Ї - Кордон - Архів 2002

"Закриття" польського кордону сприятиме легальному бізнесу

Запровадження Польщею візового режиму найбільше відчує така категорія населення Львівської області, як “човники”, що регулярно відвідують сусідню державу та завозять з неї продукти харчування та інші товари. Таку думку висловила виконавчий директор Агенції регіонального розвитку та європейської інтеграції (АРРЄІ) Оксана Музичук на підставі дослідження наслідків вступу Польщі до Європейського Союзу для Західної України, яке проводив Центр підтримки бізнесу “НьюБізнет” за участю агенції.

За інформацією агентства “Контекст-Захід”, Оксана Музичук вважає, що проблеми “човників” матимуть безпосередній вплив на соціальний стан в області, оскільки у Львівщині 100-200 тис. осіб живуть з транскордонної торгівлі, а це близько 10% її населення. На думку агенції, допомогу у вирішенні проблем працевлаштування людей, яким візовий режим відбере джерело постійного доходу, повинна надати влада через створення на Львівщині нових робочих місць.

Дослідники не прогнозують особливого скорочення у переїзді туристів та вантажів через українсько-польський кордон, а також виникнення якихось проблем у підприємств, що вже зараз мають офіційні торгівельні стосунки з Польщею та Європейським Союзом. За висновками дослідження, запровадження візового режиму та пов’язане з цим посилення митного контролю матиме позитивний вплив на легальний бізнес, оскільки припинить “неофіційне” проникнення на український ринок харчової продукції низької якості, від чого страждають як українські підприємства, так і споживачі цієї продукції. На думку дослідників, що проводили свій аналіз упродовж травня- липня 2002 року, візовий режим та посилення митного контролю знищать недобросовісну конкуренцією у харчопереробній галузі з боку польських підприємств, а для деяких українських товарів навіть створить сприятливі умови.

“Це регіональне дослідження може містити похибку, оскільки проводилося вперше, але загалом висновки правдоподібні”, – вважає Оксана Музичук. За її словами, аналіз також виявив потребу у щорічному моніторингу динаміки взаємин між Польщею та Україною, а також буде покладений в основу розробки стратегії розвитку Львівської області.

Поляки хочуть ще одне консульство

Польська сторона зацікавлена у відкритті почесного консульства України у Жешуві або Перемишлі. Про це вчора заявила заступник директора департаменту міжнародної співпраці Маршалковского управління Підкарпатського воєводства (Польща) Марія Міхур на зустрічі делегації воєводства з першим заступником голови Львівської облдержадміністрації Олександром Сендегою. На думку Марії Міхур, відкриття почесного консульства поглибить процес співпраці між обома країнами загалом та регіонами зокрема.

Польська делегація відвідала наше місто, аби передати партію вантажу із медикаментами для потерпілих унаслідок катастрофи на Скнилівському летовищі. Але говорили під час зустрічі переважно про проблеми економічного характеру. Зокрема, заступник директора департаменту міжнародної співпраці Маршалковського управління Марія Міхур зауважила, що, не зважаючи на тісну співпрацю між обома регіонами, повільно рухається процес розвитку торгово- промислової палати. Олександр Сендега визнав, що вина щодо уповільнення згаданого процесу лежить на плечах української сторони і у відповідь запропонував польській стороні нарощувати кількість ділових форумів і зустрічей, які даватимуть змогу підприємцям розширювати коло бізнес- знайомств. Сендега також дав попередню згоду на проведення спільної україно-польсько-німецької конференції про проблемам охорони навколишнього середовища.

Європа закінчується на митниці

Митне законодавство далеке від прозорості, а митниця реалізує свої політичні проекти та завдає непоправних збитків економіці України та її інвестиційному іміджу. Так вважають учасники Міжнародного семінару "Проблеми міжнародного співробітництва та митна діяльність", який учора пройшов у Львові.

Проблеми, які виникають при перетині українського та польського кордонів, обговорювали підприємці обох країн, а також представники польської митниці. До організації семінару долучились Львівська та Краківська купецькі конгрегації, Асоціація підприємств сходу України, Асоціація міст України тощо. Українські митники запрошення на семінар проігнорували, мотивуючи це проведенням у той самий час свого з'їзду. А дарма, адже основною проблемою, яку підняли на семінарі, стало свавілля митної служби, бо, на думку учасників, "де починається митниця, там закінчується Європа". Українські підприємці впевнені, що пільгові режими, за якими працює багато підприємців, невигідні митниці, адже кошти надходять до державного бюджету, а не до кишень митних чиновників. Особливо наголошували під час семінару на необхідності повторної сертифікації товарів, адже законодавство вимагає щоразу сертифікувати партії товару, які потрапляють на митну територію України, навіть якщо на цей вид продукції вже є сертифікат Комітету держстандарту. Нарікання викликали і затримки на кордоні м'ясної сировини: попри те, що незаконність таких операцій неодноразово доводили суди, виробник через проблеми на митниці втрачає сировину, а споживачі -- можливість придбати якісні дешеві продукти. Учасники семінару навели й інші приклади, коли діяльність митниці чинить перешкоди для ведення бізнесу. Підсумком роботи семінару стало написання відкритого листа до Верховної Ради України, а також української та польської митниць. У листі зазначено, що для ефективної міжнародної співпраці необхідно кардинально переглянути митне законодавство, а також законодавчо забезпечити на українській митниці "зелений коридор" для представників компаній- інвесторів, які працюють в Україні. "Вже наступного року західний кордон України стане фактично кордоном з ЄС. Проте якщо теперішні тенденції у діяльності української митниці зберігатимуться, то закриття західного кордону стане катастрофою для багатьох українських товаровиробників, а також для іноземних інвесторів," -- зазначено у зверненні.

На папері україно-російський сухопутний кордон вже делімітовано

25-29 листопада в Москві нарешті буде узгоджено текстуальний опис проходження сухопутного україно-російського державного кордону. Про це, як передає кореспондент ForUm’у, повідомив сьогодні на брифінгу в МЗС голова прес-служби МЗС Сергій Бороденков.

Він нагадав, що остаточних домовленостей довкола узгодження делімітаційних карт сухопутної частини українська і російська сторони досягнули на засіданні експертних груп 12-15 листопада в Києві. Таким чином, підкреслив Бороденков, згідно домовленості між президентами України і Росії сухопутна ділянка кордону буде узаконена до кінця цього року.

Що стосується морської ділянки, у тому числі питання Азовського моря та Каспійської протоки, це буде визначатися під час наступного раунду переговорів, сказав Бороденков.

"Смільниця" для автомобілів

Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 12 листопада, у Старосамбірському районі Львівської області, на кордоні із Польщею, відкриється новий автомобільний пункт пропуску "Смільниця".

Усього на польсько-українському кордоні існує 14 пішохідних та 5 автомобільних пропускних пунктів. Три із автомобільних переходів знаходиться у Львівській області. "Смільниця", яка раніше пропускала лише пішоходів, повинна трансформуватися в четвертий автомобільний перехід у нашій області. За величиною "Смільниця" рівнятиметься пропускному пункту в Шегині. Проектна потужність шестирядного Смільницького переходу, який планують відкрити на початку весни наступного року, повинна становити близько тисячі автомашин на добу, при умові максимальної навантаженості траси. Цікаво, що на території України контрольно-пропускного пункту не буде встановлено. Тому українські прикордонники здійснюватимуть контроль на території Польщі разом із своїми іноземними колегами.

