Саміт Європейського Союзу, який відбувався в Брюсселі, завершився без
досягнення угоди з проекту першої Європейської Конституції. Керівниками
25 країн великого ЄС так і не вдалося знайти консенсусу щодо Основного
Європейського Закону, який повинен забезпечити працездатність інститутів
ЄС після розширення в травні наступного року.
Ця невдача також ознаменувала закінчення терміну головування Італії і
її прем'єр-міністра Сільвіо Берлусконі. "Так, нам не вдалося домовитися
і затвердити запропонований варіант голосуванням подвійною більшістю",
-- визнав італійський прем'єр. Проте Берлусконі в цілому позитивно оцінив
підсумки самміту ЄС 12-13 грудня в Брюсселеві.
Зокрема, учасники самміту схвалили розширення Євросоюзу і визначили термін
вступу для Румунії та Болгарії, яких запросять у січні 2007 року. Також
визначено і стратегію загальноєвропейської системи оборони і заходи для
забезпечення економічного росту в країнах ЄС в майбутньому. Таким чином,
число спірних питань зведено до мінімуму, а вже погоджені положення переглядатися
не будуть.
Голова Єврокомісії Романо Проді вважає, що перерва в дискусіях, -- кращий
рішення, ніж ухвалення недосконалого проекту: "Ми будемо разом працювати
над проектом Конституції. Те, що я тримаю в руках, -- гарний проект, і
врешті-решт це зрозуміють, повірте мені".
Отож, тепер процес консультацій продовжиться вже під головуванням Ірландії,
яка очолить ЄС з першого січня 2004 року. "Нам потрібно продовжити
гарні починання Італії", -- сказав ірландський прем'єр-міністр Берті
Ахері. "Слід зберегти досягнутий консенсус з цілої низки питань і
продовжити роботу над тими пунктами, які досі викликають суперечки. Сподіваюся,
нам вдасться просунутися вперед".
Однією з причин несприймання Єврокунституції вважають вперту позицію
Польщі, яка не хотіла відмовитися від своєї квоти у 27 голосів, котра
була обіцяна ще в Ніцці. В цій ситуації найбільше вражає пропозиція саміту,
яку підтримали глави Франції і Німеччини, а також представники інших країн-фундаторів
ЄС, про можливий перехід до так званої "двох'ярусної" Європи,
розділеної на країни першого і другого ешелонів.
"Я вважаю, що така система була б гарна. Провідні країни стали би
двигуном, вони показували б приклад, це дозволило б Європі рухатися значно
швидше", -- заявив Жак Ширак, наводячи за приклад активне співпрацю
Парижа і Берліна.
Однак не всі європейські лідери висловилися за розшарування всередині
ЄС. "Особисто я не вважаю, що створення груп, які втілюють нові ідеї,
послужило б загальним інтересам. Я не підтримую ініціативу шести країн-засновників",
-- зазначив голова Європейської Ради Сільвіо Берлусконі.
Багатий та бідний Євросоюз
Ірина КИРИЧЕНКО
Поступ, 17 грудня 2003 р.
Шість найбагатших країн Європейського союзу мають намір скоротити майбутній
бюджет структури за рахунок фінансової допомоги біднішим країнам Центральної
та Південної Європи. Така ідея належить Німеччині, яка виступає основним
спонсором Євросоюзу і водночас ніяк не може владнати внутрішню економічну
кризу.
Побоюючись і самим опинитися в економічній халепі через надмірну допомогу
братам слабшим, ідею підтримали Великобританія, Франція, Нідерланди, Австрія
і Швеція. "Ми хочемо дати чітко зрозуміти, що відтепер усі країни-члени
ЄС повинні поважати бюджетну дисципліну, оскільки грошей у нас обмаль.
Ми не можемо платити більше ніж один відсоток від суми валового внутрішнього
продукту. Це наше тверде переконання, і це означає, що старі і нові держави-члени
ЄС повинні дотримуватися принципу солідарності і однакового ступеня відповідальності,
що особисто для нас проблемою не є, оскільки ми -- найбільші донори бюджету
ЄС", -- наполягав канцлер Герхард Шрьодер.
Тож велика європейська шістка закликає скоротити відрахування в бюджет
Євросоюзу до 1% від суми валового внутрішнього продукту кожної країни.
Впровадити ідею в життя пропонують вже з 2007 року.
Щоправда, не лише економічними міркуваннями обґрунтовують позицію шістки.
Адже заява з'явилася через два дні після того, як Іспанія і Польща заблокували
проект договору про майбутню конституцію ЄС на саміті в Брюсселі. Тож
можна це розглядати як своєрідне покарання.
Найбільше хвилюється через це Європейська комісія, яка за підрахунками
одержуватиме на 25 мільярдів євро менше. Тож президент Європейської комісії
Романо Проді з відповіддю не забарився. Обурений, він переконує, що зменшення
бюджету унеможливить втілення очікуваних від Єврокомісії планів, зокрема
в наданні фінансової допомоги і поліпшенні системи прикордонного й еміґраційного
контролів. Проді наголосив, що він не чарівник і з мізерного бюджету чуда
не зробить.
Чи має шанс "лист шести" піди далі погроз, не відомо. Проте
застереженням для Іспанії і Польщі він вже є, а ще -- показовою платою
за право на власну позицію.
Хоч автори листа публічно запевняють, що написали його ще до блокування
конституції, після саміту канцлер Німеччини Герхард Шрьодер тонко натякнув,
що переговори з приводу Конституції проходитимуть відтепер паралельно
з узгодженням наступного бюджету.
Польща вимагає голосу
Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
№221 05.12.2003 «День»
Напередодні саміту в Брюсселі наступного тижня, на якому має бути схвалено
проект Конституції Європейського Союзу, міністр закордонних справ Польщі
Влодзімеж Цімошевич заявив, що його країна блокуватиме угоду. Минулого
тижня аналогічний натяк зробила Британія. Лондон має запитання, зокрема,
щодо європейської системи оподаткування, соцiальної та оборонної політики.
Варшаву ж не влаштовує запропонована в проекті Конституції система прийняття
рішень в ЄС. Згідно з Договором Ніцци 2000 року, який заклав процесуальні
основи вступу до ЄС нових членів, Польща отримала 27 голосів. А проект
Конституції передбачає, що для ухвалення того чи іншого рішення буде достатньо
згоди половини країн-членів Євросоюзу, в яких живуть не менше 60% його
населення.
«У Європейському Союзі, на жаль, є сили, які розглядають розширення
ЄС як велику ласку «молодшим братам» по континенту», — заявив Цімошевич
в інтерв’ю британській газеті «Гардіан». Глава польського зовнішньополітичного
відомства особливо гостро розкритикував Німеччину, яка виступає проти
бажання Варшави зберегти квоти при голосуванні. Берлін називає несправедливим
запропонований у Договорі Ніцци порядок, за яким Польща й Іспанія, населення
яких разом становить 80 мільйонів, отримують 54 голоси, а Німеччина з
населенням 82 мільйони — лише 29 голосів.
Не вдалося дійти згоди з цього питання й на зустрічі міністрів закордонних
справ європейських країн у Неаполі наприкiнцi минулого тижня. Польща і
Британія запропонували на саміті відкласти перехід до ухвалення рішень
більшістю голосів до 2009 року.
Жорстка позиція польського уряду відбиває досі не розвіяний серед багатьох
поляків скепсис щодо Європейського Союзу. Нещодавно Єврокомісія, оцінюючи
підготовку десяти країн, що приєднаються до ЄС у травні 2004 року, найбільше
зауважень зробила Польщі. Вказала на необхідність подальшої боротьби з
корупцією, реформування аграрного сектора, невідповідність м’ясо- молочної
продукції польського виробництва санітарним нормам Євросоюзу... Польський
уряд назвав зауваження Єврокомісії «робочим моментом» і сказав, що всі
перешкоди буде подолано.
Втім, у польському суспільстві перспективи євроінтеграції сприймаються
не однозначно, особливо в тому, що стосується аграрного сектора. Так,
у розмові з кореспондентом «Дня» фахівець з аграрної політики Януш Ровінський,
зокрема, зазначив, що фермери поки не готові дотримуватися настанов ЄС
щодо охорони довкілля, догляду за тваринами та утримання грунтів. Програти
ж питання представництва інтересів своєї країни в Євросоюзі, відмовившись
від принципу розподілу голосів, було б болючою поразкою для польського
уряду, який і без того має багато проблем. «Страшно допустити, аби склалося
враження, що ми збрехали людям на референдумі щодо вступу до ЄС, — заявив
«Гардіан» редактор «Газети Виборчої» Адам Міхнік. — Тому наш уряд нізащо
не підпише проект Конституції ЄС в нинішньому вигляді».
ЄБРР про можливі негативні наслідки розширення ЄС для майбутніх сусідів
на Сході
Німецька Хвиля 20.11.2003
ФРАНКФУРТ-НА-МАЙНІ. Європейський банк реконструкції та розвитку застеріг
перед можливими негативними наслідками розширення ЄС для народних господарств
його майбутніх сусідів на Сході. В оприлюдненому у Франкфурті-на-Майні
дослідженні експерти ЄБРР не виключають навіть ускладнення в цих країнах
процесу їхнього економічного відродження. Розповідає Володимир Медяний:
"Існує небезпека, що окремі країни СНД внаслідок розширення Європейського
союзу стануть ще більш маргінальними", - говориться у дослідженні
Європейського банку реконструкції та розвитку. На думку експертів, уникнути
цього можна тільки за умов подальшої інтеграції в світову економіку таких
країн, як Росія, Казахстан та Україна. Експерти звернули увагу також на
недостаній рівень прямих інвестицій в економіку колишніх радянських республіках.
Згідно зі спостереженнями ЄБРР, цікавими для інвесторів є тільки ті країни
СНД, які мають великі запаси сировини. Як зазначають автори дослідження,
розвитку торговельних відносин з цим регіоном заважає, з одного боку,
його віддаленість від великих світових ринків, з іншого - політичні обмеження
в самих пострадянських країнах, які й надалі тримаються за традиційні
зв"язки, що залишилися ще з радянських часів.
ЄС скоординує оборонні витрати
Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
№209 19.11.2003 «День»
Агентство з озброєнь та стратегічних досліджень Європейського Союзу має
бути остаточно сформоване до літа наступного року — таке рішення було
днями ухвалене в Брюсселі. Очолить нову структуру Верховний представник
ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана, а всі пов’язані
з діяльністю агентства питання вирішуватиме рада міністрів оборони країн
Євросоюзу, повідомляє «Франс-прес». Мета — підтримувати проведення спільної
політики країн ЄС в галузі безпеки, координувати витрати на озброєння,
реалізовувати багатонаціональні проекти та створювати конкурентоспроможний
ринок європейської військової техніки. «Сьогодні оборонний бюджет Європейського
Союзу становить половину американського, однак оборонна потужність ЄС
становить лише 10% від американської», — заявив міністр оборони Італії
Антоніо Мартіно. Покласти край такому стану справ і має нове агентство,
ідею створення якого було підтримано лідерами держав-членів ЄС на саміті
в Салоніках влітку цього року.
Хав’єр Солана відзначив, що останнім часом Європейський Союз досяг значних
результатів в оборонній сфері. Зокрема, йдеться про миротворчі місії в
Македонії та Демократичній Республіці Конго. Солана пообіцяв зробити все
можливе для того, щоб агентство сприяло ефективній політиці ЄС в галузі
безпеки.
