|
ДАНІЯ ПЕРЕДАЄ ГРЕЦІЇ ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛОВИ ЄВРОСОЮЗУ Брюссель, 23 грудня 2002 - В той час як Данія готується передавати Греції естафету головування в Європейському Союзі, більшість жителів країн Євросоюзу готуються зустрічати Різдво та Новий рік. Європейські клерки не виключення і також налаштовуються на двотижневі канікули. Тому Греція, яка розпочне головування в ЄС лише з 1-го січня, вже заздалегідь оприлюднила програму свого головування в Євросоюзі. Протягом свого лідерства в Європейському Союзі Греція визначила п'ять основних пріоритетів. Перше - це підготовка до найбільшого в історії Євросоюзу його розширення. Греція розуміє які складнощі стоять на шляху цього процесу, зазначено в програмі, тому вона намагатиметься, щоб інтеграція нових держав у ЄС відбувалась поступово. Офіційні Афіни сподіваються, що під час головування в Європейському Союзі вдасться імплементувати передвступну стратегію для Болгарії й Румунії з метою забезпечення у 2007 році їх вступу в ЄС. В цьому контексті важливо провести низку внутрішніх організаційних реформ ЄС. Збільшити бюджет, кількість співробітників тощо... Постало також питання реформ ротації президентства в Євросоюзі. Поки що, як просвітили журналістів офіційні представники Ради ЄС, на найближчих кілька років ротація відбуватиметься як і до тепер. Тобто після Греції через півроку в ЄС головуватиме Італія, потім Ірландія а за нею Нідерланди. Наступне -- це спільна європейська валюта "євро". Афіни вважають, що розширення спільного монетарного союзу є запорукою майбутнього зросту економіки в західній Європі і тому Греція робитиме все можливе, аби переконати Великобританію, Данію та Фінляндію, щоб вони також запровадили в себе гроші "євро". Тяжкою болячкою на тлі Європейського Союзу залишається нелегальна іміграція. Греція планує домогтися значних змін в імграційній політиці ЄС. Зокрема випрацювати нові, більш вимогливі і жорсткі правила для одержання політичного притулку в Євросоюзі для жителів з третіх країн. У зв'язку з цим Греція концентруватиме свою увагу на посиленні зовнішніх кордонів Європейського Союзу. І не менш важливим в житті ЄС є політика європейської безпеки й оборони. Тут Греція висловлює переконання, що без участі НАТО Європейському Союзові самотужки не впоратись із створенням ефективної системи оборони Євросоюзу.
Бюджет розширеного ЄС великим планомРезультати тієї відчайдушної торгівлі, на яку перетворився останній саміт ЄС у Копенгагені, економісти аналізуватимуть ще дуже довго. А поки що за справу взялися фахівці зі статистики: вони вже видають на-гора різні економічні показники як “старого” ЄС, так і його нових членів. Отже, сукупний бюджет ЄС 2003 року становитиме 100 млрд. євро (99,38 млрд. дол.). Цифра здається чималенькою, але доти, доки не з’ясовується: це лише одна восьма частина бюджету лише Німеччини... Та й порівняно з сукупним ВВП ЄС сума бюджету дорівнює аж 2 відсоткам. Виділення з такої “виснаженої” загальноєвропейської скарбниці 41 млрд. євро протягом наступних трьох років як “підйомних” для нових членів ЄС викликає небагато радості по обидва боки нинішнього кордону Євросоюзу. Тим, хто віддає, здається, що це дуже багато. Тим, кому дають, грошей дуже не вистачає. І це не дивно, якщо врахувати, що в нових країнах ЄС частка ВВП на душу населення становить від 33 (Латвія) до 69 (Словенія) відсотків від середньої по державах—членах Союзу. Правда, темпи економічного зростання майбутніх членів ЄС значно перевищують убогі 0,9 відсотка, зареєстровані в Союзі 2001 року. За винятком Польщі, яка за цим показником уже вийшла на західноєвропейський стандарт (1%), приріст ВВП, як правило, тримається в межах від 2,5 до 4 відсотків, а в Естонії та Литві — взагалі 7 відсотків. Найобнадійливіший економічний чинник майбутнього розширення — створення величезного спільного ринку чисельністю 450 млн. чоловік, що за сумарним ВВП практично наздожене США (9,3 трлн. євро проти американських 10 трлн.). Правда, неймовірно зростуть і економічні проблеми. Так, дефіциту бюджету серед новоприбулих країн немає лише в Естонії, понад 3 відсотки дефіциту мають Польща, Угорщина, Словаччина та Чехія, а на Мальті — всі 7 відсотків. Рівень безробіття нижчий від середньоєвропейських 7,6 відсотка тільки на Кіпрі, у Словенії та Чехії, а в Польщі та Словаччині він сягнув 20 відсотків. Західні журналісти вже охрестили майбутнє розширення ЄС “великим вибухом”. Узагалі-то аналогія видається досить мирною й натякає на народження нашого Всесвіту. А ось що насправді з цього вийде, побачимо. 16.12.2002 Перегортаючи чорну сторінкуФранко Біанчері (Franck Biancheri): Майбутнє Європи залежатиме від того, чи вдасться поєднати єдність та демократію. З впевненістю можна сказати, що рішення досягнуті на самміті в Копенгагені перегортають сумну сторінку в європейській історії. Сторінку, яка була відкрита першою світовою війною і продовжена її наслідками (виникнення радянського режиму, прихід до влади Гітлера та поділ Європи на дві чужі одна для одної частини). Закриваючи цей розділ ми відкриваємо новий, який є цілком незвичним для європейського історичного досвіду. Вперше європейці отримали можливість здійснити дві свої найбільші мрії: об’єднати континент та забезпечити демократію для його людей. Наполеон та Гітлер колись змогли об’єднати Європу, але ніхто не згадує ці часи, як гарні. Саме у цьому полягає загроза для об’єднаної Європи у наступних десятиліттях: необхідно поєднати єдність та демократію. Такі країни як Румунія та Болгарія мають долучитися до європейської сім’ї. Дати вже визначені, але є підстави передбачати, що у 2007 році ці країни не стануть частиною ЄС, навіть, якщо їхній економічний розвиток не погіршиться. Десь у 2010 – 2020 роках ми пройдемо складний етап інтеграції Балкан до