|
26.12.2003 ЄС вважає, що у сфері юстиції та внутрішніх справ Україна найперше має оформити державний кордон із Росією та БілоруссюУкраїна має активізувати роботу зі створення органу державної влади, відповідального за врегулювання усіх міграційних процесів, продовжити роботу із договірно-правового оформлення державного кордону з Росією та Білоруссю. Ці дії ЄС визначені як першочергові у рамках робочої зустрічі з оцінки реалізації Україною заходів Плану-графіку імплементації Плану дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, що відбулася цього тижня у Брюсселі в приміщенні Європейської комісії. З боку ЄС у зустрічі взяли участь представники Генерального директорату зовнішніх зв'язків та Директорату з питань розширення. Українська делегація була представлена Міністерством юстиції, МВС, Держприкордонслужбою та Адміністрацією Президента, повідомили ІА "Обозреватель" у прес-службі Мінюсту. Під час зустрічі ЄС було поінформовано щодо законодавчих, нормативних, адміністративних та організаційних заходів, ужитих в Україні у пріоритетних напрямках — питаннях реадмісії та міграції, прикордонного співробітництва, боротьби із відмиванням грошей, торгівлею людьми та наркотичними засобами, а також боротьби з корупцією. Як повідомив міністр юстиції України Олександр Лавринович, під час зустрічі ЄС визнав значний прогрес України у сфері боротьби із торгівлею людьми та у боротьбі з наркобізнесом, у сфері боротьби із відмиванням коштів. Досягнуто домовленості про те, що у випадку виключення України із “чорного списку" FATF ця мета Плану-графіку вважатиметься виконаною Україною в повному обсязі. Лавринович повідомив, що повна оцінка ЄС реалізації Україною заходів, передбачених Планом-графіком у сфері юстиції та внутрішніх справ, буде проведена напередодні наступного засідання “Трійця ЄС–Україна" на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ, орієнтовно запланованої на лютий 2004 року. Потяги долатимуть україно-польський кордон без технічних зупинокНа польсько-українському кордоні введено в експлуатацію перший потяг, здатний на малих швидкостях автоматично змінювати ширину між колесами з європейських стандартів на українські і навпаки. У Львові на церемонії пуску системи, якою обладнаний потяг "Київ-Краків", український міністр транспорту Георгій Кірпа назвав це "проривом у пасажирському і вантажному залізничному сполученнях". З нововведенням на станції Мостиська-2 час проходу кордону скорочується з 4 годин до 30 хвилин. До цієї події був присвячений пуск нового потяга Київ-Львів-Краків, що буде відповідати європейському стандартові залізничних сполучень "Євросіті". Новий потяг став результатом ділової співпраці поміж "Укрзалізницею" та Польськими залізничними шляхами "ПКП". Пристрій розробили польські інженери - повідомляє радіо "Люкс". Подолання кордонівЮрій ТИШКУН Поступ, 4 грудня 2003 р. Народний депутат Борис Тарасюк пообіцяв посприяти збільшенню числа прикордонних переходів на Львівщині, збільшенню числа стипендій ЄС для студентів і заснувати українсько-польський інститут транскордонного співробітництва. Можливо, після львівської конференції у Львові відбудуться парламентські слухання з питань транскордонного співробітництва. Про це Тарасюк заявив учора у Львові під час виїзного засідання комітету парламенту з питань Європейської інтеграції. Окрім того, учасники засідання (народні депутати і в.о генерального консула Республіки Польща у Львові Януш Яблонський) озвучили декілька проблем, які постануть перед Україною і перед Львівщиною зокрема, після вступу наших західних сусідів до ЄС. По-перше, Україна має на польському кордоні лише один прикордонний перехід світових стандартів. Інші переходи мають застаріле обладнання, особливо комп'ютери. Оскільки з українського боку митні переходи зовсім не розбудовані, то митний догляд відбувається на польському боці. Як наслідок, конфісковане майно залишається на польському боці, та й гроші на переходах заробляють поляки, а не українці: магазини знаходяться на польському боці. По-друге, українське митне законодавство не узгоджується із європейським, відповідно, після вступу Польщі до ЄС Україна може втратити значну частину вантажообігу і пасажиропотоку через кордон. По-третє, складнощі виникнуть у населених пунктів, що знаходяться в прикордонній зоні. З польського боку кордону втрати від припинення торгівлі з Україною будуть замінені європейськими інвестиціями. Для великого бізнесу значних проблем із кордоном не буде. Однак, дрібні підприємці з українського боку втратять польський ринок і можуть втратити свій власний ринок, на який прийдуть європейці. Серйозну проблему для українців буде становити сама Шенгенська зона і шенгенська віза. Так, Україна досі не має доступ до документів шенгенських угод, навіть на рівні експертів. Багато визначень в аконодавстві ЄС є нечіткі, що дозволяє їх по різному трактувати. Це дозволяє митникам ЄС відмовляти у видачі віз українцям. І, навіть, якщо українці здобудуть очікувану візу, то вони опиняться під жорстким контролем Євросоюзу. Невідомо, чи допоможуть вирішити ці проблеми ініціативи пана Тарасюка. Що більше, зараз важко сказати, чи зможе він їх зреалізувати. Наразі можна лише потішитися, що на проблеми Львівщини хоч хтось у Києві звертає увагу. ЄС, Україна і Польща підписали декларацію про підтримку добудови нафтопроводу "Одеса-Броди-Плоцьк"БРЮССЕЛЬ. Європейська комісія, Україна й Польща підписали у середу спільну декларацію з підтримки проекту подальшого будівництва нафтопроводу "Одеса-Броди-Плоцьк", який передбачає транспортування каспійської нафти в Європу. На зустрічі в Брюсселі віце-прем"єр-міністри України й Польщі також підписали міжурядову угоду щодо подовження трубопроводу до польської території. З подробицями - Наталя Вікуліна: Залучити інвесторів до участі в будівництві трубопроводу "Одеса-Броди-Плоцьк" є найголовнішою проблемою для початку транспортування нафти, а підписана в Брюсселі угода допоможе вирішити цю проблему, вважає віце-президент Єврокомісії, комісар з питань енергетики й транспорту Лойола де Паласіо: "Міжурядова угода між Польщею і Україною про подовження трубопроводу означає гарантії, політичну впевненість у цілому проекті, що безперечно може спонукати приватні компанії до участі в ньому",- заявила віце-президент Єврокомісії. До завершення будівництва польської ділянки трубопроводу каспійську нафту перевозитимуть до Польщі залізничним транспортом. Спеціальний уповноважений України з питань Євроазійського транспортного коридору Олександр Тодійчук повідомив "Німецькій хвилі", що розраховує на початок постачання нафти в січні-лютому наступного року. Чеському консульству бутиОлена ГЛАЗУНОВА Поступ 17 листопада 2003 р. Ще минулої зими львівські ЗМІ писали про те, що до літа у Львові відкриється чеське консульство, при якому функціонуватиме і візовий відділ. Інформація ця не підтвердилася, однак справа з консульством таки потрохи просувається. Підтвердженням цьому стали слова Йозефа Біртуса, консула Чехова у Кракові, який цими днями перебував у Львові у складі делеґації консулів, акредитованих у Кракові. Він сказав, що генеральне консульство Республіки Чехії у Львові відкриється на початку наступного року. Біртус також зазначив, що Генеральний консул Чехії у Львові вже перебуває у місті з групою майбутніх працівників консульства. Вони займаються підготовчими роботами щодо організації роботи консульства. Начальник управління зовнішніх зв'язків Львівської міської ради Ірина Подоляк повідомила інформаґентству Контекст-медіа, що зараз тривають остаточні діалоги між МЗС України і посольством Чехії в Україні стосовно відкриття консульства Чехії у Львові. На цей час ще немає остаточного рішення щодо приміщення консульства. Попередньо можна стверджувати, що воно буде розміщене на вулиці Антоновича. Нагадаємо, що раніше чехи говорили про те, щоб розмістити своє консульство на вулиці Володимира Івасюка. Зараз в МЗС України завершується процедура акредитації Мілана Яндри з метою отримання ним консульського патенту (екзикватури) на виконання обов'язків генерального консула Чеської Республіки у Львові. Українці і поляки шукатимуть нелегалів разомАркадій ЧОРНИЙ Високий Замок, 01.11.2003 №207(2639) На відміну від східних сусідів з їх територіальними претензіями до України, Польща ніби не прагне розбудовувати Річ Посполиту “від моря до моря” чи будувати дамбу на річці Західний Буг. Її прикордонне відомство співпрацює з українською державною прикордонною службою, зокрема на рівні головних прикордонних уповноважених обох держав. У Львові відбулась їх спільна конференція, на якій Польщу представляв тамтешній головний прикордонник - бригадний генерал Юзеф Клімович, Україну – керівник Прикордонної служби Микола Литвин. Порівняно з минулим роком, значно зросла кількість затриманих на українсько-польському кордоні нелегальних мігрантів. Домінують громадяни В’єтнаму, Китаю, Індії та Афганістану (до речі, цього тижня у Києві затримано 57 нелегалів з Китаю, Пакистану, Сомалі, які мандрували з Закарпаття). За словами Юзефа Клімовича, після вступу Польщі до Євросоюзу її східний кордон стане водночас і кордоном ЄС. Тож і вимоги будуть стандартними до канонів євроспільноти (це питання аналізуватиме євроспільнота на черговому зібранні у Брюсселі вже 5 листопада). Щоправда, бригадний генерал додав, що ЄС не ставить вимоги будувати “залізну стіну”, йдеться про те, щоб кордон був прозорий для туристично-бізнесової діяльності і муром для злочинців, нелегалів, контрабандистів. У цьому плані найефективнішим буде запровадження спільного патрулювання прикордонників Польщі і України, відкриття консультаційних пунктів на переходах. Це вже кілька років практикують на польсько-німецькому кордоні, причому на усіх без винятку пунктах. До речі, поляки готові і технічно допомогти нам в їх облаштуванні: зараз вони мають 11 спецавтомобілів з тепловізорами (для нічного патрулювання), невдовзі збільшать їх кількість учетверо. Відповідаючи на запитання щодо можливості запровадження додаткових пунктів видачі в’їзних віз на кордоні, Юзеф Клімович наголосив, що це прерогатива дипломатичних служб. Але погодився, що треба вдосконалювати інфраструктуру існуючих і розбудовувати нові прикордонні переходи. З польського боку такі роботи проводять навпроти української митниці Ягодин та у Гребенному (Рава-Руський митний перехід). На польсько-українському кордоні установлять лічильникиНа митних постах Заходного кордону України будуть установлені датчики, що фіксують кількість автомашин, що в'їжджають з Польщі. Про це в Дніпропетровську повідомив член комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності й інвестицій Олег Царьов. За словами Царьова, найбільша кількість порушень відбувається саме на західному кордоні, відкіля постійно надходять численні сигнали про контрабанду, реалізуються різні фінансові схеми. "Саме на кордоні з Польщею складніше за все контролювати транспортні перевезення, тому що польська сторона не надає даних про кількість автомобілів, що виїжджають у напрямку України з її території", - сказав він. 700 тис. гривень, необхідних для придбання й установки датчиків іноземного виробництва, закладені, за його словами, у бюджет-2004. Протягом майбутнього року датчики планують установити і використовувати з метою зниження рівня контрабандних перевезень, повідомляє MIGnews.com.ua. Чехія посилює контроль на кордонахПРАГА. Чеська прикордонна поліція почала спорудження загород на деяких ділянках свого держаного кордону. Таких заходів ужито з огляду на те, що значна частина нелегальних мігрантів дістається на Захід саме через Чехію. Повідомляє Микола Шатилов: На державному кордоні Чеської республіки виявлено двісті тридцять місць, де кордон можна не тільки легко перейти, а навіть переїхати в машині. Саме на цих місцях поліція монтує спеціальні загороди, які мають стати на заваді "автомобілізованим" перемитникам. Міністр внутрішніх справ Станіслав Ґросс певен, що Чехія вже давно мусила відреагувати на критику з боку Європейського союзу, який не раз і не два вимагав закрити так званий "зелений кордон". Отже, напередодні вступу Чехії до ЄС ініціатива прикордонної поліції виглядає цілком логічно. Деякі парламентарі остерігають, що нові запобіжні заходи неґативно позначаться на прикордонні, надто чесько-словацькому. Посилаються на утиски, яких, можливо, зазнають місцеві жителі. Утім, речниця чеських прикордонників послалася на відповідний закон, який передбачає наявність загород. На кордоні - нові правилаОрися ПІДЛІСНА Поступ 20 жовтня 2003 р. Напевно, не один українець мав клопіт, перетинаючи у жовтні українсько-польский кордон. Мало кому були відомі нові правила перевезення валюти і товарів, які змінилися в зв'язку із введенням візового режиму з Польщею. Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України оприлюднило їх лише зараз. Отож, найважливіше, що тепер усі, хто захоче відвідати Польщу, зможе везти з собою товарів на суму не більше ніж 70 євро, а також валюту в еквіваленті до 10 тисяч злотих. Переміщення через державний кордон валюти на більшу суму дозволяється на умовах її декларування. До речі, в обов'язковому порядку при собі потрібно мати не менше ніж 200 євро на одну поїздку на умовах по 30 євро на кожну добу перебування на території Республіки Польщі. Жорсткішими стали правила вивозу товарів з Польщі. Дозволяється вивозити не більше ніж: 1 л спиртних виробів, 2 л вина, 5 л пива, 200 штук цигарок, 50 штук сигар, 250 грамів тютюну. Речі особистої гігієни також мають обмежені норми: парфуми можна перевозити не більше ніж 50 мл, туалетної води -- не більше ніж 250 мл, лікарських препаратів -- у кількості, необхідній для особистих потреб пасажира. Загальна вартість інших товарів, що провозяться як особисті речі пасажира, не може перевищувати 175 євро, а якщо пасажир ще не має 15 років -- 90 євро. Це, щоправда, не стосується речей, які провозяться пасажиром з метою їх зворотного вивозу. Але не треба забувати, що за ввіз різних товарів треба платити мито. Без нього можна перевозити лише не більше: 0,5 л алкогольних виробів, 20 штук цигарок, 5 сигар, 20 г тютюну, 25 мл духів, 100 мл туалетної води, а також лікарські препарати в кількості, необхідній для особистих потреб пасажира. Від мита можуть звільнити документи, наприклад рахунок, фактура, виписані на прізвище пасажира, які підтверджують його перебування поза прикордонною смугою суміжної з РП країни. Пасажир може бути звільнений від сплати мита за товари, які визначені в рамках, встановлених кількісних норм, не частіше ніж 1 раз на місяць. Контрольні служби Республіки Польщі зазначають, що громадянам дозволяється вивозити з території їхньої держави товари на суму, що була ввезена в РП. А якщо товару перевозиться понад цю суму, перевізник повинен мати при собі довідку банку, в якому він отримав кошти. Також дозволено вивозити партію товару за наявності рахунку фактури "САД" чи "TAKS-FRI". Простіші правила в'їзду в Україну: громадянам України дозволяється ввозити до 10 тисяч євро на умовах їх декларування; для іноземців -- до 1 тисячі євро при усній заяві та до 10 тисяч євро на умовах її декларування. При ввезенні товарів від податку звільняються товари, сумарна вартість яких не перевищує 200 Є, а загальна вага -- 50 кг. Інші товари, вартість яких не перевищує 1000 Є, підлягають обов'язковому оподаткуванню за ставкою 20% від митної вартості, податком на додану вартість, акцизними та іншими зборами. ЄС профінансує облаштованість північної і північно-східної ділянок кордону УкраїниЄвропейський Союз виділяє 8 млн. євро на облаштованість північної і північно-східної ділянок кордону України. Про це повідомив міністр юстиції України Олександр Лавринович за результатами спільного засідання підкомітету з питань митниці, транскордонного співробітництва, боротьби з нелегальною міграцією, відмиванням грошей і наркобізнесом Комітету з питань співробітництва між Україною і Європейським Союзом (Підкомітет N4), що відбулося в понеділок у Мін'юсті. Як повідомила "Обозревателю" прес-служба Мін'юсту, ЄС підтвердив свою готовність надавати Україні технічну допомогу в цьому питанні. За повідомленням міністра, у ході засідання була ухвалена пропозиція української сторони про необхідність спрямування допомоги ЄС на облаштованість україно-молдовської ділянки кордону. ЄС підкреслив необхідність повної демаркації державних кордонів України з Росією, Білорусією і Молдовою. Лавринович повідомив, що за результатами досягнутих у понеділок домовленостей внесені відповідні зміни і доповнення в План-графік імплементації Плану дій ЄС у сфері юстиції і внутрішніх справ в Україні в розділі прикордонного співробітництва. Як уже повідомляв "Обозреватель", Мін'юст відповідає за співробітництво з ЄС у сфері юстиції і внутрішніх справ. План дій ЄС у сфері юстиції і внутрішніх справ в Україні визначає стратегію розвитку взаємин між Україною і ЄС в усіх напрямках цієї сфери - міграції і притулку, прикордонного співробітництва, боротьби проти організованої злочинності, а також у правоохоронній сфері і сфері судочинства. План-графік є інструментом виконання Плану дій, і передбачає можливість внесення в нього змін, доповнень і уточнень за взаємною згодою. Жорсткі кордониla Tribune. Варшава вводить візи зі східними сусідами Вступ до Європейського союзу змушує Польщу від сьогодні (1 жовтня) ввести візи з трьома східними сусідами: Росією (Калінінград), Україною та Білоруссю. Маленька революція в повсякденному житті цих країн, колись членів оборонного Варшавського договору, покликана захистити в майбутньому східні кордони Європейського союзу, після того як 1 травня 2004 до ЄС приєднається десять нових країн, і підготувати вступ Польщі до Шенгенської зони приблизно в 2006. Через історичні зв'язки Польща зберігає привілейований статус для українців, які, на відміну від росіян і білорусів, отримуватимуть безкоштовні візи. "В 1945, за наказом Сталіна, Польща була пересунута на 200 кілометрів на захід. Проте по обидва боки кордону населення добре знайоме і зберігає тісні стосунки", -- пояснює один із польських дипломатів. Насправді 12-15 мільйонів осіб на рік перетинають 1 350-кілометровий кордон з Білоруссю та Україною. Людська міґрація породжує численні комерційні зв'язки, законні або й ні. Для перших -- "введення віз не означає, що торгівлю буде зупинено. Навпаки, потоки буде врегульовано", -- стверджує експерт з митної справи, який прогнозує "марґінальний" ефект цього нововведення на торгові зв'язки. Торгівля Варшави із цими східними країнами залишиться такою, як була. В середньому за останні 5 років на ЄС припадає майже 65% польського як експорту, так і імпорту. Україна й Росія -- на 7-му та 8-му місці в списку партнерів Польщі (3% і 2,9% товарообігу відповідно). Натомість запровадження віз матиме "важливий" вплив, -- вважає той же експерт, -- на різноманітні транскордонні перевезення (зокрема алкоголю, цигарок, палива...), що становили, за даними Польського інституту досліджень, в 2002 році 700 млн євро. "Важливий контрольно-пропускний пункт, такий як Медика, що поблизу українського міста Львова, пропускає щорічно близько 300 000 автомобілів, 20 000 автобусів та 22 000 вантажівок. З них 95% везуть до Польщі цигарки та алкоголь, який митники називають "мурашиним трафіком". Обов'язковість візи, яку видають за наявності паспорта, покликана стримати цей рух. Проте все залежатиме від політики, більш чи менш гнучкої, проваджуваної вищим керівництвом", -- продовжує експерт. Ці перевезення живляться зі значної різниці в цінах між сусідніми країнами: наприклад, пачка "Мальборо" коштує в Україні 0,80 євро, у Польщі -- 1,40 євро і... 7,80 євро в Британії -- звичному пункті призначення цього трафіку! Варшава готується до зміцнення східних кордонів. "У цьому році ми залучили 1 325 призовників. Те саме ми робитимемо в 2004-му, а в 2005-му подвоїмо їх кількість", -- запевнив міністр закордонних справ Кристоф Янік la Tribune. Прикордонна програма ПольщіЛьвівська газета, 30.09.2003 (№ 259) ЗАПРОВАДЖЕННЯ з 1 жовтня візового режиму на в’їзд до Польщі для громадян України, безперечно, дещо ускладнить співпрацю між українськими та польськими підприємствами. Натомість Польща активно використовуватиме фонди Євросоюзу, спрямовані на транскордонну співпрацю, зокрема і з Україною. Про це заявила віце-міністр економіки, праці та соціальної політики Кристина Гурбель під час зустрічі з українськими журналістами, які на запрошення посольства Польщі знайомилися з підготовкою.країни до вступу в ЄС. За її словами, проект програми польсько-української транскордонної співпраці, яка наразі ще не має назви, незабаром надішлють на розгляд у Брюссель. Коментуючи її суть, віце-міністр зазначила: “Метою таких програм є співробітництво в прикордонних зонах. Польща на початку 90-х років використовувала такі програми, їх фінансувала німецька сторона, і вони справді були корисними”. Пані Гурбель додала: “Це може бути співпраця будь-якого спрямування: культурна, туристична, шкільні зустрічі, проекти неурядових організацій, екологічні програми тощо. Рішення ж про використання коштів прийматимуть обидві сторони колегіально”. За її словами, діє і програма ЄС з облаштування кордону, для реалізації якої впродовж перших трьох років Польща отримала 180 млн. євро. Кристина Гурбель зауважила, що 35% цих коштів спрямують на західний кордон, на облаштування польсько-українського сегмента кордону витратять приблизно 20 млн. євро. В цілому ж на зміцнення східних кордонів Польща отримала 200 млн. євро. Віце-міністр економіки польського уряду також розповіла українським журналістам про “Стратегію економічного сприяння Польщі” з боку ЄС. Згідно з цим документом, упродовж 2004-2006 років Польща отримає від ЄС 12,5 млрд. євро. Ці гроші використовуватимуть до 2010 року. Значну їх частину витратять на охорону довкілля, проте найбільша частка надійде органам місцевого самоврядування. “Вони на місцях краще знають, кому потрібні інвестиції”, – пояснила К. Гурбель. Цікаво, що 12,5 млрд. євро – це половина коштів, які отримають від ЄС усі 10 країн, що в 2004 році вступлять у цю структуру. Розподіл грошей здійснюють за площею та кількістю населення країни, саме тому Польща й отримає половину цієї суми. “Якби Україна входила в ЄС, то мала б більше таких дотацій, – вважає Кристина Гурбель. – А сплата за участь у ЄС для України не була б великою, бо при цьому враховують рівень прибутків населення”. Водночас віце-міністр визнала той факт, що вступ у ЄС може сприяти зникненню деяких фірм у Польщі. “Підприємства мають пристосуватися й переобладнатися до