Українсько-польський кордон: бардак чи такий порядок?

http://vgolos.com.ua/nagolos/6772.html

Перетин українсько-польського кордону на автотранспорті сьогодні може забрати від однієї до п'яти та більше годин – як пощастить. І це вважається нормою.

Черга при перетині кордону – це поняття досить умовне. Невелика черга або навіть повна її відсутність абсолютно не гарантують, що ви швидко перетнете кордон. І навпаки: навіть найбільша черга може «розсмоктатися» за короткий час, якщо всі служби з українського і польського боку працюють чітко.

У жовтні українська преса пояснювала затори при проходженні українсько-польського кордону протестом польських митників, що триває ще з 11 жовтня. Через деякий час, з'явилося роз'яснення польського посольства про те, що протест має винятково інформаційний характер, а тому ніяк не впливає на ритм роботи кордону. Журналісти заговорили про «італійський страйк» польських митників, якийсь полягає в тому, що робота формально не зупиняється, однак всі операції навмисно виконуються в дуже уповільненому темпі.

Чи справді польські митники винуваті в заторах на польсько-українському кордоні? Відповідь на це питання ми спробували отримати, відправившись на рейсовому автобусі зі Львова до Польщі.

Протест польських митників триває

При в'їзді на територію Польщі не видно білих прапорів, що сигналізують про протест митників. Однак сам протест триває, і, як нас запевнили польські митники, буде тривати доки польський уряд не зверне уваги на їхні вимоги. Коли це трапиться - невідомо, бо у Польщі тільки недавно завершилися дострокові парламентські вибори і заледве почався процес формування правлячої коаліції. Але навіть якщо новий уряд Польщі буде сформовано швидко, то проблеми митниці є далеко не першими, які він візьметься вирішувати. Адже сьогодні в Польщі страйкують лікарі й учителі, стрімко зростають ціни, а деякі міністри заарештовані через підозру в корупційних діях. Та навіть якщо обмежитися мовою про проблеми самого кордону, то маємо визнати, що запровадження нових правил у зв'язку з початком дії угоди про Шенгенську зону - проблема значно важливіша, ніж невдоволення митників.

Питання про те, наскільки протест митників впливає на режим роботи кордону, залишається відкритим. Однозначної відповіді на нього немає. Як переконують самі польські митники, причиною скупчення транспорту на українсько-польському кордоні є не протест митників, а те, що польська митниця укомплектована кадрами тільки на половину від потреби. До того ж, значна частина часу ситрачається на те, щоб пройти прикордонний паспортний контроль. Як відомо, тільки після нього автомобілі в'їжджають на митницю. І останнє, але, можливо, найголовніше: польсько-український кордон, як і раніше, залишається для багатьох жителів України й Польщі засобом, завдяки якому вони здобувають кошти до існування. Бензин, сигарети, горілка, тобто все те, на що ціни в Польщі сьогодні є у два-три рази вищими, ніж в Україні, масово контрабандою, ввозяться в Польщу. Саме боротьба з контрабандою «човників» і займає в польських митників основний час, становлячи головну причину непередбачуваності часу перетинання границі.

Українські «човники» та їхні польські колеги

Рейсовий автобус Львів-Люблін вирушає з автовокзалу у Львові практично порожній. Пасажирів від сили набралося осіб з 5. Однак уже на виїзді з міста в автобус підсідає близько 25 «човників». У кожного з них стандартний набір: пакет із блоками сигарет, чорні панчохи в необмеженій кількості (куплені в «гуманітарці») і рулончики скотчу. Дві години, які автобус іде до кордону, ці люди напружено працюють. Блоки потрошаться на пачки, останні склеюються скотчем по 2-4 штуки й обмотуються чорними панчохами, після чого розпихуются в найнеймовірніші місця, як на тілі «човника», так і по всьому автобусі. Таким чином, за одну ходку вдається ввезти в Польщу не один блок сигарет, як це дозволено законом, а значно більше. (Якщо звичайно пощастить, і сигарети не конфіскують польські митники).

Українську митницю наші «човники» проходять без усяких проблем і оглядів. При під'їзді до польського кордону від водія автобуса вони отримують свіжу інформацію про те, який сьогодні настрій у польських митників, яка зміна працює і де шукають сигарети. Після цього вносяться останні корективи в розташування схованок.

