Молдова стоїть на своєму

http://postup.brama.com Поступ 29 липня 2003 р.

Геннадій ШИПУНОВ

Учора в Кишиневі розпочалося засідання спільної українсько-молдовської комісії щодо демаркації, під час якого сторони обговорили ситуацію, що склалася навколо буферної зони Дністровської гідроакумулюючої електростанції. Комісія працюватиме до 30 липня.

Як уже повідомляв "Поступ", 17 липня без офіційного попередження підрозділ молдовських прикордонників захопив частину українського гідровузла та встановив на ньому свій прикордонний пост "Грибок". У Комітеті з охорони державного кордону України не стали пов'язувати цього інциденту з порушенням держкордону, оскільки частина ГАЕС, мовляв, дійсно є на території Молдови. Однак, за твердженням одного з керівників ГАЕС, згідно з документами ще часів СРСР, які визначали статус захопленої молдованами частини ГАЕС, гідровузол перебував у підпорядкуванні України. З огляду на те, що жодних нових документів, які б надали цій території нового статусу немає, то її статус, у найгіршому випадку, може бути визначений як спірний і як такий, що потребує визначення на найвищому державному рівні. Але ніяк не можна однозначно стверджувати, що вона (територія) належить Молдові і, тим паче, неприйнятними є дії молдовських прикордонників.

Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, коментуючи інцидент, зазначив, що "для нас є абсолютно неприпустимими будь-які недружні односторонні дії, які тією чи іншою мірою торкаються економічних інтересів України". Він додав, що проблеми із сусідніми державами, навіть якщо вони мають господарський характер, повинні вирішуватися шляхом переговорів, у дусі партнерства і добросусідства. Водночас, секретар Вищої ради безпеки Молдови Валерій Горбуля заявив: "Встановлення посту молдовських прикордонників поруч зі спорудами Дністровської ГЕС-2 є нічим іншим, як установленням прикордонного посту на своїй території". Він підкреслив, що це робиться відповідно до молдовсько-українського договору про делімітацію і демаркацію кордону.

За деякими повідомленнями, молдовани готові передати цю частину землі, завбільшки 15 га, Україні, за умови пільгового постачання електроенергії. Однак дивно, що наші сусіди висунули свої вимоги ще до початку роботи спільної комісії. Чи, може, існують уже певні таємні угоди з молдованами, які і дозволяють їм себе так поводити, а комісія є лише порожньою формальністю?

Військова агресія чи..?

Львівська газета 28 липня 2003 (№ 214) http://www.gazeta.lviv.ua

УЖЕ 11 ДНІВ озброєні молдовські прикордонники перебувають на території Дністровського буферного гідровузла, який є стратегічним об’єктом нашої держави. Хоча молдовани формально нічого не порушили: гідровузол частково розташований на території Молдови.

За свідченням чернівецької газети “Доба”, 17 липня молдовські прикордонники ввійшли на територію Дністровської ГЕС-2, яка належить Міністерству палива й енергетики України, і встановили свій державний прикордонний пост. Після цього рейду все обладнання української гідроспоруди фактично “залишилося за межами України”. Один із керівників Дністровської ГАЕС повідомив, що молдовські прикордонники вже декілька днів поспіль супроводжують українських працівників станції на робочі місця “як заарештованих”.

Енергетики звернулися до МЗС України, Мінпаливенерго, Фонду держмайна, СБУ та губернаторів Чернівецької та Вінницької областей із проханням забезпечити державний захист експлуатаційного персоналу та майна, а також усунути чинники, “які порушують нормальний технологічний процес та безпеку виробництва”. Однак чіткої реакції, за словами технічного директора ВАТ “Дністровська ГАЕС” Ярослава Важенчука, немає і досі. Як заявив на прес-конференції прокурор Чернівецької області Олександр Галкін, цим питанням зайнялася Служба безпеки України.

Пан Важенчук переконаний, що “цю акція Молдова спланувала заздалегідь”. “Ми намагалися переконати молдован, що цей учинок є протиправним, однак прикордонники таки увійшли на територію енергетичного підприємства стратегічного значення України”, – зазначив він.

Натомість у Державному комітеті у справах охорони Державного кордону України переконують, що молдовські прикордонники не порушували режим кордону з нашою країною. Начальник прес-служби комітету Анатолій Самарченко заявив, що молдовські прикордонники діють у межах Договору про Державний кордон між Україною та Молдовою.