Євросоюзу. Отже, на нас чекають складні і цікаві часи, але сьогодні ми можемо сказати, що величезна кількість європейських культур та людей зібрані ще раз під одним дахом. Дві основні мети, дві мрії, які надихали процес європейської інтеграції на початку 50-тих років досягнуті: у відносинах між європейськими націями панує мир, а штучного поділу континенту більше немає. Отже, історія возз’єднання Європи, яка розпочалася після II світової війни, сьогодні завершилася успіхом, Відбулося це завдяки старанням поколінь народжених між 20 та 50 роками минулого століття і, не меншою мірою, завдяки людям, які жили у країнах комуністичного блоку, людям, які розірвали „залізну завісу”. Величезну роль відіграли і сотні та тисячі західно та східноєвропейців, які створили численні мережі співпраці протягом 90-тих у сферах освіти, культури, бізнесу, політики, захисту довкілля. Підсумовуючи можемо сказати, що мирне об’єднання Європи стало можливим через індивідуальні взаємодії громадян європейських країн. Вперше мирні громадяни створили ці зв’язки, мережі, пов’язали культури та представили нові ідеї. Саме цей, дуже специфічний, спосіб інтеграції спричинив і найбільший виклик для Європи майбутнього. Цей виклик – побудова демократії, кожен рівень якої, кожне місто, регіон, країна і кожен громадянин почуватиметься наділеним владою. Демократична підтримка це свого роду клей, який дозволяє об’єднаній Європі залишатися єдиною. Ось чому демократизація Європи має бути пріоритетом наших старань у майбутньому. Конкретні питання для вирішення наступні: ефективність європейської політичної та адміністративної системи, відносини з сусідами засновані на двосторонньому інтересі та активна позиція у зовнішній політиці. Демократизація це не абстрактна концепція. Вона втілюється у постійному процесі покращення механізму впливу громадян на прийняття важливих рішень та у покращенні контролю за їх виконанням. Так само важливими є вибори відповідальних лідерів та впливових представників, а також участь у прямому волевиявленні через референдуми. Вдаючись до цих форм політичної поведінки громадяни мають розуміти і обговорювати у своїх спільнотах основні проблеми в міру виникнення останніх. Тільки так громадяни зможуть стати частиною процесу прийняття політичних рішень. Завданням політичних лідерів у цьому контексті є сприяння такому громадському обговоренню. Наступного року основними проблемами ЄС будуть наступні три: 1. Як побудувати дієву європейську адміністративну та політичну систему? 2. Як будувати відносини з нашими сусідами (від Росії до Марокко, включно з Туреччиною)? Як поліпшити наші відносини таким чином, щоб вони принесли процвітання, стабільність та демократію для всіх нас? 3. Як має діяти Європейський Союз на зовнішньополітичній арені для того, щоб відігравати активну роль у формуванні “обличчя світу”, поширюючи при цьому європейські цінності? Для возз’єднаної Європи це історичні питання. Наші батьки і діди досягнули успіху у мирному об’єднанні континенту, ми ж маємо довести, що ним можна управляти демократично. Якщо ми зазнаємо невдачі „возз’єднана Європа” дуже скоро може стати демократичним кошмаром. Франко Біанчері. Голова центру „Стратегія та освіта в Європі 2020 року”. Започаткував „Новоєвропейський демократичний марафон”, який пройде 100 міст у 25 країнах Європи. Мета проекту – широкі громадські дебати про майбутнє Європейського Союзу. 15.12.2002 www.guardian.co.uk/eu/story East is East and West is richВіл Хаттон (Will Hutton): Про подвійні стандарти та ідеологічний вакуум в новій Європі Цього тижня відбуваються святкування визначного ювілею. Європу знову об’єднали. Давні міста, які колись становили єдину Ганзейську лігу знову в єдиній Європі. “Серце Габсбургської імперії повертається в Європу”. Повертається і трагічна історія. Так є з Польщею. Європейський пазл майже завершений. Та ось, чисте бажання 74 мільйонів європейців, які намагаються зайняти належне їм місце у Європі затьмарене. Першою хмаринкою на небосхилі європейських ілюзій стала Туреччина. Переговори з Туреччиною зайшли в глухий кут. Сторони не змогли призначити дату вступних переговорів. Натомість Туреччині було запропоновано переглянути своє ставлення до дотримання прав людини, що і стало основним підсумком перемовин. Це все відбувалося під постійним “політично коректним” тиском з боку Америки. Чому ж так трапилося з Туреччиною? Річ у тому, що між будівничими нової Європи немає консенсусу щодо того, де її межі, і які цінності її єднають. Для когось Європа це не більше ніж вільне співтовариство держав, які, кажучи загальними фразами, віддані демократії, правам людини та вільному ринку. А отже, Туреччина має стати членом цієї організації. Для інших, таких як я, Європа є більш скомплікованою конструкцією, яка коріниться у чомусь геть іншому ніж формальні політичні інститути. З цієї точки зору, членство Туреччини не лише передчасне, а й взагалі глибоко проблематичне. Це є темою сучасних дебатів у Європі і відсутність відповіді на ці питання кидає тінь на будь-які кроки Унії від валютної реформи до вироблення спільної аграрної політики. Невизначеність того, чого ж хоче Європа проявилася і у відносинах ЄС зі східноєвропейськими країнами. Після падіння Берлінської стіни група цих країн сподівалася, що вони стануть членами ЄС протягом найближчих 5 років. Знадобилося 15. З одного боку такий довгий термін чекання виправданий. Західна Європа хотіла переконатися у повній відданості претендентів всім механізмам та цінностям західних демократій. Враховуючи епідемію корупції на яку тяжко захворіли системи державних служб цих країн, а також на абсолютно неадекватні криміналізовані системами судочинства, тільки найбільші прихильники східної Європи не мали сумнівів. З цього погляду складна система бар’єрів та багатоступеневих перемовин