Anatoliy BARONIN Jr.

ПОЛЬЩА - УКРАЇНА: КОРДОН ЗАКРИТО?

Джерело: http://www.zagran.kiev.ua

Польща та Україна є двома державами, що мають довгий період спільної історії та спільну європейську культуру, - пише “Central Europe Review”. Але політична ситуація в масштабах співпраці з Європейським Союзом та перспектив участі у процесі європейської інтеграції суттєво різниться.

Приблизно 3,2 мільйони українців щорічно їздить в Польщу, перетинаючи її східний кордон. Переважна більшість є “торговими туристами”. Пересічний український турист витрачає приблизно 460 доларів на день, тоді як пересічний німець - близько 16. Очевидно, що індивідуальна торгівля становить на сьогодні важливий чи, можливо, навіть домінуючий фактор у польсько-українських відносинах.

На початку 1998 року Польща запровадила новий посилений режим східного кордону, аби наблизитись до вимог інтеграції в Європейський Союз. Тепер полякам, відповідно до Шенгенської угоди, не потрібно отримувати візи, щоб подорожувати країнами ЄС. Процес інтеграції Польщі дуже хвилює Україну, адже вона боїться, що коли Польща стане повноцінним членом ЄС, обмеження, викладені в Шенгенських угодах, будуть застосовані до українців, які мають бажання поїхати до Польщі. Шенгенська лінія буде проведена заново, що ускладнить життя традиційних українських “торгових туристів”.

Однак, як пише автор, було б хибним вбачати у встановленні нової Шенгенської лінії виключно негативні моменти. Фактично, разом із втратами, вона принесе і вигоди. Наприклад, Польща та Україна мають угоду, відповідно до якої громадяни України та Польші мають право перетинати кордон без візи. Такої угоди не існує, скажімо, з Росією чи Білоруссю.

Проте, при перетині кордону українці проходять детальний догляд багажу і їм доводиться простоювати по кілька годин на кордоні.
Обмеження транскордонного пересування осіб, товарів та робочої сили в польсько-українських відносинах вважають небажаним і поляки, адже економічні інтереси деяких польських родин (особливо з біднішої східної частини країни) вимагають розвитку транскордонної торгівлі, незважаючи на певну її нелегальність.

Вступивши до ЄС, Польща стане прикордонною державою Євросоюзу, а східний польський кордон стане Шенгенським кордоном. Незалежно від політичної волі поляків, політичної еліти України, громадської думки Польщі, теперішні ліберальні правила не збережуться. Польща змушена буде прийняти правила Шенгенської угоди. Питання імміграції настільки гостре для ЄС, що Європейська Комісія навряд чи зробить виняток для нових кандидатів на вступ.

Очікується, що інтеграція Польщі в ЄС зменшить обсяг транскордонного руху на польсько-українському кордоні, знизивши рівень торгівлі між Україною та Польщею до трьох мільйонів доларів. Існує можливість прийняття за основу вже існуючої моделі на польсько-німецькому та чесько-німецькому кордонах, де ЄС прийняв “м’якші” правила перетину кордонів. Однак такий тип розв’язання проблеми вимагатиме змін сучасного характеру кордону України з Росією та Білоруссю. Прозорість і практична відсутність охорони на російсько-українському кордоні виключає будь-яку можливість успішних переговорів про ліберальніший режим на польсько-українському кордоні. Україна не може одночасно мати два відкритих кордони. Їй доведеться вибирати між Росією та Польщею.

Регіональне транскордонне співробіт-ництво між Україною та Польщею є дуже перспективним. На сьогодні існують два єврорегіони, засновані на польсько-українському кордоні у 1992 році: “Буг” та “Карпати”. “Карпати” є багатосторонньою структурою, до якої входить Угорщина, Словаччина, Польща, Україна та Румунія. Однак найдинамічнішим співробітництвом є Польща-Україна та Угорщина-Україна. Розвиток такого співробітництва був би вигідний усім сторонам, але, на жаль, на підтримку ідеї з боку ЄС надії мало.

Як зауважує автор, модернізація прикордонних структур є першою проблемою польсько-української транскордонної співпраці для подолання проблем контрабанди, міжнародної злочинності тощо. У вирішенні цих проблем зацікавлена і Німеччина, яка зможе залучити інвестиції ЄС до модернізації структур. Це, в свою чергу, покращить контроль транскордонного пересування через польсько-український уряд.

Європейська інтеграція дає багато можливостей Польщі, але Україна, скоріш за все, від цього програє. Послаблення економічних та міжособистісних контактів з Україною може вилитись в ізоляцію України від Європи, що штовхне її у сферу впливу Росії. Польща та Україна багато працювали над розвитком стабільних відносин, а європейська інтеграція тепер загрожує відкинути їхні відносини назад. Можливо, єдиним рішенням в інтересах Польщі, України та Європи є напівпрозорість польсько-українського кордону, але це також малоймовірно.