норм ЄС, зрозуміло, деякі з них, особливо найслабші, цього процесу не витримають і зникнуть”. Однак віце-міністр вважає, що після перших років у ЄС, які будуть важкими для Польщі, ситуація покращиться. Захар Федорак Кордон на замкуМихайло КУРУС Поступ, 27 вересня 2003 р. До запровадження візового режиму кордон готовий,-- стверджують представники Державної прикордонної служби України. Впродовж вересня прикордонники попереджали усіх громадян України, які виїжджали до Польщі, про потребу отримати візу до жовтня. Паралельно з охочими перетнути кордон зовнішній вигляд візи вивчали інспектори, які перевірятимуть наявність цього документа в паспортах ще на українській стороні. Усі проблеми, пов'язані із запровадженням віз, буде врегульовано до нового року, -- кажуть на кордоні. Однак у перші дні жовтня прикордонники побоюються збільшення кількості конфліктів з погано поінформованими громадянами України. Начальник відділу контролю та реєстрації Львівського прикордонного загону Владислав Васильківський повідомив, що й досі не всі громадяни знають, що з першого жовтня вводять візовий порядок перетину кордону для українців. Водночас прикордонники очікують і збільшення кількості нелегалів, левову частку серед яких становитимуть громадяни країн СНД. Поки візовий режим не ввели, прикордонники освоюють нову для них діяльність. Адже, окрім основного завдання -- захисту державного кордону, -- вони із серпня контролюють також режим проживання в прикордонній смузі та дотримання міґраційного законодавства. Раніше, до створення Державної прикордонної служби, цим займалися правоохоронці. На початку жовтня відбудеться зустріч генеральних консулів України та Польщі в одному з пунктів пропуску польської ділянки кордону. Консули вирішуватимуть питання щодо спрощення видання віз громадянам України. А поки що прикордонники тренують молодих офіцерів. Сьогодні на базі прикордонної застави „Річки" тривали планові заняття з випускниками-лейтенантами Хмельницької національної академії ДПС України. Такі навчання з молодими прикордонниками відбуваються щороку. Цьогоріч офіцери, окрім загально-методичних та практичних занять, отримають конкретні знання про роботу на заставах та відділеннях прикордонного контролю, організацію охорони державного кордону та про використання наявних сил і засобів. Навчання враховуватимуть специфіку створеної першого серпня цього року Державної прикордонної служби України. Прикордонники кажуть, що реформування прикордонних військ у державну службу принесло позитивні зрушення: нарешті вирішено питання фінансування прикордонників та проблему неукомплектованих частин. Отож, українсько-польський кордон на замку. Піший перехід закриють майже на місяцьОлександра ХАРЧЕНКО Високий Замок 23.09.2003 №179(2611) З 29 вересня до 25 жовтня піший перехід у пункті пропуску “Медика-Шегині” буде закрито. Як повідомив начальник Мостиського прикордонного загону О. Заріцький, у цей час Підкарпатський воєводський уряд у Жешуві проводитиме ремонтно-будівельні роботи на пішому переході. Через “Шегині” щодня проходить потік “човників” з прилеглих до кордону сіл. Для них це єдиний спосіб заробити. Нагадаємо, з 1 жовтня українці зможуть перетнути польський кордон лише з візами. Вони - безкоштовні. Німецька Хвиля 15.09.2003 Підготовка до міжнародного форуму транскордонної співпраціЛЬВІВ. Завершується підготовка до ІІІ-го міжнародного економічного форуму транскордонного співробітництва, що відбудеться на Львівщині від 2 до 4 жовтня. Однією з центральних подій заходу має стати інвестиційний ярмарок, на який покладає великі сподівання регіональна влада. Продовжить Ксенія Ломакіна: На форум приїдуть представники 19 держав - країни-сусіди та країни Центральної та Східної Європи. На інвестиційному ярмарку діятиме десять салонів з різних галузевих напрямків: транспорт, зв'язок, паливна енергетика, туризм та інші. Загалом буде представлено понад 200 інвестиційних проектів. Одні з найбільших - будівництво концесійної дороги "Львів- Краковець", реконструкція аеропорту "Львів-2" та добудова Добротвірської ТЕЦ-2. Одну із секцій буде розташовано на фабриці німецького концерну "Леоні" у Стрию. Львівщина з нетерпінням чекає на приїзд бізнес-делегацій, представників Світового банку та ЄБРР, повідомив начальник відділу зовнішньоекономічних відносин Львівської облдержадміністрації Віктор Борщевський. Адже лише минулорічний форум приніс регіону понад 60 мільйонів доларів інвестицій. 12.09.2003 У Луцьку відкривається Генеральне консульство ПольщіГенеральне консульство Польщі, що відкривається в п'ятницю в Луцьку - уже п'яте в Україні, повідомив генеральний консул Республіки Польща в Україні Сільвестр Шостак на прес-конференції. Генконсульства Польщі вже діють у Києві, Одесі, Харкові, Львові, передає УНІАН. За словами Шостака, консульство в Луцьку почне видавати візи українським громадянам на в'їзд до Польщі вже з понеділка, 15 вересня. З 1 жовтня 2003 для громадян України візи для відвідування Польщі будуть видаватися безкоштовно і без необхідності пред'явлення запрошення. Такий порядок передбачений Угодою між урядами України і Республіки Польща "Про умови поїздок громадян", підписаним прем'єр-міністрами України і Польщі 30 липня 2003 року. Польська віза надає право в'їзду лише на територію Польщі, на країни Шенгенської зони вона не поширюється. Новий дім для австрійцівОлеся ТЕРНОВА Поступ 9 вересня 2003 р. Австрійському консульству потрібне нове приміщення, аби мати змогу відкрити консульську агенцію, де львів'яни могли б отримувати візи до Австрії. Питання про створення у Львові візового відділу вже давно назріло, -- стверджує почесний консул Австрії у Львові Ярослав Наконечний. Адже вже відкрито прямий авіарейс Львів-Відень, а з грудня зі Львова до Відня через Краків вирушить потяг. Тож зрозуміло, що львів'янам буде не зручно кожен раз їздити до Києва за візою. Австрійці готові полегшити життя львів'янам, аби тільки їм надали у місті відповідне приміщення. Зараз обговорюється можливість передати під консульство будинок, де колись розміщувався кінотеатр імені Тараса Шевченка (просп. Шевченка, 26). Частина цього приміщення (90 м кв.) належить місту, частина (190 м кв.) -- області. Минулого тижня на засіданні львівського міськвиконкому було вирішено передати частину приміщень консульству. Однак, за словами Наконечного, там вистачить місця лише на розміщення українсько-австрійського культурного центру. А щоб відкрити візовий відділ, консульству потрібно все приміщення. Тепер слово за керівництвом області. І якщо питання про передачу приміщення вирішиться швидко, львів'яни зможуть отримати австрійські візи вже на початку наступного року. “Смільниця-Кросцєнко” запрацював на повну потужністьНа пропускному пункті запроваджено спільний україно-польський огляд Львівська газета 1 вересня 2003 (№ 238) У П’ЯТНИЦЮ на українсько-польському кордоні відбулося відкриття повної потужності міжнародного автомобільного пункту пропуску (МАПП) “Смільниця-Кросцєнко”. У відкритті переходу взяли участь голова Львівської облради Михайло Сендак, перший заступник голови ЛОДА Леонід Мельник, перший заступник голови Державної прикордонної служби, директор Департаменту охорони Державного кордону України генерал-полковник Павло Шишолін, начальник Західного регіонального управління ДПС генерал-майор Володимир Карась, начальник Західної регіональної митниці Тарас Козак, заступник головного прикордонного уповноваженого Республіки Польща Мар’ян Кашінський та інші. “Унікальність цього пункту пропуску полягає в тому, що тут здійснюється спільний українсько-польський контроль прикордонниками та митниками, що значно спрощує процедуру перетину кордону”, – розповів Павло Шишолін. Така форма спільного контролю на кордоні, за словами Павла Шишоліна, достатньо ефективна, її використовують у багатьох країнах Європи. Він перерахував переваги, які дасть цей пункт пропуску: збільшить потік пасажирів, скоротить час оформлення пасажирів, дозволить швидко й ефективно вирішувати питання, які можуть виникати при діяльності різних контрольних органів, оскільки вони розташовані в одному місці. Причина запровадження спільного огляду полягає ще й у тому, що розташування дороги “Хирів-Смільниця-Кросцєнко” не дозволяє розгорнути на українському боці багато смуг руху транспорту та побудувати сучасний пункт пропуску. Територія пункту пропуску “Смільниця” затиснена між залізницею та річкою, а на території польського пункту пропуску “Кросцєнко” розгорнуто чотири смуги руху в кожному напрямку та додатково передбачено смугу для оформлення офіційних делегацій. Українські прикордонники та митники вже мають досвід спільного контролю. Наприклад, у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення “Устилуг” (Волинська область) здійснюють спільний із польською стороною контроль на виїзд з України на території Польщі, на в’їзд в Україну на території України. Однак пропуск через кордон, коли українські контрольні служби повністю розташовуватимуться на суміжній стороні, наша держава застосовуватиме вперше. Павло Шишолін висловив переконання, що запропонована форма перетину кордону матиме майбутнє. За його словами, цей пункт пропуску може стати одним із найкращих не лише на українсько-польському кордоні, а й взагалі в Європі. Також він повідомив, що на українсько-польському кордоні планують створити схожі пункти пропуску: “Нижанковичі-Мальховіце” та “Грушів-Будоміж”. За словами Павла Шишоліна, з 15 червня за ініціативою президента України Леоніда Кучми рішенням колегії Державної прикордонної служби та Державної митної служби розпочато експеримент з нової технології прикордонного контролю. “Уже можна говорити про те, що спільний контроль та експеримент вдається, – сказав він. – За цей час через територію України проїхало у 2,5 разу більше громадян і в 1,8 разу більше транспортних засобів, ніж за відповідний період 2002 року”. Польська сторона виділила українським контрольним службам достатню кількість службових приміщень, кабін паспортного та митного контролю, передбачено приміщення для банківської установи, обладнано стаціонарні лінії зв’язку. Однак залишається обмеження, яке було запропоноване польською стороною і підтримано урядом України, стосовно заборони перевезення товарів, що підлягають ветеринарному, карантинно-санітарному контролю та контролю за перевезенням небезпечних речовин. Такі вантажі не пропускатимуть. Будівництво МАПП “Смільниця-Кросцєнко” розпочалось у 1999 році. Інвесторами є Республіка Польща та Європейський Союз. Як повідомив Ігор Піхоцький, начальник митного поста “Хирів”: “З листопада минулого року перехід “Смільниця-Кросцєнко” міг пропускати до 500 автомобілів за добу і працював з 09.00 до 19.00”. Тепер міжнародний пункт пропуску працюватиме цілодобово. Існуюча інфраструктура пункту пропуску “Смільниця-Кросцєнко” дозволить збільшити пропускну спроможність приблизно в 3-3,5 разу. Незабаром буде дозволено рух автобусів і вантажного транспорту масою до 7,5 тонн. На території пункту пропуску розташовані 40 цифрових камер, які використовуватимуть не лише для стеження за нелегальними мігрантами, а й можливими корупційними діями. Окрім цього, завдяки камерам здійснюватимуть реєстрацію транспортних засобів і передачу їх у комп’ютерну базу даних. Граничні терміни контролю для легкового