Польські підприємці знають спосіб на те, аби після вступу їхньої держави в Європейський Союз не повстало залізної завіси на польсько-українському кордоні

Ганна Стеців

Джерело: http://www.radiosvoboda.org

Варшава, 4 червня 2002 - Що це за спосіб, про це мовилося 3 червня під час відвідин прем’єрами Польщі та України Лєшком Міллєром та Анатолієм Кінахом заводу магнезитів у Жешуві, підприємства, яке шукає партнера в українській сталеливарній галузі. Наша кореспондентка Ганна Стеців теж побувала там і запитала генерального директора закладу Йозефа Сівца, як він бачить майбутні контакти з Україною після розширення Європейського Союзу.

Ми не шукаємо партнерів в Україні на якусь одну трансакцію, а на багато років .Так ми будували свій ринок. А тому найважливіше, як це не дивно звучить у вустах підприємця, - відповів Йозеф Сівєц, – це розвиток демократії і ринку в Україні. Бо демократичні процеси і наставляння України на інтеграцію з європейськими та євроатлантичними структурами затирають різниці між нами. А якщо між людьми більше спільного , ніж відмінного, то їм набагато легше співпрацювати, - сказав генеральний директор заводу магнезитів “Ропчице “ С.А. у Жешуві Йозеф Сівєц. – Ми не шукаємо, ще раз підкреслюю, партнерів на якусь одну трансакцію, а хочемо співпрацювати протягом багатьох років. Тому для нас дуже важливо, як розвиватимуться процеси в даній державі – чи це буде демократична країна з ринковою економікою чи...- Йозеф Сівєц підкреслив, що дуже важливим фактором у тому, аби на польсько-українському кордоні не повстала залізна завіса після розширення Європейського Союзу, будуть ті ділові контакти, спільні виробництва, які вдалося вже закласти і які ще можна розпочати до розширення Євросоюзу.

Якщо нас буде єднати інтерес, якщо ми разом будемо заробляти гроші, -підкреслив Йозеф Сівєц ,- то нам не страшні жодні кордони, і вступ Польщі в Європейський Союз не лише нас не відітне від України, а навпаки, створить ще більші можливості для України шляхом через Польщу, яка вже буде в тому клубі багатих і благополучних.

Що означають для вас, підприємців, які загалом стоять осторонь політики, такі зустрічі на верхах між головами урядів Польщі та України? Чи це має якийсь практичний результат, чи , може, це лише гарні жести, які, за великим рахунком, мало впливають на бізнес?

Йозеф Сівєц: Те, що прем’єри відвідали саме наше підприємство, збільшує мої шанси знайти доброго партнера в сталеливарній галузі в Україні. Це, що стосується мене і заводу, яким я керую. У більшому ж масштабі хочу підкреслити, що зустрічі на верхах ,насамперед, творять приязну атмосферу. Як би там не було, але ми дивимося на те, що робиться в верхах. Якщо добрі відносини між нашими лідерами,то це відповідно впливає і на ділові контакти, хоча , здавалося б, ринок діє без сентиментів, але, повірте, багато легше щось зробити в атмосфері сприяння, ніж навпаки. І чисто практичні питання швидше вирішуються, коли зустрічаються сторони. Наприклад, ще донедавна тяжко було співпрацювати з українськими партнерами через те, що не існувало чогось такого, як страхування кредитів, інвестицій. Завдяки отаким зустрічам діловим кіл із лідерами Польщі та України вдалося розв’язати багато проблем, існування яких перешкоджало нам у співпраці.

Ви давно працюєте на ринках німецькому, шведському, італійському, канадському... Це далеко, а до України з Жешува – рукою подати, до того ж сталеливарна промисловість в Україні дає багато можливостей для співпраці. Чому ви йдете в Україну так пізно?

Йозеф Сівєц: На початку розмови ми говорили про те, яке має значення демократія для інвестора... І це тема, яка може дати відповідь на це ваше запитання також. Стабільність у країні, не завеликі бюрократичні перепони, безпека, -словом усе, що ми називаємо інвестиційним кліматом,- усе це має значення , коли ти вкладаєш гроші. Інвестор не любить непевності, ризику. Тому, саме тому для багатьох польських підприємців заява українських керманичів про початок процесу вступу України до НАТО мала дуже велике значення. Вона була, як сигнал про те, що існує тенденція до затирання різниці між нами – між Польщею та Україною.

Ви говорите про затирання різниці, а ваш уряд вводить візи для українців, що не сприятиме цьому затиранню різниць, а навпаки більше віддалятиме нас одне від одного. Що тут, на вашу думку, можуть зробити прем’єри, які сьогодні були гостями вашого підприємства?

Йозеф Сівєц: Прем’єри можуть зробити так, щоб візи не були проблемою для чесних людей, для ділових кіл, щоб можна було, наприклад, навіть поштою дістати візу, але щоб кордон натомість був щільно закритий перед злочинністю, перед нелегальною міграцією, - словом, щоб перенесення кордону Євросоюзу на схід, не відділило Україну від Заходу, а навпаки її до Європи наблизило. Це можуть зробити прем’єри, про такий режим на кордоні вони можуть домовитися. Ми не хочемо, щоб візовий режим нам перешкоджав. Не забувайте, що багато людей у Польщі теж відчувають певний страх перед процесом розширення. Багато хто не витримає конкуренції, є в суспільстві певний стрес від того, а ще більший стрес може бути пізніше, коли виявиться багато такого, чого ми передбачити не могли. Зміцнення зв’язків з Україною для багатьох польських підприємців може тоді виявитися єдиною дошкою для порятунку. Ми сусідами були , є і будемо, не залежно від того, як називатиметься кордон, через який ми межуємо – чи - це кордон польсько-український чи євросоюзівсько-український...,- сказав генеральний директор заводу магнезитів “Ропчице” С.А. Йозеф Сівєц, підприємства, яке відвідали прем’єри Польщі та України Лєшек Міллєр та Анатолій Кінах під час зустрічі у Жешуві 3 червня.