є необхідною для заспокоєння європейської громадськості у тому, що розширення не принесе з собою так званого ковбойського капіталізму. Країни-претенденти радо погодилися на умови запропоновані ЄС не тільки тому, що вони хочуть до ЄС, але ще й тому, що вони не хочуть бути гіршими від західної Європи. Після втрачених під владою комуністів десятиліть ці країни справді заслуговують на це. Проте Захід не дотримав своєї частини обіцянки. Політичні лідери ЄС не презентують своїм виборцям розширення як частину візії майбутньої єдиної Європи, і абсолютно не виявляють бажання чимось пожертвувати для здійснення цієї мети. Так, Франція відмовилася реформувати сільське господарство. В результаті цього абсурдно багаті фермери на заході Європи отримуватимуть вчетверо вищі субсидії ніж фермери на сході Європи. Британія відмовилася збільшити витрати на утримання структур Євросоюзу і у 2004 році Польща змушена буде заплатити 150 мільйонів фунтів щоби знизити наші видатки, Іспанія виступила проти будь-якого розподілу в межах європейських програм економічної підтримки регіонів, а Німеччина, традиційний донор ЄС більше нічого нездатна додати до тих астрономічних сум, які вона витрачає вже. Таким чином, багата Західна Європа трактує східноєвропейців як людей нижчого класу, що гірко вражає останніх. До того часу як країни кандидати повністю отримають кошти на здійснення всіх структурних реформ мине 10 років, оскільки східноєвропейські країни отримають лише частину тих коштів, які отримали країни, що приєдналися до ЄС під час минулої хвилі розширення – Ірландія, Греція, Іспанія та Португалія. Східноєвропейці сподіваються на краще, оскільки отримають доступи на багаті західноєвропейські ринки. Звичайно, це один із можливих варіантів. В цьому відношені одним з найбільш вражаючих прикладів нашого часу є економічні трансформації у Прибалтійських країнах. Можливо, західноєвропейські вагання не матимуть негативних наслідків і жвава торгівля та інвестиції зроблять свою справу – інтеграція пройде безболісно і стандарти життя східноєвропейців зростуть. Але, навіть, якщо вони досягнуть рівня економічного зросту вдвічі вищого ніж рівень економічно зросту західноєвропейських країн, мине 30 років до того часу, коли східноєвропейці досягнуть рівня розвитку Західної Європи. Можливо... Якщо ж щось піде не так і міжнародна торгівля та інвестиції не “зроблять погоду” у східноєвропейських економіках – всі оптимістичні передбачення не справдяться. Тим часом східноєвропейські політичні еліти повинні призвичаюватися до подвійних стандартів і разом з тим популяризувати ідею об’єднаної Європи серед населення своїх країн, що є непростим завданням. Що потрібно зробити зараз? Ми повинні визначити спосіб управління політичною системою з різними рівнями економічної та соціальної інтеграції. Як на мене, єдине вирішення – європейська конституційна угода. Це річ, яка може надати спільної мети всій цій надмірній різноманітності. Це декларація спільних цінностей і стратегія розвитку Євросоюзу. Така декларація окреслить наріжні цінності співтовариства – віру у соціальний плюралізм, соціально відповідальні підприємства, обов’язки заможних громадян стосовно суспільств частиною яких вони є, впевненість у важливості громадянських обов’язків, глибоку відданість демократії, правам людини та вільному ринку. Це риси цивілізації, яку ми хочемо створити, навіть, якщо хтось з нас ближчий до мети ніж інші. Тільки таким чином нова Європа може набути культурної та ідеологічної основи. Без цього ми лише звичайне співтовариство держав. Поганою річчю у розширенні ЄС є те, що розширення збільшує вакуум; хороша річ – те, що розширення може (лише – може) підштовхнути нас заповнити цей культурний та ідеологічний вакуум. Отже, прогнози та передбачення не найкращі, але ми сподіваємось. Цього понеділка засідання Європейської Комісії виключно присвячувалось результатам Саміту глав- держав Європейського Союзу в Копенгагені Брюссель, 16 грудня 2002 - З цього приводу речник Європейської Комісії у закордонних справах Гунар Вігант привітав усіх присутніх журналістів з визначною подією в історії Європейського союзу, тобто завершенням переговорів про долучення до ЄС 10 країн з центральної і східної Європи. Детальніше з Брюсселя інформує наш кореспондент Славко Волинський. Під час-прес брифінгу Гунар Вігант зазначив, що він протягом останніх трьох років був свідком і учасником того масиву роботи, який зробили Європейська Комісія, Рада Міністрів ЄС, Європарламент, аби прийти до цього втішного результату. А скільки несподіваних перепон і підводних рифів з’являлось на шляху втілення в життя проекту розширення ЄС. Гунар Вігант зазначив що, мабуть, кожен пам’ятає , що в цьому році процес підготовки до розширення Євросоюзу завис на волосинці, коли Ірландія вдруге готувалася до всенародного референдуму стосовно того, чи розширятись Європейському Союзові, чи ні. Міцну опозицію щодо розширення ЄС створювали також так звані “євроскептики”, зокрема представники Великобританії в Європейському парламенті. Однак все це позаду, продовжив Гунар Вігант і він сподівається що в травні 2004-го року Європейський Союз складатиметься вже з двадцяти п’яти країн, а в 2007 –му із вступом в ЄС Румунії та Болгарії єдина європейська сім’я вже становитиме 27 членів. В цьому контексті варто, мабуть, згадати що підготовка до розширення Європейського Союзу інтенсивно розпочалася не три роки тому, коли Єврокомісію очолив Романо Проді. Початок цьому процесові проклав у 1994- му році екс-голова Європейської Комісії Жак Делор. Саме він активно лобіював Раду Міністрів ЄС та Європейський Парламент щоб підписати у 1994-му році договори про асоційовані угоди з Словаччиною, Польщею, Чехією та деякими іншими країнами з центральної і східної Європи. Зараз головне завдання лежить