http://wyborcza.gazeta.pl/info/artykul.jsp?xx=952393&dzial=01020101

Gazeta Wyborcza, 29-07-02

Завершення польських переговорів з ЕС у справі кордонів

Яцек Павліцкі, Брюссель

Партнери з ЕС нарешті повірили Польщі, що вона може бути його (ЕС) щільним рубежем на Сході, хоча й не без вагань і „у кредит”. Від того, як наша країна цей кредит сплатить, залежатиме також м.ін. те, коли ми почнемо в’їжджати до „старого” Союзу без прикордонного контролю

Від миті, коли Польща увійде в ЕС, поляки зможуть перетинати кордон Союзу на підставі посвідчень особи (dowod tozsamosci), тобто персональних ідентифікаторів (identyfikator osobisty), які поступово прийдуть на зміну старим посвідченням особи. На повну свободу мандрівок країнами ЕС без прикордонного контролю – Німеччиною, Австрією чи Грецією – треба буде почекати ще кілька років, аж доки ми не увійдемо до Шенгенської зони. Отож, саме Шенген стане остаточним тестом для польських прикордонних і поліцейських служб. У порівнянні із вимогами до членства у цій угоді ми здали лише „малий екзамен на атестат зрілости”.

Великий крок до Союзу

Попри те, що у Польщі ще чимало переговорів попереду, завершення розмов із Союзом у справах карного законодавства і внутрішніх справ – це великий політичний успіх. Це був, безумовно, найважчий із „політичних” розділів переговорів. По-перше, через особливу вразливість громадської думки в ЕС до проблеми безпеки і страхом перед імпортом злочинности зі Сходу. По друге, під час переговорів Польща одного разу серйозно зловжила довірою союзу. Уряд Бузека зобов’язався запровадити візи для росіян, українців і білорусів до кінця 2001 року. Пізніше, з великим болем, команда Міллера пересунула цю дату на останній момент – 1 липня 2003 року. Уряди в Парижі, Берліні, Гаазі чи Мадриді це дуже добре запам’ятали.

Це був один з неекономічних пунктів, який обговорювався найдовше. Переконування країн 15-ки, що польській системі права і охорони кордонів можна вірити, тривало понад два роки. Від початку переговорів з цих питань у травні 2000 року їх учасники обмінялися тисячами сторінок документів, провели щонайменше кількадесят зустрічей, а польські кордони відвідали десятки експертів ЕС. Чимало польських зобов’язань розписані у численних графіках на багато років наперед, їх дотримання скрупульозно контролюватиме Европейська Комісія та інспекції країн-членів ЕС.

Нелегко було також довести партнерам, що кульгава і розкладена корупцією польська система судівництва сягне рівня зразків дотримання европейських законів. ЕС мав багато сумнівів щодо діяльности прокуратури, практично недоторканости суддів, звинувачених у корупції, професіоналізмі поліції чи стану польської пенітенціарної системи. Врешті-решт вдалося розвіяти і ці сумніви. Цей пакет ми завершуємо із спізненням порівняно з Угорщиною, ба навіть кількамісячним у порівнянні з іншими, меншими країнами ЕС.

Anaconda і вартові

Польський уряд пообіцяв Брюсселеві, що до 2006 року польські прикордонні служби зростуть на 5,3 тис. осіб (на 50% більше, ніж тепер) і стануть цілком фаховими. Від 2006 року в їх лавах уже не буде призовників. ЕС погодився на дворічне відтермінування здійснення цих планів з огляду на фінансову ситуацію Польщі. Щільні кордони – це гігантські видатки. Сам лиш бюджет прикордонних служб (без заробітної плати) складав у 2001 році 780 млн. зл. Ще у травні Польщі давала зрозуміти, що грошей буде менше. ЕС на це не погоджувався. Польські учасники переговорів зобов’язалися, що коштів буде стільки, скільки треба. Уряд обіцяв ЕС (і розписав це у часі) спорудити 21 новий пункт прикордонної варти, у тому числі 10 на кордоні з Білоруссю й Україною. Після доплюсування їх до нині чинних 156 ми досягнемо густини, якої вимагає ЕС – в середньому 1 пункт на 20-30 км. Упродовж найближчих кількох років сотні мільйоні в евро будуть витрачені на закуп сучасного обладнання для спорядження пунктів, у тому числі лазерних, сейсмічних і мікрохвильових сенсорів.

Боротьбі з контрабандою вдень і вночі служитимуть не лише ноктовізори (прилади нічного бачення), але й сучасні літаки й винищувачі. Сьогодні прикордонники мають в сумі вісім винищувачів, а у 2008 році їх буде 15. Найпізніше уряд купить найдорожчий винищувач „W3-a Anaconda”. „Anaconda” щодня патрулюватиме найважчі відтинки кордону у Бещадах лише після оснащення її спеціальним обладнанням – тобто у 2010 році. Загалом на придбання нових літаків і винищувачів, на їх обладнання уряд витратить упродовж найближчих восьми років 25 мільйонів евро.

Не лише кордони...

Упродовж найближчих років треба буде також зміцнити системи юриспруденції, продемонструвати ефективну боротьбу з контрабандою наркотиків. Польща муситиме впровадити до свого законодавства найновіший ЕС-ський пакет „антитерористичних” заходів, прийнятий після замахів 11 вересня в США, в тому числі передбачити єдиний европейський ордер на арешт, визнання спільного списку терористичних організацій тощо. До здійснюваних у даний момент змін ЕС-ського законодавства про надання політичного притулку і нелегальну еміґрацію ми муситимемо пристосовуватися у робочому порядку.

До 1 січня 2004 року у Польщі повинна постати інформаційна система з базою даних, яка дозволяє відстежувати усі фінансові операції, які перевищують 15 тис. евро. Маючи її, Інспекції Фінансової Інформації буде значно легше боротися проти відмивання брудних грошей. Польща мусить змінити свої закони, аби карати і активну, і пасивну корупцію. Має бути прискорена робота польських судів, збільшена кількість працівників системи юстиції.

Позитивні наслідки ущільнення кордонів чи зміцнення судочинства відчують усі поляки. Лише після приєднання до Шенгенської зони поляки відчують усю комфортність буття громадянами ЕС. Ми зможемо вступити у Шенген не раніше 2006 року. Лише тоді буде достатньо розбудована Шенгенська Інформаційна Система. Але аж до 2010 року члени Шенгенської угоди уважно спостерігатимуть за тим, як діє польська система захисту кордонів і як Польща виконує обіцянки, дані під час переговорів. Можливо, саме 2010 рік стане датою вступу Польщі до Шенгенської угоди.