання про участь у переговорах польських фахівців залишається поки відкритим.
Західна інформаційна корпорація 15 травня 2007 р.
Ізраїль визнав факт незаконного вивезення фрески Шульца з Дрогобича
Ізраїль зізнався у незаконному вивезенні з України предметів мистецтва в обмін на дозвіл залишити їх у своєму розпорядженні на правах тимчасового користувача. Йдеться про настінні розписи письменника Бруно Шульца, які з містечка Дрогобич Львівської області невідомим чином потрапили до запасників музею Катастрофи Яд ва-Шем в Ізраїлі.
Питання про малюнки Шульца було одним з найпроблемніших у відносинах між Україною та Ізраїлем. Україна вимагала, щоб Ізраїль визнав факт незаконного вивезення малюнків і засвідчив, що ця пам’ятка є власністю уряду України. Натомість Україна згодна залишити малюнки в руках фахівців Яд ва-Шем.
Прес-секретар посольства України в Ізраїлі Максим Освалюк підтвердив факт переговорів. «Переговори проходять добре. Ізраїльтяни проявили добру волю і дали згоду остаточно розібратися з цим питанням», – заявив Освалюк.
Кілька тижнів тому керівництво музею як виняток допустило в запасники, де зберігаються малюнки Шульца, заступника міністра культури України. До того часу в Яд ва-Шем відмовлялися допускати будь-кого до малюнків – спершу вони були в реставрації, а пізніше – їм начебто могло зашкодити денне світло. Керівництво музею стверджує, що настінні малюнки Бруно Шульца були вивезені з України на законних підставах. Про це повідомила газета «Гаарец».
Довідка ЗІКу.
Бруно Шульц, польський єврей, вчитель літератури та малювання, в містечку Дрогобич в Східній Галичині є одним з найбільших польських письменників XX століття. В 1941 році, після окупації Західної України німецькими військами, Шульца взяв під своє заступництво начальник гестапо в місті Фелікс Ландау.
Вражений талантом Шульца, Ландау зажадав, аби той розмальовував дитячу кімнату в його будинку малюнками за мотивами німецьких казок. Шульц створив три розписи, на яких зобразив королеву, клоунів і карета з кучером. Причому малюнок кучера був автопортретом Шульца. Незважаючи на заступництво Ландау, Шульц був розстріляний 19 листопаду 1942 року разом із 230 іншими євреями містечка.
Після закінчення Другої Світової війни Східна Галичина ввійшла до складу української РСР. На початку 90-х років, після розвалу СРСР і на фоні підвищеного інтересу до літератури Шульца, уряди Польщі та України ухвалили рішення створити в Дрогобичі його музей.
В 2001 році режисер-документаліст Біньямін Гейслер розшукав будинок, в якому проживав під час війни Фелікс Ландау, і в ньому малюнки Шульца. Відкриття Гейслера спричинило неабиякий інтерес, і українські і польські реставратори вишукували можливість відновити малюнки та перенести їх до музею Шульца.
Проте за три місяці після їх виявлення малюнки таємно зникли. Таємниця була розкрита, коли керівництво музею Яд ва-Шем повідомило, що малюнки перебувають у музеї. Пізніше з'ясувалося, що фахівець з розшуку предметів мистецтва часів Катастрофи, що працює на музей, переконав власників будинку Ландау продати малюнки за невідому суму. Дотепер незрозуміло, яким чином йому вдалося таємно вивезти малюнки з території України.
Ця історія викликала хвилю протесту проти дій музею Яд ва-Шем. Польська преса називала їх «варварством» і «крадіжкою», а керівництво Польщі зажадало від музею негайно повернути малюнки до України.