перед офіційним Брюсселем – це ухвалити так звану “Європейську конвенцію”. Тобто завершити до 2004-го року інституційні реформи самого ЄС. Німецька Хвиля 15.12.2002 Копенгаген-2002: історичний саміт з меркантильними проблемами1992 року в Копенгагені вперше було заявлено про можливість для посткомуністичних країн Східної Європи стати членами Європейського союзу. Через десять років, знову ж у датській столиці на саміті ЄС поставлено останню крапку у формальному процесі прийняття до європейської спільноти десяти нових членів. “І нашим новим членам я кажу: ласкаво просимо до нашої сім'ї! Народження нашої нової Європи відбулося!” - заявив господар саміту прем'єр-міністр Данії Андерс Фоґ Расмусен, коли у п”ятницю ввечері було підписано всі документи, які відкривали дорогу до ЄС Литві, Латвії, Естонії, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині, Словенії, Кіпру та Мальті. Якщо все йтиме за планом, 1-го травня 2004 року вони мають стати повноправними членами Євопейського союзу. Десять років країни-кандидати готували себе до вступу в європейську спільноту, "гармонізуючи", як тепер кажуть, з нормами ЄС своє законодавство, промислові стандарти, адміністративну структуру тощо. Водночас у брюссельських кабінетах тривали бурхливі дебати, які стосувалися головним чином фінасових питань. Хто повинен понести які витрати, пов”язані з розширенням, у яких розмірах повинні надходити субсидії для аграрного сектору, чи слід фінансувати реструктуризацію збиткових галузей нових країн-членів? І ще маса інших невирішених питань. Ці дебати не вщухли й у Копенгагені, навіть у останній день роботи саміту. Чи було проблему врешті вирішено? Більшість експертів вважають, що питання так і залишилося відкритим. Утім, на думку керівника європейського сектору Німецького товариства закордонної політики Ульріки Ґеро, фінансові питання були все ж вторинними. В інтерв”ю “Німецькій хвилі” експерт зазначила: “Звичайно, у Європейському союзі гроші відіграють велику роль. Але в першу чергу ми будуємо політичний союз. Ми хочемо створити велику Європу, яка матиме потужний вплив у світі. І це нам нарешті вдалося. Оскільки з 25-ма членами союз стане значно впливовішим. І тому я вважаю, що це - правильне рішення. Звичайно, ми отримаємо й проблеми, оскільки тепер пиріг, який раніше передбачався лише для 15 членів ЄС, доведеться ділити між 25-ма. Але така вже природа цих речей”. Через півтора роки територія Європейського союзу збільшиться на 23 відсотки, на 20 відсотків зросте кількість населення і сягне 450 мільйонів мешканців. Але приріст внутрішнього валового продукту становитиме лише п'ять відсотків. Враховуючи такі соціально-економічні диспропорції, з 2004 до 2006 року Європейський союз повинен витратити на розширення понад 40 мільярдів євро. Фахівці ж уважають, що навіть цих, здавалося б шаленних грошей, вистачить заледве на половину передбачених витрат. Окрім питання з десятьма країнами-кандидатами, Європейський союз на саміті вирішував ще одну складну проблему - про відносини з Туреччиною. Анкара, як і обіцялося, таки отримала “чіткий сигнал”, що для неї двері до ЄС відчинені. Як заявив з цього приводу міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер: “Я думаю, що в наших інтересах мати європейську Туреччину. Це сприятиме великим реформам у турецькому суспільстві. Переконаний, що це суттєвий крок уперед для Туреччини”. Турецькі політики не виглядали щасливими після саміту в Копенгагені. Через два роки Європейська комісія повинна провести моніторинг ситуації в Туреччині, який і визначить її подальші перспективи. Нині ж ні економічний стан, ні політична ситуація в країні ще не дотягують до стандартів ЄС, переконані в Брюсселі. Та й багато європейських політиків не в захопленні від можливого вступу Туреччини до Євросоюзу. Наприклад, голова комісії у європейських справах німецького бундестагу, член консервативного Христянсько- демократичного союзу Матіас Вісман “чіткий сигнал” для Анкари оцінив так: “Я побоююсь, що ми розбудимо ті сподівання, які Європейський союз не в стані виконати для Анкари, хоча б тому, що економічна і соціальна прірва між ЄС і Туреччиною є величезною. Тож Туреччину буде дуже складно інтегрувати в Євросоюз як повноправного члена. Тому я вважаю, що ми повинні запропонувати Анкарі, як і решті країн, які не є повпоправними членами ЄС, іншу форму партнерства, яка була б такою ж вигідною і дружньою, але не обтяжувала б обидві сторони”, - вважає німецький політик Вісман. Любомир Петренко ЄС остаточно поставив хрест на УкраїніУ той час як 10 кандидатів на членство у Євросоюзі провадять останні переговори про фінансові умови вступу до організації, представники ЄС кажуть, що Україна ще не досягла поступу на своєму шляху до членства. Речниця комісара Євросоюзу з міжнародних віносин Емма Едвін сказала, що зараз не може йти мова навіть про асоційоване членство України в організації. За словами речниці у Брюсселі вважають, що українська влада досі не виконала усі вимоги договору про партнерство і співпрацю підписаного кілька років тому. Емма Едвін, зокрема, сказала: «Будь-які кроки, спрямовані на піднесення наших взаємин з Україною, залежатимуть від того, наскільки сама Україна виправдовує наші сподівання. Ось чому ми і надалі вважаємо, що Договір про партнерство та Співробітництво, який ЄС має з Україною, - і досі накраща модель для нашого співпробітництва. В тому договорі є важливі елементи, в яких і досі не досягнуто значного поступу». Речниця закликала Україну не відволікатися дискусіями про форму взаємин з Євросоюзом, а натомість працювати над втіленням проголошених планів євроінтеграції. Вступ Литви допоможе Європейському Союзу краще зрозуміти проблеми України,