Угорщина має намір денонсувати міждержавну угоду “Про полегшений перетин кордону мешканцями прикордонних областей”

Київ, 12 листопада 2002 - Угорщина з наступного року має намір денонсувати міжурядову українсько-угорську угоду від 93-го року про спрощений перехід кордону мешканцями прикордонних областей. 7-го листопада у Будапешті угорські та українські експерти з консульсько-правових питань дискутували, яким чином врегулювати цю проблему, а також – як забезпечити нормальний перетин кордону між Україною та Угорщиною після запровадження візового режиму між двома сусідніми державами. Адже в Україні проживає значна кількість етнічних угорців, більшість з них - якраз у прикордонних з Угорщиною районах Закарпаття.

З вступом у 2004-му році Угорщини та Польщі до Європейського Союзу, Україна перетвориться на східний зовнішній кордон ЄС. І про спрощений перехід кордону між Україною і новими членами Євросоюзу можна лише мріяти. Не секрет, що нині для багатьох мешканців Закарпаття, Львівщини та Івано-Франківщини Угорщина стала “державою – рятівницею”: тисячі українців працюють в Угорщині, рятуючи свої родини від голоду і бідності. Це вже не кажучи про інший – діловий і гуманітарний – аспект українсько-угорської співпраці. Як каже голова інформаційного бюро “Угорщина – туризм” Світлана Кабиш, тури по цій державі користуються великою популярністю серед українців, на Закарпатті працюють десятки туристичних фірм, які спеціалізуються на “угорському туристичному напрямку”. І які можуть понести збитки після запровадження візового режиму між Україною та Угорщиною. Подібна проблема спіткає сотні турфірм по цілій Україні, - вважають фахівці Державної туристичної адміністрації України.

Тим часом, представники офіційного Будапешту переконані, що ще є час для розробки і втілення ідей та пропозицій, які зменшать негативні чинники після запровадження візового режиму між Україною та Угорщиною. Угорці сподіваються, що візовий контроль загальмує нелегальну міграцію і контрабанду зброї та наркотиків через український кордон. У Києві ж вважають, що денонсація угоди про спрощений перетин кордону мешканцями прикордонних областей і подальше введення візового режиму створить бар’єр для гуманітарних і торговельних контактів між двома державами.

На кордон з Україною вийшли мобільні ескадрони білорусів

Південні кордони Білорусі будуть охороняти мобільні прикордонні застави. Напередодні білоруським прикордонникам були передані автомобілі і обладнання, закуплені відповідно до проекту “Посилення контролю на білорусько-українському кордоні”.

Його реалізація покликана створити фільтраційний заслін на шляху трансграничної злочинності, включаючи незаконну міграцію, поширення наркотиків, а також міжнародний тероризм.

Як передає РІА “Новини”, вартість проекту - 990 тис. євро. З них 900 тис. виділила Європейська Комісія, а решту - ООН.

Мобільні прикордонні застави вже довели свою ефективність у ході експериментальних оперативно-технічних заходів, що проводилися в Білорусі протягом 1,5 років, повідомила газета “Советская Белоруссия”. Групи прикордонників, в розпорядженні яких знаходяться автомобілі підвищеної прохідності, здатні в короткі терміни прикрити необхідні ділянки державного кордону.

Мобільні прикордонні застави не будуть мати постійної дислокації на кордоні. Спочатку моторизовані підрозділи направлять в Добрушський і Гомельський райони. Згідно з статистикою, там зберігається найбільш складна ситуація з нелегальною міграцією і контрабандою наркотиків.

Кількість українських прикордонників збільшиться у зв'язку з потребою облаштування кордону

Прикордонні війська України збільшаться на 5 тисяч військовослужбовців і загалом їх буде 50 тисяч. Указ про це підписав президент Леонід Кучма.

Нагадаємо, що кількість прикордонників не збільшувалася з 1991 року. Як розповів Громадському радіо речник Держкомкордону Анатолій Самарченко, одна з причин, чому пішли на цей крок - потреба облаштувати кордони з Росією, Білорусією та Молодовою.

Кордон - не рубіж...

4 листопада Прикордонні війська України відзначають 11-річчя свого створення. Цього дня у 1991 році Верховна рада України ухвалила Закон “Про Прикордонні війська України”. Для охорони ділянки українського кордону з Білорусією, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою загальною протяжністю 2417,607 км створили Західний напрямок Прикордонних військ України.

В цей день прикордонники цього напрямку добрим словом згадають свого першого командувача генерала-лейтенанта Миколу Йолтуховського, який нещодавно пішов у запас.

Саме він з травня 1992 року керував 5 прикордонними загонами, 2 окремими контрольно-пропускними пунктами та 26 прикордонними заставами. На цій складній ділянці державного кордону протягом десяти років затримали понад 100 тисяч порушників кордону, серед яких 43 тисячі – нелегальні мігранти. За ці роки прикордонники Західного напрямку вилучили 7400 кілограмів наркотичних речовин, 319 одиниць вогнепальної зброї. А вартість знайденої контрабанди експерти оцінюють у 33 млн. гривень.

Найкраще сказав про свого командира, колишнього командувача, звичайний прикордонник: “За Батька готовий йти під кулі без бронежилета”. Саме Батьком охрестили підлеглі генерала Йолтуховського.

Як не поважати людину з таким досвідом? З 1959 року, коли Миколу Михайловича призвали на службу в Прикордонні війська, все своє життя він присвятив охороні державних рубежів. Був учасником бойових дій в Афганістані, де провів понад десять бойових операцій. Саме він став одним з перших засновників Прикордонних військ України.

Улюблена фраза Йолтуховського: “Кордон - не рубіж, а канал спілкування між народами”. Вчив своїх підлеглих не лише ловити мігрантів та боротися з міжнародними кримінальними угрупованнями, які намагаються взяти під свій контроль прикордонні райони, але й ввічливо ставитися до гостей України. Адже саме прикордонники першими представляють перед іноземцями нашу державу.

З наступного року прикордонників стане більше

Ще з радянських часів люди пам’ятають аксіому – спати можна спокійно, бо нас охороняє пильний прикордонник. Радянські часи минули, а довіра до армії і до прикордонників лишилася. Сьогодні в Україні це найбільший рід військ, що несе постійне бойове чергування.

Прикордонні війська поповняться – вже з наступного весняного призову їх має бути на 5 тисяч більше. Але відібрати для служби здорових юнаків із незаплямованою історією зараз проблема. Старший лікар Голованівської призовної дільниці, що на Кіровоградщині, Валентина Чепіль розповідає: "Більша кількість психічних захворювань. Багато з розумовою відсталістю дітей, багато психічних всяких розладів, які не дозволяють служити в армії дітям. Зараз такі нові діагнози з’явилися, що я їх ще й сама чую вперше, що їх рік-два ще й не було, ніхто не бачив і не чув".

Самі прикордонники поділяють регіони так: Схід – нелегали і зброя, Захід – контрабанда. Найбільше Україна приваблює нелегалів – всі вони їдуть з боку Росії. Питання ж на державному рівні щодо кордонів між Києвом та Москвою неврегульовані. Директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко вважає: "З точки зору Росії вважається, що більш вигідно підтримувати нинішній статус кво на кордоні, який дозволяє фактично переправляти на Україну через територію Росії величезну кількість транзитних нелегальних мігрантів, і Росія побоюється того, що внаслідок реального розвитку інфраструктури кордону, всі ці нелегали будуть затримуватися на кордоні і, відповідно, залишатися в Росії". Цього року прикордонники затримали майже дві тисячі незаконних мігрантів, назад вдалося відправити третину.

Патрулюють рубежі вояки переважно на старих радянських авто. Дещо їм перепадає із бюджетного фінансування, допомагають прикордонникам також західні сусіди та американці – виділяють техніку, засоби зв’язку і навіть шлагбауми, ліхтарики, наручники. Наступного року прикордонники вважають, що буде краще – їм пообіцяли збільшити фінансування.