Засновники нової структури Євросоюзу особливо наголошують, що вона в
жодному випадку не дублюватиме НАТО (хоча й очолить її колишній Генеральний
секретар Альянсу). Створення агентства також не йтиме врозріз з планами
Франції, Німеччини, Бельгії та Люксембургу створити автономну військову
штаб-квартиру ЄС. Як відомо, ця пропозиція стала предметом серйозного
занепокоєння Вашингтона.
До наступного літа міністри оборони країн-членів ЄС повинні узгодити
всі фінансові, юридичні та адміністративні аспекти роботи агентства. Втім,
уже зараз лунають пропозиції щодо того, як воно має працювати. Міністр
оборони Великої Британії Джефф Гун заявив, що європейській структурі з
озброєнь слід уникати протекціонізму при підписанні оборонних контрактів
— на відміну від Сполучених Штатів Америки, Конгрес яких, ухвалюючи оборонний
бюджет на наступний рік у обсязі $401 млрд., заявив, що половину всіх
військових контрактів американський уряд має укладати з вітчизняними компаніями.
Німецька Хвиля 16.11.2003
Конференція про нову Європу в Берліні
БЕРЛІН. Майбутні кордони Європейського союзу на сході закінчуються на
західному кордоні Росії, заявив виступаючи в суботу на дев"ятому
європейському Берлінському форумі "Нова Європа" комісар Європейського
союзу з питань розширення Ґюнтер Ферхойґен. Розповідає Олександр Реймер:
На форумі, що зібрав у німецькій столиці представників політичних та бізнесових
кіл Європи та США Ґюнтер Ферхойґен повідомив, що 2007 року прійняттям
до Європейского союзу Болгарії та Румунії завершиться нинішній раунд розширенняСоюзу.
За словами Ферхойґена, розширення ЄС триватиме й надалі. Але усе залежатиме
від самих майбутніх кандидатів. Як сказав європейський комісар: "Мова
йде про відповідність політичним, економічним та регіональним передумовам
вступу, а також про здатність перейняти та застосовувати в себе загальноєвропейське
право". Як одного з майбутніх членів ЄС, щодо якого вже існує консенсус,
Ферхойґен назвав Туреччину, яка за останній час зробила значний крок уперед
у внутрішніх реформах. Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко,
виступаючи на форумі, зазначив, що Київ чекає на чіткий сигнал від Брюсселя
щодо перспектив членства України в Європейському союзі. Цей сигнал, за
словами міністра, потрібен не уряду чи президенту, а українському народу,
аби той міг зробити свій вибір. Оскільки політична еліта вибір вже зробила
і цей вибір - європейський, зазначив Костянтин Грищенко.
«Шлюб за розрахунком»
Франція та Німеччина можуть об’єднатися?
Дарина КУЧЕРУК
№207 15.11.2003 «День»
Незабаром на політичній карті може з’явитися нове конфедеративне утворення
— «Об’єднана Німеччина та Франція». Такий сценарій не виключає міністр
закордонних справ Франції Домінік де Вільпен.
Паскаль Ламі, представник Франції в Європейській комісії заявив, що об’єднання
двох країн може розпочатися з уніфікації дипломатичних служб. Окрім того,
Франція готова «великодушно» поділитися з Німеччиною своїм постійним членством
в Раді Безпеки ООН. Ламі стверджує, що зближення Німеччини та Франції
дасть змогу «розв’язати ті питання, які не в змозі вирішити Європейський
Союз та регіональні німецькі парламенти». Передусім йдеться про міжнародну
політику, оборону, економіку та соціальну сферу. Посиливши співробітництво
у цих галузях, Франція та Німеччина можуть отримати значні політичні дивіденди.
Однак чи не основна мета ідеї франко-німецького об’єднання — тактичний
виграш. Йдеться передусім про «хитке» майбутнє Євросоюзу. У випадку провалу
прийняття єдиної європейської Конституції чи «паралічу» ЄС після вступу
до нього 10 нових членів, Франція та Німеччина просуватимуться до взаємної
інтеграції. Як передбачливо зазначив французький прем’єр Жан-П’єр Раффарен:
«Якщо проект Європи-25 провалиться, що ще залишається Франції? Тільки
франко- німецьке зближення». До більш тісної дружби Париж та Берлiн також
штовхає спільний суперник — Сполучені Штати, вiдносини з якими після війни
в Іраку у обох країн різко погіршились. З того часу, як Франція та Німеччина
виступили проти військової операції в Іраку, їх відверто ігнорують у Вашингтоні.
Більше того, Франція та Німеччина впевнені, що схиливши на свій бік Велику
Британію — головного союзника США, їм вдасться домінувати в розширеному
ЄС. Геополітичні ж козирі європейським «старожилам» — Франції та Німеччині
— знову таки необхідні для політичного протистояння Вашингтону. Особливо
створення рівноваги на континенті актуалізувалося після поділу американським
керівництвом Європи на «нову» і «стару». Франція та Німеччина розглядають
«взаємозближення» як потребу часу. Щоправда, новий альянс дещо нагадує
«шлюб за розрахунком». Можливо, але статистика свідчить — саме такі «шлюби»
найтриваліші.
Німецька Хвиля 12.11.2003
ЄС створює агенцію з контролю за своїми кордонами
БРЮССЕЛЬ. Європейська комісія затвердила пропозицію із створення Європейської
агенції з контролю за зовнішніми кордонами ЄС. Агенція має серед іншого
координувати зусилля країн ЄС щодо захисту кордонів від нелегальних мігрантів.
Пропозицію мають до кінця року схвалити держави Євросоюзу. Повідомляє
Наталя Вікуліна:
Агенція з контролю за зовнішніми кордонами ЄС має розпочати роботу з
1 січня 2005 року. Її завданням стане сприяти співпраці країн Євросоюзу
в захисті наземних, повітряних і морських кордонів. Так, агенція проводитиме
навчання для прикордонників, досліджуватиме проблеми охорони кордонів,
сприятиме державам ЄС у відправці додому нелегалів. Говорить керівник
Дирекції Єврокомісії з юстиції й внутрішніх справ Жан-Луї де Брауер: "Агенція
зможе запропонувати технічну допомогу при організації відправки нелегалів.
Але абсолютно ясно, що сама агенція не ухвалюватиме рішень", - повідомив
чільний представник Єврокомісії. Отже, агенція лише радитиме країнам-членам
ЄС, як вирішити ту чи іншу проблему на кордонах. В агенції працюватиме
30 осіб, на перші два роки діяльності передбачено виділити 16 мільйонів
євро.
Німецька Хвиля 28.10.2003
Текст Конституції ЄС узгодять до кінця листопада
БРЮССЕЛЬ. Текст Конституції Євросоюзу буде узгоджено до кінця листопада
нинішнього року. Про це після зустрічі міністрів закордонних справ країн
ЄС заявив Франко Фраттіні, глава зовнішньополітичного відомства Італії,
яка нині головує в Євросоюзі. Передає Наталя Вікуліна:
Міністри закордонних справ країн ЄС зібралися в Брюсселі, аби владнати
протиріччя, що виникають при обговоренні першої в історії Конституції
Євросоюзу. Цей закон має враховувати інтереси нинішніх 15 членів ЄС, а
також 10 країн, які вступлять до Євросоюзу наступного травня. Майже всі
країни погодилися запровадити в ЄС постійне президентство. Це означає,
що вибрані представники держав-членів очолюватимуть усі ради міністрів
країн ЄС, окрім зустрічей міністрів закордонних справ. За новою Конституцією,
в Євросоюзі має обиратися президент на два з половиною роки. Спірним залишилося
питання щодо змін у складі Єврокомісії - виконавчого органу ЄС. Маленькі
держави бояться втратити свій вплив і наполягають на тому, щоб у Єврокомісії
було представлено по одному комісару від кожної країни. На брюссельській
зустрічі було підтримано пропозицію міністрів фінансів, яка передбачає,
що в новій Конституції одним із пріоритетів буде стабільність цін. З обуренням
учасники зустрічі сприйняли іншу пропозицію міністрів фінансів - позбавити
Європарламент права вето на бюджетні питання.
Німецька Хвиля 17.10.2003
Контроль за кордонами ЄС буде посилено
БРЮССЕЛЬ: Країни Євросоюзу створять нову агенцію з контролю за кордонами
розширеного ЄС з майбутніми сусідами, включаючи Україну. Таке рішення
було ухвалено на саміті лідерами країн Євросоюзу. Агенція координуватиме
зусилля країн ЄС у боротьбі з нелегальною міграцією і стежитиме за безпекою
наземних, повітряних і морських кордонів. Агенція може почати роботу вже
наступного року. На її створення виділяється 45 мільйонів євро.
Німецька Хвиля 04.10.2003
ЄС запровадить паспорти й візи з відбитками пальців
На тлі розширення Європейського союзу набуває актуальності питання єдиної
еміграційної політики. Саме ця тема домінувала на зустрічі міністрів внутрішніх
справ країн-членів ЄС 2-го жовтня у Брюсселі. Одним із центральних питань
стало запровадження віз і паспортів, у яких були б так звані "біометричні
дані", наприклад, відбитки пальців.
Уже незабаром в усьому Європейському союзі має бути запроваджено нові
паспорти. Документи нового зразка міститимуть не тільки традиційні відомості
про особу - прізвище, зріст та колір очей. Новою стане поява так званих
"біометричних даних", наприклад, відбитків пальців, знімків
райдужної оболонки ока або ж відстані між очима й вухами.
Опосередкованим поштовхом до такого кроку стали плани американців, які
з жовтня наступного року пускатимуть до своєї країни тільки тих людей,
які матимуть такі паспорти. В Європі на це передбачено перехідний період.
Поки старий паспорт дійсний, з ним можна подорожувати й далі. Але коли
термін дії документу вибігає, його треба буде міняти на новий з біометричними
даними.
Такі ж плани щодо віз для перебування в країнах ЄС. Уже зараз Європейський
союз активізує боротьбу з нелегальною міграцією та міжнародною злочинністю.
Тому запровадити біометричні дані у важливих документах збиралися давно.
Пілотний проект було реалізовано в Нігерії. Через біометричні дані вдалося
з’ясувати, що 18 відсотків усіх нігерійців, які подавали заяви на отримання
візи в німецькому посольстві, уже були засуджені в Німеччині за кримінальні
вчинки. Тому міністр внутрішніх справ ФРН Отто Шилі переконаний у необхідності
якомога швидшого запровадження біометричних даних:
"Якщо нам не вдасться застосувати ці сучасні методи біометрії, тоді
в нас виникнуть ще більші проблеми при ідентифікації осіб. Тобто ми просто
не зможемо завжди чітко знати відповідь на питання, звідки до нас потрапила
та чи інша особа? Тому треба наскільки це можливо звужувати цю проблему
шляхом запровадження біометричних даних, які дозволяють ефективно ідентифікувати
особу".
У рамках боротьби з нелегальними мігрантами міністри внутрішніх справ
ЄС прагнуть також активізувати співпрацю з прикордонниками. Але ідея запровадити
загальноєвропейську прикордонну поліцію подобається далеко не всім. Німецький
міністр Отто Шилі заспокоює:
"Ми не прагнемо створити європейську прикордонну поліцію, яка б
була єдиною організацію, яка б мала центральне керівництво й так далі.