сказав «Ані Вільнюс, ані Таллінн, ані Рига не збираються полишати Київ у сірій зоні. Між нашими країнами є підписаний договір про стратегічну співпрацю. Тобто Україна є, була і залишиться дуже важливим партнером. Про це добре відомо в Брюселі. Зараз ми починаємо створювати спільні інституції – міжпарламентський форум, міжурядову раду, консультативну президентську раду. Ми готуємось до якісно нового стрибка у відносинах з Україною. Наша спільна мета – України і Балтії – працювати в одній європейській організації», - сказав литовський міністр закордонних справ. Останнім часом у Німеччині в зв’язку з дискусією про розширення Європейського союзу на Схід згадують також Україну Берлін, 11 грудня 2002 - Окремі політики наголошують на тому, що для неї місця в ЄС поки що немає. Принаймні такої думки дотримуються представники консервативної опозиції у ФРН. Дискусія, під час якої в Німеччині згадали також про Україну, розгорнулася навколо прагнення Туреччини приєднатися до Європейського союзу. Це питання буде порушено на черговому саміті ЄС, який відбудеться наприкінці цього тижня в Копенгагені. Голова земельної групи баварського Християнсько-соціального союзу в бундестазі Петер Глос вважає, що проти приєднання Туреччини до ЄС говорить не лише стан її економіки. „Туреччина не належить до європейського культурного кола“, - сказав політик. Надання Туреччині членства в ЄС, на його думку, стане прецедентом для таких країн як Марокко та Україна. Отже, на Україну в Євросоюзі поки що ніхто не чекає. На думку німецького політолога Герхарда Сімона, нічого нового в такій позиції немає. „Офіційною позицією Європейського союзу та уряду Німеччини завжди було те, що Україна не має перспективи стати членом ЄС“, - нагадав Герхард Сімон. Незважаючи на заяви про підтримку прозахідного курсу України, їй ніхто ніколи не обіцяв членства в ЄС. Тому внаслідок нинішньої дискусії про майбутні межі Європейського союзу ситуація України не погіршилася, але й не покращала, зауважив політолог. Небажання бачити Україну та Росію серед членів ЄС Герхард Сімон пояснив тим, що серед багатьох країн Європейського Союзу нині панує принципова думка, що східні кордони ЄС впродовж довгого часу повинні проходити по східному кордону Польщі. Крім того, оскільки процес розширення ЄС є мало популярним серед самих жителів країн Євросоюзу, політики уникають говорити про можливість прийняття подальших членів. Врешті сама Україна проводить таку політику, яка не заохочує західноєвропейські країни пропонувати їй членство в ЄС, продовжив Герхард Сімон: „Якщо проаналізувати внутрішню політику останніх років, то можна побачити, що Україна попри проєвропейську риторику швидше віддаляється від Європи, а не наближається до неї“, - наголосив німецький політолог Герхард Сімон. Тим часом голова комісії з питань зовнішньої політики Європейського парламенту, представник Християнсько-демократичного союзу Ельмар Брок запропонував розробити для таких країн, як Туреччина та Україна, особливу форму співпраці з Євросоюзом. Питання розподілу фінансової допомоги для багатьох країн-кандидатів залишається відкритим до саміту глав держав Європейського Союзу та лідерів цих країн Брюсель, 10 грудня 2002 - Саміт розпочнеться вже цього четверга в Копенгагені. А тим часом у вівторок міністри закордонних справ обговорили становище на близькому Сході, в Афганістані, схвалили пропозиції Європейської Комісії щодо посилення боротьби з нелегальною іміграцією. Щодо збільшення фінансової допомоги країнам- кандидатам з боку ЄС, то найбільш упертою виявилась Польща, котра наполягає на збільшенні субсидій. Це й стало прецедентом, що тепер чимало країн позирають на Польшу і відповідно також бажають збільшення субсидій від ЄС. Однак, приміром, словацькі та естонські дипломати вважають, що вони були б готові вже нині закрити ці дискусії і тим самим завершити переговори про вступ до ЄС, але за умови, якщо ЄС не надаватиме преференцій іншим країнам. [...] Наприкінці засідання Ради Міністрів ЄС – обговорювалися пропозиції Європейської комісії стосовно покращення боротьби з нелегальною іміграцією. Філософія ЄС полягає в тому, що відповідальність за ріст іміграції до західної Європи повинні нести і влада тих країн звідкіля надходять імігрантські потоки. Іншими словами, якщо треті країни не створять відповідних механізмів для стримання імігрантів, то це досить негативно впливатиме на взаємини між ЄС і країнами, звідкіля надходять нелегали. Німецька Хвиля 12.12.2002 Розпочинається саміт ЄСКОПЕНГАГЕН. У столиці Данії сьогодні починається саміт Європейського союзу, на якому, як очікується, 10 країн Центральної та Східної Європи буде офіційно запрошено приєднатися до Євросоюзу. Напередодні датський пре"мєр- міністр Андерс Фоґ Расмуссен припустив, що розширення Євросоюзу може бути перенесено, якщо країни-кандидати не будуть готові до компромісу. Докладніше - Роман Гончаренко: У запрошеннях до глав держав та урядів 15 країн-членів Євросоюзу, датький прем"єр Расмуссен попередив, що очікує складних переговорів. Організатори не виключають, що саміт може тривати й у вихідні, якщо учасники не зможуть за два дні домовитися з ключових моментів. На порядок денний у четвер винесено питання фінансових витрат ЄС після прийняття десяти нових членів, а також дотацій селянам у цих країнах. Найбільш складно ідуть переговори з Польщею і Мальтою, які вимагають від Брюсселя більшої фінансової допомоги. Не менш актульною залишається проблема Туреччини, яка хоч і має статус країни-кандидата, але з нею досі не розпочато переговори. Німеччина і Франція пропонують відкласти цей процес до 2005 року, вимагаючи від Анкари виконання вимог Євросоюзу. Досі турецькі лідери говорили, що домагатимуться конкретного терміну початку переговорів до 2004 року. Саме тоді 10 "новачків" - країни Балтії, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Мальта й Кіпр - мають стати повноціннми членами ЄС. Польщу припугнули невступом до ЄС
