Жан-Петер Бонде (Jens-Peter Bonde): "Просте врегулювання здійснене
державними службовцями (Євросоюзу) за закритими дверима пізно вночі завжди
матиме пріоритет над національним законодавством"
Битва за демократію розпочалася. Ласкаво просимо
Нещодавно я відчув приємний культурний шок. Під час Копенгагенського
самміту я брав участь у телевізійних дебатах, влаштованих польським телебаченням.
Дебати продовжувалися цілу годину. Ведучі дозволили всім учасникам дискусії
обґрунтувати свої позиції не обмежуючи їх у часі, та не примушуючи їх
говорити саунд байтами, як ми звикли це робити на "вільному"
Заході. Це було незвично і приємно водночас.
У нас немає справжніх публічних дебатів в нашому "демократичному"
Євросоюзі. У нас немає (поки що?) дебатів щодо Європейського Договору.
Впродовж року ми отримаємо нову європейську конституцію, а вільна публічна
дискусія відбудеться лише у тих країнах, які зараз вирішили, що остаточне
рішення необхідно прийняти через референдум.
Такі референдуми відбудуться в Португалії, Ірландії, Данії та Нідерландах.
Відомі французькі політики також говорять про необхідність референдуму.
Та, тим не менше, лише незначна меншість країн "вільного" Заходу
дозволить висловитися своїм громадянам.
У десяти країнах-претендентах на вступ невдовзі відбудуться референдуми,
які вирішать - бути цим країнам частиною Євросоюзу, чи ні. Всі ці країни
- молоді демократії, політичні рішення у яких в минулому приймали без
жодного публічного обговорення. Ці молоді демократії зазнають справжній
культурний шок, коли стануть частиною не реформованого ЄС. Вони дізнаються,
що в країнах Євросоюзу є 20 осіб, які мають монополію на формування законодавства.
Навіть у радянському Союзі правляча верхівка (політбюро) не мала такої
влади. Вони (нові члени Євросоюзу) побачать, що 85 відсотків законів приймаються
державними службовцями у робочих групах Ради, а решту 15 відсотків у самій
Раді.
І у Комісії, і у робочих групах, і в самій Раді рішення приймаються бюрократами
за зачиненими дверима. Виборним членам національних парламентів та Європарламенту
відведена досить незначна роль. Депутати парламентів країн-претендентів
будуть шоковані коли зрозуміють, що в разі вступу в ЄС втратять значну
частину їхньої нещодавно здобутої демократії. Їм доведеться підкоритися
всім 85,000 тисячам сторінок законів ЄС. У них не залишиться вибору, вони
змушені будуть підкорятися навіть у випадках, коли могли би прийняти самостійне
рішення. Просте врегулювання здійснене державними службовцями за закритими
дверима пізно вночі завжди матиме пріоритет над національним законодавством.
Звичайне "врегулювання" з Брюсселю є вищим навіть від національних
конституцій.
Закони Євросоюзу завжди мають пріоритет. Саме так сказано у проекті майбутньої
європейської Конституції запропонованому Валері Жескар Д'естен (Valйry
Giscard d'Estaing's). Та й сьогодні це вже стало фактом навіть якщо про
це мало кому відомо.
У дебатах на польському телебаченні члени євроуряду намагалися применшити
роль та вагу конституційного процесу кажучи, що будь-яка організація має
власний статут і що європейська Конституція не буде справжньою Конституцією,
як, наприклад, польська. Я запитав, чи хтось знає міжнародну організацію,
статут якої дозволяє цій організації нехтувати Конституцією Польщі…
Данські виборці звикли до напівправди і не повірили б данським політикам
прихильникам Євросоюзу, навіть, якщо б ті були праві. Напередодні ряду
референдумів у країнах-кандидатах, я радив би моїм колегам дотримуватися
правди і нічого крім правди, якщо вони бажають залишитися гідними довіри
політиками.
Поясніть своїм співгромадянам, що у Євросоюзі бракує демократії і скажіть
їм, як ви будете його реформувати. Ви приєднаєтесь до федералістів, які
вважають, що Європарламент має контролювати європейський уряд? Ви віддаєте
перевагу "Європі демократій" де виконання спільних рішень контролюється
національними парламентами? Ви вважаєте, що європейці мають взяти жваву
участь у передвиборних дебатах і виборах, якщо Європарламент отримає право
формувати спільний уряд? Чи ви віддаєте перевагу моделі, коли в Єврокомісію
входитиме по одному представнику обраному від національних парламентів?
Чи, можливо, цих представників мають обирати всі громадяни країн-членів?
Чи зробите ви відкритість і ясність загальним правилом, а таємне, приховане
прийняття рішень зведете до мінімуму?
Не заперечуйте брак демократичності в Євросоюзі. Підтвердьте ці факти
своїм виборцям. Поясніть, чому ви не хочете приєднуватися до Євросоюзу
найближчим часом або поясніть чому і як ви хочете приєднатися до Євросоюзу
зараз і яким чином ви візьмете участь у битві за демократію.
Договір про розширення буде підписано 16 квітня в Афінах. Особисто я голосуватиму
"За", коли Договір проходитиме ратифікацію у Європарламенті,
оскільки необхідно, щонайменше 314 голосів "За" аби дозволити
розширення ЄС, а також тому, що я поважаю результати референдумів у країнах
претендентах, якими б ці результати не були…
Проведення референдуму вимагає однакового забезпечення ресурсами (в т.
ч. і фінансування) для позицій "Так" і "Ні", а також
вимагає демократичної відповідальності у приватних та державних засобах
масової інформації. Європарламент не зможе посилати спостерігачів на вибори
у Пакистан чи критикувати сфальсифіковані результати виборів, якщо ми
дозволимо одній стороні монополізувати засоби масової інформації напередодні
референдуму…
Отже, ласкаво просимо претендентів. Разом ми зможемо реформувати ЄС у
співтовариство, що концентруватиметься на вирішенні проблем транскордонного
співробітництва та буде демократично кероване громадянами Європи та обраними
ними представниками.
Жан-Петер Бонде (Jens-Peter Bonde) президент "The SOS Democracy
Inter group" та "The Group for Europe of Democracies and Diversities"
у Європарламенті.