І от нарешті найстрашніше: польська митниця. Митники без зайвої делікатності пояснюють диспозицію: вони пропонують всім пасажирам добровільно здати зайві пачки сигарет. У випадку якщо буде знайдена хоч одна пачка сигарет понад норму, зобов'язані будуть заплатити штраф понад 100 злотих (понад 30 доларів), візи їх будуть анульовані, а самі вони будуть відправлені в Україну. Здригнулася лише частина «човників». Деякі жінки стали гарячково витягати з ліфчиків і трусів пачки сигарет і викидати їх у смітник. Решта зберігають спокій. Однак повною несподіванкою для них стало те, що цього разу всі без винятку пасажири автобуса були запрошені на особистий контроль, який проводили четверо польських митників у стерильних рукавичках. У результаті 5 «човникам» таки не вдалося пронести свій «товар» і їм було запропоновано заплатити штраф. Після тривалих переговорів з митниками, ці жінки все-таки повернулися в автобус.

У цей же час ще двоє митників проводили обшук автобуса. Після того, як вони його покинули, у руках одного з них був великий білий пластиковий мішок, цілком заповнений конфіскованими сигаретами. Його зі смутком проводжали погляди «човників», що оцінюють можливі масштаби своїх бізнесів-втрат.

Вся ця процедура зайняла понвд годину. Перед нашим автобусом було ще три рейсових автобуси. Очікуючи своєї черги, ми могли спостерігати, як митники розібрали «до гайки» кілька легкових автомобілів, при цьому в одному з них за заднім сидінням таки були знайдені контрабандні сигарети.

Після виїзду з польської митниці, українські жінки-«човники», дістаючи зі схованок те, що все-таки вдалося провести через кордон, гірко ремствували на польських митників. Мовляв, краще б вони ловили справжніх контрабандистів, які возять товар цілими машинами, а не знущалися з бідних людей, для яких кордон сьогодні – єдиний засіб до існування.

Автобус майже цілком спорожнів відразу ж на першій стоянці, у місті Томашові, що розташоване за 30 км від польського кордону. До Любліна доїхало лише четверо пасажирів. Водій чесно нам зізнався, що якби не «човники», то українсько-польські автобусні рейси були б просто нерентабельними, за винятком одного: Львів-Варшава.

Але якщо бути чесними, то сьогодні на українсько-польському кордоні польських човників-автолюбителів не менше, а можливо й більше, ніж українців. Вони перетинають кордон на автомобілях і мікроавтобусах (в основному це «фольксвагены» і старі «мерседеси»), з єдиною метою - на найближчій автозаправці в Україні заповнити бак бензином, купити все той же блок сигарет і алкоголь. За день поляки роблять по декілька ходок в Україну. Благо в паспорті в них не потрібно ставити для цього візу. З метою економії палива, вони всю чергу на кордоні не заводять мотори, а просто штовхають свої автомобілі. І це також аж ніяк не сприяє порядку на кордоні.

Хто винен у тому, що сьогодні на українсько-польському кордоні є черги?

Якщо винуватими є польські митники, то тільки почасти. Адже вони просто трохи ретельніше виконують свої функції, ніж їхні українські колеги.

Основна ж причина полягає в тому, що поки українським і польським громадянам буде економічно вигідно по кілька разів на день перетинати кордон, поки такі поїздки для тисяч людей будуть залишатися якщо не основним, то дуже важливим засобом до існування, кордон нестиме додаткове навантаження, не передбачене ніякими інструкціями та планами по його модернізації.

І якщо вже ми згадали про модернізацію прикордонного господарства, то маємо відзначити, що ці процеси сьогодні явно відстають від реальних потреб. Ні Польща, ні Україна не мають розвинутої прикордонної інфраструктури. Контрольно-пропускних пунктів недостатньо, ті що існують потребують реконструкції і розширення. І якщо останнє вже робиться, то однаково залишається проблема розвитку дорожньої інфраструктури. Під'їзд до КПП на кордоні - це окрема історія. Дороги вузькі, не пристосовані до черг, позбавлені яких-небудь зручностей. Більшість автомобілістів «залишають свої нерви» саме на підходах до кордону, а не на КПП.

Тому, щоб не казали, головним винуватцем того, що відбувається, є центральна і регіональна влада України та Польщі. Очевидно, що вони приділяють недостатньо уваги проблемі розвитку прикордонної інфраструктури. І не виключено, що саме їм вигідно сьогодні всю провину за ситуацію на кордоні перекласти тільки на польських і українських митників або прикордонників.

Марина Силіверстова, 31.10.2007