Делiмiтацiя водного кордону мiж Україною i Росiєю на рівні конструктивного діалогу

Заступник державного секретаря українського МЗС Олександр Моцик вважає конструктивним переговорний процес мiж Україною i Росiєю в питаннi делiмiтацiї водної частини спiльного кордону.

О.Моцик нагадав, що "на жаль, сьогоднi позицiї сторiн продовжують розходитися". Однак, за його словами, "це питання непросте - не тiльки стосовно Азова, а й у мiжнародно-морському правi, його вирiшення може зайняти кiлька рокiв".

Разом з тим, "у нас iде конструктивний дiалог, i ми з обережним, але все ж оптимiзмом дивимося в майбутнє", - наголосив вiн.

О.Моцик нагадав, що наступний раунд двостороннiх переговорiв планується провести в Москвi наприкiнцi листопада, на рiвнi заступникiв мiнiстрiв закордонних справ i заступникiв держсекретарiв МЗС двох країн.

Через західний державний кордон України легально перевезено вантажів на 6 мільярдів

За дев"ять місяців поточного року через західний державний кордон України легально перевезено вантажів на 6 мільярдів гривень, але багато товарів перевозять незаконно. Найпоширенішою контрабандою на західному кордоні є побутова техніка, радіоапаратура, запчастини до автомобілів, зброя. З початку року митники порушили 73 кримінальні справи щодо осіб, які намагалися нелегально провесзти зброю на суму понад 7 млн грн. Звільнено 20 працівників митниці, 64 притягнуто до кримінальної відповідальності. радіо Люкс

Учора керівник Західної регіональної митниці Микола Горинь дав прес-конференцію, на якій підбив підсумки роботи керованої ним сруктури за дев’ять місяців цього року.

Аби не акцентувати увагу на цифрах, наголосимо лише на деяких аспектах. За цей термін митниця оголосила догану 64-м своїм співробітникам, іншим 60-ти – повідомила про неповну службову відповідність, для 9-ти затримано звання, проти 17- х складено адмінпротоколи. З 75 порушених митницею кримінальних справ 5 вже у суді, 6 – закрито, за рештою провадиться слідство.

Митники стурбовані, що у зв’язку з прийняттям у січні 2003 року нового Митного кодексу поле їх діяльності буде обмежене лише зоною митного контролю. Їм буде заборонено займатися оперативно-розшуковою діяльністю.
[...]

Митники відкриють нові переходи

Найближчим часом Західна регіональна митниця відкриє новий пропускний пункт “Грушів-Будоміж” на україно-польському кордоні. Про це заявив на вчорашній прес-конференції начальник Західної регіональної митниці Микола Горинь.

За його словами, цей прикордонний перехід у Яворівському районі буде невеликим і розрахованим в основному на туристів. Микола Горинь підкреслив, що тактика роботи Західної регіональної митниці полягає у збільшенні кількості великих пунктів пропуску та дрібних, які б дозволили швидко потрапити за кордон тим, хто їде у Польщу без товарів. У майбутньому митниця планує відкрити ще один малий пункт – “Варяж-Усьміш”, розташований у Сокальському районі.

Нині у Львівській області працюють переходи “Краковець-Корчова”, Шегині- Медика, Рава-Руська-Гребенне та виключно пішохідний перехід “Смільниця- Кросьценко”. Серед інших завдань митниці Микола Горинь назвав реконструкцію Ягодинської митниці вартістю 2,8 млн. євро, а також докорінну перебудову прикордонного переходу в Раві-Руській.

Керівник митниці також зауважив, що головною проблемою, яка турбує підпорядковану йому структуру, є експорт лісу-кругляка, який активізувався після повені у Європі. На думку Миколи Гориня, треба якнайшвидше запровадити ліцензування експорту лісу, адже є цілий спектр фірм, які постійно реалізовують такі контракти, внаслідок чого “Україна перетворюється у сировинний придаток”.

Коментуючи новий Митний кодекс держави, який діятиме вже з 1 січня наступного року, Микола Горинь зауважив, що персонал територіальних митниць на разі продовжує його вивчати, оскільки цей документ значно більший за попередній.

Олександр Никоненко

Рава-Руську митницю реконструюватимуть

До вступу Польщі у Європейський Союз, який відбудеться у 2004 році, мають статися відповідні зміни і на українсько-польському кордоні. Європейський Союз постійно і переконливо радить уже сьогодні Україні вдосконалювати своє законодавство, у тому числі і митне.

Передбачається значне скорочення працівників українських митних установ. Однак залишається відкритим питання, яку допомогу отримає від ЄС українська митна система, у тому числі й Рава-Руська митниця, і чи отримає її взагалі?

Рада міністрів Європейського Союзу вже передала Україні документ із рекомендаціями про вдосконалення законодавства та пропозиціями щодо облаштування кордонів. Від виконання цих умов якраз і залежатиме, чи надасть до кінця нинішнього року Євросоюз Україні спеціальний статус “сусіда”. Керівництво ЄС не на жарт стурбоване тим, що після розширення зіткнеться з новими проблемами на своїх східних кордонах. Тому, як передбачливий сусід, Євросоюз вирішив допомогти Україні.

За словами начальника Рава-Руської митниці Ярослави Сподарик, вже невдовзі Європейська комісія серед інших митних установ західного кордону виділить кошти на реконструкцію Рава-Руської митниці. Щодоби її перетинає 1000 пасажирських і 100 вантажних авто. Тому на час реконструкції, яка розпочнеться найближчим часом, митний перехід не закриватимуть.

Реконструювати цей митний перехід необхідно тепер, оскільки товаропотік через нього постійно зростає, а техніка безпеки залишає бажати кращого. 11 років тому, коли починалось будівництво митниці, ніхто не передбачав, що так стрімко зросте вантажний товарообмін. Хоча було очевидним, що невдовзі митний перехід потребуватиме суттєвого ремонту, адже будували його з тимчасових конструкцій на кшталт “сендвічів”, термін гарантії яких - не більше 10 років. Тоді закінченим було лише пасажирське відділення, розраховане на пропуск автомобілів й автобусів.

Сьогодні на Рава-Руській митниці оформляють і вантажі, але це роблять, як кажуть, фактично на коліні. Це створює перешкоди для руху, а інколи навіть тривожні ситуації у зв’язку з технікою безпеки. А якщо взяти до уваги, що незабаром кордони ЄС межуватимуть із нашими кордонами, то оновлення митниці стало фактом доконаним. Практично це буде заново побудована митниця, але вже з урахуванням усіх сучасних реалій.

У планах митниці також запровадження на кордоні спільного із польською стороною догляду. Іншими словами, подорожуючий проходитиме контроль тільки раз: до нього одразу підходитимуть й українські, і польські митники. Наразі угода між двома сторонами вже підписана, її тільки мають ратифікувати в польському сеймі та у Верховній Раді. Імовірно, що найближчим часом така новація стане реальністю.

Спростити планується і перетин кордону звичайним туристам і діловим людям. Якщо погодиться польська сторона, то на Львівщині відкриють кілька так званих зелених пропускних пунктів, де контроль буде мінімальним. Для пропускних пунктів уже запропоновано, скажімо, на Сокальщині, містечко Угринів. Безперечно, за належного фінансування.

Прес-служба Рава-Руської митниці. 07.10.2002 http://www.wz.lviv.ua

Різні погляди на морські кордони

Український міністр закордонних справ Анатолій Зленко назвав протилежними теперішні погляди України та Росії на делімітацію водної частини кордону між двома державами.

