Українсько-польський кордон як майбутній східний кордон Европейського Союзу

Микола Хоружий, Заступник начальника штабу, начальник відділу прикордонного контролю Північно-Західного Напряму прикордонних військ України, Львів

Виступ на конференції Безпосереднє сусідство – транскордонна співпраця і европейська інтеґрація (Львів, 4-6 жовтня 2000)

Шановні пані та панове,

Війська Північно-Західного напряму відповідно до вимог Конституції, Указів Президента, Постанов Кабінету Міністрів, Директив та розпоряджень Голови Держкомітету – командувача Прикордонних військ України забезпечують здійснення державного послідовного курсу на незалежність, територіальну недоторканість; виявлення і затримання нелегальних мігрантів, інших порушників кордону; пропуск у встановленому порядку через кордон осіб, транспортних засобів та іншого майна; недопущення спроб незаконного переміщення через кордон зброї, боєприпасів, наркотичної сировини, товарів і вантажів; підтримання високого рівня правопорядку на кордоні.

Війська Північно-Західного напряму, Управління якого дислокується у м. Львові, охороняють державний кордон на території семи областей (Житомирська, Рівненська, Волинська, Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька), з шістьма державами загальною протяжністю 2049,19 км, а саме з Білоруссю – 823,7 км, Польщею – 348,3 км, Словаччиною – 93,99 км, Угорщиною -133,1 км, Румунією – 442,1 км, Молдовою – 172 км.

На сьогоднішній день Прикордонні війська ПнЗхН здійснюють пропуск осіб і транспортних засобів у 77 контрольно-пропускних пунктах через державний кордон, у тому числі: міжнародних – 44; міждержавних – 10; місцевих – 23. Із них: залізничних – 22; автомобільних – 44; авіаційних – 5; пішохідних – 6. Із року в рік транспортний, пасажирський і вантажний потік через державний кордон України постійно росте. Так в порівнянні з 1993 роком він виріс у чотири рази.

Політичне та економічне життя країни, як в дзеркалі, відображалося на державному кордоні, про що свідчить обстановка на дільниці військ, яка залишалася складною та динамічною.

Так за 9 місяців цього року відмічається тенденція до зменшення кількості порушень державного кордону та збільшення випадків затримання контрабанди в пунктах пропуску через кордон. З початку 2000р. затримано 4 520 порушників державного кордону (1999 році – 15 435), вилучено контрабанди на загальну суму 5 105 895 грн. (в 1999 році – на суму 3 471 486 грн.).

Спостерігається ускладнення криміногенної обстановки на кордоні і в прикордонні. Різко зросла кількість затриманих наркотиків, так за 1999 рік було затримано цієї речовини 11 кг 270 г, а в цьому році – 19 кг 435 г.

Через державний кордон в 1999 році пропущено 18 474 451 особу (із них громадян України – 13 960 952), 4 590 110 одиниць транспортних засобів (транспорту України – 3 295 638). В 2000 році вже пропущено 12 473 219 осіб (із них громадян України – 9 444 806), транспортних засобів – 2 986 400 одиниць (із них транспортних засобів України – 2 184 634 одиниці).

Завдяки добросусідській зовнішній політиці України та високому рівні прикордонної співпраці головні завдання, що стоять перед прикордонниками Напряму, виконуються. На наш погляд, враховуючи результати службової діяльності, обстановка, не дивлячись на її складність контролюється.

Для України сучасна Европа становить інтерес стратегічного порядку. Цінності розвитку науки, освіти, релігії, мистецтва в Україні нерозривно пов’язані з розвитком европейської культурної традиції. Тому існуюча в громадській думці установка на “необхідність входження України в Европу” не є схематичною.

До стратегічних інтересів України належать: необхідність технологічної модернізації виробництва, залучення західних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних відносин.

Очевидно, що і для Заходу Україна становить безпосередній інтерес як великий споживчий ринок, джерело відносно кваліфікованої робочої сили, як країна з цікавим науково-технологічним потенціалом інститутів та підприємств.

Політика сусідніх держав, з якими Україна має західні кордони, у відношенні переміщення через кордон громадян цих країн на наш погляд повинна будуватися на дружній, добросусідській основі з врахуванням тісних економічних відносин прикордоння, культурних та родинних зв’язків мешканців держав і сприяти подальшому їх розвитку.

На сьогоднішній день на українсько-польській ділянці кордону військ напряму діє 11 пунктів перепуску, через які щоденно перетинають державний кордон понад 8 тисяч громадян України та понад 2 тисячі громадян Польщі. Більшість громадян України, ні для кого не є таємницею, їдуть в Польщу і транзитом через її територію в інші европейські держави з метою купівлі-продажу товарів народного вжитку та роботи по найму, що в свою чергу сприяє економічному розвитку цих держав та розширенню їх ринку.

За останній час спостерігається тенденція до збільшення товарообігу між Україною і Польщею, що підтверджує зміцнення та розвиток економічних стосунків між підприємствами та установами обох держав.