Натомість ми виступаємо за кращу координацію між національними відомствами
в рамках Євросоюзу. Результатом має стати утворення окремих груп за участю
прикордонників з різних країн".
"Обмін досвідом, спільні стандарти освіти й співпраця по галузях",
- такі головні принципи європейської ініціативи. Тим часом уже зараз у
ЄС існують центри, де країни обмінюються досвідом одна з одною. Наприклад,
у Берліні діє центр щодо кордонів на землі, у Римі - стосовно перевірок
в аеропортах. Натомість Афіни й Мадрид пропонують колегам з ЄС свій досвід
в охороні морських рубежів.
Карла Саппок
ForUm 25 вересня 2003
Прийняли проект Європейської конституції
Європейський парламент підтримав сьогодні, 25 вересня, переважною більшістю
голосів проект європейської конституції. За десять днів відкриється міжурядова
конференція, на якій буде затверджено остаточний варіант «основного закону
Європи». У зв’язку з цим члени Європарламенту звернулися до влад країн-членів
ЄС з проханням більше не змінювати проекту, щоби не порушити консенсусу,
над досягненням якого 16 місяців працювали уряди, європейський парламент,
парламенти країн та Європейська комісія.
Конституція спрямована на те, щоб зробити європейське співтовариство,
яке в наступному році нараховуватиме вже 25 членів, більш керованим, передають
. Зокрема, в
ній передбачено часткове делегування повноважень держав щодо зовнішньої
політики - але більшою мірою, ніж згодні деякі. Дев’ятнадцять малих і
середніх країн ЄС зажадали від підготовлюваної Міжурядової конференції
права обговорити наново будь-яке питання в цій конституції.
Німецька
Хвиля 20.09.2003
Молдова дедалі більше цікавить ЄС - як сусід Румунії
Молдова - країна, на яку Європейський союз практично
не звертав уваги ще з часів її заснування 1991 року. Столиця Молдови Кишинів
- єдина столиця в Європі, де виконавчий орган ЄС, Європейська комісія,
не має свого постійного представництва. Однак після того, як у вже не
такому далекому майбутньому до ЄС вступлять Болгарія і Румунія, зовнішній
кордон Євросоюзу переміститься до Молдови. Тому ЄС так чи інакше доведеться
конфронтувати з проблемами цієї країни. Особливо це стосується нелегальної
російської присутності в Придністров"ї. Уряд Нідерландів, який наразі
головує в ОБСЄ, нещодавно запропонував розташувати в цьому регіоні миротворців
з ЄС, які б до кінця року змінили російські війська в Придністров"ї.
Минуло дванадцять років з того часу, як мовчить зброя на берегах Дністра,
але ще й досі ситуацію в цьому регіоні важко назвати нормальною. Навіть
після того, як по обидва боки річки до влади прийшли комуністи. На правому,
західному, березі Дністра, у республіці Молдові, керує більш-менш демократично
обраний 2001-го року президент Володимир Воронін. На лівому, східному
березі, з 1991-го року, не цураючись диктаторських методів, керує росіянин
Ігор Смирнов. Його підтримують 14-та російська армія, мафіозні структури,
а ще український уряд. Жодна країна світу не визнає його Придністровську
молдавську республіку, економіка якої базується на торгівлі з Росією,
нелегальному використанні транснаціональних енергопроводів та крімінальній
діяльності, пов"язаній з торгівлею зброєю та відмиванням брудних
грошей.
Упродовж багатьох років Москва обіцяє вивести свої війська з Придністров"я.
Присутність російських військ на території країни завдає шкоди Молдові
як з політичної, так і з економічної точки зору. Крім цього, через цю
присутність фактично знищуються європейські перспективи країни, вважає
Оазу Нантої - програмний директор "Інституту з питань публічної політики",
що в Кишиневі:
"З 1992 року Російська Федерація задекларувала свою присутність
в Молдові як миротворчу. Це консолідувало сепаратистський режим і стало
ще одним тягарем для Молдови. Демонстративно та беззастережно росіяни
порушують свої міжнародні обіцянки щодо виведення військ з території Молдови.
Росія повинна була прибрати свої боєприпаси з регіону до кінця 2001 року
й вивести війська до кінця 2002-го, однак цього не сталося. І на жаль,
міжнародна спільнота практично погоджується з такою поведінкою Росії.
Але ж провідні представники кримінального режиму - просто маріонетки Російської
Федерації".
Від початку цього року Євросоюз зацікавився Молдовою, передусім через
її довгий спільний кордон з Румунією. Вже наступного року цей південний
сусід Молдови може успішно завершити переговори про вступ до ЄС. Тому
за кілька років проблеми Придністров"я наблизяться і до Євросоюзу.
З лютого нинішнього року ЄС заборонив керівництву Придністров"я в"їзд
на свою територію. Утім, як розповідає Юрій Леанк, директор інституту
політичних досліджень у Кишиневі, Молдові потрібен від Брюсселя передусім
тиск на уряд України та керівництво в Придністров"ї, щоби зрештою
було відновлено прикордонний та митний контроль на кордоні Молдови з Україною.
Юрій Леанк:
"ЄС може багато чого досягти від України, бо ця країна прагне стати
частиною Євросоюзу. Брюссель має достатньо політичних і економічних засобів
тиску на Київ і може виставляти йому свої вимоги. ЄС та місія ОБСЄ заявили,
що, якщо Придністров"я не йтиме на співпрацю, то перевірятимуться
й, можливо, будуть заморожені всі закордонні рахунки придністровського
керівництва".
Населення Молдови бачить своє майбутнє у ЄС. Про це свідчать довгі черги
перед румунським консульством. З румунським паспортом, який цілком можуть
отримувати молдавани і вже мають 600 тисяч мешканців країни, вони можуть
упродовж трьох місяців перебувати без візи на території держав ЄС. Цим,
звісно, багато хто користується, і вже зараз тисячі вихідців з Молдови
працюють нелегально в ЄС. Намагання отримати румунський паспорт пояснюється
ще й страхом перед залізною завісою, яка вже незабаром може виникнути
між Румунією та Молдовою. Така ситуація може бути просто фатальною, вважає
посол Німеччини у Молдові Міхаеля Цікерека:
"Якщо Румунія й далі йтиме шляхом зближення з ЄС, то колись настане
той момент, що їй доведеться запровадити візовий режим з Молдовою. Багато
людей просто бояться цього, тому й намагаються зробити собі румунський
паспорт. Подвійне громадянство - дуже поширене явище в Молдові. Висловлюючись
дещо саркастично, можна сказати, що Молдова може стати першою країною
в Європі, більшість громадян якої будуть також громадянами ЄС в той час,
як сама країна членом європейської спільноти не буде".
Іґаль Авідан
Німецька Хвиля 07.09.2003
15 країн ЄС та кандидатів на вступ вимагають змін у проекті Конституції
ЄС
Крістоф Шеффер
У столиці Чехії Празі цього тижня пройшла неформальна зустріч представників
15 так званих економічно менш потужних країн Євросоюзу та країн-кандидатів
на вступ до спільноти. Ідеться про вже членів ЄС Австрію, Данію, Швецію,
Фінлядію, Ірландію, Грецію та Португалію, а також про про майбутніх членів
спільноти Польщу, Чехію, Угорщину, Словенію, Словаччину та три балтійські
держави. Головною темою зустрічі стали зміни до проекту Конституції ЄС,
яких вимагають ці країни. На їхню думку, конституційний проект, представлений
Європейським Конвентом у червні цього року, надає забагато переваг великим
і потужним з економічної точки зору державам Євросоюзу, таким як Німеччина
та Франція.
Така зустріч відбулася вперше. Її особливість полягає саме в тому, що
15 держав - членів ЄС та країн- кандидатів об"єдналися, щоб відстояти
свої спільні інтереси у Євросоюзі. Всі ці країни об"єднала одна пересторога
- вони бояться в майбутньому бути фактично притиснутими великими і сильними
країнами Євросоюзу.
Звідси й походять вимоги змінити деякі пункти у проекті спільної європейської
Конституції. Зустріч відбулася у Празі під керівництвом заступника міністра
зовнішніх справ Чехії Яна Когоута. Він і представив 3 основні вимоги,
які ставлять 15 країн ЄС та його майбутніх членів:
"Переважна більшість виступила за принцип "одна країна - один
комісар".
У конституційному проекті передбачається, що навіть після розширення
ЄС до 25 країн, у виконавчому органі Євросоюзу - Європейській комісії
буде налічуватися всього 15 комісарів. Другий пункт стосується рівних
прав при ротації керівництва. Говорить Ян Когоут:
"Принцип ротації повинен забезпечувати рівні права для всіх членів
ЄС. Не має значення, чи це стосується головування у Раді міністрів чи
в Европейській Комісії".
Третій пункт стосуєтьсяся питання ухвалення рішень більшістю голосів,
перш за все у таких сферах, як зовнішня чи оборонна політика. 15 держав,
які зустрічалися в Празі, наголошують, що вони побоюються і не бажають
бути втягнутими у зовнішньополітичні цілі потужних держав, які вони самі
не підтримують. У цьому контексті згадується передусім війна з Іраком
- питання, в якому різні країни ЄС дотримувалися досить полярних позицій.
Зустріч у Празі організували Чехія та Австрія. Оглядачі звертають увагу
на те, що окрім центрально- та східноєвропейських країн, у зустрічі брали
участь скандинавські держави, а також представники півдня та заходу континенту.
За словами чеха Яна Когоута, метою зустрічі був перш за все обмін думками,
і в жодному разі не створення нового фронту протистояння у розширеній
Європі:
"Ми не не є формалізованою іституцією. Це дуже відкрита група. Ми
не хочемо, щоб жодна з великих держав ЄС отримала враження, ніби тут утворюється
блок противників. Навпаки, ми маємо на меті знайти рішення, яке було б
прийнятним для всіх."
Ян Когоут запевнив, що навіть упродовж цього року, ще під час італійського
головування, можна знайти компроміс щодо Конституції ЄС. Урядова конференція,
на якій обговорюватиметься запропонований європейським Конвентом проект
Конститутції ЄС, відбудеться на початку жовтня в Римі.
Німецька Хвиля 07.09.2003
ЄС обговорює можливість миротворчої місії в Молдові
БЕРЛІН. У Європейському союзі обговорюється можливість відправлення військової
миротворчої місії до Молдови. Як повідомила в неділю німецька газета "Франкфуртер
альгемайне зонтагсцайтунг", уряд Нідерландів виступає за відправку
до республіки миротворчого війська ЄС ще цього року. Мета місії, яку пропонується
провести під егідою Організації з безпеки та співробітництва в Європі,
- врегулювання конфлікту в Придністров"ї. Повідомляється, що проти
плану виступили Сполучені Штати, які бажають доручити миротворчу місію
не ЄС, а НАТО. Скептично поставилися до ініціативи Нідерландів, що зараз
головують в ОБСЄ, також уряди Німеччини, Великобританії, Італії та кількох
інших країн Євросоюзу. На початку року ЄС заборонив в"їзд на свою
територію лідерам самопроголошеної республіки Придістров"я, поклавши
на них відповідальність за конфлікт з урядом у Кишиневі.