Українсько-молдовський кордон проходить посередині річки, тобто перетинає греблю Дністровської ГАЕС навпіл, і таким чином молдовські прикордонники, як і українські, мають право перебувати на цій греблі з молдовського боку. Хоча їхні останні дії не були узгоджені з українською стороною.

Упродовж 2003 року з ініціативи української сторони двічі проводили відповідні українсько-молдовські консультації, під час яких обговорювали питання подальшої експлуатації гідровузла. Як стверджують спеціалісти, цю частину землі молдовани готові передати Україні, отримавши пільгові умови постачання електроенергії. Площа земельної ділянки, на якій розташований гідровузол, становить майже 15 га.

Факт захоплення української території заперечує також Вища Рада безпеки Молдови. “Встановлення посту молдовських прикордонників поруч зі спорудами Дністровської ГЕС-2 є нічим іншим, як встановленням прикордонного посту на своїй території”, – заявив журналістам секретар Вищої Ради безпеки Молдови Валерій Горбуля. Він підкреслив, що ці дії відповідають молдовсько-українському договору про делімітацію та демаркацію кордону.

Дещо незрозумілою в контексті “примирливих” слів українських і молдовських чиновників є заява міністра закордонних справ Анатолія Зленка. “Для нас є абсолютно неприпустимими будь-які недружні односторонні дії, які тією чи іншою мірою торкаються економічних інтересів України”, – підкреслив міністр. Він наполягає на тому, щоб проблеми із сусідніми державами, навіть якщо вони мають господарський характер, вирішували шляхом переговорів, у дусі партнерства і добросусідства.

За словами технічного директора станції, буферний гідровузол Дністровської ГАЕС, який перебуває у стадії незавершеного будівництва та часткової експлуатації, з 1981 року використовують для регулювання водного режиму Дністра, тому вся діяльність водозаборів за течією “залежить саме від чіткої роботи гідроспоруд. Своїм учинком молдовські прикордонники порушили нормальне забезпечення життєдіяльності населених пунктів і України, і Молдови”.

У м. Новодністровську Чернівецької області, як повідомляє “Доба”, є державний акт на землекористування частиною території Молдови від 1982 року, виданий відомствами колишнього СРСР. Чинний уряд Молдови не визнає цей документ. Україна профінансувала будівництво всіх гідроспоруд ГАЕС. Відстоюючи права свого підприємства, керівники ВАТ “Дністровська ГАЕС” вже пред’явили молдовській стороні претензії щодо порушення своїх майнових прав, оскільки молдовани починають розбирати гідроспоруди.

Уже майже два роки триває робота українсько-молдовської комісії з демаркації кордону, яка проте і досі не спромоглася на конкретні результати. До речі, саме у районі Дністровської ГАЕС демаркацію кордону не провели. Не визначили також і майнові права сторін на буферний гідровузол. Інформацією до роздумів щодо цієї теми може бути нещодавня заява міністра закордонних справ Молдови Миколи Дудеу про те, що керівники країни розглядають доцільність свого подальшого перебування в регіональній організації ГУУАМ. Він відзначив, що ГУУАМ створили для економічної взаємодії її учасників. Молдова стояла біля колиски цієї організації, але нині Кишинів стурбований ефективністю механізмів співпраці. Наразі основним пріоритетом для Молдови є європейська інтеграція, наголосив Дудеу.

Ще раніше лідер Придністров’я Іґор Смірнов підписав розпорядження “Про створення режиму найбільшого сприяння торговим відносинам з Україною”. З дня публікації цього документа всі виготовлені і ввезені на територію регіону українські товари не обкладатимуть митом, окрім товарів, які формують підакцизну групу. Натомість влада Придністров’я запровадила 100-відсотковий митний збір на всі товари, які завозять на митну територію регіону, країною походження яких є правобережна Молдова. Раніше ставка мита становила лише 20%. Не відомо, чи пов’язані ці факти, але українським політикам, очевидно, варто замислитися над подальшою стратегією стосунків із Молдовою.

І не лише з нею. Близький союзник Молдови – Румунія – планує скерувати у Міжнародний суд при ООН судовий позов супроти України. Влада Румунії не задоволена результатом чергового раунду українсько-румунських переговорів про делімітацію спірної території в Чорному морі. Румуни вимагають, аби українці передали їм острів Зміїний і частину шельфу поблизу нього.

Ярема Городчук