Дрогобич: подробиці криміналу

Слідство триває, звинувачень не висунуто, сенсації попереду

Вікторія САДОВА

19 листопада 1942 року в Дрогобичі застрелено світової слави письменника XX століття Бруно Шульца – тільки тому, що він був євреєм. 19 травня 2001 року стінопис Бруно Шульца, віднайдений три місяці перед тим (де-факто – історичне надбання України), було по-варварськи видерто з мурів однієї з дрогобицьких вілл і таємно вивезено до Ізраїлю – тільки тому, що автор був євреєм.

“Поступ” присвятив вже чимало публікацій темі вандальського демонтажу, викрадення й перемитництва значної частини темперного стінопису Бруно Шульца, відкритого у лютому 2001 року кіногрупою гамбурзького режисера Беньяміна Гайслера й атрибутованого міжнародною експертною комісією у складі Войцеха Хмужинського, Агнешки Кійовської та Бориса Возницького. Зрештою цей скандал сколихнув і світову пресу. Показовою з цього огляду була стаття в NT, яка засудила акцію Єрусалимського інституту увічнення пам’яті жертв і героїв Голокосту “Яд Вашем”. Думки провідних фахівців музейної справи збігаються в тому, що так, як це зробили емісари “Яд Вашем”, із фресками вже ніхто не працює. Ці незаперечні аргументи науковців, які “Поступ” має намір оприлюднити найближчим часом, можуть відіграти не останню роль для повернення викрадених творів Шульца в Україну. Принаймні саме цього домагаються українські й польські інтелектуали, які вважають, що ганебний випадок із руйнацією цілісної композиції та контрабандою Шульцового стінопису завдав значної матеріальної та моральної шкоди українській державі, її суверенітету і зневажив світлу пам’ять про геніального митця XX століття, ім’я якого нерозривно пов’язане із його улюбленим Дрогобичем. Відновленню істини та справедливості мало б посприяти і кримінальне розслідування справи. Однак дрогобицька прокуратура та міліція довго зволікали із її відкриттям, буцімто не вбачаючи складу злочину. Чому? Стає зрозумілим, коли пригадати, що в епіцентрі скандалу опинився міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський, його заступник із гуманітарних питань Тарас Метик і начальник відділу культури Дрогобицької міськради Микола Михаць.

За час пасивно-злочинного відмовчування дрогобицької Феміди громадськість, зацікавлена у відновленні порушених культурних прав і міжнародної справедливості, зініціювала низку культурологічних акцій, покликаних зосередити увагу на проблемі. “Круглі столи”, конференції, виставки, семінари, виступи в засобах масової інформації, театральні вистави, кампанії збору підписів під листами до президента, прем’єр-міністра та міністра культури України – таку форму активності обрали люди, яких обурила поведінка дрогобицьких владців, які всілякими інсинуаціями намагалися перекрутити значення Шульцової спадщини та її роль в історії мистецтва XX століття, тільки аби вигородити себе в очах культурно обмежених краян.

Однак “Поступу” з надійних джерел стало відомо, що питання про причетність дрогобицьких урядовців до скандалу із вивезенням Шульцового стінопису таки буде розглядатися впродовж кримінального розслідування злочину за ч. I ст. 367 Кримінального кодексу України – “службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб”. Провадити справу обласна прокуратура доручила прокурору Дрогобича Олегові Соболю. Тепер нарешті свої свідчення зможе дати громадянин Німеччини Беньямін Гайслер. Режисер фільму про Бруно Шульца “Знайти образи” підготував для прокуратури пакет документів, серед яких – копії листувань представників “Яд Вашем” і відеоматеріали, що свідчать про беззаперечну відповідальність місцевої влади за цей випадок. Сенсацією має стати й інформація про зникнення ще одного фрагмента стінопису: він якийсь час лишався в комірчині помешкання подружжя Калюжних, відколи звідти було вивезено фрагменти темперно-казеїнового малярства на казкові сюжети, розчищеного польським реставратором Агнешкою Кійовською. Міркування гамбурзького кінодокументаліста читайте в одному з найближчих чисел “Поступу”.

Цікаво, що тиждень опісля відкриття кримінальної справи проти посадових осіб обласного управління культури та відділу мистецтв дрогобицької міськради начальник управління культури ЛОДА Василь Откович нічого не знав про сам факт слідства. Про все він довідався тільки від кореспондента “Поступу”. Так само не знав, яких саме посадових осіб може бути звинувачено у злочинному службовому недбальстві. Присутній на останній сесії облради Василь Откович був обізнаний із інформацією про доручення правоохоронним структурам і профільним депутатським комісіям дорозслідувати справу, однак, за його словами, ніхто з депутатів його не турбував із цього питання. “До того, коли я ще не обіймав посади начальника обласного управління культури, а працював директором Національного музею у Львові, – сказав Василь Откович, – я був стурбований цим випадком як кожен громадянин України, а, окрім того, і як мистецтвознавець, і музейний працівник і мав про це особисту думку. Тепер же моєю офіційною позицією є наполягання на поверненні вивезених фрагментів в Україну і піклування про збереження тих фрагментів малярства Шульца, що ще залишається в Дрогобичі. Є різні думки, що далі робити із цією знахідкою. Одні фахівці радять влаштувати в тому будинку музей, а інші – перенести стінопис до краєзнавчого музею, бо там можна забезпечити охорону. Схиляюся більше до другого варіанту, однак переконаний, що таке переміщення мусить бути зроблено фахівцями високої кваліфікації, – досвід показує, що вони в нас є. А ще нам належить продумати, як і в якому контексті найліпше заекспонувати останнє прижиттєве малярство Шульца. Це все незалежно від того, якими будуть наслідки розслідування кримінальної справи. Уже сам факт, що її відкрито, свідчить про те, що правоохоронці таки намагаються встановити причину. Окрім того, це дозволить Україні звернутися до іншої держави з проханням надати інформацію про обставини вивезення, а також ставити питання про повернення історичного надбання України на найвищому рівні”.