Німецька Хвиля 04.09.2003
ЄС підтримає регіональну співпрацю у рамках СНД
БРЮССЕЛЬ. Європейська комісія схвалила надання 36,5 мільйонів євро на
регіональну співпрацю між країнами СНД у рамках програми Євросоюзу ТАСІС.
Майже половину суми буде виділено на розвиток транспортних коридорів,
підтримку безпеки при транзиті нафти й газу та встановлення інформаційних
технологій. В Україні може бути профінансовано облаштування кордону з
Молдовою, якщо дослідження, яке нині проводить ТАСІС, доведе необхідність
таких капіталовкладень. 11 мільйонів євро буде витрачено на контроль за
міграцією на кордоні Росії й Білорусі. На покращання екології в річках
СНД надано 8 мільйонів євро. Ці гроші може бути виділено й на очищення
двох українських річок - Сіверського Донця та Прип"яті. Всі проекти
має бути втілено впродовж чотирьох років.
Німецька Хвиля
27.08.2003
Європейський союз краще захищатиме свої кордони
БРЮССЕЛЬ: Італія, яка нині головує в Євросоюзі, готує пропозиціїіз захисту
кордонів від нелегальних мігрантів. Їх мають узгодити на вересневій зустрічі
міністри внутрішніх справ ЄС. Про це повідомив один із речників Єврокомісії.
Розповідає Наталя Вікуліна: За кілька тижнів може бути створено новий
план з охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу від напливу нелегальних мігрантів.
Свої ідеї мають представити міністри внутрішніх справ країн ЄС, які зберуться
в середині вересня на зустріч у Римі. За кращий захист кордонів активно
виступають Італія, Німеччина, а також Іспанія і Греція. Говорить речник
Єврокомісії з питань юстиції й внутрішніх справ П"єтро Петруччі: "Німеччина
перебрала на себе свого роду керівництво за охороною наземних кордонів.
Іспанія і Греція відповідають за морськікордони. Нововведенням є те, що
Італія збирається взяти відповідальність за аеропорти",- сказав Петруччі.
Нагадаю, що минулого вік-енду міністри внутрішніх справ Німеччини і Італії
висловилися за створення нових бар"єрів на кордонах. Від планів європейських
країн краще захищати кордони Єврокомісія не стоятиме осторонь, а візьме
на себе координацію зусиль, повідомив речник Єврокомісії.
Кваснєвський наблизив Польщу до ЄС
залишилося дев’ять місяців...
Львівська газета 25 липня 2003 (№ 213)
ПОЗАВЧОРА в Польщі відбулася подія, що стала черговим важливим кроком
на шляху приєднання держави до Європейського Союзу. Президент Польщі Александр
Кваснєвський підписав документ про ратифікацію Договору про вступ Польщі
та інших дев’яти країн-кандидатів в Європейський Союз. Договір підписано
16 квітня цього року в Афінах. Після того, як на референдумі 8 червня
поляки сказали “так” Європейському Союзу, експерти оцінюють підписання
акту про ратифікацію як урочисту формальність. Набагато більшого значення
цій події надав Александр Кваснєвський – активний прихильник вступу країни
в Європейський Союз. “Хто б міг собі уявити, що в тій самій кімнаті, де
колись було підписано Варшавський договір, майже 50 років потому, ми станемо
свідками повернення Польщі до об’єднаної Європи”, – сказав президент.
Для того, щоб Польща стала через дев’ять місяців членом Європейського
Союзу, свою згоду про розширення ЄС повинні ратифікувати тринадцять країн-членів
європейського клубу (дві це вже зробили).
Тарас Бик
ЄС незадоволений “новобранцями”
№123 19.07.2003 “День”
Десять країн, що з 1 травня наступного року мають увійти до складу Європейського
Союзу, зробили багато зусиль для того, щоб користуватися перевагами регіональної
політики ЄС, але цих зусиль недостатньо. Таким був висновок оприлюдненої
днями доповіді Європейської Комісії, що у перекладі на звичайну мову означає,
що Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Латвія, Литва, Естонія,
Мальта та Кіпр ще повинні попрацювати заради того, щоб отримати доступ
до структурних фондів і фондів вирівнювання ЄС. Справа в тому, що всім
десяти країнам було обіцяно доступ до різних проектів, що фінансуються
з цих фондів і вимірюються мільярдами євро, ще з січня наступного року,
за чотири місяці до їхнього формального прийому до ЄС. Комісар Європейської
Комісії з питань розширення ЄС Гюнтер Ферхойген говорив при цьому, що
часу залишилося мало і для подальшої затримки немає можливостей. Найменш
готовими до відповідності необхідним критеріям визнано Словаччину та Латвію,
повідомляє www.euobserver.com.
Повідомляється, зокрема, що тільки Польща, яка першою розпочала переговори
з ЄС з цієї тематики, могла б отримати 12,5 млрд. євро з фондів ЄС протягом
трьох років для свого регіонального розвитку. Головним зауваженням з боку
Брюсселя був закид щодо недостатнього розвитку інфраструктури, і особливо
— мережі автомагістралей. Представники Єврокомісії, стверджує преса, вдалися
до безпрецедентного заходу — до критики урядової політики з цього питання
в десяти країнах. Це вже могло б розглядатися, як втручання у внутрішні
справи.
Зараз не йдеться про те, що вступ 10 країн до ЄС затягнеться — політичні
рішення з цього приводу вже ухвалено, і змін не очікується. Але, як свідчить
практика, умови дійсно є суворими, і за бонус “європейськості” доводиться
платити за всіма рахунками.
У Словаччині вже дійшло до того, що опозиційна партія СМЕР вимагає відставки
відповідальних, починаючи з міністрів.
Німецька
Хвиля 10.07.2003
Чи є межа розширенню ЄС?
БРЮССЕЛЬ/КЕЛЬН. Віце-спікер Європарламенту, заступник головибаварського
Християнсько-соціального союзу Інґо Фрідріх виступив за визначення остаточної
межі розширення Європейського союзу. В зв"язку з цим він не бачить можливостей
для надання таким країнам як Україна та Туреччина повноправного членства
в ЄС. Повідомляє Володимир Медяний: На думку Інґо Фрідріха, Європейський
союз чисто технічно не зможе перетравити приєднання України або Туреччини
- принаймні впродовж наступних 30 - 50 років.
Інакше, висловив побоювання Інґо Фрідріх, європейська модель може просто
провалитися. В інтерв"ю "Німецькій хвилі" політик пояснив: "Історія вчить,
що великі державні утворення та імперії починали розпадатися після того,
як ставали занадто великими." Водночас Інґо Фрідріх наголосив на необхідності
розширення співпраці з Україною в рамках інших європейських структур.
"Підписання специфічних двосторонніх угод про партнерство з Україною також
могло б стати адекватною відповіддю на її прагнення до європейської інтеграції",
- переконаний політик.
Віце-спікер Європарламенту не виключив можливості надання Україні асоційованого
членства в ЄС із статусом спостерігача.
Німецька
Хвиля 02.07.2003
Прикордонна співпраця ЄС з країнами сусідами
БРЮССЕЛЬ: Єврокомісія зміцнюватиме прикордонну співпрацю з новими сусідами,
на що найближчими роками буде виділено майже один мільярд євро. Відповідний
документ було схвалено Єврокомісією у вівторок. Розповідає Наталя Вікуліна:
Єврокомісія хоче зміцнити прикордонне співробітництво розширеного Євросоюзу
з Україною, Росією, Білоруссю, Молдовою та західнобалканськими країнами.
Таким чином Єврокомісія прагне підтримати економічно-соціальний розвиток
у тих регіонах нових сусідів, які межуватимуть із збільшеним ЄС, працювати
з ними в галузі довкілля, охорони здоров"я, збільшити контакти між людьми
по обидва боки кордону, разом боротися з організованою злочинністю та
зміцнювати кордони. На прикордонну співпрацю з новими сусідами Єврокомісія
передбачає виділити 955 мільйонів євро в період з 2004 по 2006 роки. Гроші
надходитимуть через уже існуючі програми співпраці. Україна, Білорусь,
Молдова й Росія можуть розраховувати на фінансування прикордонних проектів
через програму ТАСІС - це 75 мільйонів євро та частково через програму
ІНТЕРРЕГ - на що виділено 700 мільйонів євро. Після 2006 року передбачається
поєднати прикордонну й регіональну співпрацю між Євросоюзом та його сусідами.
02.07.2003
У Європі дозволили продавати генетично покращені продукти
Єдиною умовою продажу подібних продуктів у ЄС, відповідно до рішення
європарламенту, буде наявність спеціальної етикетки
Європейський парламент проголосував за прийняття двох законів, що знімають
заборону на генетично модифіковані продукти харчування. Ця заборона замінюється
правилами, котрі дозволяють продаж генетично модифікованих продуктів за
наявності відповідної етикетки.
Магазини повинні будуть продавати таку продукцію із вказівкою: "Цей продукт
зроблено з генетично модифікованих організмів". Такої позначки вимагають
продукти, що містять понад 0,9% біотехнічних матеріалів. До кінця поточного
року цей закон повинен бути схвалений урядами країн, що входять до ЄС.
Раніше США закликали уряди європейських держав відмовитися від бойкоту
поставок генетично модифікованих продуктів. Так, Джордж Буш 24 червня
виступив із подібним закликом, виступаючи перед учасниками всесвітнього
біотехнологічного конгресу. Президент США підкреслив, що відмовлення європейських
країн від цього бойкоту генетично модифікованих зернових відкриє нові
ринки для африканських фермерів і, як наслідок, дозволить їм ефективно
боротися із голодом на континенті.
У той же час, як зазначає АР, нові правила можуть не задовольнити Вашингтон,
котрий вважає обов'язкове етикетирування таких продуктів занадто дорогим
для експортерів.
01.07.2003
Головування в європейському Союзі переходить від Греції до Італії
Італійський прем'єр-міністр Сільвіо Берлусконі з 1 липня стає на посаду
голови Європейської ради. Про це повідомляє Euronews.
На думку аналітиків, Берлусконі та президент Єврокомісії Романо Проді
є відомими політичними антагоністами. Однак у зв'язку із цим у багатьох
виникає питання, з яким відчуттям Єврокомісія зустрічає нового голову
Європейської ради. Представник Романо Проді завірив журналістів, що з
надією.
Сам Сільвіо Берлусконі виходить на загальносоюзну арену із міцним імунітетом:
в Італії набув чинності закон, що захищає прем'єра від судових переслідувань
на увесь час перебування у влади. Таким чином, процес щодо італійського
лідера, якого обвинувачують у корупції, ухиленні від сплати податків та
підроблюванні бухгалтерської звітності у його медіа-холдингу — припинено.
У той же час міланські юристи запросили Конституційний суд країни перевірити
правомочність прийняття настільки вигідного для Берлусконі закону.
Однією з основних задач "італійського семестру" в Євросоюзі буде реалізація
програми розширення блоку. Протягом головування Італії в Євросоюзі планується
визначити графік вступу до ЄС Румунії та Болгарії, що орієнтовно повинно
відбутися 2007 року.
