Львівська газета, 31 березня 2005 № 57 (623)

Поляки знову “полюбили” українське

Українсько-польський кордон ще не втратив своєї всім відомої особливості.

Довжелезні черги охочих побувати одного дня і в Європейському Союзі, й в Україні не зменшилися, а навпаки, збільшилися.

Щоправда, винуватцями “головного болю” українських митників і прикордонників стають здебільшого наші сусіди. У цьому кореспондент “Газети” пересвідчився особисто, побувавши на пропускному пункті “Шегині”.

Не секрет, що після того, як Польща вступила до Європейського Союзу, значно активізувалися мешканці сусідньої держави, які бажають жити в Європі, однак... не за європейськими цінами. Відтак дешевші, порівняно з їхніми, українські товари стали своєрідною приманкою для польського споживача. Наші сусіди доволі активно, щоправда, не так масово, як на початку 90-х років, починають скуповувати продукцію українського товаровиробника. Наразі до такого своєрідного бізнесу вдаються мешканці прикордонних районів Польщі. По декілька разів на день вони заїжджають на територію України, щоб наповнити бак свого автомобіля паливом, закупити цигарки, алкоголь та продукти харчування. Як стверджують українські прикордонники та митники, 70-80% активу черги на кордоні становлять поляки.

Є й інша причина, яка не дає змоги українській стороні втілити таку бажану мрію – ліквідувати черги. Відомий експеримент для спрощеного перетину кордону, який запровадила українська прикордонна та митна служби торік у серпні, наразі малоефективний. Причина проста: його запровадили односторонньо. Польська ж сторона лише декілька днів тому ввела у свій повсякденний лексикон поняття “зелений коридор”. Особи, які частенько перетинають кордон, кажуть, що це нововведення – далеке від ідеального. Польські митники, незважаючи на нього, надалі здійснюють прискіпливий контроль усіх тих, хто в’їжджає та виїжджає з держави.

“Ми не винуваті...”

Під’їжджаючи до пункту пропуску, відразу помітили довжелезну чергу, яка закінчувалася вже в селі Шегині. Чи не вперше довелося побачити, що на номерних знаках більшості автомобілів – позначка pl. Черга практично не рухалась. Обіцяний швидкісний перетин обмежувався декількаметровим пересуванням. Люди стверджували, що стоять тут безрезультатно вже по п’ять-шість годин, і “це ще не кінець”.

На території пропускного пункту можна було побачити, що від лінії паспортного контролю аж до лінії кордону все заставлено транспортними засобами.

Співрозмовник “Газети”, заступник начальника штабу, начальник відділу прикордонного контролю та реєстрації штабу Мостиського прикордонного загону майор Костянтин Логвінов пояснив, що всі ці машини вже пройшли оформлення.

– Де-юре вони вже покинули Україну, але не можуть в’їхати на територію Польщі, де стоять черги і немає куди податися, – розповів він. – Ми ж не можемо оформити автомобілі, які стоять на нашому боці, доки ті не поїдуть. Надто повільно працюють польські митники...

– У нас проблем із пропуском чи здійсненням митного оформлення немає зовсім, – підтримує розмову тимчасово виконувач обов’язків заступника начальника митного поста “Мостиська” Михайло Шистак. – Це виключно неритмічна робота сусідів. Зважаючи на введений експеримент спрощеного перетину кордону, практично вийшла своєрідна пляшка: в нас два паси “зеленого коридору”, які сходяться в горловину з боку Польщі. Аби якось ліквідувати ці тривалі простої людей, ми навіть спробували пускати машини через вантажну дільницю, але це не дало результатів. Усе зупиняється в горловині, яка не спроможна пропустити такий потік.

За його словами, поляки лише декілька днів тому ввели в себе експеримент із “зеленим коридором”. Наразі не відомо, як вони здійснюватимуть цей процес, однак уже є чутки, що “поки що все по-старому”. “Митники ретельно оглядають навіть ті автомобілі, які прямують “зеленим пасом”, – додав пан Шистак.

Односторонній проект

Розповідаючи докладніше про це нововведення, майор прикордонної служби Костянтин Логвінов зазначив: головна його особливість полягає в тому, що огляд транспортних засобів здійснює спільний наряд митників і прикордонників. Відтак транспортний засіб, який перетинає державний кордон, зупиняють лише раз.

– Це доволі практично, – зазначив він. – Нині прикордонний контроль передбачає так звані “інспекторські пари”, тобто один інспектор прикордонного контролю – в кабіні паспортного контролю, інший – на смузі руху. Наш працівник підходить безпосередньо до машини та бере необхідні документи у водія і його пасажирів, проводить ідентифікацію осіб, після чого передає їх у кабіну паспортного контролю, де інший інспектор за допомогою технічних засобів з’ясовує, чи документи не підроблені. Далі проставляють потрібні штампи, й інспектор повертає документи власникам.

