Під склепінням Шульца та липневої ночі

У Дрогобичі завершився фестиваль Бруно Шульца

Львівська газета, 20 липня 2004 (№ 452) http://www.gazeta.lviv.ua

Протягом останнього тижня, з 12 по 18 липня, у Дрогобичі тривав фестиваль Бруно Шульца – одного з тих митців і письменників, які зуміли “зробити” ім’я українській культурі у світі, хоча й творили в іншому етнічному середовищі.

Постать Шульца, його біографія, яким, здається, саме життя надало експресіоністичних рис, зазнавали не менш драматичних колізій і після загибелі митця. Після десятиліть забуття та майже детективних подій останніх років творчість Шульца чи не вперше привернула увагу в такому обсязі в один час і в одному, рідному для письменника місті.

Ідея Першого міжнародного фестивалю Бруно Шульца належала Полоністичному науково-інформаційному центру Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка та реалізована у співпраці з Інститутом книжки з Кракова та міністерством культури РП. Окрім семінару “Шульц-Гомбрович-Віткаци”, що відбувся першого дня в рамках Року Польщі в Україні за участю таких відомих польських професорів, як провідні шульцезнавці Владислав Панас і Єжи Яжембський, а також Януш Деглєр, Алєксандр Ф’ют, Малгожата Кітовська-Лисяк, програма фестивалю включала декілька концептуальних мистецьких ліній. Цікаво, що вони немов підхопили одну з основних ідей імпрези: продемонструвати неперервність шульцівської традиції у творчості його наступників, причому як літературній, так і художній. Тому працювала не лише книжкова виставка “Шульц у світі”, але й відкрили дві експозиції сучасних художників – Анни Марії Юревіч із Лодзі та дрогобиччанина Мар’яна Олексяка.

Та все ж центральними подіями кожного фестивального дня залишалися театральні постановки, здійснені відомими польськими колективами, а також студентським театром Alter із Дрогобича. До речі, показ вистави “Demiurgus плюс” за мотивами творів Бруно Шульца став дебютом для трупи, керованої Галиною Далявською. Шульцівську тематику втілили у своїх постановках і театральні колективи з Лодзі “Дев’ясил” (вистава “Час нелегальний”, режисер – Анджей Черни), і “Театр Форум” зі спектаклем “Цинамонові крамниці” за найвідомішою прозовою збіркою Шульца (режисер – Петер Іан). Безперечною кульмінацією “шульцівського тижня” в Дрогобичі став виступ “Студіо Театр Тест” із Варшави. Ця трупа на чолі з відомим режисером Анджеєм Марією Марчевським представила власне бачення доробку одного з найталановитіших однодумців Шульца – Вітольда Гомбровича, реалізувавши їх у постановці “Фердидурке”. Ще один твір цього автора – “Транс-Атлантик” – знайшов своє прочитання у виконанні Генрика Юзвяка. А в слушності поширеного порівняння “Шульц-Кафка” шанувальники творчості “галицького Кафки” мали змогу пересвідчитися, співпереживаючи колізії моновистави “Прискіпування пса”. Задум і реалізація цього дійства за кафківськими мотивами належали польському акторові Кшиштофу Пизяку.

Не менш вдалим у контексті міжкультурного шульцівського діалогу як основної ідеї фестивалю виглядав і задум організаторів щодня проводити кіноперегляди фільмів, так чи інакше пов’язаних із тематикою акції. У програмі фестивалю були як кінострічки, безпосередньо пов’язані з книгами Б. Шульца (зокрема “Санаторій під клепсидрою” режисера В. Й. Гаса), так і натхненні роботами його друзів, однодумців – знову ж таки, В. Гомбровичем. Кожному із кінопереглядів передувало вступне слово відомого знавця творчості Б. Шульца.

Невелику, але яскраву музичну сторінку до фестивалю вписав виступ колишнього гімназійного учня Шульца – Альфреда Шрайєра, а також виконання танго Еміля Шаліти (нагадаємо, що Шульц проілюстрував обкладинку видання нот, а їх самих не так давно оприлюднила Галина Кравчук, яка й стала одним із їх виконавців на концерті).

Найбільш репрезентативною акцією виявився нічний похід Дрогобичем “Під склепінням липневої ночі”. Він розпочався на площі Ринок і охопив усі найвідоміші шульцівські місця – символічні 14 стацій, на кожній із яких читали фрагменти із творів Шульца мовою оригіналу та в українському перекладі Андрія Шкраб’юка. Участь узяло близько ста п’ятдесяти осіб. До речі, за словами одного з організаторів фестивалю, керівника Полоністичного науково-інформаційного центру Ігоря Менька, той факт, що фестиваль сприйняли доволі широкі кола Дрогобича, зокрема молодь, можна вважати одним із найбільших його здобутків. Підсумовуючи результати Першого міжнародного фестивалю Бруно Шульца, Ігор Меньок наголосив, що його дуже позитивно оцінили відомі польські гості – знані шульцезнавці.

Лідія Мельник