Нові кандидати на вступ до ЄС
Німецька
Хвиля 22.06.2003
САЛОНІКИ. Європейський союз відкрив Албанії, Боснії, Хорватії, Македонії
та союзу Сербії й Чорногорії перспективи на вступ до спільноти, однак
за умови, що в них будуть проведені радикальні реформи. Головними перешкодами
для стабільності та розвитку цивільного суспільства в цих країнах були
названі організована злочинність та корупція. Одночасно наприкінці саміту
ЄС в грецькому містечку Порто Каррас п"яти балканським країнам було збільшено
економічну допомогу на 210 мільйонів євро. Проти проведення саміту в Салоніках
демонстрували кілька десятків тисяч противників глобалізації. Після сутичок
з поліцією щонайменше 80 осіб було затримано.
Німецька
Хвиля 17.06.2003
Міністри ЄС схвалили ініціативу "Ширша Європа"
ЛЮКСЕМБУРГ/ БРЮССЕЛЬ. Міністри закордонних справ Європейського союзу
ухвалили висновки щодо ініціативи "Ширша Європа", де йдеться про відносини
між розширеним ЄС та його новими сусідами, включаючи Україну. Повідомляє
Наталя Вікуліна:
Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС уважають, що діалог з Україною,
Білоруссю, Молдовою та іншими майбутніми сусідами має будуватися на загальних
цінностях, як-то - свободі, демократії, повазі до прав людини, верховенстві
права. Керівники дипломатії держав ЄС кажуть, що загальною метою нової
політики щодо сусідів буде зменшення бідності в цих країнах, вільна торгівля
з ними, прикордонна співпраця, запобігання конфліктам. З Україною та іншими
сусідами Євросоюз хоче разом боротися з нелегальною міграцією, торгівлею
людьми, організованою злочинністю. Брюссель говорить і про підтримку цих
країн при вступі до Світової організації торгівлі, про наукову, культурну
співпрацю тощо. Міністри пропонують представляти з 2004 року плани дій
по кожній країні-сусіду. Глави дипломатичних відомств говорять, що нові
угоди з Україною та іншими державами можуть бути укладені після оцінки
того, як виконуються вже наявні угоди.
Україна + ЄС: далека перспектива
25 липня 2003 р.
Євген ДУДЕНКО
Конвент Євросоюзу вніс до проекту Конституції ЄС поправку щодо подальшого
розширення. Згідно з нею, Україна отримає можливість закономірно претендувати
на повноправне членство в Європейському союзі. Про це повідомляє президент
Конвенту Валері Жискар д'Естен у листі голові комітету Верховної Ради
з питань євроінтеграції Борисові Тарасюку.
За словами д'Естена, президія Конвенту конкретно відреагувала на відповідне
звернення комітету, надіслане в березні поточного року. "Тепер у п. 2
ст. І-1 проекту Конституції ЄС зазначається: "Союз відкритий для всіх
європейських держав, які поважають його цінності та зобов'язуються просувати
їх спільно", -- йдеться у листі д'Естена. У документі також наголошується,
що Україна може стати членом ЄС "за умови утвердження верховенства права,
забезпечення свободи слова, друку, преси та інших інститутів громадянського
суспільства".
Коментуючи це рішення Конвенту, Борис Тарасюк підкреслив, що "у зверненні
до Конвенту та його президента наш комітет висловлював занепокоєння тим,
що під впливом політичної кон'юнктури з тексту Конституції могли вилучити
положення чинних документів. Передусім, йдеться про ст. 49 Амстердамської
угоди, яка передбачає право на отримання членства в ЄС усім європейським
країнам, що виявили бажання приєднатися до Євросоюзу та досягли достатніх
для цього критеріїв. Таким чином, врахувавши наші пропозиції, Конвент
залишає двері до спільного європейського дому відчиненими як для України,
так і для інших країн континенту", -- зазначив Тарасюк.
Німці -- за Україну в ЄС
24 липня 2003 р.
Роман РАК
Вчора у Львів прибула німецька делегація, яку очолює депутат Бундестагу,
речник фракції Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціалістичного
союзу Німеччини з питань зовнішньої політики Фрідберг Пфлюгер.
Під час відвідин пан Пфлюгер зустрівся із заступником голови облдержадміністрації
Степаном Лукашиком. У ході розмови йшлося про важливість німецько-українських
стосунків, перспективи вступу України у Європейський Союз та про наслідки
для Львівщини, до яких призведе поява нового європейсько-українського
кордону. Щодо останнього Степан Лукашик, зокрема, зазначив, що виникнуть
проблеми з візовим режимом, -- ускладниться перетин кордону з Польщею.
Окрім того, за словами Лукашика, із входження Польщі до Євросоюзу виникнуть
проблеми для багатьох громадян, що живуть на заробітках з "човникового"
бізнесу, а також з нелегалами, для яких омріяна Європа починатиметься
вже за українсько-польським кордоном.
Натомість Фрідберг Пфлюгер черговий раз запевнив, що про вступ України
в ЄС найближчим часом не йдеться, але німці, як і інші європейці, сприятимуть
якнайшвидшій інтеґрації нашої держави у європейські структури. Також пан
Пфлюгер зазначив, що "єдність, добробут і незалежність України мають велике
значення для Німеччини і Європейського Союзу".
Україна та Білорусь як безпосередні сусіди розширеного ЄС
Надія Кандиба
Німеччина, 26 червня 2003 - “Україна та Білорусь як безпосередні сусіди
розширеного ЄС” – дводенна конференція під такою назвою відбулася в Берліні.
Організатором форуму виступили Фонд імені Фрідріха Еберта та Німецький
інститут міжнародної політики та безпеки.
Конференція складалася з двох частин: перший день був присвячений відносинам
Білорусі з Євросоюзом, під час другого дня форуму йшлося про Україну та
ЄС. Хоча, як стало відомо в кулуарах, спочатку планувалося паралельно
обговорювати обидві теми. Однак потім доповіді вирішили все ж таки розділити,
щоб не ставити ці дві країни на один щабель. На жаль, на конференцію так
і не приїхав колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк.
Він мав виступати з доповіддю в частині “Україна між Росією та ЄС”. До
речі, учасники конференції досить критично поставилися до погляду на Україну
саме під таким кутом зору. Як зауважила берлінський політолог з Фонду
науки та політики Ольга Александрова, після розвалу Радянського Союзу
кожне друге дослідження мало таку назву, але нині цей підхід уже застарів.
“Україну більше не можна розглядати, як якусь буферну зону”, - зазначила
Александрова. Українські учасники форуму наголошували, що Україна вже
давно визначилася, в якому напрямку їй рухатися далі. На думку голови
парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка,
у Верховній Раді зараз спостерігається чітка проєвропейська більшість.
Він висловив переконання, що в Україні практично немає сил, які б відкидали
євроінтеграцію. “Навіть комуністи виступають за рух до Європи”, - сказав
Томенко. Водночас, як зауважив український депутат, викликає занепокоєння
пропозиція Заходу про синхронізацію руху України, Росії та Білорусі в
напрямку ЄС, оскільки таким чином Київ знову потрапляє в тінь Москви.
Учасники берлінського форуму висловили жаль з приводу того, що Захід досі
не надав Україні однозначної перспективи на членство в ЄС. Так, керівник
управління євроінтеграції Міністерства закордонних справ України Павло
Султанський зауважив, що досі про євроінтеграцію говорять переважно самі
українці, а західні європейці стосовно України обмежуються терміном “політика
добросусідства”. Представник міністерства зовнішніх справ Німеччини Мартін
Кремер пояснив, що перш ніж говорити про перспективи прийняття до Європейського
союзу подальших нових членів слід подивитися, наскільки ЄС здатний перетравити
нинішній етап розширення. Водночас член фракції соціал-демократів у бундестазі
Герд Вайскірхен висловився за надання Україні шансу стати в майбутньому
членом ЄС. Однак він зауважив, що й Україна, у свою чергу, повинна дотримуватися
принципів, закладених в угоду про партнерство та співробітництво з Європейським
союзом.
Кардинал ГУЗАР: “Чекаємо від Європи розуміння наших проблем”
Наталія ВІКУЛІНА, Брюссель
№106 21.06.2003 “День”
Як духовно відродити Україну і як у цьому має допомогти Захід — це головна
тема бесід глави Української Греко-Католицької Церкви Любомира кардинала
Гузара з високопоставленими чиновниками ЄС та його виступу на конференції
“Нова Європа — Нова Україна”.
“Я бачу, що Західна Європа, незважаючи на всі свої специфічні труднощі,
зберегла, дякувати Богові, стільки духовної сили, що могла б бути для
нас дуже серйозною підтримкою у духовному відродженні”,— вважає кардинал
Гузар. Він зустрівся із доволі високопоставленими чиновниками — Директором
генерального директорату з зовнішніх відносин Х.Мінгареллі, дипломатичним
радником Голови Єврокомісії М.Венінгером. Розмова при цьому йшла не про
те, чи зможе Київ вибороти статус асоційованого членства в ЄС або взагалі
стати повноправним членом європейського клубу. Духовні цінності в Україні
— ось що насамперед цікавить главу українських греко-католиків, який наголошує,
що не представляє держави чи чиїхось комерційних інтересів, а говорить
виключно з точки зору церкви. За словами українського кардинала, другорядним
є те, чи вступить Україна до ЄС за 3, за 5 або за 10 років, головне —
що це принесе їй духовно.
“Ми чекаємо від Європи розуміння наших проблем. Адже дуже легко судити
когось, якщо його не розумієш”,— заявив кардинал на конференції “Нова
Європа — Нова Україна”, організованій Комісією єпископських конференцій
Європейської спільноти та Місією України при ЄС. До слів глави українських
греко-католиків прислухалися уважно — кардинала на Заході шанують і поважають.
Гарне враження справляє і його знання європейських мов. На конференції
кардинал виступав англійською (носієм якої є), інтерв’ю журналісту з Німеччини
давав гарною німецькою, добре володіє також італійською.
У своєму виступі на конференції кардинал Гузар говорив і про більшовицький
період в історії України: про штучний голод 30-х років, який, за різними
оцінками, уніс життя від 7 до 14 мільйонів людей, про відхід у радянські
часи від релігії і загалом від християнських цінностей. Не дуже знайомих
із радянською дійсністю присутніх кардинал міг шокувати кількома прикладами.
Приміром, глава українськитх греко-католиків уважає, що відсутність в
аеропортах Радянського Союзу табличок і покажчиків на кшталт “Вхід — вихід”
була частиною системи для пригнічення людей. Про “хомо совєтікус” кардинал
відгукнувся так: “думає одне, говорить друге, робить третє”. Щодо України
Любомир кардинал Гузар налаштований оптимістично: її він уважає ключем
до розуміння Східної Європи. “Це не значить, що ми повинні прагнути до
якогось домінування. Ідеться не про державну чи економічну силу, політичну
чи військову. Я думаю, Росія з цієї точки зору завжди буде більша. Але
йдеться про духовний елемент — наскільки наша участь дасть нам внутрішнє
задоволення й спокій. Якщо ми будемо певні — це буде випромінювати на
цілу частину Європи”,— сказав кардинал у розмові з журналістами.