З-поміж інших змін, які принесло нововведення, є те, що всі машини вільно в’їжджають на територію пропускного пункту – шлагбаум цілодобово піднято. Крім того, з початком експерименту піший перехід теж запрацював цілодобово. Як розповів майор Логвінов, раніше він функціонував лише до 20.00, і це створювало певні незручності, оскільки в Україні є часова різниця з Польщею.

– Поляки могли пустити когось через піший перехід о 20.00, а в нас це 21.00, він закритий, – зазначив він. – Словом, незручностей вистачало...

До речі, в цілковиту ліквідацію черг на кордоні не вірять і самі прикордонники, хоча вважають, що зменшити їх до мінімуму реально. Жартуючи на тему ліквідації черг, кажуть: “Потрібно відчинити всі ворота і припинити будь-які види контролю”.

Ще однією вагомою причиною черг прикордонник вважає те, що коли будували пункт пропуску “Шегині”, не розраховували на таку кількість машин. За його словами, пропускна спроможність цього пункту – 800 одиниць на добу, а нині в середньому проїжджає по 1200-1300 машин у кожному напрямку. На пішому ж переході, розрахованому в середньому на вісімсот осіб, працівники перевищують норму вдесятеро.

– Ми вдвічі перевищуємо пропускну спроможність. Є дві смуги руху в кожному напрямку, але для такої кількості машин їх, звісно, недостатньо, – зазначив він. – Однак, зважаючи на норми прикордонного контролю, яких ми дотримуємося, навіть так встигали б усе оформити.  Дві хвилини перевіряємо легкову автомашину з трьома пасажирами та витрачаємо менш ніж хвилину на особу на пішому переході.

Українські прикордонники зауважили ще одну особливість спрощеного перетину кордону. “Що швидше ми оформляємо автомобілі, то швидше вони повертаються і знову стають у чергу, – стверджує майор Логвінов. – Це ще одна причина того, що черги будуть...”

Чергові нововведення

Незабаром нас очікує ще й спрощена процедура митного оформлення. Відповідно до повідомлень, із 25 березня 2005 року запроваджено спрощену процедуру застосування податкових векселів у здійсненні операцій з імпортування на митну територію України підакцизних товарів і товарів, які належать до товарних груп 1-24, тобто харчові продукти. Відповідно до цих змін, платники ПДВ, імпортуючи товари на територію України, за умови оформлення митної декларації можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов’язання.

За словами Михайла Шистака, жодних конкретних документів щодо цього ще немає.

– Ми, звичайно, в очікуванні змін до єдиного митного тарифу стосовно спрощення процедури митного оформлення вантажів, пасажирського потоку, однак офіційного підтвердження наразі немає, – зазначив він.

Окрім того, пан Шистак повідомив, що недавно на цьому пункті пропуску відбулася зустріч голови ДМСУ та відповідного представника Республіки Польща. За його словами, керівники митних служб держав домовилися про те, що загальний час, відведений для проходження митного контролю, має становити максимум дві години.

Єдине, на що сподіваються митники в теперішній ситуації – це на те, що запрацюють зазначені домовленості, а запроваджений польською стороною “зелений коридор” діятиме на повну силу.

Змін немає?!

Тож наразі жодних змін не відчувають ані українці, які перетинають кордон, ані поляки. Щоправда, всі опитані “Газетою” особи, які вранці відстоюють чергу, стверджують, що винуваті в цьому польські митники.

– Я їжджу раз на місяць і бачу, що затримка лише через них, – зазначив Олександр, приватний підприємець із Києва. – Поляків там швидко пропускають, оскільки вони їдуть окремими пасами, а українців через машину беруть на бокс, усі митники йдуть роздивлятися її, а інші просто стоять. Я дивуюся заявам про проходження контролю впродовж двох годин. Де таке є? Для чого це говорити? Панам із Кабміну слід казати, коли таке вже зроблено...

– Стоїмо тут з 9-ї ранку, вже вісім годин, – втомлено стверджувала пані Мар’яна. – Ми часто їздимо і бачимо, що це поляки не можуть впоратися.

– Погано управляють на “той стронє”, – розповів польський громадянин Тадеуш, додавши, що раз на тиждень таки буває в Україні, аби купити сигарет і “попити водки”.

За час, упродовж якого ми перебували на території пропускного пункту, практично нічого не змінилося, крім черги, яка ще більше виросла у бік Польщі. На шляху ж повернення в Україну жодного транспортного засобу видно не було.

Андрій Горуна,
Шегині-Львів