автомобіля з трьома пасажирами становитимуть 2 хвилини; для мікроавтобуса з 9 пасажирами – 6 хвилин; для автобуса з 30 пасажирами – 20 хвилин. Василь Трухан Євросоюз не хоче черг на кордоніІрина ЄГОРОВА, Львів Наприкінці серпня найкоротшим шляхом до центральної та південної Європи стане перетин українсько-польського кордону в новому митному пункті пропуску “Смільниця — Кросценко”, що поблизу містечка Хирів на Львівщині. Звідси до Словаччини всього 90 кілометрів. Однак основна особливість перетину полягає в тому, що перегляд документів та транспортного засобу відбуватиметься лише раз і лише на польській стороні. Це перший пункт пропуску, який функціонуватиме відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Польща. Українські прикордонники та митники працюватимуть iз польськими спільно. Якщо вдаватися в історію, то цей пункт мав запрацювати вже давно, адже українські будівельники звели своє приміщення ще у 1998 році. Але наші сусіди через відсутність коштів та в зв’язку з адміністративним реформуванням Польщі зі своєю будовою зволікали. І лише коли Євросоюз виділив кошти, на польському кордоні постала сучасна комфортабельна митниця, вартість якої сягає шість мільйонів євро. Після вступу Польщі в Європейське співтовариство, заплановане на наступний рік, ця ділянка кордону слугуватиме зовнішнім кордоном ЄС і, ясна річ, має відповідати всім притаманними йому нормам. Потужність нашого пункту пропуску була розрахована на 300—350 транспортних засобів у зміну, а нового польського передбачає значно більший рух — чотири тисячі машин. Треба погодитися, що українське приміщення, яке, до речі, п’ять років стояло законсервоване, а останнім часом працювало за тимчасовою схемою (з 9 ранку до 7 вечора), сьогодні вимогам Євросоюзу не відповідає. Тому і було вирішено — в адміністративних приміщеннях та смугах руху польського пропускного пункту в Кросценко передбачити робочі місця для українських контрольних служб. Начальник митного поста “Хирів” Галицької митниці Ігор Піхоцький стверджує, що технологія митного оформлення документів не буде мінятися. Проте можна буде швидше вирішити питання регулювання транспортних потоків. До того ж і умови роботи для українських митників та прикордонників непогані — кожна кабінка обладнана кондиціонером, засобами зв’язку. Невдовзі тут буде працювати перший на території Польщі український магазин безмитної торгівлі, банк, їдальня. Ясна річ, що КПП “Смільниця — Кросценко” всіх проблем не вирішить і відкриття нових пропускних пунктів на українсько-польському кордоні все ще залишається актуальним. Якщо врахувати, що протягом минулого року товарообіг між нашими державами зріс на 63 відсотки, стає зрозумілим, чому часом черга біля кордону досягає 100 — 150 машин. До того ж, за мірками Євросоюзу, відстань між КПП не має перевищувати 16—22 кілометри. Сьогодні ж на кордоні працюють лише 16 міжнародних пунктів пропуску, і відстань між ними досягає 130 кілометрів. Чого ж чекати найближчим часом? Активізації діяльності Євросоюзу на кордоні. За програмою ТАСІS передбачено реконструкцію митного автомобільного пункту пропуску “Ягодин”. На спорудження сучасної митниці (найпотужнішої, до речі, на українсько-польському кордоні) Євросоюз планує виділити 2,8 млн. євро і залучити до будівництва держбюджет. Проект будівництва Рава-Руської митниці вже розроблений і сягає 9 млн. євро. Уряди України та Польщі вже обмінялися необхідними документами стосовно відкриття нового КПП “Грушів — Будомеж”, який діятиме на території Польщі. А в Україні спільний контроль відбуватиметься на міжнародному автомобільному пункті пропуску “Нижанковичі — Малковичі” в Старосамбірському районі. У стадії обговорення й відкриття КПП “Варяж — Усьмеж”. №145 20.08.2003 “День” Митниця в експериментіМар'яна П'ЄЦУХ 17 липня 2003 р. Поступ Понад 100 тисяч громадян та 30 тисяч транспортних засобів уже скористалися новою послугою Західної регіональної митниці, так званим "зеленим коридором". Ця спрощена система проходження прикордонного та митного кордону діє на території Галицької митниці з 15 червня цього року. Завдяки нововведенню, особи у пішому порядку можуть пройти український бік кордону за одну хвилину, у легковому автомобілі з трьома пасажирами -- за 2 хв., у мікроавтобусі з 9 пасажирами -- за 6 хв., а в автобусі з 30 пасажирами -- за 20 хв. Наразі "зелений коридор" є експериментом, а з 1 січня 2004 року після запровадження дії Митного кодексу він буде запроваджений на усіх митницях. Щоб швидко пройти український кордон, потрібно лише повідомити митників про відсутність у вас речей, які не підлягають декларуванню, і, зрозуміло, пред'явити закордонний паспорт. Тобто митники Західно регіональної митниці покладаються виключно на свідомість громадян. Натомість, якщо особа, яка, перетинаючи кордон з боку України, не зізнається у наявності в неї речей, які потребують декларування або взагалі є забороненими для вивозу, вона матиме проблеми уже на польському боці. І, відповідно, після цього матиме проблеми уже Західна регіональна митниця, яка, покладаючись на чесність громадян, пропустила контрабанду. Тому, за словами начальника Західної регіональної митниці Тараса Козака, "зелений коридор" не є вирішенням усіх проблем, оскільки це нововведення не діє в сусідніх державах. Логічно, що після запровадження "зеленого коридору" митники сусідніх держав стали пильніше придивлятися до осіб, які перетинають кордон з українського боку за спрощеною системою. "Поступу" відомі приклади, коли громадяни не хочуть користуватися "зеленим коридором" і перетинають кордон звиклим для усіх "червоним коридором", щоб не привертати до себе зайвої уваги митників. Тарас Козак, відповідаючи на запитання "Поступу" з цього приводу, визнав, що дійсно були випадки, коли польські митники перепитували громадян, у який спосіб вони перетинали український бік кордону. Очевидно, що "зелений коридор" був уведений не так для допомоги українцям, як іноземцям. Адже Тарас Козак зауважив, що це нововведення, насамперед, було запроваджено для туристів та для бізнесменів, щоб притягувати їх у такий спосіб в Україну. Як розповів "Поступу" заступник начальника Західної регіональної митниці Віктор Жук, після введення "зеленого коридору" митникам стало простіше працювати, оскільки скоротився час перетину кордону громадянами. Він також спростував думку, що від цього нововведення зросла кількість контрабанди. Як повідомив Віктор Жук, за час дії спрощеного перетину кордону порушення складали лише один відсоток. На західному кордоні поменшало автомобільних чергЛЬВІВ. На пунктах пропуску Західної регіональної митниці суттєво скоротилися черги транспортних засобів при виїзді з України. Чиновники називають це наслідком запровадження так званого "зеленого коридору" - спрощеної системи митного контролю. Передає Галина Стадник: Експеримент із спрощеною системою контролю громадян та транспорту, які виїздять за кордон діє лише місяць, однак позитивний результат вже промітний. Майже на всіх пунктах пропуску Західної регіональної митниці "Німецькій хвилі" підтвердили, що черг нема, та й інтенсивність руху значно зросла. Лише за останній місяць "зеленим коридором" скористалися близько ста тисяч громадян і 30 тисяч транспортних одиниць, - повідомив керівник ЗРМ Тарас Козак. Однак, цей експеримент, за його словами, має певні недоліки. Автомобілі, які перетнули український кордон за спрощеною системою, польські митники перевіряють удвічі ретельніше. Козак: "Експеримент діє лише на території України, на території тих держав, з якими межує Україна, цей експеримент не діє". "Зелений коридор" на українських митних переходах діятиме до наступного року, а з січня набере чинності новий Митний кодекс, де вже передбачено нову спрощену систему. Новий перехід на українсько-румунському кордоніІВАНО-ФРАНКІВСЬК. На Прикарпатті створено перехід між Україною та Румунією. Як було заявлено на транскордонному форумі, що завершився у містечку Верховина, незабаром уряди обох країн мають розглянути питання встановлення на переході контрольно-пропускного пункту. Детальніше - Остап Петрів: Переходи із спрощеною процедурою перетину кордону між Україною та Румунією дотепер діяли лише в Закарпатській та Чернівецькій областях. Незабаром аналогічний перехід повинен розпочати свою роботу на Прикарпатті. Івано-Франківщина, що межує з румунським повітом Марамуреш, вже кілька років домагається відкриття такого прикордонного КПП. Адже саме в Марамуреському повіті проживає найбільша в Румунії українська громада. Дотепер, щоб потрапити до земляків з румунського повіту, мешканцям Верховинського району Івано-Франківщини доводилось подорожувати в об"їзд, витрачаючи на це більше 12-ти годин. Новостворений перехід, який вже чекає свого відкриття, не лише б спростив процедуру перетину кордону, а й сприяв би розвитку цілого ряду спільних економічних транскордонних проектів. Україна та ЄС посилюють співробітництво в галузі митного контролюБРЮССЕЛЬ. Україна підписала низку важливих документів у галузі митного контролю. Це відбулося під час зустрічі країн-учасниць Всесвітньої митної організації. Вже незабаром Україна та ЄС планують ухвалити програму з модернізації українських митних служб. Розповідає Наталя Вікуліна: 2 мільйони євро виділить Євросоюз на модернізацію митниць України. Проект здійснюватиметься через програму ТАСІС. Радник представництва України при ЄС Олег Овчинников повідомив "Німецькій хвилі", що для затвердження відповідного проекту в середині липня до Брюсселя має приїхати голова Державної митної служби України Микола Каленський. Заплановано, що однорічна програма технічної допомоги українським митницям розпочнеться у вересні цього року. Український дипломат також повідомив, що цими днями в Брюсселі Україна та інші члени Всесвітньої митної організації затвердили Конвенцію щодо надання митними органами взаємної адміністративної допомоги. Ця конвенція передбачає боротьбу з контрабандою. Ухвалено також Декларацію з боротьби з корупцією в митних органах. Окрім того, країни домовилися про обмін інформації. 