Голова ПА ОБСЄ підтримує євроінтеграцію України
Німецька
Хвиля 17.06.2003
КИЇВ. Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Брюс Джордж підтримав євроатлантичний
курс України. Виступаючи в понеділок в українській столиці, Джордж також
відзначив важливу роль держави для європейської безпеки. Передає Олександр
Савицький:
На семінарі щодо запровадження цивільного контролю над збройними силами
Брюс Джордж похвалив Україну: "Ми в захваті від того, як ви просуваєтеся
до завершення трансформації свого суспільства". Однак, за низкою дипломатичних
компліментів проглядалася стурбованість одного з лідерів впливової європейської
організації, яка має значний досвід моніторингу загальнонаціональних виборів
в Україні: "Я сподіваюсь, що нас запросять на майбутні парламентські та
президентські вибори. Я сподіваюсь, що ви і надалі маєте намір сприяти
розвиткові демократії", - заявив Брюс Джордж. Він також зауважив, що перш
ніж говорити про демократичність держави, слід довести, що в ній діє демократичний
контроль за збройними силами. У відповідь голова парламентського Комітету
з оборони Борис Андресюк пообіцяв, що вже цього четверга відповідний закон
буде ухвалений Верховною Радою.
Німецька
Хвиля 13.06.2003
У Києві представлено дослідження "Україна-ЄС: на шляху до чотирьох свобод"
КИЇВ. Євросоюз готовий розділити зі своїми новими країнами-сусідами принципи
свободи пересування людей, капіталів, товарів та послуг. Про це заявив
голова представництва Єврокомісії в Україні Норберт Жюстен на презентації
дослідження "Україна-ЄС: на шляху до чотирьох свобод". Повідомляє Олександр
Савицький:
За словами Норберта Жюстена метою нової політики сусідства Євросоюзу
є підвищення добробуту країн-сусідів. Послідовний критик цієї політики,
екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк, заявив про необхідність рішучіших
кроків країни у напрямку євроінтеграції та створення окремого виконавчого
органу з цієї проблематики. Його позицію підтримав держсекретар Міністерства
закордонних справ Олександр Чалий. На відміну від голови групи радників
міністра економіки та європейської інтеграції Володимира Грановського,
який на чолі відносин з ЄС поставив економічні зв'язки, Чалий заявив,
що основою європейського вибору України є насамперед політичні мотиви.
Він виступив за здобуття Україною статусу асоційованого партнера ЄС і
зазначив, що остаточна інтеграція в Євросоюз необхідна для збереження
Україною державного суверенітету.
Німецька
Хвиля 16.06.2003
Чехи проголосували за євроінтеграцію
"Друга світова війна розлучили Чехію з Європою, тепер час повернутися
додому!”, -- заявив чеський прем”єр-міністр, коментуючи результати референдуму,
згідно з якими понад 77 відсотків чехів, котрі прийшли до виборчих дільниць,
висловилися за вступ країни до Європейського союзу 1 травня 2004 року.
Чеський референдум щодо приєднання до ЄС був сьомим за рахунком серед
країн-кандидатів. Він проходив у досить непростій політичній атмосфері.
Згідно з даними соціологічних досліджень, досить багато чехів останнім
часом почали ставити під сумнів доцільність інтеграції країни в Європейський
союз. Навіть президент Чехії Вацлав Клаус належав до так званих “євроскептиків”.
Але тим більшою була радість прихильників європейської інтеграції в країні,
коли в суботу було оголошено дані референдуму. Прем”єр-міністр Владімір
Шпідла, вітаючи своїх співвітчизників, підкреслив:
Чеська республіка вступає до Євросоюзу, щоб зробити свій внесок до європейської
сім”ї народів, щоб бути тут рівним серед рівних з гордістю та гідністю.
Про реакцію чеських політиків на результати референдуму розповідає наш
кореспондент у Празі Микола Шатилов:
Для чеського прем"єр-міністра Владіміра Шпідли перемога “єврооптимістів”
є останньою крапкою в історії Другої світової війни, війни, яка мало не
розділила старий континент. “Довівши свою вірність європейській спільноті,
-- сказав він, -- чехи повернулися в часи великих можливостей і великої
відповідальності”. Думку прем"єра поділяють лідери всіх, за винятком комуністів,
парламентських партій. Комуністи ж закликали свій електорат голосувати
проти прилучення до ЄС. Те, що сталося, вони вважають не поразкою, а реальністю.
Серед тих, хто відкидає європейський вибір, є не лише комуністи. Так,
голова Національної партії Петра Едельман заявила, що чехи обрали хибний
шлях - шлях європейського соціалізму. А Вілем Барак, один з провідників
“Євроскептичного альянсу”, має намір оскаржити підсумки референдуму в
Конституційному суді. Підстави - вкрай однобока урядова пропаґанда перед
референдумом. Коментар чеського президента Вацлава Клауса оглядачі оцінили
як досить стриманий. Президент сказав, що тепер все залежатиме від того,
яким буде місце Чеської республіки в Європейському союзі.
До закликів “євроскептиків” дослухалися здебільшого мешканці північнобогемського
регіону, де високий рівень безробіття, а також, як говорилося, прихильники
комуністичної партії. А загалом Чехія проголосувала на диво згуртовано
“за”, причому ця єдність прослідковується в усіх суспільних прошарках.
За європейське майбутнє своєї країни віддали голоси навіть селяни і пенсіонери,
а саме ці суспільні групи вважалися найбільш схильними до “євроскептицизму”.
Коментуючи ці дані, представник Європейської комісії у Празі Раміро Кібріан
зазначив, що впевнене “так” на референдумі посилює позиції чеського уряду
за столом переговорів у Брюсселі:
У країні існує міцна згода щодо Європейського союзу. І це - найкраща
передумова для успішного членства та роботи в рамках європейських інституцій.
Для завершення вступу в ЄС десяти нових членів референдуми повині пройти
ще у Латвії та в Естонії. Вони відбудуться лише у вересні, утім вже нині
спостерігачі сходяться на думці, що населення цих держав переважною більшістю
проголосує за європейську інтеграцію. Нагадаємо, що раніше свої голоси
за вступ до Євросоюзу віддали громадяни Мальти, Угорщини, Литви, Польщі,
Словавччини й Словенії. Референдум на Кіпрі не запланований.
Любомир Петренко
Конвент затвердив проект Конституції Євросоюзу
13.06.2003
У рамках Конвенту щодо майбутнього Європи в п'ятницю "удалося досягти
консенсусу з питання про проект Конституції розширеного Євросоюзу", -
заявив у Брюсселі голова Конвенту Валері Жискар д'Естен.
Компромісу у декількох пунктах проекту Конституційної конвенції удалося
домогтися з величезним трудом. Суперечки в Брюсселі про майбутнє об'єднаної
Європи продовжувалися до останніх хвилин, повідомляє ВВС.
"Наша робота протікає в дуже позитивному ключі. Члени Конвенту працюють
в атмосфері справжнього співробітництва", - заявив Валері Жискар Д'естен.
На наступному тижні Жискар Д'естен надасть документ лідерам країн ЄС на
самміті в грецькому місті Салоніки.
Проект передбачає передачу керівним органам Євросоюзу багатьох повноважень
національних урядів, зокрема, - питання оподатковування, соціального забезпечення
і зовнішньої політики.
Однак кілька країн, у тому числі Іспанія і Великобританія, хочуть, щоб
кожен член ЄС одержав право вето на ухвалення рішень у цих галузях. Так,
представник британського уряду Пітер Хейн назвав майбутні конституційні
зміни в об'єднаній Європі "рецептом перманентної революції".
Проект конституції передбачає створення посад президента і міністра закордонних
справ Євросоюзу, а також скасування національних вето в багатьох сферах.
Автори проекту стверджують, що конституція спростить керівництво Союзом
після вступу до нього наступного році 10 нових членів.
"Ми будуємо міст, і ми повинні зустрітися на середині", - так визначив
підхід ключових членів Євросоюзу до подолання конституційних розбіжностей
міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер.
Німецька
Хвиля 09.06.2003
Поляки проголосували за вступ до ЄС
ВАРШАВА. Більшість жителів Польщі проголосували на дводенному референдумі
за вступ до Європейського союзу. Згідно з попередніми даними, членство
в ЄС підтримали понад 70 відсотків виборців. Повідомляє Володимир Прядко:
У неділю поляки продемонстрували значно більшу виборчу активність, ніж
напередодні. Загалом у референдумі взяло участь 58% виборців. Таким чином
голосування визнано дійсним. 75% сказало “бути” Польщі у Євросоюзі, а
25 % проголосувало “проти”. Найбільше голосів “ні” - по 30% - було зареєстровано
в східних Малопольському та Підляському воєводствах. А найбільше прихильників
Євросоюзу проживає на заході, в Силезії. "Ми повертаємося до великої європейської
родини", - проголосив щасливий президент Александр Квасьнєвський відразу
ж після оприлюднення попередніх даних євросоюзного референдуму. Привітавши
главу польскої держави з успішним закінченням всенародного опитування,
канцлер Німеччини Герхард Шредер заявив, що "ніхто ніколи не сумнівався
в приналежності Польщі до Європи". У неділю вітання надійшли також від
голови Європейської комісії Роман Проді та президента України Леоніда
Кучми. До пізньої ночі на вулицях польских міст тривали святкові гуляння.
А вже в понеділок президент Квасьнєвський починає консультації з головними
політичними силами стосовно реформи публічних фінансів та підготовки Польщі
до вступу в ЄС.
Євросоюз зміцнює зовнішні кордони
05.06.2003
БРЮССЕЛЬ: Щонайменше 75 мільйонів євро потребуватиме Євросоюз у найближчі
роки для зміцнення зовнішніх кордонів і розвитку загальної інформаційної
системи з візових питань. Такі дані містяться в посланні Єврокомісії до
Європарламенту і Ради міністрів ЄС. Повідомляє Наталя Вікуліна:
Запобігти незаконній видачі віз до країн ЄС і зробити кордони Євросоюзу
непрохідними для нелегалів - ось завдання, які Єврокомісія прагне вирішити
в найближчі кілька років. Для цього в усіх країнах ЄС планується встановити
інформаційну систему з візових питань, де зберігатимуться дані про прохачів
віз і їхні відбитки пальців. У проект бюджету на 2004 рік Єврокомісія
вже записала 10 мільйонів євро на розвиток інформаційної візової системи,
ще 35 мільйонів євро знадобиться в наступні пару років. База даних зможе
перешкоджати приїзду в ЄС криміналів, нелегальних працівників, а також
заважатиме контрабанді живого товару. 30 мільйонів євро потрібні для тренінгу
прикордонників та оснащення кордонів новими технологіями.
Єврокомісія обіцяє незабаром оприлюднити додаткові пропозиції зі співпраці
з третіми країнами, з яких походять або які перетинають нелегали.
Євросоюзові готують конституцію
Сергій Драчук
Прага, 27 травня 2003 – Європейський конвент – зібрання представників
нинішніх і майбутніх членів Євросоюзу, які розробляють реформи ЄС – почав
оприлюднювати останню версію проєкту конституції розширеного Європейського
Союзу. Вона відразу ж викликала чимало заперечень.
Сьогодні в Брюсселі оприлюднені ще 190 сторінок конституційних статей,
зокрема, про те, як працюватиме керівництво ЄС після його розширення наступного
року з 15 до 25 членів. Учора Конвент про майбутнє Європи розкрив перші
46 сторінок першої з чотирьох частин конституційного проєкту, над яким
праця триває вже понад рік.
