|
Україна: характерним для прикордонних міст України є побоювання ізоляції внаслідок майбутнього розширення ЄС…Кожного тижня Біло годинами стоїть у черзі на контрольно- пропускному пункті, щоб перетнути український кордон і побачити свою маму в Угорщині. “Я відвідую її досить часто, один чи два рази на тиждень,” — сказав 28-річний працівник залізної дороги, посміхаючись зі свого старого Мерседесу, що стояв у черзі з трьох десятків машин. “Я мешкаю в Ужгороді, а вона лише за декілька кілометрів від м. Загонь, але це вже Угорщина. Зараз проблем нема. Проте обіцяють ввести візи. І я не знаю, як це буде працювати. Вона старенька і потребує моєї допомоги. Це буде важко для нас”. Сім’я Біло — лише одна з багатьох тисяч на Закарпатті, найзахіднішому регіоні України, який постраждає від впровадження нового візового режиму сусідніми країнами, що сподіваються приєднатися до 15 держав Європейського Союзу. Багатонаціональний регіон, котрий став домівкою для тисяч угорців, румунів, циган, українців, росіян, чехів, німців і євреїв, межує з чотирма країнами-аплікантами до ЄС — Угорщиною, Польщею, Словаччиною і Румунією. Ці країни міцно закривають східні кордони, так як вони намагаються переконати здоровий і скептичний Захід, що вони можуть затримати наркотики, зброю та небажаних мігрантів. Декотрі країни обіцяли зачекати до останньої хвилини із запровадженням віз для мільйонів етнічних родичів та українців, які живуть в прикордонних регіонах, і присягли, що зроблять нові правила настільки простими, наскільки це можливо. Проте страх зростає у столиці України Києві та по всій країні, що новий візовий режим ізолює колишні радянські держави, котрі борються з тінню комуністичного минулого, піднімають економіку та покращують життєвий рівень 49 мільйонів людей. Офіційні джерела повідомляють, що це буде важким ударом для мільйонів тих, хто жив за залізною завісою під час радянського панування. ПАПЕРОВА СТІНА – У нас враження, що Європейський Союз будує таку ж стіну, як Радянський Союз багато років тому, — повідомив Володимир Горентський, мер м.Чоп, містечка, яке розташоване на головному вантажному коридорі від Москви до південної Європи. — Ця стіна відрізняється від попередньої. Це буде паперова стіна. Але ніхто не збирається виграти від цього поділу, а люди, котрі живуть в прикордонних регіонах, страждатимуть найбільше, — повідомив він групі репортерів. — Це не найкращий час для м.Чоп. Багато людей у Чопі, котрі володіють угорською та українською мовами, заробляють на життя так званим “човниковим бізнесом” — контрабандою везуть сигарети, бензин чи продовольчі продукти з України в прикордонні регіони Угорщини, Польщі чи Румунії. Закарпаття — мальовничий регіон зелених гір, усіяний дерев’яними церквами та зруйнованими замками, має один з найвищих показників безробіття на Україні. Біля 13 відсотків робочої сили є безробітними, за повідомленнями офіційних осіб. Геннадій Москаль, губернатор Закарпатської області, повідомив, що з майже 1,3- мільйонного регіону за кордоном працює приблизно 300-400 тисяч робітників на будівлях чи фермах. “Люди їдуть за кордон в Росію, Чеську Республіку, Італію, Іспанію, Португалію щоб заробити гроші. Декотрі з них працюють офіційно, але не багато. Майже 95 відсотків працюють нелегально”, — зітхнув він. Місцеві кажуть, що в деяких селах залишились лише діти та старі люди. Губернатор розвіяв надії сказавши, що новий візовий режим буде означати проблеми для бідних і уражених регіонів, які пережили багато правлячих режимів через століття. Закарпаття було східним форпостом Австро-Угорської імперії в 19-ому столітті. Після здобуття короткотривалої незалежності в 1918 р. регіон потрапив під контроль Чеської Республіки. Потім у 1940 р., відповідно до нацистсько-радянського пакту, Закарпаття було передано Кремлю. “Закарпаття географічно розташоване в центрі Європи”, — сказав п.Москаль, додаючи, що Ужгород — обласний центр, будинки якого вражають барвистістю фарб, був ближчий до Відня, ніж до Києва. “Ми звикли жити у Європі. Я не розумію, чому вони зачиняють двері перед Україною... Вимоги є дуже жорсткими”, — сказав він. |