«Добровільна ревізія»
Україна й Румунія перевірять кордон. Уперше за 20 років

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
День, №234, середа, 22 грудня 2004

Вирішення прикордонних питань із Румунією — справа доволі невдячна. Принаймні так було в минулі роки. Інформаційні війни, дипломатичні суперечки — незмінні атрибути переговорного процесу, на якому йшлося про визначення лінії кордону. Часткове напруження у відносинах було знято ратифікацією минулого року Договору про режим держкордону. Однак на цьому справу не завершено. Попереду — розгляд українсько-румунського питання щодо розмежування континентального шельфу та виключних морських зон у Чорному морі в Міжнародному суді в Гаазі. Мало хто сьогодні береться сказати однозначно, на чию користь закінчиться судова тяганина (схоже, що процес почнеться не раніше 2006 року). Така невизначеність не додає впевненості для розвитку контактів двох держав. Чи й надалі прикордонна тематика затьмарюватиме співпрацю Києва й Бухареста в інших сферах? Чи піде на користь нашим відносинам прихід до влади в Румунії опозиційного представника («помаранчевого» Траяна Басеску)? Ці та інші питання «День» спробував з’ясувати під час інтерв’ю з помічником голови Державної прикордонної служби Борисом ТРЕГУБОВИМ.

— Ділянка кордону України з Румунією належить, напевно, до однієї з найбільш проблемних. Якою є ситуація нинi — які питання вже вирішені, а які потребують вирішення?

— Ще з 1997 року проводилася дуже важка й кропітка робота для підготовки Договору про режим державного кордону між Україною та Румунією. Торік президенти двох країн зрештою його підписали. Це дозволило вийти на той рівень, коли стало необхідним здійснити перевірку стану лінії державного кордону між Україною і Румунією. Для цього вже сформовано від обох сторін делегації, які складають змішану прикордонну комісію. Варто згадати, що перевірка українсько-румунського кордону не здійснювалася впродовж 20 років. У 80-ті роки працювала змішана радянсько-румунська комісія, однак вона свою роботу так і не закінчила через крах СРСР. Усі документи, підготовлені під час роботи цієї комісії, не набрали чинності ні в Україні, ні в Румунії. Наприкінці минулого місяця (29 — 30 листопада) відбулося перше засідання змішаної комісії, на яку й покладено завдання перевірки стану лінії кордону та підготовка нових прикордонних документів, які б підтверджували проходження лінії держкордону на цей час. За ті роки, поки перевірки не відбувалися, в деяких місцях, особливо на річкових ділянках, у зв’язку з повенями сталися певні зміни. Для погодження прикордонної лінії й потрібні нинішні переговори змішаної комісії. Нам вдалося конкретизувати майбутні плани, визначити коло питань, які потрібно вирішити під час спільної роботи. Ми домовилися, які організаційно-технічні документи мають бути підготовлені для того, щоб ця робота виконувалася якісно.

— Якщо з суходільною частиною кордону ситуація більш- менш прояснилася, то з морською Київ і Бухарест не спромоглися дійти порозуміння...

— Із приводу розмежування континентального шельфу та виключних морських зон у Чорному морі, то справдi, 24 раунди переговорів не принесли задовільного для обох сторін результату. Тому, як ми знаємо, Бухарест прийняв рішення звернутися до Міжнародного суду в Гаазі для розв’язання цього питання. На сьогодні нам відомо, що 19 листопада Міжнародний суд прийняв рішення, аби до 19 серпня наступного року Румунія подала меморандум відносно всіх питань, пов’язаних із розмежуванням континентального шельфу та виключних економічних зон у Чорному морі. Україна повинна подати контрмеморандум не пізніше 19 травня 2006 року. Тобто розрив між поданням цих документів — 9 місяців. На мій погляд, звичайно, було неправильним вести переговори, які не давали результатів. Можна було б іще десятки років вести переговори й намагатися вийти на компромісні рішення, однак, якщо безвихідь ситуації зрозуміла, цілком логічними є прагнення вирішити проблему, виходячи з міжнародної практики. У цьому випадку маю на увазі Міжнародний суд. Прикордонна служба Україна зі свого боку готова зробити все необхідне, що входить до її компетенції, для успішного розгляду питання в Гаазі.

— Чимало експертів вважають, що остаточне рішення Гаазького суду все одно не передбачатиме чіткого рішення, а тому Україні й Румунії доведеться у будь-якому разі сідати за стіл переговорів. Чи не означає це, що розгляд питання у Гаазі — марнування часу та грошей?

— Ми не перші й не останні, хто звертається до суду. Тому експерти тут не зовсім праві.

— Чи проводилися якісь підрахунки — скільки необхідно буде коштів і часу?

— Про кошти я не можу сказати, тому що цим питанням займається МЗС. А те, що стосується строку, то вся процедура може зайняти три-чотири роки.

— У Румунії недавно відбулися вибори. До влади прийшла опозиція. Чи можна сказати, що якісь зміни настануть у переговорах з питань кордону?

— Під час нещодавнього першого засідання змішаної комісії українська делегація звернула увагу румунської сторони на те, що робота щодо перевірки лінії державного кордону ніяким чином не повинна пов’язуватися з політичними питаннями. Це суто технічне питання, жодної політики тут не має бути. Обидві країни визнали існуючий кордон, тепер ми повинні лише перевірити його. Політика не торкнеться процесу перевірки лінії кордону. У цьому я впевнений майже на сто вiдсоткiв. Будь-які спроби винести питання, що не стосуватимуться роботи комісії з перевірки кордону, просто відкидатимуться.

— Після відкриття Україною у серпні цього року глибоководного каналу на Дунаї з’явилося багато інформації про порушення лінії державного кордону з Румунією. Чи виникали подібні проблеми насправді та який стан справ нинi?

— Завдання нашого відомства в цій ситуації — підтримання режиму державного кордону. Таке ж завдання лежить і на румунських прикордонниках. Слава Богу, що наші відомства, проводячи відповідну роботу, знайшли спільну мову й не було створено ніяких конфліктних ситуацій. Тобто було вирішено все нормальним, цивілізованим шляхом. Для цього з метою координації дій була створена спеціальна група під керівництвом Міністерства транспорту та зв’язку, до складу якої увійшли представники МЗС, ДПС. Ця група готує пропозиції щодо проведення роботи з відновлення каналу, аби не виникало жодних конфліктів. Наші відносини з румунськими прикордонниками на цей час нормальні. Минулого тижня з візитом у Бухаресті перебував голова Державної прикордонної служби Микола Литвин, де обговорювалися питання нашого співробітництва.