Серед змін, порівняно з попередніми версіями, котрі запримітили знавці,
– відсутність у тексті слова “федеральний”. Це поступка перед головною
вимогою Лондона, яку висунув прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер
у минулотижневих переговорах із головою Конвенту, колишнім французьким
президентом Валері Жискаром д’Естеном.
Сам Жискар д’Естен сьогодні виступав у Празі на засіданні європейських
профспілкових організацій і висловив радість, що вперше в своїй довгій
історії Європа об’єднується.
Європейська конституція дійсно пропонує глибоке єднання: це й іще ближча
координація економічної політики, аж до вироблення спільної позиції з
монетарних питань, і створення посади міністра закордонних справ Євросоюзу.
Серед дальших пропозицій, які подав Жискар д’Естен, ще й створення повновладної
посади президента Європейської Ради й ґрунтовне реформування виконавчого
органу ЄС – Єврокомісії; в ній при цьому має залишитися, як і зараз, 15
членів від нинішніх країн ЄС, а 10 нових мали б обійтися без свого представництва.
Чимало з таких пропозицій викликає заперечення чи й протести. Менші країни
Євросоюзу, за підтримки Єврокомісії, відкидають плани Жискара д’Естена,
які, на їхню думку, лише зміцнять позиції “важковаговиків” у ЄС – Британії,
Франції й Німеччини. При цьому вони мають певну підтримку і в Великій
Британії, і в Німеччині.
У Лондоні опозиційна Консервативна партія погрожує заблокувати законодавство
про євроконституцію в Палаті Лордів , і їхню позицію, як кажуть оглядачі,
підтримують маси. Принаймні, про прощання зі старою доброю Британією й
нові всеосяжні повноваження Європи пишуть сьогодні не лише щоденник “Дейлі
Телеграф”, який вважають майже що органом консерваторів, а й популістські
газети “Сан” чи “Мейл”. Ба й поважана “Таймз” назвала проєкт європейської
конституції “слизьким і неточним”, бо в ньому, на думку газети, надто
багато залежить від інтерпретації.
А від Німеччини проти оприлюднюваного проєкту виступає консервативний
член Конвенту й депутат Європарламенту Ельмар Брок. Він заявив сьогодні,
що “пора ставати до бою”, бо, за його словами, “цей проєкт жодним чином
не відображає думку більшості в Конвенті”. Брок та інші критики теж звинувачують
членів керівного комітету Євроконвенту, який очолює Жискар д’Естен, у
тому, що вони “поступилися перед тиском великих країн ЄС”.
Розмов про конституцію Євросоюзу попереду ще чимало. Конвент нині готує
її текст до розгляду на найближчому саміті ЄС. Але остаточно вирішуватиме
її зміст міжурядова конференція, яка має розпочатися в жовтні.
Справи Європейські
Поступ 17 травня 2003 р.
Ірина КИРИЧЕНКО
Представники 25 країн старих та нових членів Євросоюзу взаємно блокували
в четвер на зустрічі в Брюсселі ідеї впровадження істотних змін в системі
функціонування спільноти. Щораз більше суперечностей виникає з наближенням
розширення Євросоюзу з приводу того, як саме має відбуватися надалі управління
практично вдвоє більшою спільнотою. Головним завданням керівних структур
Євросоюзу є не допустити надто великого бюрократичного апарату і надалі
зберегти гнучкість та можливість управляти об'єднаною Європою. Найбільше
дебатів викликає питання, чи має мати Євросоюз пост президента, і якщо
так, то хто і як мав би на ту посаду обиратися.
Переважна більшість з 105 членів Конституційного Конвенту, який, власне,
і готує одну з найбільших з часів виникнення Євросоюзу реформу, вже традиційно
не шкодували критики для пропозицій головуючого Конвенту Валері Жискара
д'Естена щодо заміни голови Євросоюзу за ротаційною системою на президента,
який би представляв Євросоюз на міжнародній арені та головував на зустрічах
лідерів спільноти. Жискара звинувачують в підтримці Євро-гігантів та ігноруванні
думки представників держав менших за розміром. Міністр закордонних справ
Греції Георгіос Папандеу пішов далі і запропонував вибирати президента
ЄС на прямих виборах громадянами країн Євросоюзу. Лише в цьому разі, вважає
Папандеу, така посада буде воістину легітимною і демократичною. Проте
з демократичністю такого вибору, знову ж таки, навряд чи згодяться представники
малих країн, які і в такому випадку втрачають шанс на кермо влади. Не
згідні з цим і британці, які мають власну думку з цього приводу -- президента
мають обирати з врахуванням побажань національних урядів, бо таким чином
він отримає більше повноважень.
Проте часу на роздуми залишилося не так багато -- проект конституції
має бути завершеним до саміту лідерів Європейських країн, який відбудеться
в червні.
Лише одне вже перестає бути предметом суперечки -- впровадження посади
міністра закордонних справ ЄС, яка буде мати місце одночасно і в Єврокомісії,
і в Раді голів держав та урядів ЄС. Вже навіть подейкують, що ідеальною
кандидатурою на цей пост є Йошка Фішер. Проте наразі сам Йошка досить
скептично коментує таку можливість, жартома заявляючи, що ще не має улюбленої
кав'ярні в Брюсселі і не має потреби таку знаходити, бо не розглядає свою
кандидатуру на цей пост, як реальну. Проте зовсім іншої думки канцлер
Німеччини Ґергард Шредер, який не виключає такої можливості і вважає її
оптимальною.
Європа впроваджує нові паспорти
Українці про це нічого не знають
Львівська
газета 16.05.2003
МІНІСТРИ внутрішніх справ та юстиції країн “великої вісімки” без особливого
розголошення провели спільну нараду в Парижі. Перед самітом вони домовилися
про об’єднання зусиль для боротьби з тероризмом і підписали план спільних
дій. Відповідно до цього документу, в країнах-членах союзу запровадять
нові високотехнологічні паспорти, які міститимуть мікрочіпи з відбитками
пальців власника посвідчення особи (дактилоскопією) та даними про біометрію
райдужної оболонки його ока. Таким чином країни “вісімки” вирішують проблеми
фальшивих документів і пересування терористів. США планують зазначати
біометричні дані в паспортах своїх громадян вже з жовтня 2004 року і наполягають
на тому, аби решта сім країн дотримувалися цих термінів.
Міністри домовились утворити робочу експертну комісію під керівництвом
американців і французів. Цей орган розробить технологію переходу країн
на нову систему ідентифікації громадян й обере “начинку” паспорту: спеціалісти
досі сперечаються щодо преваг чіпів і штрих-кодів.
На думку міністра внутрішніх справ Франції Ніколя Саркози, “малюнок райдужної
оболонки ока є індивідуальним, його неможливо підробити, тому інформація
про нього – абсолютно надійний спосіб ідентифікації особи”.
Остаточні деталі переходу на нові паспорти обговорять на саміті “великої
вісімки” 1-3 червня у французькому Евіані. Принципове ж рішення щодо нього
вже прийнято, залишилося узгодити лише технологічні нюанси.
Франція вже зробила перші кроки: тепер іноземцю для отримання візи на
в’їзд в цю країну необхідно здати відбитки пальців; виняток зробили лише
для громадян США, Євросоюзу та Японії. Це нововведення стало одним із
етапів боротьби з нелегальною імміграцію. За даними французької влади,
близько 80% нелегальних іммігрантів прибули в країну за тримісячною туристичною
візою. Тому французькі чиновники ухвалили рішення про примусову дактилоскопію
всіх, хто в’їжджає в країну.
Наші сусіди росіяни вже підрахували, що заміна паспортів у РФ обійдеться
мінімум у 600 мільйонів доларів США. Щоправда, на думку міністра внутрішніх
справ РФ Б.Ґризлова, ці витрати виправдані. Запровадження нових посвідчень
особи зменшить бюрократичну тяганину – документ замінить і внутрішній,
і закордонний паспорти.
Українські громадяни також давно мріють про єдиний документ, який підтверджує
особу громадянина і виготовлений за сучасними технічними вимогами. Тим
паче, що країни “вісімки” недвозначно натякнули: добре було б, якби й
інші країни Європи запровадили такі ж вимоги до посвідчення особи. Але
в Україні наразі цією проблемою не переймаються. Принаймні, ані МЗС, ані
МВС не дали “Газеті” коментарів з цього приводу. Наші співрозмовники наголосили,
що існує величезна проблема з видачею закордонних паспортів чинного зразка,
відтак про запровадження нових документів із цифровими даними наразі не
варто і мріяти.
Зрештою, й іноземні дипломати, які працюють в Україні, не надто поінформовані
про нововведення. Наприклад, прес-служби посольств ФРН та Франції в Україні
повідомили “Газету”, що наразі жодної інформації з цього приводу не мають.
Володимир Якубовський
Німецька Хвиля 15.05.2003
У Європарламенті відбулится дебати щодо відносин з майбутніми сусідами
ЄС
СТРАСБУРГ/ БРЮССЕЛЬ. У Європейському парламенті у середу відбулися дебати,
присвячені відносинам Євросоюзу з країнами, що межуватимуть з ЄС після
його розширення на Схід 2004 року. Повідомляє Наталя Вікуліна:
Європарламент вперше обговорював пропозиції Єврокомісії щодо відносин
з майбутніми сусідами. Як відомо, в березні виконавчий орган ЄС оголосив,
що збирається включити Україну, Росію, Білорусь, Молдову і північноафриканські
країни у так зване "коло друзів", яким не обіцяється вступ до ЄС. На обговоренні
таких пропозицій депутати зауважили, що хочуть бачити розвиток демократії
в сусідніх з Євросоюзом країнах. На думку парламентарія від Австрії Урсули
Стенцель, серед майбутніх сусідів саме з Україною ЄС має розвивати якнайтіснішу
співпрацю. Міністр європейських справ Греції Тассос Яніцис заявив, що
ЄС працюватиме з новими сусідами по таких напрямках: створення зони торгівлі
й зони охорони довкілля, зміцнення верховенства права, енергетика, заохочення
реформ. Комісар ЄС з питань розширення Гюнтер Ферхойген не пообіцяв майбутнім
сусідам членство в Євросоюзі: "Нині не час говорити про можливу перспективу
членства для наших нових сусідів", - заявив єврокомісар Ферхойген.
07.05.2003
Великобританія вважає ініціативу "Розширеної Європи" дуже важливою
Великобританія розглядає ініціативу "Розширеної Європи" як надзвичайно
важливу і зіграла ключову роль у її розробці. Про це мова йде в листі
керівника зовнішньополітичного відомства Великобританії Джека Стро, адресованому
міністру закордонних справ України Анатолію Зленко у відповідь на послання
українського міністра з приводу концепції Євросоюзу "Розширена Європа
- сусідство: нові рамки відносин зі східними і південними сусідами".
У посланні британського міністра відзначається, що Джек Стро дав позитивну
оцінку участі України в Європейській конференції, що відбулася 16 квітня
в грецькій столиці, повідомили "Обозревателю" у прес-службі МЗС України.
"Виступ української делегації в Афінах мав конструктивний характер і допоміг
створити підґрунтя для тісніших взаємин, яких ми прагнемо", - відзначається
в посланні.
Глава зовнішньополітичного відомства Великобританії вважає, що виконання
завдань європейської інтеграції, обкреслених у щорічному посланні Президента
України до Верховної Ради, вимагатиме лідерства і рішучості. Він також
висловив надію, що в Україні для цього буде створена відповідна база.