Враховуючи особливості регіону командування військ напряму дуже багато робиться для забезпечення підтримання та збереження тісних родинних зв’язків мешканців прикордоння України та Польщі, в районах, що межують з РП (50 км від кордону) практично кожна шоста сім’я має родичів в сусідній державі, які підтримують дружні відносини. Значна частина дорослого населення прикордонних населених пунктів має закордонні паспорти (близько 65%) та практично щомісячно, а окремі громадяни щотижня перетинають українсько-польський державний кордон з тією чи іншою метою, але разом з тим на адресу військ напряму надходить багато листів з проханням дозволити пропуск у спрощеному порядку громадян прикордонних районів, а це перетинання державного кордону по внутрішнім паспортах на пільгових підставах, що пов’язано перш за все за низьким матеріальним становищем мешканців прикордоння України.

Візовий режим між країнами, це перш за все створення додаткового перепону, в економічних, культурних та інших галузях відносин між державами, підготовка якого на нашу думку повинна будуватися з урахуванням геополітичного розташування країн та можливих негативних наслідків. Введення візового режиму між Україною і Польщею може призвести до значного зменшення товарообороту між державами, зменшення руху осіб і транспортних засобів через кордон, що негативно відобразиться на економічному розвитку, надходженні коштів в бюджет обох держав. Значно ускладниться ситуація в прикордонних районах України і Польщі, особливо в групі населення, які мають родинні зв’язки. Перш за все пов’язано з низьким матеріальним становищем громадян України.

Приведу статистичні дані. Так за 8 місяців 2000 року через пункти пропуску на українсько-польській ділянці кордону пропущено 4 632 210 осіб, 925 769 транспортних засобів, в тому числі: в службових справах – 99 863 особи, приватних – 1 148 884 особи, туризм – 21 559 осіб.

Для порівняння з введенням візового режиму між Україною і Словаччиною, з 28 червня 2000 року, приведу дані за три місяці до введення (квітень, травень, червень) і три місяці після введення (липень, серпень, вересень 2000 року) візового режиму поїздок громадян обох держав, потік осіб через українсько-словацький кордон зменшився.

- туризм – громадяни іноземних держав 8934/3203 особи (менше на 64 %), громадяни України 51924/12129 осіб (менше на 76%);

- приватні поїздки – громадяни іноземних держав 8273/3819 осіб (менше на 53 %), громадяни України 39558/16969 осіб (менше на 57%);

- службові поїздки – громадяни іноземних держав 12902/5342 особи (менше на 58%), громадяни України 49790/17687 осіб (менше на 64 %). Це є реальне підтвердження моїх слів, а з цього не важко зробити і висновки наскільки знизяться економічні, культурні та інші відносини між державами на цій ділянці кордону.

Геополітичне положення України таке, що через державний кордон України проходить найважливіші шляхи та військово-транспортні комунікації, які з’єднують европейський і азіатський регіони.

Державний кордон є те тільки важливим атрибутом державності, а й фільтром для різного роду правопорушників, Прикордонні ж війська і, в першу чергу, з’єднання та частини прикордонного контролю є передовою ланкою в системі забезпечення безпеки України.

Триває розбудова прикордонної інфраструктури, в першу чергу контрольно-пропускних пунктів (КПП). Відкрито КПП “Краковець-Корчова”, який на сьогоднішній день за своїми можливостями є найкращим у Европі, підготовлено до відкриття КПП “Смільниця-Кросценко”, де планується здійснення спільного українсько-польського прикордонно-митного контролю, проводиться реконструкція та капітальний ремонт КПП “Шегині”, проведено капітальний ремонт КПП “Львів-аеропорт”, розбудовано автотермінали в контрольно-пропускних пунктах “Краковець”, “Шегині”, збільшується пропускна спроможність існуючих КПП.

Збільшення обсягу руху через державний кордон транспортних засобів підказала необхідність пошуку нових форм здійснення прикордонного контролю, а саме перехід від суцільного огляду до вибіркового, створення спеціальних оглядових груп, проведення його спільно із співробітниками митниць та інших контрольних служб.

Подальший розвиток прикордонного контролю неможливий без удосконалення будівництва і технічного оснащення контрольно-пропускних пунктів, створення необхідних умов для службової діяльності органів прикордонного контролю і пасажирів.

Більшість КПП, які функціонують сьогодні, побудовані в 70-80 роках і не забезпечують існуючий пасажиро / вантажопотік. Сучасні умови економічної співпраці вимагають якомога найскорішого проходження контролю в таких пунктах.

Виконання цих складних завдань потребує вжиття додаткових заходів щодо реалізації прикордонної політики, боротьби з трансконтинентальною злочинністю, забезпечення національної безпеки на державному кордоні на основі Конституції України, розпоряджень Президента та Уряду України, забезпечення подальшого удосконалення системи охорони кордону, діяльності КПП на основі оптимізації організаційно-штатних структур, покращення ефективності прикордонної науки та втілення в життя наукових досягнень.