27 Червня 2003 Кореспондент.net Президент України Леонід Кучма пропонує не поспішати із запровадженням режиму перетину українсько-російського кордону по закордонних паспортах. Президент заявив, що країна повинна йти до того, щоб жителі прикордонних районів мали закордонні паспорти. Однак, за його словами, не в усіх є кошти на оформлення такого паспорта. До того ж, відзначив Кучма, існують проблеми з їх виготовленням, передає РІА “Новости”. Очікується, що можливість спрощення в"їзду жителів України і Росії на територію обох країн стане одним з ключових питань на консультаціях між департаментами консульської служби МЗС України і Росії, що відкриваються у п"ятницю, 27 червня, у Києві. Генеральний консул України в Москві Петро Мацарський повідомив, що "питання гармонізації законів про громадянство двох країн буде предметом ретельного обговорення експертів". Зокрема, фахівці зовнішньополітичних відомств двох країн розглянуть пропозиції "про спрощення порядку реєстрації громадян двох країн - українців при в"їзді в Росію і росіян при в"їзді в Україну", відзначив Мацарський. За його словами, українська сторона має намір також порушити питання про збільшення Росією квот на робочі місця для громадян країн СНД. За словами генерального консула України в Москві, на даний момент Росія виділяє лише 470 тис. робочих місць для всіх держав СНД. На думку Петра Мацарського, "цієї квоти явно недостатньо, що приводить до появи так званих незаконних мігрантів". У лютому 2003 року МЗС України заявило, що умовною датою введення режиму взаємних поїздок громадян України і Росії по закордонних паспортах є 1 січня 2004 року. Зараз продовжуються переговори про готовність сторін видати таку кількість паспортів, щоб інтереси громадян, які мешкають у прикордонних районах, не постраждали. Хоч колія не стала вужчою… Пересувний пристрій розсунув кордониЛеся ФЕДІВ Високий Замок 19.06.2003 №113(2545) Впровадження SUW-2000 український та польський міністри вважають історичною подією. Потяг, перетнувши кордон між Польщею та Україною, усього на дві хвилини стишив хід і без перешкод продовжив шлях широкою українською колією. Ніяких візків, перестановки вагонів, простоювання на кордоні годинами. Із впровадженням пристрою автоматичного регулювання відстані між колесами поїздів – винаходу польського вченого - всі ці незручності відійдуть у минуле. Минулої середи міністр транспорту України Георгій Кірпа та віце-прем’єр, міністр інфраструктури Республіки Польща Марек Поль прийняли в експлуатацію пристрій під назвою SUW-2000 на станції Мостиська-2 Львівської залізниці. Проблема перестановки вагонів з широкої колії (1520 мм) на вузьку (1435 мм) і навпаки існувала давно, а кілька років тому за її вирішення українці і поляки взялися серйозно. Польська сторона запропонувала українцям проект доктора інженерії Ришарда Сувальські SUW-2000. У травні цього року Рада Укрзалізниці прийняла рішення про проведення демонстраційних випробувань пропуску пасажирських та вантажних вагонів з розсувними колісними парами через колієперевідний пристрій. Вартість пристрою - 419 тисяч гривень, а з усіма роботами, пов’язаними з підготовкою станції Мостиська-2, вдосконалення потягне на 1,85 мільйона гривень. Спочатку планувалося, що перший потяг Київ-Краків з розсувними колісними парами курсуватиме з наступного року. Але, як заявили міністри під час презентації пристрою, потяг вирушить ще до дня святого Миколая (за латинським стилем). Залишилося тільки митникам і прикордонникам пристосуватися до нових умов і швидше полагоджувати всі процедури. Впровадження пристрою значно збільшує пропускну можливість станції “Мостиська-2”. Уже зараз планується до пасажирського поїзда “Київ-Краків” включити два вагони “Львів-Краків”, маршрут яких продовжити до Відня. У недалекому майбутньому залізничники планують ввести нові пасажирські рейси, які сполучатимуть українські міста з Прагою, Берліном та іншими європейськими столицями. Львів-Мостиська. Сухопутний кордон з Румунією залишився незміннимПрезиденти України і Румунії підписали договір про режим державного кордону. Проте, морські кордони і статус острова Зміїний поки не визначені Договір про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво і взаємну допомогу у прикордонних питаннях підписали в Чернівцях Президент України Леонід Кучма і Президент Румунії Іон Ілієску. Цей договір підтверджує сухопутний державний кордон між Україною і Румунією, встановленей під час СРСР у 1961 році. Договір укладений терміном на 10 років з автоматичним продовженням на 5 років. Документ також передбачає порядок використання прикордонних вод, залізних і шосейних шляхів та інших комунікацій. Після ратифікації договору парламентами України і Румунії буде створена комісія з представників української і румунської сторін, що займатиметься технічними питаннями облаштованості кордону. Питання делімітації морських просторів і континентального шельфу залишається відкритим. Зараз розробляється відповідний окремий українсько-румунський договір. Як заявив заступник державного секретаря МЗС Олександр Моцик, у підписаному договорі не згадується статус острова Зміїний. Україна і Румунія ведуть суперечку через приналежність цього острова, навколо якого на шельфі знаходяться великі запаси нафти і газу. 13 червня Україна і Румунія парафували текст договору про режим держкордону. Винесенню Договору про державний кордон з Румунією на остаточне ухвалення передували 19 раундів українсько-румунських переговорів. Переговори щодо заключення договору ведуться із січня 1998 року. Протягом останніх півтора років переговорний процес значно активізувався: відбулися сім раундів переговорів делегацій і сім засідань експертних груп. Цьому сприяло, зокрема, підписання 17 вересня минулого року в Києві Президентами України і Румунії Спільної декларації. Кучма і Ілієску сподіваються, що делімітація моря і шельфу закінчиться в наступному році Президенти України і Румунії Леонід Кучма й Іон Ілієску сподіваються, що проблема делімітації морських просторів і континентального шельфу між Україною і Румунією буде вирішена в майбутньому році. Про це президенти сказали сьогодні в Чернівцях під час спільної прес-конференції. "Ми домовилися, щоб ця проблема була вирішена до завершення терміну наших каденцій", - сказав Кучма. При цьому він відзначив, що президентський термін завершується й у нього, і в Ілієску приблизно в один час - наприкінці 2004 року, повідомляє УНІАН . Як відзначив президент Румунії, глави держав не встановлювали точної дати, але він сподівається, що це питання буде довершене майбутнього року. За словами Ілієску, у Договорі про режим україно-румунського державного кордону, співробітництво і взаємну допомогу з прикордонних питань, що сьогодні підписали Президенти двох країн, є певні принципи, що стосуються морських економічних зон Чорного моря, і це є важливим моментом у рішенні проблеми делімітації морських просторів і морських економічних зон. За словами Ілієску, це буде предметом переговорів спільної українсько-румунської комісії. Україна експериментуватиме зі спрощеним режимом пропуску через кордонForUm 13.06.2003 У неділю на Україні розпочинається експеримент зі спрощення пропускного режиму через кордон відповідно до вимог Європейського Союзу. Як повідомили в прес-службі Державної митної служби України, спрощений режим перетину кордону для іноземних громадян діятиме до 1 грудня 2003 року. У рамках експерименту у всіх пунктах пропуску будуть створені “зелені коридори”, для яких встановлене максимальне обмеження за часом на здійснення прикордонних і митних операцій для різних категорій транспортних засобів, передає РІА “Новини”. Так, всі необхідні документи для трьох пасажирів в легковому автомобілі повинні бути оформлені щонайбільше за дві хвилини. Мікроавтобус з дев’ятьома пасажирами повинен перетнути кордон за шість хвилин, а пасажирський автобус - за 20 хвилин. У митній службі зазначили, що “зеленими коридорами” зможуть скористатися туристи, бізнесмени і всі громадяни, які не мають у своєму багажі товарів, ввезення яких на Україну дозволене після декларування і сплати мита. “Таким чином вдасться значно скоротити час на оформлення громадян і транспортних засобів в пунктах пропуску через державний кордон”, - повідомили в прес-службі Державної митної служби України, висловивши впевненість, що після введення нового порядку перетину кордону “Україна стане значно привабливішою для іноземних туристів”. Поряд з тим українська митна служба посилює боротьбу з корупцією. Так, тепер митникам заборонено мати при собі мобільний телефон або пейджер і гроші в сумі більше 51 гривні. У митній службі зазначили, що якщо під час експерименту українським митникам і прикордонникам вдасться скоротити час пропуску через кордон, і при цьому не погіршиться боротьба з правопорушеннями, то режим “зелених коридорів” буде діяти постійно. З життя плазунівЛьвівська газета 11.06.2003 (№ 183) КІЛЬКА тижнів тому московська газета “Известия” облаяла “недолугих” українців. Мовляв, створена сержантами Петренками держава ображає ні в чому не винних російських громадян: при перетині російсько-українського кордону їм у внутрішній паспорт ставлять відповідні штампи. А на підставі пункту 6 “Положення про паспорт громадянина Російської Федерації”, в якому зазначено, що “паспорт, у який внесено відомості, позначки чи записи, не передбачені положенням, є недійсним”, ці документи уневажнюють. У поліцейсько-автократичній Росії із такою святістю, як внутрішній паспорт, не жартують. Запроваджений Сталіним документ, який абсолютно нікому, крім чиновників, не потрібен, досі шанують. (До відома нашої президентської раті, яка дуже полюбляє вдавати з себе європейців – у демократичних державах функціонують закордонні паспорти або посвідчення особи на зразок водійських прав). А тому “засмальцьований” документ (російські журналісти не втрималися, щоб тупо не “пожартувати”, назвавши свій текст “Засаленный паспорт”) треба міняти. Позначка із тризубом напевне страшенно дратує московських і пітерських “мєнтов”, які полюбляють полювати за расово неправильними громадянами “кавказької національності”, влаштовуючи задля цього регулярні облави на вулицях російських міст. Іншої причини для демонстрації документа мені вигадати годі. Портьє в готелях та касирки на залізниці зазвичай не цікавляться такими тонкощами. Колеги зі львівського “Поступу”, не обтяжені високими дипломатичними і парламентськими посадами, а лише засновуючись на здоровому глузді, зауважили тоді, що “вирішити паспортну проблему, на відміну від інших, росіяни можуть без жодної участі української сторони. При чому як мінімум двома способами. По-перше, можна просто внести в “Положення” пункт, згідно з яким позначки українських митників (точніше, прикордонників) є “передбаченими”. По-друге, можна, як усім цивілізованим гостям нашої держави, їздити із закордонними паспортами й не мати жодних проблем”. Але державотворчий геній відомства пенсіонера (за віком) Анатолія Зленка вирішив піти іншим шляхом, мабуть, більше відповідним світоглядові емзеесівських чинуш. Із м’яко кажучи здивуванням я прочитав учора у прес-релізі РІА “Новости”, що український (?) дипломат, генеральний консул України в Москві Петро Мацарський заявив: “На українському кордоні виконують цільову вказівку – з 1 червня припинити виставляти штампи у внутрішні паспорта громадян Росії”. І по-сервілістськи додав: “Якщо якийсь чиновник продовжує псувати (?) російські паспорти, скаржтеся нам, і ми спільними зусиллями доведемо чиновникові, що він не правий”. Просто дух переймає від оперативності та простоти рішень, які приймають ті, хто покликаний захищати наші, а не російських громадян інтереси. Ті українці, які перетинали західні кордони України, знають, скільки списів поламано навколо розмаїтих нюансів безвізового виїзду, скажімо, до Польщі. Особи, які у торговельних, наукових чи інших фахових справах мусять часто їздити за кордон, буває, ремствують, що прикордонники не надто ощадливо луплять печатки у паспорти – позначать одну сторінку, а потім одразу ж переходять на іншу, а це вимагає справді клопітких замін закордонного документа. Нарікають, але розуміють – лад мусить бути. І чекають, що держава захищатиме їх. Як бачимо, український МЗС переймається зовсім не тими проблемами. А президент не поспішає відправляти у відставку київських чудотворців. Напевне, у нього занадто багато турбот із власним пересуванням по закордонах. А з рішень, які приймають українські дипломати, легко помітити, який