Він повторив, що офіційний Київ прагне повної делімітації, тобто позначення на карті кордону по дну і на поверхні Азовського моря та Керченської протоки, як це передбачає міжнародна практика.

Також Україна вважає за необхідне підписати договір, який би давав можливість на взаємно використовувати ці водні басейни.

Пан Зленко висловив надію на досягнення компромісу у цьому питання з Росією, яка пропонувала вважати Азовське море та Керченську протоку внутрішніми водами.

Офіційний Київ наполягає, що чітке окреслення державного кордону відповідно до вимог міжнародного права дозволить розмежувати зони відповідальності та контролювати нелегальну міграцію, перемитництво, тощо.

Багаторічні переговори про державний кордон між Україною та Росією гальмуються через різне бачення кордону, який Москва спочатку пропонувала не вважати міждержавним, а тепер пропонує не позначати на місцевості.

Україна і Росія звіряють свої прикордонні карти

Чергове засідання українських і російських експертів з делімітації сухопутної ділянки державного кордону між двома країнами розпочалося вчора у Москві і триватиме до 13 вересня. Експертні групи звірять кольорові проби карт кордону, а також продовжать готувати технічні документи до підписання.

Попереднє засідання експертних груп відбулося 27-30 серпня в Києві. Під час зустрічі обидві сторони повністю узгодили лінію держкордону. Зараз закінчується видання делімітаційних карт українською і російською мовами. На думку офіційного Києва, угода про сухопутну ділянку українсько-російського кордону і пакет двосторонніх делімітаційних документів може бути підписано вже до кінця цього року.

Як повідомив перший заступник міністра закордонних справ РФ В’ячеслав Трубников, останнім часом у роботі появився певний прогрес. Це стало можливим завдяки тому, що російська й українська сторони вдалися до певних компромісів. Такого самого принципу, за словами Трубникова, треба дотримуватися і при визначенні морського кордону.

Щоправда, про які компроміси йдеться, невідомо.

Росія не бажає демаркації сухопутного кордону?

Перший заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Вячеслав Трубніков вважає, що якщо Київ піде на одностороннє вирішення питання делімітації Азовського моря - це позначиться на всьому комплексі російсько-українських відносин.

Як зазначив В.Трубніков, це "не відповідатиме ні букві, ні духу великого договору і позначиться на всьому комплексі російсько-українських відносин". В.Трубніков підкреслив, що "ми категорично проти односторонніх кроків, хоча українська сторона періодично дає нам зрозуміти, що здатна піти і на одностороннє рішення." Він зазначив, що свого часу Україна (1992 рік) направила в ООН свої розрахунки точок відліку територіальних вод в Азові. При цьому В.Трубніков виразив жаль, що після засідання міжурядової комісії "ми отримали ноту, в якій українська сторона повторює, "вже для нас", ось ці самі точки".

В.Трубніков зазначає, що в основі проблеми розділення акваторій лежать, передусім, економічні інтереси, екологія, забезпечення безпеки. З урахуванням чітко озвученого наміру Києва вступити до НАТО В.Трубніков вважає за необхідне розібратися у тому, якими будуть наслідки такого кроку України для Азово-Керченської акваторій, як буде поєднуватися статус Азова як внутрішнього моря із зобов'язаннями України як члена НАТО.

За словами російського міністра, підходи української сторони останнім часом до цього питання відрізняються від російських, оскільки Україна наполягає на розмежуванні Азова. В.Трубніков вважає, що у вирішені питання делімітації Азовського моря і Керченської протоки потрібні "підходи такого ж характеру, як були властиві роботі з делімітації сухопутного кордону між країнами, тобто потрібен пошук компромісних рішень".
За його словами, російська сторона настроєна на "досить гнучкий і конструктивний підхід", є різні варіанти "оформлення" статусу Азова як внутрішнього моря, який допускає і межі виняткової юрисдикції в певній зоні моря однієї та іншої сторін. "Розумієте, це не настільки велика акваторія, щоб займатися розділом шельфу, ці шельфи будуть просто накладатися один на один, якщо сторони будуть використовувати параметри міжнародного морського права, сказав він.

Торкаючись сухопутної ділянки українсько-російського кордону, В.Трубніков підкреслив, що Москва не мислить категоріями демаркації кордонів (позначення кордонів на місцевості), вважаючи, що кордон має бути делімітованим, але водночас залишатися прозорим, кордоном "співпраці, дружби і взаєморозуміння, сприяти, зокрема, активізації економічної взаємодії прикордонних областей".

В Москве решают вопрос делимитации границ с Украиной

Сегодня в Москве начинается заседание экспертных групп Комиссии по делимитации государственной границы между Украиной и Россией, которое продлится до 9 августа. Многие считают, что эти дни станут заключительными в длительном этапе переговоров между странами относительно границы.

Как ожидается, на встрече российских и украинских экспертов в Москве будут обсуждаться, в частности, вопросы определения правового статуса Черного и Азовского морей, а также Керченского пролива.

На прошлой встрече, состоявшейся в начале июля в Киеве, эксперты уже сверили линию госграницы на рабочих топографических картах и начали проверку цветных проб карт государственной границы. Тогда же была подтверждена достигнутая ранее договоренность о подписании Договора о госгранице в третьем квартале текущего года.

Таким образом, на московской встрече специалистам предстоит лишь окончательно отшлифовать все шероховатости, дабы сделать возможной подготовку окончательного варианта Договора. Понятно, члены Комиссий – “государевы люди”, которые сами ничего не решают, стараясь лишь максимально точно выполнить те инструкции, которые получают в стенах родных МИДов. Кажется маловероятным, чтобы та или иная сторона в последний момент предприняла какой-то неожиданный демарш.

Украина и Россия по-прежнему имеют различные позиции в вопросах делимитации морской и демаркации сухопутной границы двух стран. Это обнаружилось в ходе прошедшей 1 февраля этого года на том же заседании экспертных групп.

Киев считает, что вслед за делимитацией границы должна пройти ее демаркация. У Москвы другая позиция. Есть еще и “морская” проблема. В вопросе о делимитации границы в Азовском море прогресса пока также не видно.

Україна та Росія продовжують ділити моря

Сьогодні в Москві відкрилося чергове засідання російсько-української комісії з проблем делімітації державного кордону між Росією та Україною.

Як повідомляє РІА “Новини”, в питанні визначення лінії кордону по суші у сторін практично не існує розбіжностей. Кілька спірних моментів залишається щодо морської лінії кордону. Як очікується, на зустрічі російських та українських експертів в Москві будуть обговорюватися, зокрема, питання визначення правового статусу Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки.

Як повідомлялося раніше, Договір про державний кордон Україна і Росія планують підписати до кінця цього року. Про це заявив у червні після 7-го засідання Змішаної українсько-російської комісії з питань співпраці голова підкомісії з прикордонних питань Юрій Сергєєв.

