№196 26.10.2002 «День»

Сім’я ЄС очікує поповнення вчасно й без ускладнень

Наталя Вікуліна, Брюссель

Учасники саміту Євросоюзу в Брюсселі підтвердили, що розширення ЄС іде за планом. Ніяких нових перепон для десяти країн-кандидатів, які увійдуть до ЄС 2004 року, не має бути.

«Розширення — це історична подія, яка не повинна бути затьмарена дебатами по реформі сільського господарства»,— заявив на саміті прем’єр-міністр головуючої в ЄС Данії Андерс Фог Расмуссен. Як відомо, саме сільськогосподарські реформи є найбільшим каменем спотикання при входженні країн-кандидатів у Євросоюз. Окрім того, ЄС планує скоротити субсидії фермерам, на чому наполягала Німеччина і чому пручалася Франція. Саміт у Брюсселі приніс радісну звістку: на ньому німецький канцлер Герхард Шредер і французький президент Жак Ширак урешті домовилися, що виплати фермерам залишаться незмінними принаймні до 2006 року — тобто країни, які увійдуть до ЄС у 2004-му, зможуть упродовж двох років отримувати неурізані субсидії.

«Під час зустрічі з моїми колегами я переконався, що є принаймні два хороші сигнали: по-перше, всі члени ЄС згодні, що розширення має відбутися за розкладом, по-друге, жодна країна не висуває будь-яких додаткових передумов для кандидатів у Євросоюз», — заявив датський прем’єр. Тож сьогодні можна казати ледве не із стовідсотковою впевненістю, що 2004-го ЄС складатиметься не з 15, а з 25 членів. Як було оголошено раніше, новачками мають стати Польща, Угорщина, Словаччина, Словенія, Чехія, три балтійські країни — Литва, Латвія, Естонія і дві середземноморські — Мальта й Кіпр. «Ми отримаємо десять нових членів по ціні шести»,— заявив Расмуссен, коментуючи вартість розширення. Голова Європарламенту Пат Кокс нагадав, що 6 мільярдів структурної допомоги для нових членів уже «лежать на столі» і що навряд чи варто очікувати, що новачки в перші роки перебування в ЄС не будуть споживачами коштів від Євросоюзу. Кокс, щоправда, зауважив, що ЄС не є Санта-Клаусом, який просто так роздає подарунки.

Щодо терміну прийняття Болгарії й Румунії, остаточне рішення керівники держав і урядів ухвалять на грудневому саміті в Копенгагені. Складніше із Туреччиною — Євросоюз хоча й визнає великий прогрес Анкари, але явно не поспішає починати переговори про вступ. На пришвидшенні прийому Туреччини наполягає Вашингтон, оглядачі говорять навіть про тиск з боку Америки на Євросоюз. Прем’єр Расмуссен, щоправда, зазначив, що ніякого тиску не існує, а рішення про те, чи можна розпочинати з Туреччиною вступні переговори, буде ухвалено на тому ж саміті в Копенгагені.

Багато уваги на саміті було приділено кризі в Москві. Керівники Європи сказали традиційні, але потрібні в надзвичайних ситуаціях слова: що вони засуджують терористів, які захопили безневинних людей, і що вони подумки разом із Росією та московськими заручниками. Як відомо, декілька країн Євросоюзу запропонували Москві допомогу у розв’язанні кризи. За повідомленням представниці ЄС Крістіни Галляк, антикризовий центр Євросоюзу тісно співпрацює з російськими структурами, що намагаються вирішити кризу із заручниками.