вектор пересування його більше цікавить. Андрій Павлишин Розширення ЄС та прикордонна торгівля між Польщею та УкраїноюНімецька преса продовжує аналізувати результати референдуму про вступ Польщі до Європейського союзу. Крім того, газети коментують ставлення британського керівництва до спільної європейської валюти та розвиток подій на Близькому Сході. Газета ТАГЕСЦАЙТУНГ порушує тему прикордонної торгівлі з Україною та перспективи розвитку південносхідного регіону Польщі з огляду на майбутнє членство в Євросоюзі. Нагадаємо, що саме в східних регіонах Польщі було зареєстровано найбільше тих, хто виступив проти приєднання до ЄС. Видання, зокрема, пише: "Якщо країна прагне до скасування прикордонного контролю між Варшавою, Берліном та Парижем, то вона повинна ретельно охороняти свої східні кордони. Три мільйони євро в якості допомоги отримала Польща для зміцнення зовнішнього кордону на відрізку завдовжки в 1143 кілометри. До кінця 2006-го року вона повинна отримати ще три мільярди... Щорічно кордон перетинається шість мільйонів разів. Це занадто багато для Європи. Незабаром, Польща знову запроваджує для України візовий режим. "Наша мета - впродовж наступних місяців скоротити прикордонну торгівлю на 70 відсотків", - говорить представник прикордонних військ Януш Собейко... Він, однак, не став говорити про те, що 67 тисяч жителів Перемишля живуть переважно за рахунок прикордонної торгівлі. Адже українські торговці привозять у місто не тільки товари, але й гроші. Вони тут ночують і купують споживчі товари, яких в їхній країні не вистачає... У 1994-1995 роках, коли колишні радянські республіки знову встановили митні бар"єри, грюндерству на польському боці кордону довелося пережити першу невелику кризу", -нагадує газета ТАГЕСЦАЙТУНГ. Далі це видання висловлює такий прогноз: "Поки торгівля переживала бум, в Перемишлі ніхто не замислювався про майбутнє. Сьогодні Перемишль не має майже жодного промислового виробництва, інфраструктуру зруйновано. Газети закриваються, театр та професійне училище практично не працюють. Від 20 до 30 відсотків населення - безробітні. Якщо ще й торгівля припиниться, то тут взагалі нічого буде робити", - підсумовує газета ТАГЕСЦАЙТУНГ. Договір про кордон з Румунією буде підписаний в середині червняМіністерство закордонних справ України прогнозує, що договір про українсько-румунський кордон буде підписаний до середини червня цього року. Про це повідомив на брифінгу у вівторок керівник прес-служби МЗС Маркіян Лубківський, передає кореспондент "Обозревателя". Лубківський відзначив, що зараз проходить завершальна стадія підготовки до підписання договору. Зокрема, експерти доопрацьовують усі технічні моменти, пов'язані з узгодженням тексту договору. Раніше планувалося, що договір про українсько-румунський кордон буде підписано до 1 червня. Через кордон ходитимемо “зеленими коридорами”Інна ПУКІШ Високий Замок 27.05.2003 №97(2529) Держкомкордону разом з Держмитницею готуються до експерименту, який передбачає скорочення процедури контролю у пунктах пропуску на кордонах України. Той, хто хоч раз виїздив за кордон, знає, що то за марудна справа прикордонно-митний контроль, скільки часу і нервів вона висмоктує. Та й хіба ж це по-європейськи – маринувати людей у безкінечних чергах? Дехто може і не витримати такого знущання, а звідси і наслідки – бунти і навіть погроми на митних переходах. Очевидно, це одна з причин, що підштовхнула митників до експерименту, який триватиме з 15 червня до 1 грудня. Впродовж цього періоду в усіх пропускних пунктах діятимуть “зелені коридори” з максимальними обмеженнями прикордонно-митного контролю. Перевірка тут має тривати не довше встановленого часу. Для пішоходів – до однієї хвилини, легкового авто з трьома пасажирами – дві хвилини, мікроавтобуса з дев’ятьма пасажирами – 6 хвилин, автобуса з 30 пасажирами – 15 хвилин. Якщо “зелені коридори” виправдають покладені на них сподівання, то їх обіцяють залишити. Зважаючи на зростання кількості охочих відвідати Україну, експеримент, очевидно, доречний. За даними Держкомкордону, цьогоріч потік закордонних туристів зріс приблизно на вісім відсотків порівняно з минулим роком. Найбільше в Україну приїжджають з Росії, Польщі, Білорусії, Німеччини, США, Молдови, Великобританії. На громадян цих країн припадає близько 80 відсотків від загальної кількості туристів, які в’їжджають в Україну. Туризм у Карпатах: "Спільним шляхом до об"єднаної Європи"Івано-Франківська регіональна фундація "Карпатські стежки" реалізує проект відновлення східнокарпатського туристичного шляху під назвою "Спільним шляхом до об"єднаної Європи". Туристичний маршрут під назвою "Спільним шляхом до об"єднаної Європи" пролягатиме гірськими шляхами відразу в кількох високогірних районах Прикарпаття. Він проходитиме також упритул з кордоном України з кількома сусідніми країнами Європи. Фундація "Карпатські стежки", яка розробила цей маршрут, активно відновлює старі та створює нові гірські туристичні маршрути в Карпатах. Ця фундація також лобіює на міжнародному рівні, заручившись підтримкою українських владних структур, безперешкодний перетин пішими туристами міжнародних кордонів у Карпатах. Саме таким чином фундація "Карпатські стежки" прагне показати, що Україна не стоїть поза межами об"єднаної Європи. Безвізовий перетин пішими туристами міжнародних кордонів в Україні вже в найближчій перспективі. Виконавчий директор Ради з туризму Карпатського регіону Наталя Гасюк так прокоментувала найбільш успішні кроки в цьому напрямку: "Ми говоримо: Європа об”єднується. Але вона об”єднується перш за все, коли йде співпраця між регіонами. Ми говоримо також, що компанії дружать, коли їхні керівники в гарних стосунках. Країни дружать, коли їхні регіони мають між собою партнерські стосунки. І на сьогодні німцями розробляється проект, до якого залучені 5 країн, “Розвиток туризму в гірських районах Європи”. Це проект передбачає створення єдиного туристичного продукту, в тому числі пішохідних та велосипедних маршрутів, а також можливсть подорожування Польщею, Чехією, Словаччиною, Німеччиною та Україною в безвізовому режимі. Перші кроки зроблено на офіційному рівні. Це можливість безвізового перебування іноземних туристів в Україні впродовж 8-ми днів. Цей термін планують подовжити до 14-ти днів. Планується також створення якомога більшої кількості в горах піших переходів між країнами". Отож фундація "Карпатські стежки" сподівається, що незабаром перетин принаймні українсько-польського кордону в Карпатах без жодних візових перешкод стане реальністю. Саме на це спрямована угода, підписана між фундацією та польським туристично-краєзнавчим товариством під назвою "Порозуміння про співпрацю". Ця угода якраз і передбачає своєю кінцевою метою остаточне налагодження безперешкодного перетину міжнародних кордонів між об"єднаною Європою та Україною. Усі клопоти про візи та обслуговування туристів візьмуть на себе туроператори. Мандрівникам же залишиться лише насолоджуватись красою гірських карпатських масивів у різних країнах Європи. Остап Петрів Проблеми на спільному кордоніПоступ 17 травня 2003 р. Ігор МЕЛЬНИК, Ряшів Цього тижня у Ряшеві відбулась міжнародна конференція "Розширена Європа -- східний вимір". Хоч не всі заплановані учасники змогли виступити на конференції, яка проходила в новоствореному Ряшівському університеті, однак деякі теми, порушені доповідачами, викликали інтерес. Особливо ті, що стосувались безпосередніх проблем українсько-польського прикордоння. Державний секретар міністерства закордонних справ Польщі Адам Ротфельд вважає, що вступ його держави до ЄС не повинен принести жодних негативних наслідків для східних сусідів. На його думку, поляки зробили "більше, ніж максимум" у справі полегшення візового режиму для громадян України. Незважаючи на те, що вартість процедури видавання віз коштуватиме понад сім доларів США, їх видаватимуть безкоштовно. "Україна є єдиною країною, яку ми так трактуємо... Ми іноді буваємо в ролі єдиного адвоката України, виступаючи проти всіх", -- сказав пан Ротфельд. Щоправда, виникають сумніви, чи польські консульські служби готові обслужити видавання віз українським громадянам? На думку Адама Ротфельда, оцінка стану підготовки до видавання віз "була дуже позитивною". Але до 1 липня залишилось не так вже й багато часу, і поки що навіть немає готових нормативних документів для цієї процедури, не кажучи вже про організаційні заходи, щоб перші тижні візового режиму не перетворились у "фільми жахів" на кордоні, в консульствах і для людей, котрі живуть з прикордонної співпраці. Адам Ротфельд вважає себе в цьому питанні оптимістом, і каже, що якщо виникатимуть проблеми, то їх мають намір швидко усувати -- "ми будемо вчитись через діяльність". Голова Львівської облдержадміністрації Мирон Янків, чий виступ на конференції доброю польською мовою викликав захоплення у присутніх, був менш оптимістичним і його "тривожить питання віз". Янківу хотілось би, щоб приміщення для видавання у Львові були підготовлені якнайшвидше. Ще намісник Львівщини занепокоєний проблемою черг на кордоні. Держсекретар Ротфельд вважає, що черги "добре служать тим, хто хоче брати хабарі", користаючи з цієї ситуації. "Треба сказати правду, бо коли будемо приховувати -- це явище буде процвітати. Мільйони про це знають!" -- сказав Адам Ротфельд, не виключаючи, що балаган на кордоні може бути спричинений "польсько-українською змовою". Українські і польські урядовці бачать один з виходів із ситуації у запровадженні спільного митного контролю на українсько-польському кордоні. Щоправда, такий експеримент був минулого року введений на новому прикордонному переході Смільниця--Кросцєнко, однак потривав він лише один тиждень. Очевидно, "змова" виявилась сильнішою. Відкриття консульства Чехії відтермінованоІРИНА Подоляк, начальник відділу зовнішніх зв’язків повідомила, що Міністерство закордонних справ України остаточно відмовилj уряду Чеської республіки в придбанні приміщення для консульства на вул. Івасюка. Нагадаємо, що свого часу в коментарі “Газеті” керівник прес-служби МЗС Маркіян Лубківський заявив, що консульство не може розташовуватися на цій вулиці з технічних причин. “Не варто вбачати в цій ситуації політичний підтекст, – сказав він. – Ми зібрали цілий спектр інформації і деякі структури не рекомендували нам давати погодження. Йдеться виключно про причини безпекового характеру”. Карел Штіндл, посол Чеської республіки під час свого візиту до Львова в рамках проведення Дня міста (до речі, він був єдиним послом, який приїхав на святкування) сказав, що це не вплине на факт відкриття генерального консульства у Львові. “Він сприйняв це як належне і сказав, що будуть рухатися далі – говорить Ірина Подоляк, – Адже МЗС має право не мотивувати своїх рішень. Посол оглянув декілька запропонованих приміщень, і сказав, що в наступній ноті МЗС зазначить відразу декілька об’єктів для оптимізації процесу”. Наразі посол також не виключає можливості придбання земельної ділянки і спорудження приміщення для консульства. Тому що в будь-якому випадку до 1 червня, як раніше планувалося розпочати видачу віз для українських громадян, консульство відкрити не встигнуть. За словами керівника відділу зовнішніх зв’язків, невдовзі до Львова приїде представник посольства, який безпосередньо займатиметься пошуком приміщення чи ділянки для генерального консульства Чеської республіки у Львові. Наталя Онисько На Ягодині - “пробка” з вантажівокПетро ЧЕЧЕЛЮК 22.04.2003 №76(2508) Високий Замок На Ягодинському автопереході вишикувалася багатокілометрова черга вантажівок, що спішать “у Європу”. До цього спричинилася вказівка керівництва Західної регіональної митниці оформлювати митні вантажі лише на території пункту пропуску. Чим керувалось митне начальство, збагнути важко: режимна зона забита “далекобійниками”, а поруч простоює порожній термінал. Митники посилаються на урядову постанову. Є дозвіл оформлювати вантажі на території митного поста “Ягодин”, але після того, як буде проведено його реконструкцію, яку ще навіть не починали. На ці роботи Євросоюз виділяє чотири мільйони євро, роботи з реконструкції повинні розпочатись нинішнього літа і триватимуть два роки. Урядова постанова призвела до погіршення на переході санітарної та екологічної