Сушу, здається, поділили

Київ і Москва вирішують, як назвати документ про держкордон

Учора в Москві розпочалися переговори щодо делімітації (позначенні на картах) лінії державного кордону між Україною та Росією. І хоч сухопутну ділянку кордону між двома країнами було визначено ще минулого року, а Київ та Москва взяли на себе зобов’язання вирішити питання щодо оформлення кордону до кінця цього року, усіх проблем все одно не вичерпано. Передовсім, невідомо, яку ж саме назву носитиме документ, котрий планується підписати у підсумку. Договір про державний кордон? Як би цього не хотіли в Москві та Києві, однак про це можна поки що тільки мріяти. Лінію кордону, справді, делімітовано, про що ще минулого року було підписано відповідний протокол. Проте йдеться лише про сухопутну ділянку державного кордону. Що ж стосується морської ділянки, то тут до цих пiр безліч незалатаних дірок. Говорячи дипломатичною мовою, дві країни не можуть дійти згоди щодо принципу поділу Азовсько-Керченської акваторії. У Росії наполягають, аби ці води вважалися внутрішніми (тобто формально належали відразу обом країнам, що б передбачало спільне використання і водних ресурсів, і їхній спільний захист, і спільну боротьбу з браконьєрами). В Україні на питання дивляться по- іншому: є дві країни, а тому згідно з міжнародним правом, повинен існувати і державний кордон. При цьому в Києві зовсім не заперечують ані спільної турботи про екологію в Азові, ані боротьби з тими ж браконьєрами. В українському МЗС твердять, що на сьогодні досягнуто поступу в переговорах по делімітації морського кордону, однак навряд чи цього поступу достатньо, аби він допоміг розставити всі крапки над “і” в прикордонному питанні до кінця року. Тому дуже скидається на те, що дві країни змушені будуть підписати проміжний документ. Скажімо, Угоду про сухопутну ділянку державного кордону — про це вже кілька місяців говорять українські дипломатичні джерела. Останнє засідання експертних груп щодо делімітації кордону відбулося на початку липня. Тоді ж дипломати нанесли та звірили лінію сухопутної ділянки кордону на топографічні карти, а також перевірили п’ять листів кольорових проб карт держкордону. До речі, і тут не обійшлося без проблем. Попри те, що країнам із великим скрипом вдалося дійти згоди щодо делімітації суходолу (був час, у Росії взагалі відмовлялися розпочинати цю роботу), тепер у Києва не знайшлося грошей на виготовлення відповідних карт. Як повідомили “Дню” в Головному управлінні геодезії, картографії та кадастру, гроші довелося зняти з інших робіт і “кинути” на виробництво карт. Але й на цьому проблеми не закінчуються. Після делімітації країни повинні будуть перейти до іншого етапу оформлення кордонів — демаркації, яка означає позначення лінії кордону на місцевості. Якщо з делімітацією між Україною та Росією і виникали якісь суперечки, то вони носили більш технічний характер. Приміром: як же все-таки правильно розділити садибу громадянки N., аби її хата не опинилася в Росії, а хлів — в Україні. Демаркація ж для росіян — справа принципу, яким там досі не хотіли поступатися. Російська преса — не без допомоги дипломатів та політиків — вже кілька років активно лякає своїх співвітчизників, що Київ збирається відгородитися дротами, ровами і збудувати мало не нову берлінську стіну. Були й офіційні заяви російських дипломатів із схожою риторикою. І хоч як в Україні не заспокоювали, що демаркація — загальноприйнятний процес оформлення держкордону, який полягає лише у встановленні прикордонних стовпів, Москва продовжувала виявляти непоступливість. Київ сподівається, що з демаркацією кордону буде вирішено низку болючих питань: контрабанди товарів, напливу нелегальних мігрантів з російської території. Чи поставляться у Росії до цього з розумінням, можливо, й покажуть нинішні зустрiчi в Москві. Тим більше, що часу для обговорення в експертів буде немало: п’ять днів.

Украинский интерес и российский интерес

Вполне вероятно, что уже осенью Киев и Москва подпишут договор о государственной границе между Украиной и Россией. Он должен будет подвести черту под затянувшимся процессом делимитации сухопутного участка украинско-российского кордона. Во всяком случае, сейчас дипломаты обеих стран проводят активные консультации: сверяют карты и ломают копья из-за содержания и названия договора.

Процесс юридического обустройства границ для Киева проходит мучительно и тяжело. Минск отказывается ратифицировать давным-давно подписанный договор о государственной границе, увязывая это с признанием Украиной долгов субъектов хозяйственной деятельности перед Беларусью. Бухарест, несмотря на базовый политический договор, в котором признает нерушимость границ, пытается оттяпать у Украины часть ее территории и отказывается признавать существующий еще с советских времен договор о режиме госграницы.

Но больше всего проблем у Киева с россиянами. Те вообще крайне неохотно ведут переговоры о юридическом обустройстве границы между Украиной и Россией. Так, Москва "через не хочу" обсуждает делимитацию Азовского моря: если украинцы намерены поделить Азов, то россияне – нет. Они выступают за общее пользование. В результате, когда переговоры фактически зашли в тупик, Киев уже готов самостоятельно разграничить Азовское море. И даже предпринял некоторые шаги. Благо международное законодательство это позволяет.

И, наконец, в Белокаменной до сих пор официально отказываются от проведения демаркации границы между двумя странами, аргументируя это тем, что Россия "не позволит появиться на украинско-российской границе проволоке и забору".

В ситуации, когда Киев перманентно трясет от внутриполитических кризисов и российская дипломатия получает дополнительные рычаги воздействия, хорошо уже то, что завершилась делимитация сухопутного участка украинско-российской границы, а документ, который должен это зафиксировать, готовятся подписать уже к концу нынешнего года. Во всяком случае, так уверяют оптимистично настроенные украинские чиновники, ссылаясь на подписанный премьерами протокол седьмого заседания украинско-российской межгосударственной комиссии по сотрудничеству, которое состоялось в конце июня в Харькове. Скептики, конечно, более сдержанны в своих прогнозах.

Впрочем, как бы ни оценивали перспективы подписания договора оптимисты и пессимисты, очевидно, что переговоры сейчас подходят к финишной черте: украинские и российские дипломаты в последние недели регулярно встречаются за столом переговоров и сверяют карты – их цвет, название и прочее. Так, 1-4 июля в Киеве встречались украинские и российские эксперты. Если ничего не изменится в последнюю минуту, следующая встреча состоится уже 5-9 августа в Москве.

Но если проблем с картами практически нет (вопрос этот сегодня чисто технический), то куда больше вопросов вызывают статьи договора и его название. Именно потому, что к этому документу Киев и Москва подходят с разных позиций и стремятся к разному содержанию.

Киев рассматривает договор как шаг к завершению обустройства сухопутной границы, который предваряет демаркацию, т.е. разграничение украинско-российского кордона на местности. И в Украине не забывают об Азовском и Черном морях, которые также хотят разграничить. Кстати, именно Азов более всего предопределяет отношение Киева к подготавливаемому документу. Москва же подходит к документу с более широких позиций: российские дипломаты хотели бы сделать его содержание более общим.

Безусловно, есть и компромиссные варианты. Например, насколько известно, имеются предложения заложить в договор отдельную статью о том, что делимитация Азовского моря – это сегодня предмет переговоров, а его статус и разграничение будет зафиксирован отдельным документом.

Все это, в конечном счете, и предопределяет переговоры по названию документа: будет ли договор о делимитации сухопутного участка границы, как того хотят украинцы, или о государственной границе, как этого добиваются россияне.

Готовы ли будут пойти на компромисс россияне? Неизвестно. Эксперты утверждают, что шансы довольно-таки велики. Но очевидно, что как бы ни складывалась ситуация, Киев намерен идти до конца и решить проблему с границами. Этот вопрос для Банковой и Михайловской носит принципиальный характер. И позиции необходимости завершить юридическое обустройство своей границы Киев придерживался даже в самые тяжелые для себя времена. В конце концов, этого требует политика евроинтеграции: тяжело претендовать на членство в Евросоюзе, имея необустроенные границы.

Український прикордонник загинув при спробі затримати порушника

При затриманні порушника на україно-молдавській ділянці державного кордону в ніч з вівторка на середу загинув український прикордонник рядовий Володимир Тюрін.

