«Євроремонт» на кордоні

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
№56, 31 березня 2005

Українські прикордонники посилюють співпрацю зі своїми колегами iз сусiднiх захiдних країн, аби наблизити державу до визначеної зовнішньополітичної мети — вступу до Європейського Союзу. Учора в Києві відбулася зустріч керівників прикордонних відомств України, Угорщини, Словаччини, Польщі та Румунії.

Головні питання, які піднімалися під час переговорів, стосувалися наближення роботи українських прикордонникiв до «єесівських» стандартів. Що це означатиме на практиці? Як мінімум — кращий контроль за міграційними потоками (більш ефективне відсіювання «небажаних елементів»), спрощення перетину кордону законослухняними громадянами тощо. Як максимум — полегшення візового режиму для громадян України, які мають намір відвідати країни ЄС (а в подальшому і ліквідація будь-яких візових бар’єрів — у тому випадку, коли держава реально наблизиться до євростандартів). Не можна сказати, що подібна робота не велася і раніше. Однак сьогодні помітне щонайменше більш серйозне ставлення українських прикордонників до реалізації своєї частини курсу на європейську інтеграцію держави.

На сьогодні протяжність спільного кордону України та Євросоюзу становить 777 кілометрів. Через два роки, коли до єврооб’єднання має приєднатися ще й Румунія, ця цифра збільшиться фактично вдвічі — до 1,4 тисячі кілометрів. Аби цей кордон не перетворився у мур, виникненням якого — можливо, небезпідставно — лякають деякі політики, перед українською владою лежить завдання досягнути якомога сприятливіших рішень у співпраці із західними партнерами. Відбуватися це має як на багатосторонній основі, оскільки питання лібералізації того ж візового режиму за великим рахунком вирішуватиметься в брюссельських кабінетах, так і на двосторонній — адже єврочиновники приймають резолюції у більшості випадків на основі рекомендацій держав-членів ЄС. «Ми крок за кроком рухаємося до європейських стандартів у впровадженні ефективного менеджменту на кордоні», — наголосив учора керівник Державної прикордонної служби України Микола Литвин. «Особливу увагу Україна приділяє північній і східній ділянці кордону», — продовжив він. Саме з Росії найбільше потрапляє до нашої держави нелегалів, які, стикаючись із суворим контролем на західному кордоні, «осідають» на території України. У свою чергу заступник міністра закордонних справ України Олег Шамшур акцентував увагу керівників прикордонних служб сусідніх західних держав на прагненні Києва досягнути спрощення візового режиму з країнами Євросоюзу. Посилення прикордонної співпраці, на думку дипломата, створило б необхідні умови для більшої відкритості ЄС для українців, що в свою чергу змогло б посилити євроінтеграційну підтримку всередині України.

Як на це дивляться наші західні сусіди? Поки що з оптимізмом. У розмові з кореспондентом «Дня» генеральний інспектор Прикордонної поліції Румунії Нєлу Поп наголосив на винятково дружніх стосунках українських і румунських прикордонників. Варто зазначити, що подібна партнерська атмосфера існувала між прикордонниками навіть у ненайкращі часи — достатньо згадати минулорічні прикордонні скандали на Дунаї у зв’язку з відновленням Україною судноплавства, які вдалося вирішити, згадують прикордонники, насамперед завдяки успішним переговорам керівників прикордонних відомств двох держав. Пан Поп, утім, наголосив, що політичні справи жодним чином не позначатимуться на прикордонній роботі. Тим більше, що політична напруга у двосторонній співпраці потрохи почала спадати...

...Поки що все вказує на те, що «євроремонт» на кордоні має завершитися з успішними наслідками. Проте все залежатиме від того, чи надовго вистачить євроінтеграційного ентузіазму у керівництва.