ситуації. Вночі злодії, користуючись бездоглядністю вантажівок (втомлені
чергою водії сплять по кілька діб у кабінах), ріжуть тенти і викрадають
товар. І, до слова, автомобільна “пробка” не дає можливості шляховикам
будувати нову гілку магістралі Держкордон – Київ. Польський митний перехід Медика: проблема лишаєтьсяВАРШАВА. На польсько-українському кордоні у четвер відновив роботу піший перехід Медика-Шегіні, митний термінал якого на початку тижня сплюндрували кількасот дрібних торговців з Польщі. Однак проблеми, які призвели до конфлікту, зауважують фахівці, залишаться навіть після вступу Польщі до Європейського союзу. Розповідає Володимир Прядко: Варшавський соціолог Йоанна Конєчна, якій часто доводиться перетинати польсько-український кордон, помітила, що раніше серед дрібних торговців, поляків вона майже не зустрічала. Тепер ситуація змінилася, і дедалі більше польських громадян вирушають за дешевшими товарами до України. В інтерв"ю "Німецькій хвилі" соціолог наголосила, що після запровадження з липня візового режиму між сусідніми країнами, польські торговці не постраждають, адже їм не доведеться, на відміну від українців, отримувати візи. Переважна більшість польських торговців живуть у сусідньому з Україною Підкарпатському воєводстві, де рівень безробіття сягає 18-ти відсотків. "Колись вони сміялися з українців, бо вважали їх гіршими від себе. Тепер українці сміються з них" - робить висновок підкарпатська газета "Новіни", яка досліджувала причини посилення прикордонної дрібної торгівлі в цьому регіоні. Авторитетна "Ґазета виборча" вважає, що необхідно просто закрити піший перехід в Медиці, оскільки Підкарпатське воєводство щороку втрачає через дрібну прикордонну торгівлю до мільйона злотих. Митницю взяли штурмомПольські "човники" розгромили пішохідний пункт пропуску в Медиці Остап ПРОЦИК 17 квітня 2003 р. Понад двісті громадян Польщі атакували учора вночі пішохідний пункт пропуску в Медиці. Нападниками були польські "човники", які пішки переносять невелику кількість товару з України до Польщі. Причина конфлікту -- багатогодинне стояння людей у черзі до польського пункту пропуску, що останнім часом є невід'ємною ознакою митних переходів на українсько-польському кордоні. На прохання польської сторони роботу пішохідного переходу у Шегинях тимчасово призупинено. Терпець "човникам", які після закупівлі дешевих цигарок та горілки в Україні змушені півдня простоювати в чергах, аби потрапити до Польщі, таки увірвався. Унаслідок сутички поранень зазнали два польські прикордонники і чотири жінки, які опинились у натовпі. Серйозних пошкоджень зазнав і сам прикордонний пункт. Більшість з тих, кому після шарпанини таки вдалось з боями прорватись на територію Польщі, згодом були затримані поліцією. За даними польської сторони, переважна більшість затриманих були напідпитку. Кільком з них уже висунуто звинувачення у силовому перетині кордону. Прес-секретар КПП Шегині Валерій Ярина каже, що подібні, хоч і дрібніші конфлікти, трапляються на польському боці постійно. Наприкінці робочого дня, коли під пунктом пропуску збираються сотні "човників", ситуація виходить з-під контролю польських служб. Люди вимагають якнайшвидше пустити їх додому, митники погрожують, що не пустять нікого, якщо не буде порядку і т.д. Як наслідок, настрої серед сотень очікуючих, які до того ж випивають частину свого товару на місці, далекі від спокою. Одразу ж після інциденту з'явились чутки, що проривались до Польщі українці. Маючи особистий досвід перетину пішохідного переходу в Шегинях, дуже здивувався, оскільки знаю, наскільки спокійно намагаються поводитись наші громадяни, боячись дати польським митникам зайвий привід поставити їм неприємні штампи в паспорті. До того ж більшість українських "човників" -- це жінки пенсійного віку, яких, при всьому бажанні, важко уявити собі переможцями у сутичці з озброєними прикордонниками. Як згодом з'ясувалось, українців серед нападників та затриманих немає. Польські прикордонники визнають, що цей конфлікт є їхньою внутрішньою проблемою і жодних претензій до української сторони не мають. Натомість, польські "човники", з якими нам удалось поспілкуватись на кордоні, усю провину за конфлікт покладають на працівників пропускного пункту з польської сторони, які нерідко безпідставно відмовляються пропускати людей, створюючи таким чином затори на переході. "Мені здається, то митники наробили з нашої сторони, бо було вже пізно, вони хотіли всіх завернути, ну і всі збунтувались", -- каже молодий поляк з Підкарпаття. "Ну чому так у Польщі? Я тут ходжу вже кілька років і в Україні не мав ніколи жодних проблем, тут є порядок, а там є проблема", -- підтримує колегу старший пан з-під Перемишля. Учора, протягом дня, пішохідний перехід працював лише в одному напрямку. Поляки кажуть, що на ремонт понищеного приміщення їм знадобиться кілька днів. А тим часом не менш вибухонебезпечна ситуація складається на іншому митному переході на українсько-польському кордоні -- Краковець-Корчова. Передучора тут з польського боку кордону утворилась черга з 300 українських автомобілів, завантажених переважно продуктами харчування. Чергу, завдовжки приблизно 5 км, складають вантажівки й автобуси. Три дні тому українські митники перестали оформляти митні документи, вимагаючи у власників товару сертифікати якості. Польський кордон може стати прозорішим на два тижніЕкскурсоводи та гіди Львова просять обласну владу посприяти спрощенню перетину кордону туристичними автобусами в період з 29 квітня по 10 травня 2003 року. Як повідомив менеджер з маркетингу та промоції Львівської асоціації розвитку туризму Андрій Мацелюх, на ім’я начальника управління курортів та туризму Львівської ОДА надіслано звернення з проханням посприяти спрощенню перетину кордону туристичними автобусами в період з 29 квітня по 10 травня 2003 року. Звернення стало одним із результатом обговорення проблем розвитку туристичної галузі у Львові на семінарі, проведеному асоціацією для гідів та екскурсоводів. Учасники семінару визнали гострим питання щодо організації туристичних потоків до Львова з Польщі під час святкування Дня Конституції Польщі 3 травня, так званого “довгого вікенду”. Суть проблеми зумовлена великою кількістю туристичних автобусів, які проходять через митні пости України згідно загальних правил проходження митного контролю і затримуються на кордоні, в результаті чого не виконуються заплановані програми туру та справляється загальне негативне враження на туристів,- повідомляє радіо Люкс . Прикордонники звітуютьЯК ПОВІДОМИЛА прес-служба Західного напряму прикордонних військ України, перші два місяці 2003 року були досить напруженими для захисників західної ділянки Державного кордону. За результатами оперативно-службової діяльності особового складу з’єднань частин Західного напряму ПВУ, з початку року виявлено і затримано в 119 випадках 516 порушників Державного кордону, серед яких у 40 випадках – 405 незаконних мігрантів (в тому числі – 331 з країн Південно-Східної Азії). У пунктах пропуску та за їх межами спільними діями з співробітниками державної митної служби, СБУ, МВС в 716 випадках припинено спроби незаконного переміщення через державний кордон різноманітних промислових товарів та продуктів харчування на загальну суму 1 млн. 929 тис. 44 грн., а також 38 одиниць автотранспорту. Виявлено в транспортних засобах та вилучено 7 одиниць зброї, 183 набої, 7,6 г наркотичної сировини. Виконано 234 доручення правоохоронних органів. Не пропущено через кордон 464 особи з недійсними документами. Здійснено пропуск у встановленому порядку через кордон 2 млн. 228 тис. 862 особи та 885 тис. 785 одиниць транспорту. Я.Г. ЕС виділив Україні EUR 8,5 млн. на оснащення кордону с Росією и Придністров'ям 20 лютого у Державному комітеті у справах охорони державного кордону України відбулася робоча зустріч Голови Держкомкордону – Командувача Прикордонних військ України генерал-полковника Миколи Литвина з Главою Представництва Єврокомісії в Україні Норбером Жустеном, та Другим секретарем Представництва Єврокомісії в Україні Франческо Лучані. На цій зустрічі обговорювалися можливості надання технічної допомоги для оснащення найбільш неблагополучних з точки зору криміногенної обстановки ділянок державного кордону України – українсько-молдовської та українсько-російської. Як зазначив під час зустрічі Голова Держкомкордону Микола Литвин Президент, Уряд, зацікавлені відомства прекрасно усвідомлюють, яка відповідальність покладається на Україну, що тепер виступає основним східним фільтром потоків незаконної міграції, контрабанди наркотиків та зброї, торгівлі людьми тощо. У зв’язку з цим ведеться постійна і цілеспрямована робота, що має на меті створення гнучкої ефективної прикордонної системи шляхом розгортання нових лінійних підрозділів, вдосконалення системи прикордонного контролю, запровадження інституту прикордонних інспекторів та підрозділів швидкого реагування. До кінця нинішнього року планується створення принципово нової структури – Державної прикордонної служби. У свою чергу пан Норбер Жустен зазначив, що Європейська спільнота налаштована на розширення співробітництва з Україною з прикордонних питань, оскільки прекрасно розуміє важливість поєднання зусиль обох сторін з метою протидії злочинності на кордоні. Євросоюз і надалі надаватиме усіляку допомогу нашій державі, що вже нинішнього року буде реалізовано у декількох спільних проектах вартістю 8 млн. 500 тис. євро. Ці кошти буде спрямовано на технічне оснащення 2 прикордонних загонів на східному кордоні – Сумського і Харківського, а також придністровської ділянки українсько-молдовського кордону. Бороденков уточнив кордони УкраїниУкраїна не проти вважати Азовське море внутрішнім морем, але кордон повинен бути кордоном, і це розмежування незабаром відбудеться згідно міжнародного права. Про це, як передає кореспондент ForUm’а, повідомив сьогодні на брифінгу керівник прес-служби Міністерства закордонних справ Сергій Бороденков. Він зазначив, що підписаний 28 січня президентами України та Росії в Києві договір між про україно-російський державний кордон визначає лише сухопутну ділянку спільного кордону. “Відповідно до статті 1 договору йдеться про ділянку державного кордону від точки стику державних кордонів України, Російської федерації та Республіки Білорусь до точки, яка