Вимоги польського уряду про збільшення розмірів фінансової допомоги аграріям можуть привести до того, що Польща не буде прийнята в ЄС. Про це заявив в ефірі німецького телебачення міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. “Для торгу більше не залишилося місця, - підкреслив він. - Все, що ми могли дати польським селянам, ми вже зібрали, на більше розраховувати не можна”. Як передає “Росбалт”, допомога Євросоюзу аграрному сектору Польщі повинна становити 300 млн. євро, в той час як польський уряд вимагає збільшити цю суму принаймні вдвічі. Якщо ЄС відмовиться прийняти Польщу до свого складу разом з дев’ятьма іншими країнами-кандидатами, то в наступний раз про її вступ в Євросоюз можна буде говорити лише в 2014 році — за умови, що Польща залишиться демократичною, країною, що стабільно розвивається. Питання про прийняття нових країн в ЄС буде вирішуватися 13-14 грудня на зустрічі глав урядів Європейського Союзу в Копенгагені. 9 та 10 грудня в Брюсселі триває засідання ради міністрів Європейського Союзу на рівні глав дипломатичних відомств 15-ти країн учасниць ЄС
Брюссель, 9 грудня 2002 - Одним із головних питань, яке обговорюють цими днями міністри Євросоюзу зі своїми колегами з центрально- та східноєвропейських країн кандидатів у ЄС - це стан готовності країн кандидатів до вступу в Європейський Союз. Сьогодні цей стан викликає тривогу в керівництва ЄС. Першою несподіванкою, яка чекала цього понеділка брюссельських журналістів - це повна зміна порядку денного сесії Ради Міністрів ЄС. Такі питання як близькосхідний конфлікт, становище на Західних Балканах, Афганістан, що їх міністри планувати обговорити в найпершу чергу, несподівано були перенесені на наступний день. Натомість відбулись переговори з делегаціями від кожної країни кандидата в Європейський Союз. Така несподівана зміна в програмі засідання Ради міністрів ЄС, переконані тутешні спостерігачі, викликана проблемами в підготовці країн-кандидатів до вступу в Європейський Союз. Сенсацією став лише той факт, що нині з усіх 12 ти країн– аплікантів лише єдиному Кіпрові вдалось виконати усі 33 вимоги, поставлені Євросоюзом перед країнами-кандидатами для того, щоб стати повноправним членом Європейського Союзу. Таким чином Кіпр цього понеділка офіційно завершив з Європейським Союзом переговори про долучення до ЄС, навіть попри те, що Кіпрові досягти таких показників серйозно заважали його відносини з Туреччиною. Мабуть всім відомо, що північна частина Кіпру перебуває під контролем Туреччини. Тепер кіпріоти вважають, що вступ до ЄС допоможе швидшому розв’язанню цієї проблеми. Щодо решти країн, які є кандидатами в Євросоюз, то кожна з них має двосторонні непорозуміння з Європейським Союзом. В першу чергу це стосується сільськогосподарської сфери. Країни-кандидати вимагають від ЄС збільшення квот для поставок сільгоспвиробів в західну Європу. Вони просять збільшити квоти на понад 30 відсотків, а Євросоюз допускає збільшення імпорту з цих країн не більше ніж на 25 відсотків. Інше питання стосується збільшення фінансової допомоги країнам-кандидатам з боку ЄС. Тому дипломатам доведеться працювати в досить напруженому режимі, аби знайти консенсус до завершення нинішнього року. Радіо Німецька хвиля 05.12.2002 Берлін і Париж узгодили позиції щодо розширення ЄССТОРКОВ. Німецький канцлер Ґерхард Шредер і французький президент Жак Ширак мають погодилися виступати на саміті Європейського союзу в Копенгагені зі спільних позицій щодо розширення організації на Схід. Згоди було досягнуто під час зустрічі двох політиків у містечку Сторков, поблизу Берліна. Спільність позицій, як зазначив Шредер у розмові з журналістами, стосується у першу чергу питання субсидій аграрного сектору для майбутніх країн-членів Євросоюзу, а також можливого вступу Туреччини до ЄС. Німецький канцлер підкреслив, що на саміті в Копенгагені Анкара отриає "чіткий сигнал". Детальніше про домовленість між Берліном і Паррижем стане відомо лише напередодні саміту. У червні Чехія спробує вступити в ЕвросоюзForUm 2 грудня 2002 Референдум про вступ Чехії в Європейський Союз відбудеться в червні 2003 року. Уперше подальшу долю своєї держави будуть визначати самі чехи. Президент країни Вацлав Гавел підписав указ про референдум напередодні вступу республіки в Європейський Союз. Точна дата проведення голосування буде визначена наступником Вацлава Гавела, повідомляє “Радіо Прага”. У випадку, якщо громадяни проголосують проти вступу Чехії в ЄС, повторний референдум буде проведений не раніше, ніж через 24 місяця після першої спроби. ЄС робить кандидатам щедру пропозиціюОльга Буряк Прага, 27 листопада 2002 – Європейський Союз запропонував 10-ти країнам-кандидатам фінансову допомогу на суму майже півтора мільярда євро. ЄС також пообіцяв збільшити квоти на продаж сільськогосподарської продукції цих країн. 8 держав Східної Європи, також Кіпр і Мальта мають вирішити до кінця наступного тижня, чи погоджуватися їм на умови вступу до ЄС. 12 грудня на своєму самміті у Копенгагені Європейський Союз офіційно запросить 10 країн-кандидатів стати членами ЄС. А рівно за 2 тижні до цього ЄС несподівано зробило їм фінансовий подарунок. Данія, що зараз головує в Євросоюзі, запропонувала країнам-кандидатам додаткові 1 мільярд 300 мільйонів євро. Крім того пообіцяла, що упродовж першого року нові члени сплачуватимуть до загального європейського бюджету на 2 з половиною мільйони євро менше, ніж решта країн ЄС. Оглядачі уточнюють, що пропозиція надійшла швидше від самої Данії, ніж Європейського Союзу в цілому. Прем`єр- міністр Данії Андерс Рассмусен назвав її компромісом, польський прем’єр Лєшек Міллер сказав, що це "явне поліпшення умов", але не вирішує проблеми, а представник Чехії в ЄС Павел Телічка оцінив добрі наміри Данії, але