Як повідомляє прес-служба Державного комітету у справах охорони державного кордону України, при спробі затримання мікроавтобуса "Мерседес", у якому, за оперативною інформацією, перевозилася велика партія контрабандних товарів, на трасі "Великоплоске- Новопетрівка" склалася критична ситуація. Водій автобуса не підкорився вимозі прикордонників зупинитися і на великій швидкості поїхав далі.

Рядовий В.Тюрін спробував перекрити дорогу мікроавтобусу. Але машина несподівано повернула в його бік і, на повному ходу збивши солдата, зникла в селі Новопетрівка.

Рядовий В.Тюрін був доставлений в лікарню, де йому була зроблена операція, але від отриманих травм він помер, не опритомнівши.

Наказом голови Держкомкордону Миколи Литвина Володимир Тюрін посмертно нагороджений медаллю "За мужність в охороні державного кордону України".

Зараз проводиться оперативний пошук автомобіля.

Закарпаття стане ближчим до Польщі

На польсько-українському кордоні, що в районі сіл — закарпатського Лубня та польського Волосата,— намічено відкрити пішохідний туристичний пункт переходу.

Цю пропозицію висловив воєвода Підкарпатського воєводства Польщі Зіслав Северський під час зустрічі з губернатором Закарпаття Геннадієм Москалем. Цей пункт перетину може з’явитися вже цього року. Відкриття пункту є актуальним для обидвох сторін. На цю тему з вітчизняного боку було чимало говорильні, та словами справі не зарадиш. Українсько-польський кордон на закарпатській ділянці, нагадаю, довжиною — всього 33 км. І поляки, за словами пана Северського, бажають їздити на Закарпаття, вкладати в економіку регіону гроші, але …найкоротшим шляхом! Якщо справа зрушиться з місця, то обидва регіони відновлять співпрацю, що не пожвавлювалась майже з кінця другої світової війни.

ВО ЛЬВОВЕ ОТКРОЕТСЯ ГЕНЕРАЛЬНОЕ КОНСУЛЬСТВО

Генеральное Консульство Чешской Республики в скором времени откроется во Львове, объявил Посол Чехии в Украине Карел Штиндл. Карел Штиндл на встрече с губернатором Львовской области Мироном Янкивом подчеркнул, что решение об открытии Консульства уже принято чешским правительством. Кроме сектора по выдаче виз, будет работать и экономическое отделение, которое поможет нарастить товарооборот между Львовской областью и Чешской Республикой. По мнению Мирона Янкива, Чехия и Львовская область могли бы сотрудничать в таких отраслях, как автомобилестроительная, нефтеперерабатывающая и газовая. Перспективным выглядит также развитие сотрудничества по внедрению чешских технологий в строительство бесшумных трамвайных линий. Об этом сообщает ИАЦ "ЛИГА".

Українські прикордонники - непідкупні

Невдалою виявилась спроба підкупу українських прикордонників на українсько-польському кордоні.

На околиці села Поповичі, в 5 км від державного кордону з Республікою Польща, прикордонний наряд від застави „Циків” Львівського загону затримав легковий автомобіль „ВАЗ—2108”, за кермом якого знаходився мешканець міста Львова, а пасажир — в нетверезому стані мешканець Старосамбірського району Микола Л., 1975 р.н. пропонував старшому прикордонного наряду хабара в розмірі 300 дол. США, щоб той допоміг перетнути кордон в республіку Польща на умовах послідуючого повернення, — повідомила прес-служба Західного напряму Прикордонний військ України.

Щедрого на зелені самбірчанина було доставлено в управління прикордонного загону, де він пояснював свою спробу підкупити прикордонників, повідомляє “Медіа-простір”.

Митникам доведеться тренуватися на швидкість, інакше – звільнять

Віднедавна на митних постах України розпочалася реєстрація іноземців та осіб без громадянства безпосередньо в пунктах пропуску через державний кордон України. Ця реєстрація передбачає заповнення імміграційної картки і дозволяє протягом 90 діб перебувати в Україні без втрати часу на звернення до органів внутрішніх справ.

А зараз Державний комітет у справах охорони державного кордону України вжив ще низку заходів для спрощення формальностей при перетині держкордону нашої держави та оформленні документів громадян та автотранспорту. Як повідомив в.о. голови комітету Павло Шишолін, його відомство робить усе необхідне, аби час проходження прикордонного контролю організованих туристичних груп не перевищував 20 хвилин, оформлення туристичних автобусів – 15 хвилин, оформлення окремих автомобілів і громадян тривало не більше 10 хвилин, а вантажного транспорту – не більше 60-90 хвилин. Цікаво, чи будуть на пунктах пропуску присутні спостерігачі-хронометристи від високого відомства, однак підстав провести непогану чистку серед низового апарату працівників митних постів побільшає. Із початку цього року за недотримання цих вимог та “за порушення необхідного рівня культури поведінки” з підрозділів Держкомкордону уже звільнено майже 150 посадових осіб.

За словами Павла Шишоліна, останнім часом на пунктах пропуску відмінено стягування низки зборів, зокрема екологічного збору в розмірі 1 дол. США з громадян, які перетинають держкордон на легковому транспорті, припинено перевірку наявності в іноземних громадян при в’їзді в Україну страхового поліса державної акціонерної страхової компанії “Укрінмедстрах” і в громадян України, які виїжджають з України з метою туризму, поліса медичного страхування і страхування від нещасних випадків на період перебування за кордоном.

Усього з початку року державний кордон України перетнули майже 24 млн. осіб, а також 5,2 млн. одиниць транспортних засобів.

Василь ПОПОВИЧ, директор туристичної фірми “Інтуртранс”

У принципі, якщо митні пункти обладнані найсучаснішою технікою, нових часових рамок проходження прикордонного контролю теоретично можна дотриматися. Усе залежить від інструкції та її суворого дотримання працівниками пропускних пунктів. Заяви робити легко, а застосовувати на практиці, самі розумієте, набагато важче: аби робити заяву на найвищому рівні, потрібно спробувати, як воно діє на найнижчому. Особисто я ще не бачив такого дива, аби, скажімо, на німецько-польському кордоні туристичний автобус оформили за 15 хвилин.

Підписана угода “Про міжрегіональну співпрацю між Івано-Франківщиною та воєводством Опольським” (Республіка Польща) набуває конкретних обрисів

Про це заявив сьогодні голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло ВИШИВАНОК на зустрічі з керівником Уряду Маршалка Опольського воєводства Ричардом ГАЛЛА.

За словами губернатора, нині найвагоміші польські інвестиції працюють у легкій, хімічній, харчовій промисловості, сільському господарстві та виробництві меблів.

М.ВИШИВАНЮК повідомив, що в області працює 80 спільних українсько-польських підприємств.

Водночас, на його думку, основну увагу співпраці між двома регіонами треба приділяти туристично-рекреаційній галузі, яка має стати головним наповнювачем місцевого бюджету.

ИТОГИ ВИЗИТА ПРЕЗИДЕНТА СЛОВЕНИИ В УКРАИНУ

12 июля завершился двухдневный визит в Украину Президента Словении Милана Кучана.

Во время визита Милана Кучана состоялись его переговоры с Президентом Украины Леонидом Кучмой, на которых обсуждались вопросы экономического сотрудничества двух стран и украино-словенского взаимодействия в рамках Европейского содружества. По итогам переговоров глав государств была подписана Программа сотрудничества в научно-технический сфере между правительствами Украины и Словения, рассчитанная до 2005 года.

На сегодняшний день товарооборот между Словенией и Украиной составляет около $60 миллионов. Украинcкий экспорт, в основном, состоит из подсолнечного масла. Словения экспортирует в Украину бытовую технику и медикаменты (около 3% всего фармацевтического рынка Украины принадлежит словенским компаниям). Об этом сообщается на сайте "Подробности".