розташована на березі Таганрозької затоки”, – зазначив керівник прес-служби. А стаття 5 договору визначає, що врегулювання питань, які відносяться до суміжних морських просторів, здійснюється відповідно до міжнародного права. Бороденков зазначив, що головним чинником міжнародного права в цьому питанні є конвенція ООН з морського права, сторонами якої є і Україна і Російська федерація. За словами керівника прес- служби МЗС, в 2 частині статті 5 підкреслено, що в цьому договорі ніщо не завдає шкоди позиціям України і Російської федерації. Відповідаючи на запитання журналістів, чому договір між Україною та Російською Федерацією тижневої давності досі не оприлюднений. Бороденков зазначив, що не бачить в цьому якихось політичних перепон. “Можливо, договір буде опублікований, коли настане час”, – пояснив він. Україна і Росія визначили сухопутний кордонКореспондент.net 28 січня 2003 У вівторок, 28 листопада, у Києві Президент України Леонід Кучма і глава Російської Федерації Володимир Путін підписали договір про державний сухопутний кордон. Як передає РІА "Новости", текст договору поки не оприлюднений. Раніше держсекретар Міністерства закордонних справ України Юрій Сергєєв повідомляв, що стаття 1 Договору про сухопутний кордон "визначає його предмет - лінія держкордону від стику трьох держав - України, Росії і Білорусі - до Азовського моря". У статті 5 передбачається модальність переговорного процесу. "Карти, їхній опис, координати проходження держкордону повністю узгоджені, залишилися недопрацьованими лише деякі деталі, які узгоджують експерти", - відзначив дипломат. Наступним етапом переговорного процесу, відзначив держсекретар, буде засідання українсько-російської підкомісії з прикордонного співробітництва, заплановане на середину лютого поточного року. Нагадаємо, що рішення про підписання договору про державний кордон між двома державами на сухопутній і морській ділянках до кінця 2002 року було затверджено на засіданні українсько- російської міжурядової комісії 21 червня 2002 року в Харкові. Процес делімітації українсько-російського кордону тривав з 1998 року і був завершений у 2001 році. Довжина сухопутного українсько-російського кордону складає більше 2 тисяч кілометрів. На українсько- молдавському кордоні незабаром і муха не пролетитьПрезидент України Леонід Кучма видав розпорядження “Про додаткові заходи щодо вдосконалення охорони державного кордону між Україною і Республікою Молдова”. Згідно розпорядження, Кабінету Міністрів України, зокрема, доручено: -розробити і подати до 15 лютого 2003 року на затвердження повномасштабний план облаштування державного кордону України з Республікою Молдова, приділяючи особливу увагу придністровському регіону; -прискорити здійснення заходів із демаркації державного кордону між Україною і Республікою Молдова; -вжити у першому півріччі 2003 року спільно з Урядом Республіки Молдова заходів щодо остаточного визначення порядку передачі осіб, які незаконно перетинають державний кордон між Україною і Республікою Молдова, та врегулювання питань взаємодії прикордонних органів тощо. Державному комітету у справах охорони державного кордону України, Державній митній службі України доручено розробити спеціальні заходи контролю за переміщенням транзитом через територію України до Республіки Молдова підакцизних товарів та інших предметів. Державному комітету у справах охорони державного кордону України, Державній митній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Міністерству оборони України, Державній податковій адміністрації України доручено уточнити протягом першого кварталу 2003 року плани взаємодії під час проведення у 2003 році спільних заходів щодо запобігання порушенням законодавства про державний кордон України. Українсько-румунський кордон і далі не погодженийПЕРЕГОВОРИ між Україною та Румунією щодо підписання проекту договору про режим спільного державного кордону та проекту угоди про делімітацію континентального шельфу і виняткових економічних зон України та Румунії в Чорному морі так і не знайшли свого логічного завершення. Впродовж двох днів обидві сторони обговорювали прикордонні питання в Києві, причому це був вже п’ятнадцятий раунд цих переговорів. Незважаючи на те, що існує попередня домовленість між президентами України та Румунії про підписання цього договору та згоди до 1 червня 2003 року, представники держав на переговорах все-таки не підписали цих документів. Румунська сторона запропонувала новий варіант проекту договору, де зазначається низка нових моментів, які раніше не обговорювалися і відрізняються від попереднього тексту документа. Такі нововведення потребують додаткового вивчення. Наріжним каменем у цій ситуації є острів Зміїний, який нині належить Україні, але Румунія висуває свої претензії на володіння цією територією. Пікантність ситуації полягає в тому, що Румунія, яка претендує на членство в Європейському Союзі, не повинна мати ніяких територіальних претензій до жодної з держав, і щодо до неї їх також не повинно бути. Валентина Люля Український вектор ПольщіІван ҐОР Поступ 23 січня 2003 р. Учора перед польським сеймом звітував міністр закордонних справ Влодзімєж Цімошевіч. Говорячи багато про інтеграцію Польщі до НАТО та ЄС, він не забув і про Україну. "Будемо дбати про те, щоб двері до НАТО залишались відкритими. Підтримуємо атлантичні аспірації інших держав регіону, котрі, залишаючись надалі поза блоком, хочуть до нього вступити. Це стосується також України", -- сказав міністр. Далі він заявив: "Стратегічне партнерство між Польщею та Україною витримало випробування часом і має майбутнє... Будемо надалі підтримувати Україну в багатосторонніх контактах, зокрема із західними державами та інституціями... Вважаємо, що заслуговує на увагу зі сторони Брюсселя декларація України, яка в перспективі хотіла б вона стати членом Євросоюзу. Будемо підтримувати прагнення України до укладення угоди про асоційоване членство. Вимагає це від Києва послідовного впровадження в життя вільних ринкових механізмів та правових стандартів ЄС. Стосується це також застосування на практиці засад демократії, прав людини, верховенства права, свободи слова". Правоцентристська опозиція на загал підтримала закордонну політику уряду Міллера. Натомість, лідер "Самооборони" Анджей Леппер висловив застереження. На його думку, Польща не змогла виторгувати для себе корисних умов вступу до ЄС і "вже втратила свою незалежність". "Ми могли входити до ЄС разом з Україною. Процес вступу України міг би бути прискореним. Але тоді переговори були б іншими", -- вважає Леппер. А президент Александр Кваснєвський зауважив, що необхідно більше уваги приділяти "східному виміру" закордонної політики, щоб не складалось враження, що "поїзд від'їхав, а залишились такі країни, як Македонія, Хорватія, Албанія, Югославія, Україна чи Молдова на пероні, на якому навіть немає де води напитися". Україна та Росія встановили сухопутний кордонУспішно закінчилися російсько-українські переговори про визначення сухопутного кордону між двома країнами довжиною понад 3,1 тис. км. Як повідомили сьогодні ІТАР-ТАРС в Міністерстві закордонних справ РФ, в результаті вирішена одна з проблем, яка існувала до цього часу між двома країнами. У Федеральній прикордонній службі РФ повідомили, що усього створені і зараз працюють 12 урядових комісій з визначення кордону Росії із сусідніми державами. Співпраця на рівні самоврядування корисна обом народамЯн Міщак (JAN MISZCZAK) Перемишль. Повіт нав’язав контакти з кількома регіонами України, Словаччини
та Угорщини. Проте найбільш далекими виявилися ... Мостиська, які розташовані
найближче до кордону. Маємо багато спільних проблем, перш за все у сфері екології. Адже це
один живий організм поділений лише державним кордоном. Це підтверджують
хоча русла рік: Виру, який двічі перетинає кордон та Вишні, яка живиться
водою в Стажаві. Співпраця на рівні самоврядування корисна для обох сторін. Доказом цього була чергова зустріч в Перемишлі, де староста Станіслав Байда приймав голову Жовківської районної ради Ігоря Максиміва та голову комісії у міжнародних справах Юрія Подільчака. Сторони визнали, що крім підтримання дотихчасових форм співпраці (Перемишльський повіт підписав угоду з Жовківським районом), поміж іншим, в культурній та освітній сферах, слід також розвивати економічну співпрацю. Цього року ми, поміж іншим, плануємо організувати польсько-українські зустрічі підприємців – зазначив староста. Україно- молдавський кордон з віртуального перетворюється на реальний29 січня на україно-молдавському кордоні в районі пункту пропуску «Мамалыга-Крыва» (Чернівецька область) пройде церемонія відкриття першого прикордонного знака. Про це, як передає кореспондент ForUm’у, повідомив сьогодні на прес- конференції у Києві глава прес-служби МЗС України Сергій Бороденков. Він нагадав, що в 1995-1999 роках була проведена делімітація державного кордону між Україною і Молдавією, а 18 серпня 1999 року президенти України і Молдавії підписали договір про державний кордон між двома країнами. Проблеми українсько-польського кордону: аби лише не наврочити...Варшава, 17 січня 2003 – На початку цього тижня, під час відвідин східного кордону Польщі групою послів країн Європейського Союзу, командувач Прикордонної Служби Республіки Польща генерал Юзеф Клімович поскаржився, що найпроблемнішою для поляків є українсько-польська ділянка кордону. Головною причиною цього генерал назвав не завжди добру співпрацю з українськими колегами. Він попросив послів про підтримку з боку їхніх країн у вирішенні цієї проблеми. Які ж саме проблеми мав на увазі головний польський прикордонник? Генерал Юзеф Клімович, говорячи про проблеми у співпраці з українськими колегами, мав на увазі в основному факти все частішої відмови українських прикордонників приймати від польської сторони затриманих нелегальних імігрантів, які потрапили до Польщі з України через так званий “зелений кордон”. Між Польщею та Україною ще у 1993 році було підписано дві міжнародні угоди, які передбачають взаємне повернення нелегальних імігрантів тій країні, з території якої вони прийшли. За словами речника Прикордонної Служби РП полковника Ярослава Жуковича, від 1993 до 2000 років проблем у виконанні цих угод практично не було. З’явилися такі проблеми в 2001-му, коли українські прикордонники 12 разів відмовились приймати загалом 130 нелегалів. Ця тенденція зросла у 2002 році – тепер уже відмови надійшли аж 21 раз і не прийнято 250 порушників кордону. Свою відмову українці пояснювали на думку пана Жуковича досить непереконливо, говорить Ярослав Жукович: “Українська сторона не брала до уваги, відкидала як невірогідні або по-своєму інтерпретувала наявні докази факту нелегального перетину кордону та ставила під сумнів зізнання затриманих про місце, час та умови нелегального перетину кордону”. Ця ситуація стала темою кількох зустрічей українського та польського уповноважених із питань кордону. Остання груднева зустріч нарешті принесла позитивний результат. Уже протяг перших двох декад січня українські прикордонники прийняли від польської сторони дві чисельні групи нелегалів із Азії, які пробралися до Польщі з України. Однак як довго це покращення ситуації протримається, польські прикордонники не хочуть прогнозувати – щоб не наврочити...
|