сказав, що хотів би бачити від ЄС більше поступок. Лондонський аналітик з Центру Європейських Реформ Хетер Ґраббе (Heather Grabbe) назвала добрим стимулом бажання ЄС віднайти у своєму бюджеті додаткові гроші на розширення. "Це не такі великі гроші, але вони міняють ситуацію для країн-кандидатів." Окрім поступок фермерам, Євросоюз також пообіцяв кандидатам майже 1 мільярд євро на зміцнення кордонів і прискорення процесу входження до Шенгенської зони та більше, ніж пів мільярда на посилення ядерної безпеки. Датський представник, який волів себе не називати, повідомив Радіо Свобода, що широкий жест його країни скритикувала Німеччина, котра робить найбільші внески до спільного європейського бюджету. Німецьке джерело підтвердило, що Німеччина не поспішатиме з ухваленням датських пропозиції щонайменше до початку Копенгагенського самміту. Хетер Ґраббе пов’язує критику датської щедрості із намаганнями країн ЄС заспокоїти своє населення, що розширення не дуже вдарить по їхніх кишенях, але вона твердить, що ці політики гублять суть справи: "Насправді кошторис розширення дуже малий. Я гадаю, нинішні суперечки довкола ціни демонструють нездатність політиків пояснити своїм виборцям переваги розширення і те, скільки за це власне заплатять члени ЄС, а вони натомість сперечаються за ці невеликі додаткові кошти." ЄС розшириться на першого травняІрина КИРИЧЕНКО Поступ 21 листопада 2002 р. У середу в Європейський парламент приїхали всі 13 країн кандидатів, аби
продовжити дебати навколо майбутнього вступу до Євросоюзу. У вчорашніх
дебатах від ЄС взяв участь голова Євокомісії Романо Проді, а також Андрес
Фог Расмуссен -- прем'єр Данії, яка зараз головує в ЄС. Євросоюз напрошується у “нові сусіди” до УкраїниForUm 19 листопада 2002 Міністри закордонних справ Євросоюзу, котрі засідали в понеділок у Брюсселі в форматі Ради ЄС у спільних справах, прийняли рекомендації щодо “ініціативи нового сусідства”. Мова йде про активізацію відносин з Україною, Білоруссю і Молдовою, які внаслідок розширення ЄС стануть безпосередніми сусідами ЄС. Нові відносини, підкреслюється в постанові Ради, можуть будуватися на політичних і економічних цінностях. Євросоюз планує сформулювати “довгостроковий і комплексний підхід до кожної з цих країн”, говориться в документі. При цьому зазначається, що така політика повинна проводитися в суворій ув’язці з зобов’язаннями ЄС відносно співпраці з Росією - “ключовим партнером” Євросоюзу. Розвиток нової ініціативи, зазначається в документі, буде залежати від здійснення цими країнами реформ і від їх готовності дотримувати свої міжнародні зобов’язання і поважати загальні демократичні цінності, законність і права людини. Важливим елементом цієї ініціативи повинна стати співпраця з міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ і Рада Європи. Як передає РІА “Новини”, Рада ЄС доручила на цій основі Європейській комісії і верховному представнику Євросоюзу з зовнішньої політики та безпеки Хав’єру Солані розробити в найкоротші терміни деталізовані пропозиції щодо здійснення даної ініціативи. У ході цієї роботи ЄС буде консультуватися з країнами-кандидатами на вступ в Європейський союз, говориться в постанові Ради ЄС. Євросоюз може розширитися вже до літа 2004 рокуForUm Десятка країн-кандидатів буде прийнята в ЄС не до 1 січня 2004 р., як передбачалося, а вже протягом весняних місяців згаданого року. Даний висновок випливає з висловлювання комісара Єврокомісії з питань розширення ЄС Гюнтера Ферхойгена, який коментував обговорення можливих термінів вступу в брюссельському Центрі європейської політики, повідомляє радіо “Прага”. “Головне – щоб процес ратифікації був успішним. Він має завершитися до виборів в Європейський парламент. Термін 1 липня, таким чином, виключається”, - заявив з даного приводу Г. Ферхойген. Про можливості прийняти десятку країн-кандидатів 1 липня, тобто в середині року, говорилося на даній зустрічі через фінансові міркування; таким чином була б спрощена бухгалтерія в Європейській комісії. Як Ферхойген, так і головуюча в ЄС Данія наполягають на тому, що необхідно виконати обіцянку, яка зводиться до того, що нові держави проведуть вибори в Європарламент, будучи членами ЄС. Саміт Росія-ЄС завершився успішно – вважають його учасникиСлавко Волинський Брюсель, 12 листопада 2002 - Обговорення проблеми Калінінградської області під час брюсельського саміту Росія–ЄС було досить тривалим і ледве не зірвало наступний важливий захід: зустріч Володимира Путіна з Генсеком НАТО Джорджем Робертсоном. Але врешті – решт стосовно калінінградського питання сторони досягли домовленостей, що вважають важливим прогресом у стосунках між Росією і ЄС. Саміт Росія–ЄС у Брюселі завершився досягненням сторонами конкретних домовленостей щодо транзиту через Литву російських громадян між Калінінградською областю і основною частиною Росії. З цього приводу відкриваючи прес-конференцію прем’єр-міністр Данії пан Расмуссен заявив: “Ми дуже задоволені тим, що досягли згоди у питанні транзиту між Калінінградом і рештою території Російської Федерації. Це збалансована угода в якій взято до уваги потреби росіян пересуватись між Калінінградом та основною частиною Росії, а також враховано інтереси суверенітету Литви.” Президент Російської Федерації Володимир Путін також заявив, що десятий за рахунком саміт Росія – ЄС є найбільш продуктивним. Він був досить гострим динамічним, але результативним. Отже Росія погодилась на розроблений Європейською Комісією варіант про надання жителям Калінінградської області та громадянам Росії з інших регіонів спеціальних транзитних документів. Це стосується не лише родичів та друзів калінінградців, але й тих, хто займається в Калінінграді бізнесом. Литва зі свого боку погодилась розширити консульську мережу, де будуть видаватись транзитні документи, як на території Калінінградської області, так і на території основної частини російської Федерації. [...] Росія погодилася на транзитні візи для жителів Калінінграда