В Україну в четвер з дводенним офіційним візитом прибув президент Словенії Мілан Кучан. У київському аеропорту “Бориспіль” главу словенської держави зустрічав міністр закордонних справ України Анатолій Зленко.

Як передає “Інтерфакс-Україна”, М. Кучана супроводять міністр економіки Словенії Теа Петрін і міністр закордонних справ Словенії Дімітрій Рупель.

В інтерв’ю журналістам після прибуття в українську столицю М. Кучан зазначив, що його візит проходить через півтори місяця після зустрічі глав держав Центральної Європи в Любліні, на якій сторони “домовилися допомагати один одному, щоб швидше прийти в ЄС, а також перетворити Європу в центр миру і благополуччя”.

Він повідомив, що в ході його візиту в Україну буде обговорюватися, зокрема, питання про інвестиції. “Україна - велика держава і великий економічний простір”, - додав він.

У п’ятницю запланована зустріч М. Кучана з президентом України Леонідом Кучмою, після чого пройдуть двосторонні переговори під головуванням глав держави.

За підсумками переговорів сторони підпишуть ряд україно-словенських документів, після чого М. Кучан і Л. Кучма дадуть спільну прес-конференцію. У цей же день глави держави зустрінуться з представниками українських і словенських ділових кіл.

М. Кучан також зустрінеться з главою Верховної Ради України Володимиром Литвиним.

Як повідомлялося раніше, в ході візиту планується підписання двосторонньої україно-словенської програми про співпрацю в сфері науки.

Планується, що до кінця цього року Словенію відвідає міністр закордонних справ України Анатолій Зленко. Очікується, що під час цього візиту Україна і Словенія підпишуть угоду про уникнення подвійного оподаткування.

У 2001 році товарообіг між двома країнами становив $63 млн., з яких $48 млн. - експорт зі Словенії в Україну.

Закарпатські митники втруть носа і Європі

На Чопській митниці закінчується третій завершальний етап реконструкції контрольно- пропускних шляхів. Це міжнародний проект, фінансований за рахунок програми ТАСІС, вартість якого — 2,9 млн. євро. Головний підрядчик будівництва — вінницьке науково- впроваджувальне іноваційне підприємство “Струм”, колектив якого в конкурентній боротьбі виграв в Брюсселі міжнародний тендер на зведення об’єктів прикордонної інфраструктури.

Реконструкція КПП “Тиса”, як повідомив кореспонденту “Репортеру” заступник начальника Чопської митниці Михайло Порада, до речі, є одним із перших міжнародних проектів, що реалізується за програмою ТАСІС на Україні. Якість зведення об’єкту, за ходом робіт якого ретельно стежить замовник, не викликає жодних сумнівів. Завершити реконстукцію намічено вже 17 липня. І ні на день пізніше — настільки щільним, визначений тендером, є графік будівництва! Пуск об’єкту в експлуатацію важко переоцінити. Як для України, так і для Європи. Адже КПП “Тиса” на українській дільниці п’ятого Крітського транспортного коридору, що пролягає від Балкан аж до Волгограда, відіграє найважливішу роль. А розпочалась реконструкція ще 1993 року. Протягом двох попередніх етапів прокладено безліч інженерних мереж. Вінницькі будівельники рішуче налаштовані, щоб здати об’єкт в експлуатацію в строк. І в цьому тут ніхто не сумнівається. Та, якщо взяти до уваги тенденції щодо вступу Угорщини до ЄС та НАТО, то, за словами Михайла Поради, прикордонна інфраструктура КПП “Тиса” навіть за нинішнього стану є кращою за сусідів-угорців. По реконструкції пропускна здатність вантажо- та пасажиропотоків КПП збільшиться удвічі. До послуг клієнтів — п’ять шляхів для вантажівок та стільки ж — для пасажирів. Уперше на українських митницях, згідно з проектом, облаштують і “зелені” коридори. Тут рухатимуться транспортні засоби та громадяни, які не ввозять товари, що підлягають митному оформленню. А для тих співвітчизників, хто користується митними пільгами, побудована окрема полоса. І, насамкінець, Михайло Порада пообіцяв, що не тільки з технічного боку оновиться митниця, але й перебудуються наші митники — оформлення вантажів при перетині кордону вони здійснюватимуть за кращими європейськими взірцями. Тим часом й угорці розпочали реконструкцію власної митниці, доводячи її до рівня, запропонованого українською стороною.

Вітчизняні перевізники вимагають пом’якшення митного контролю на україно-російському кордоні

Цього тижня українська Асоціація міжнародних автоперевізнків (АсМАП) передасть уряду пропозиції щодо зміни існуючого порядку перетину перевізниками україно-російського кордону. Про це повідомив ForUm’у президент АсМАП Леонід Костюченко.

«Це означає, що вже в найближчому майбутньому проблеми будуть обговорені на міжурядовій комісії», -- зазначив він.

За словами Костюченка, потрібно встановити спрощений варіант перетину кордону з Росією, подібний тому, що вже існує з Польщею та Угорщиною. На відміну від українських митників, які додивляються російські автомобілі прямо в пунктах пропуску на кордоні, згідно з законодавством РФ українські перевізники додивляються в двохстах кілометрах від кордону. При цьому українським автомобілям необхідний платний супровід.

Позиція росіян пояснюється тим, що до третини місцевого ринку автоперевезень займають українці, вважають в АсМАП. На семінарі, який нещодавно пройшов у Ялті, начальник відділу Головного митного управління ДМК Росії Сергій Алексєєв, зокрема, підкреслив, що "крім недопущення провезення в країну контрабандних товарів, митниця повинна заробляти гроші для бюджету країни". На його думку, існуючий порядок контролю транспортних потоків найбільш ефективний хоч би тому, що транзитні перевезення через територію України, що йдуть у Росію, можна якісно відстежувати.

Тим часом, пропозиції української сторони щодо пом’якшення умов пропуску підтримує російський АсМАП, ратувати за відвертість і нелімітивність перевезень всередині простору України та Росії, наголосили в Асоціації.

Російська частина складає більше 40 відсотків сухопутних кордонів України.

За п’ять місяців «погранці» закривали кордон на замок 8 тисяч разів

Українські прикордонники за 5 місяців 2002 року затримали 2 тисячі порушників кордону при спробі незаконно попасти в Україну. Крім того, за цей час прикордонники не пустили в країну близько 5 тис. осіб в 2 рази більше, ніж минулого року. Цим людям було відмовлено у в’їзді після співбесід і через помилки в паспортах, повідомляє в середу прес- центр Державного комітету у справах охорони державного кордону України.

Як передає «Інтерфакс-Україна», за п’ять місяців всього на кордоні вилучено 78 одиниць зброї, 86 464 одиниці боєприпасів і більше 56 кг наркотиків. З початку року органами дізнання Прикордонних військ збуджене 109 карних справ відносно 126 порушників кордону і 29 карних справ відносно 33 організаторів і підсобників незаконного переправлення осіб через кордон.

Надалі українські прикордонники збираються приділяти особливу увагу людям, що прибувають з країн - потенційних постачальників незаконних мігрантів.

Держкомкордону зосередить увагу на протидії нелегальному проникненню в країну мігрантів через східний і північний кордони, а також на україно- молдавській і українсько-російській «контрабандних дільницях».

Особлива увага буде приділятися підвищенню ефективності служби підрозділів, що безпосередньо охороняють кордон - прикордонним заставам, прикордонним оперативно-пошуковим відділенням, підрозділам для виконання спецзавдань, відділенням прикордонного контролю.