ForUm Росія погодилася з вимогою Євросоюзу ввести в обіг спеціальні транзитні візи для жителів Калінінграда, заявив представник ЄС Сем Меджід. За його словами, угода між Росією і Євросоюзом може бути офіційно оформлена на самміті ЄС-Росія, який відбудеться 11 листопада в Брюсселі, передає АР. Агентство AFP також повідомляє про деяку домовленість між Москвою і Брюсселем. З посиланням на інформовані дипломатичні джерела в Євросоюзі агентство передає, що угода буде підписана вже в понеділок. Ніякі деталі не уточнюються, відомо лише, що угода відносно Калінінграда заснована на тих ініціативах, з якими останнім часом виступав ЄС. Скоріше за все, ідеться саме про транзитні візи. Кореспондент радіостанції “Ехо Москви” зв’язався зі спеціальним представником президента РФ з калінінградської проблеми Дмитром Рогозіним. Він підтвердив наявність домовленості, але не став говорити про деталі. Розбіжності Росії з ЄС щодо питання про Калінінград ускладнили двосторонні відносини, нагадує Newsru.com. Проблема викликана майбутнім включенням до складу ЄС Польщі і Литви, що відріже російський анклав на Балтиці від основної території Росії. Архітектор Євросоюзу прирівняв Туреччину до України
ForUm Голова конвенції ЄС щодо майбутнього Європи, екс-президент Франції Валері Жискар д’Естен заявив у п’ятницю, що членство Туреччини в Євросоюзі означатиме “кінець” ЄС. В інтерв’ю газеті “Ле Монд”, д’Естен сказав що Туреччина не є європейською країною, і додав, що союз, який складається із п’ятнадцяти націй, має натомість запропонувати Анкарі акт про партнерство та співпрацю, подібний до того, який отримала Україна. Говорячи про Туреччину, пан Жискар д’Естен сказав: “Її столиця - не в Європі, 95% її населення - за межами Європи. Туреччина - країна, близька до Європи, і це важлива країна... Проте це не європейська країна”. Він додав, що прийняття Туреччини зробило б її членом із найбільшим представництвом у Європарламенті, а отже, означало б “кінець Євросоюзу”, повідомляє Бі-бі-сі. Оглядачі звертають увагу на те, що Валері Жискар д’Естен, який зараз розробляє концепцію об’єднаної Європи, говорячи про Туреччину та її майбутнє, не закрив Україні двері до членства в Євросоюзі. Євросоюз розширюється, євровалюта падаєІрина КИРИЧЕНКО Поступ 26 жовтня 2002 р. Лідери п'ятнадцятки Євросоюзу таки доcягли компромісу і дійшли згоди в питанні фінансування десяти "абітурієнтів". Так, неприємна для джентльменів тема грошей, які треба виділяти на сільське господарство, постійно затягувалася та відкладалася. Проте останній саміт лідерів ЄС перед закінченням переговорів про вступ та винесення вердикту в грудні в Копенгагені, таки змусив ЄС прислухатись до тверезого розуму та прийняти рішення. Хоча, можливо, ЄС доведеться дорого заплатити за прийом нових членів та утримання високого економічного рівня країн спільноти протягом найближчих років. Почесну місію оприлюднення компромісу виконав данійський прем'єр Андерс Фог Расмуссен: "Сьогодні ввечері стався правдивий перелом. Тепер я переконаний, що завтра голова Союзу Данія отримає чітке уповноваження до остаточних переговорів з країнами кандидатами. Погодилися ми на пропозицію Єврокомісії про поступове охоплення нових членів програмами безпосередньої підтримки сільського господарства". Поступитися, щоправда, довелось обом сторонам: спочатку кандидатам, а згодом і старожилам. То ж Єврокомісія пропонує з січня 2004 року, коли у ЄС увійдуть нові члени, призначити їм всього 25 відсотків аграрної допомоги, проте впродовж наступних десяти років поступово збільшувати цей відсоток, так, щоб до 2013 всі члени були на рівних правах, і в розмірі допомоги для сільського господарства, зокрема. У регіональній допомозі нові члени отримають також менше, ніж сподівалися. Хоч і початкова сума, яку пропонувала ЄС, була 35,5 мільярда євро, отримають "східняки" з 2004 до 2006 року лише 23 мільярди. Не встиг до кінця вирішити ЄС одну проблему, як на європейців накотилась інша -- падіння євро. За останніми прогнозами рейтингових агенцій Conference Board та DIW, євро ослабне відносно долара, і його курс може досягти найнижчої позначки в історії. Агентство Conference Board, яке вважається одним із найоб'єктивніших у світі, вважає, що якраз зараз найкращий час, аби Центральний європейський банк знизив свої процентні ставки. Прогнозують, що Європа не зможе швидко зреагувати та покращити ситуацію з безробіттям, та особливо з так званою старою господаркою, яка дотепер давала собі раду, а зараз переживає неабияку скруту. Гайл Фостер із Conference Board уважає, що облікова процентна ставка, яка зараз піднялася до 3,25 %, повинна знизитися до одного проценту впродовж наступних дванадцяти місяців. В результаті курс євро може опуститись до 0,86 за долар, та не відомо, чи падіння на тому зупиниться. Нагадаємо, що найнижчої ціни євро досягло в 2000 році, коли коштувало 82 центи. У столиці Данії ділитимуть гроші між майбутніми членами ЄСКерівники країн, які планують приєднатися до Європейського Союзу, збираються на зустріч у Копенгагені, де вони дізнаються про запропоновані їм фінансові умови. Минулого тижня лідери ЄС усунули одну з ключових перешкод на шляху до розширення Союзу, досягши згоди щодо майбутніх сільськогосподарських субсидій. Очікується, що десяти країнам, які планують приєднатися до ЄС 2004 року, буде запропоновано 23 мільярди євро на розвиток бідніших регіонів та інфраструктури у перші три роки після вступу. Але сільськогосподарські субсидії становитимуть лише чверть тих обсягів, що їх отримують теперішні країни-члени, і більшість кандидатів вважають такий підхід несправедливим. ЄС зітхнув з полегшенням
|