Українсько- молдавський кордон стане візуально відчутним

Перші прикордонні знаки встановлять з 25 по 27 червня 2002 року на українсько-молдовському кордоні, а саме в районі міжнародного автомобільного пункту пропуску “Мамалига”, який має стосунок до Чернівецького прикордонного загону. Про це повідомив начальник прес-служби Північно-Західного напряму ПВ України Володимир Чамара, передає “Медіа Простір”.

В цей час в Чернівцях відбудеться 3-тє засідання спільної українсько-молдавської демаркаційної комісії. Українську делегацію у складі 9 представників центральних органів виконавчої влади України очолює радник МЗС України з прикордонних питань Л.Осаволюк.

Український кордон обладнають за американські мільйони

Державний департамент США має намір виділити Україні до кінця цього року чотири мільйони доларів для облаштування державного кордону.

Про це повідомив заступник директора з питань програм у сфері безпеки в Європі і Євразії Держдепартаменту США Том Адамс, передає Бі-Бі-Сі.

За словами Адамса, чотири мільйони доларів будуть виділені як технічна допомога - переважно апаратурою американського виробництва. Адамс зазначив, що особливе занепокоєння у США викликає охорона придністровської ділянки українського кордону з Молдовою, тому велику частину технічної допомоги планується спрямувати прикордонним підрозділам на цій ділянці кордону.

Він сказав, що українські прикордонники заявили делегації Держдепартаменту, що потребують технічних засобів контролю, комп’ютерної техніки, засобів зв’язку і плавзасобів.

У державному бюджеті України на 2002 рік заплановані кошти на зміцнення кордону в сумі 22,1 мільйонів гривень, із них - 13,1 мільйонів на обладнання кордону на придністровській ділянці.

Загальна протяжність українсько- молдавського кордону - 1222 кілометри. Прикордонний контроль на кордоні здійснюється в 55 пунктах пропуску, 21 із яких міжнародні, 15 - міждержавні, 19 - місцеві.

Москва і Київ домовилися створити робочі групи для спрощення процедур перетину російсько-українського кордону громадянами двох країн.

Як повідомили в понеділок РІА “Новини” в МЗС РФ, робочі групи займуться не тільки питаннями перетину російсько-українського кордону, але і спрощенням порядку його перетину жителями прикордонних районів, а також взаємодією в боротьбі з нелегальною міграцією і незаконним рибальством.

Така домовленість була зафіксована в підписаному на кінці минулого тижня в Москві протоколі за підсумками засідання підкомісії з прикордонних питань Змішаної російсько-української комісії з співпраці.

В російському зовнішньополітичному відомстві повідомили, що підкомісія зазначила успішну роботу з делімітації сухопутної ділянки російсько-українського державного кордону. Сторони висловилися за необхідність інтенсифікації переговорного процесу по статусу Азовського моря і Керченської протоки, поглиблення співпраці в цій акваторії.

На засіданні мова йшла також про підвищення ефективності взаємодії прикордонних служб, вдосконалення правової бази співпраці. В Москві і Києві вважають, що в своїй роботі необхідно керуватися прагненням забезпечити таке положення, коли "кордон не розділяв би наші народи і держави, а сприяв би поглибленню багатопланової співпраці між ними", зазначили в МЗС Росії.

Засідання підкомісії з прикордонних питань Змішаної російсько-української комісії з співпраці пройшло під головуванням першого заступника глави МЗС РФ В’ячеслава Трубникова і держсекретаря МЗС України Юрія Сергєєва.

ПРЕМЬЕРЫ УКРАИНЫ И ПОЛЬШИ ПОДТВЕРДИЛИ ВЕРНОСТЬ СТРАТЕГИЧЕСКОМУ ПАРТНЕРСТВУ

3 июня Премьер-министр Украины Анатолий Кинах находился с однодневным визитом в польском городе Жешув, где состоялось седьмое заседание украино-польской смешанной комиссии по вопросам торговли и экономического сотрудничества, на котором обсуждались вопросы двустороннего стратегического сотрудничества Украины и Польши в контексте интеграционных процессов Украины в ЕС и НАТО.

В рамках заседания комиссии состоялась двухсторонняя встреча Анатолия Кинаха с Премьер-министром Польши Лешеком Миллером. А. Кинах и Л. Миллер являются сопредседателями комиссии.

На заседании комиссии обсуждались вопросы пограничного сотрудничества, технического оснащения государственной границы между государствами, ускорения ратификации Соглашения о создании общих пунктов пропуска, углубления работы по максимальной либерализации визового режима.

А. Кинах на заседании отметил, что Украина заинтересована в углублении торгово-экономического сотрудничества с Польшей и увеличения объемов взаимного инвестирования. По словам украинского Премьера, одним из приоритетов сотрудничества Украины и Польши является их совместное участие в реализации проекта строительства и эксплуатации Евразийского транспортного коридора. Польский Премьер подтвердил заинтересованность Польши в реализации этого проекта, а также высказался за развитие межрегионального и трансграничного сотрудничества между двумя государствами.

По итогам заседания комиссии был подписан ряд документов, в частности, об активизации сотрудничества приграничных регионов, протокол заседания и документ о передаче полномочий сопредседателей комиссии Министрам экономики двух стран.

В работе комиссии приняли участие представители приграничных регионов Украины и Польши, а также деловых кругов обеих стран.

Выступая на заседании комиссии, Премьер-министр Польши сообщил, что среди внешнеторговых партнеров Польши Украина занимает 9-е место. По словам Л. Миллера, в 2001 году товарооборот между Украиной и Польшей составлял $1 миллиард 480 миллионов, из них $1 миллиард составлял польский экспорт. В Украине работает 710 предприятий с капиталом польских инвесторов, который на 1 января 2002 года составлял $69,3 миллиона.

Украина и Польша подписали документы о торгово-экономическом сотрудничестве

Жешув (Польша). 27 мая. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА – По итогам 7-го заседания украинско-польской Смешанной комиссии по вопросам торговли и экономического сотрудничества подписано 2 документа.

Как передает корреспондент агентства "Интерфакс-Украина", премьеры Украины и Польши Анатолий Кинах и Лешек Миллер подписали протокол, предусматривающий ряд мер по активизации торгово-экономического сотрудничества, в частности, в сфере ТЭК, финансово-банковской деятельности, в сфере сертификации и стандартизации.

Кроме того, подписано соглашение между совместным предприятием "Укрполь ЛТД" и польским металлургическим АО "Хута Сталева Воля" о совместном производстве в Украине погрузчиков на пневматическом ходу. Ожидается, что погрузчики будут изготавливаться в Житомире.

Премьер Польши не исключает введения ограничений на экспорт металлопродукции из Украины

Киев. 3 июня. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА – Премьер-министр Польши Лешек Миллер не исключает, что Польша введет ограничения на экспорт украинской металлопродукции.

В понедельник в польском Жешуве, отвечая на вопрос агентства "Интерфакс-Украина", Л.Миллер подчеркнул, что введение ограничительного барьера (по отношению к украинской металлопродукции – ИФ) на тех же условиях, как это сделала ЕС, не исключено.

Как стало известно агентству, Польша планирует ввести санкции для ограничения ввоза металлопродукции, аналогичные санкциям ЕС. Они будут предусматривать установление квот по отдельным видам продукции для каждой из стран на уровне, отвечающем среднему уровню импортных поставок за последние 3 года плюс 10%. Поставки свыше этих квот будут облагаться дополнительной таможенной пошлиной в размере 25-30%.

Квотами не будут облагаться те виды продукции, которые не производятся в Польше. В прошлом году экспорт из Украины в Польшу составил $525,7 млн., а металлы и изделия из них в структуре этого экспорта составили 22,76%.

Візи найбільше зашкодять “човникам”