Офіційний Лондон, у свою чергу, готовий надавати Україні необхідну допомогу
і сприяння в рамках ЄС і відстоювати диференційований підхід до нових
держав-сусідів для того, щоб інтереси України були враховані.
Німецька
Хвиля 07.05.2003
У ЄС розмірковують над покращенням транспортного сполучення з новими
сусідами
БРЮССЕЛЬ. На покращенні транспортного сполучення між Європейським союзом
та його майбутніми новими сусідами наголошувалося під час конференції
за участю міністрів транспорту країн ЄС. Серед гостей форуму, який відбувся
у вівторок у Європарламенті, був також і керівник транспортного відомства
України Георгій Кірпа. Повідомляє Наталя Вікуліна:
Європейський союз і його партнери працюють над створенням дев’яти міжнародних
транспортних коридорів, чотири з яких проходять територією України. Учасники
симпозіуму говорили, що напередодні розширення Євросоюз дуже зацікавлений
у будівництві магістралей, що зв’яжуть ЄС із новими сусідами, а також
азійськими країнами. Одним із великих проектів є створення п’ятого транспортного
коридору, який з’єднає Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину й Україну
та який, можливо, буде продовжено далі на схід. Міністр транспорту України
Георгій Кірпа повідомив, що вже цього року в італійському місті Трієсті
має відкритися українське представництво в секретаріаті п’ятого транспортного
коридору. "Ми зацікавлені, щоб було наше представництво в секретаріаті.
Тому що жива людина завжди дає можливість мати живу конкретику в реалізації,
а не розглядати це питання раз на рік, від зустрічі до зустрічі", - сказав
український міністр. За словами Кірпи, заступник міністра транспорту Росії
погодився, що п’ятий коридор має бути продовжено з України на Далекий
Схід.
27% українців - за Євросоюз
6 травня 2003 р.
Іван СМІШКО
34,4% громадян України вважають, що пріоритетним напрямком зовнішньої
політики країни мають бути відносини з Росією, 26,9% переконані, що Україні
необхідно розвивати, насамперед, відносини з країнами Європейського Союзу.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Центром
Разумкова. Відповідно до результатів опитування, 23,1% українців надають
перевагу розвиткові контактів із країнами СНД, 2,1% -- зі США. Пріоритетність
відносин із іншими країнами відзначили 2,8% опитаних, вагалися з відповіддю
10,7% респондентів.
55,1% громадян України вважають українсько-російські відносини як нестабільні.
Гарними їх назвали 30,7%, поганими -- 7,9%. Стан відносин зі США вважають
нестабільними 53,7% респондентів, гарними -- 14,9%, поганими -- 12,8%.
49,3% українських громадян упевнені, що співробітництво України з Євросоюзом
перебуває в стадії стагнації, прогрес відзначили 16,8% опитаних, погіршення
-- 10,4%.
У переліку факторів, що найбільш негативно впливають на зовнішню політику
України, респонденти насамперед згадали складну внутрішню соціально-економічну
ситуацію (46,1%) і внутрішньополітичну нестабільність (38,3%). На третє
й четверте місце респонденти поставили "недовіру з боку іноземнихпартнерів
до нинішнього керівництва України" (31,9%) і "непослідовність, суперечливість
зовнішньополітичних позицій українського керівництва" (28,1%).
В Афінах відбулася церемонія підписання договору про прийом до складу
Європейського Союзу 10-ти нових членів, в основному зі Східної Європи.
Проведення самміту дещо зіпсували жорсткі зіткнення демонстрантів із поліцією
В Афінах відбулося підписання договору про прийом до ЄС 10-ти нових країн
— Угорщини, Кіпру, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Словаччини, Словенії,
Чехії й Естонії. Договір набуде чинності 1 травня 2004 року після того,
як буде ратифікований усіма країнами-учасницями. Процедура підписання
договору, що складається із майже 5 тис. сторінок, відбулася у палаці
Запейон, розташованому біля підніжжя Акрополя.
"Сьогодні історичний день, тому що ми поєднуємося у континенті, який
був розділений на два конфронтуючих табори — Захід і Схід", — заявив,
відкриваючи конференцію, прем'єр-міністр Греції Костас Сімітус.
Для Євросоюзу афінський самміт стане моментом величезного символічного
значення. Переговори, що передували приєднанню до 15-ти дійсних членів
ЄС ще 10-ти держав, тривали довгі роки. Але радість від їхнього завершення
затьмарена дипломатичним скандалом через Ірак. За останні місяці стало
зрозуміло, що голосні заяви про європейську єдність буде дуже важко втілити
у життя. Лідери країн ЄС, втім, дають зрозуміти, що на кризу можна дивитися
і з оптимізмом, що на помилках, зроблених напередодні іракської кампанії,
можна багато чому навчитися.
Очікується, що лідери Євросоюзу обговорять наслідки іракської кризи,
і зокрема роль, котру повинна відігравати ООН у післявоєнному відновленні
Іраку та управлінні цією країною в перехідний період.
На шляху до Афін прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер провів зустріч
із канцлером Німеччини Герхардом Шрьодером, зробивши спробу сформувати
основи загальної позиції єдиної Європи щодо відновлення Іраку. Генеральний
секретар ООН Кофі Аннан, який знаходиться у Греції, проводить консультації
із кількома ключовими членами Ради Безпеки ООН із приводу їхнього бачення
ролі Об'єднаних Націй в Іраку. Напередодні зустрічі багато європейських
політиків зробили заяви, що пояснюють позиції їхніх країн; серед них —
британський міністр закордонних справ Джек Стро.
Європарламент каже "так" розширенню ЄС
Наталя ВІКУЛІНА, Брюссель
№65 10.04.2003 "День"
Для 10-ти країн, що стоять на порозі Євросоюзу, день 9 квітня 2003 року
приніс радісну звістку: Європарламент проголосував за приєднання до ЄС
нових членів, хоча й нагадав, які "домашні завдання" їм ще слід
виконати. "Розширення не дає жодної гарантії, що Євросоюз стане сильнішим.
Але прийом нових країн збільшує наші шанси, наш потенціал", - заявив
у сесійному залі Європарламенту Комісар ЄС з питань розширення Гюнтер
Ферхойген. Він нагадав, що 2004 року на Євросоюз чекає найкраще підготоване
за всю його історію розширення. Хоча, каже Ферхойген, нині майбутні члени
ЄС мають проблеми - найголовнішими з яких є корупція і злочинність. Про
те, що уряди східноєвропейських країн- кандидатів мусять краще боротися
з корупцією, заявив і голова комітету Європарламенту з зовнішніх відносин
Ельмар Брок. Однак і Ферхойген з Броком, і європарламентарії, які підготували
доповіді по кожному кандидату в ЄС, упевнені: майбутні члени євросоюзівської
родини впораються з більшістю домашніх недоліків уже в найближчий рік.
Окрім корупції, мало не всі країни-кандидати мають труднощі з правовою
і адміністративною реформами. У Польщі кульгає реформування сільського
господарства: лише кожна третя ферма відповідає вимогам Євросоюзу. Угорщина
й Словаччина ще не позбавилися дискримінації циган. На проблеми iз захистом
національних меншин вказали Латвії. Естонію, навпаки, похвалили за те,
що її мешканцям віднині легше отримувати громадянство. Литві нагадали
про "калінінградський транзит" - коли громадяни Росії перетинатимуть
при поїздках до Калінінграда литовську територію: Вільнюс, на переконання
доповідача Європарламенту по Литві, має зробити все, аби "коридор"
не заважав функціонуванню Шенгенської системи. Литві вказали й на її зобов'язання
закрити перший блок Ігналінської АЕС до 2005-го й другий - до 2009 року.
Майже немає зауважень щодо невеличкої острівної Мальти, яка стане другим
- після Люксембургу - найменшим членом ЄС. Щодо іншого острова - Кіпру
- європарламентаріїв більше турбують не окремі недоліки в окремо взятих
галузях, а політичний поділ країни. Втім, Європарламент вважає, що "кіпрське
питання" не має стати перешкодою для вступу країни до Євросоюзу.
До речі, країною, що викликає найменші симпатії в Європарламенті, виявилася
Чехія: за її вступ до ЄС проголосувало 489 депутатів, проти - 39, ще 37
утрималися. У той час як за прийом більшості країн-кандидатів проголосували
521 чи 522 депутати. (Трохи гірше виглядає картина з Польщею чи Кіпром:
509 і 507 голосів відповідно). Негативне ставлення до Чехії з боку деяких
євродепутатів викликане тим, що Прага досі не анулювала "декрети
Бенеша", згідно з якими 1939 року німецьке населення було примусово
виселено з тодішньої Чехословаччини. Якщо врахувати, що німців у Європарламенті
- найбільше, стає зрозумілим, чому Чехія отримала найгірший результат
при голосуванні.
"Я не можу сказати, що всі задоволені прийняттям нових членів до
ЄС. Адже дехто думає, що Євросоюз буде переповнений. Для того, щоб розширений
ЄС працював добре, ми повинні витрачати кошти", - заявив єврокомісар
Гюнтер Ферхойген. Здається, що в ЄС уже звикли до думки, що розширення
обйдеться не дорого, а дуже дорого...
Історичне голосування в Європарламенті, яке дало "зелене світло"
на прийом новачків до європейської родини, проходило в ускладнених умовах:
якраз на дебати з розширення перекладачі, незадоволені розміром майбутніх
пенсій, запланували страйк. Переклад промов у сесійній залі всіма офіційними
мовами Євросоюзу було перервано. Що ще раз доводить: і в самій євросоюзівській
родині вирішено далеко не всі проблеми. Що вже казати про країни, які
ще не досягли стандартів ЄС.
Про внутрішні структурні реформи ЄС
Славко Волинський
Успішне реформування законодавчих і виконавчих органів Європейського
Союзу є одною із головних умов пезперешкодного вступу наступного року
до ЄС нових країн-кандидатів. Британія, Франція і Німеччина пропонують
в майбутньому запровадити подвійне президентство в Раді Міністрів ЄС.
У зв'язку з цим Голова Європейської комісії Романо Проді сказав, що такі
плани призведуть не до подвійного головування в ЄС, а до "подвоєння
бюрократії в Євросоюзі.
Реформи структур Європейського Союзу звуть "Європейською конвенцією".
Щоправда "Європейська конвенція" охоплює не лише інституційні
реформи - створення функціонального плацдарму для майбутніх членів ЄС,
але і законодавчі поправки до "Римського договору", "Маастріхтського
договору про Європейський Союз" та "Амстердамського договору".
В ході втілення цих реформ в життя Великобританія, Франція і Німеччина
запропонували щоб після розширення Європейського Союзу в Раді міністрів
ЄС головувало дві країни. Одна головуюча країна із держав ветеранів Євросоюзу
- нинішньої п'ятнадцятки, інша головуюча країна з нових членів.
Виступаючи на цю тему в Європейському парламенті, голова Єврокомісії Романо
Проді піддав різкій критиці такі пропозиції і заявив, що подвійне головування
в Європейському Союзі призведе до ще більшої бюрократизації ЄС. Але це
ще пів біди, продовжив Романо Проді. Це призведе до розбіжності інтересів
і до частих конфліктів, розіб'є Євросоюз на два табори. А це аж ніяк не
на користь формування і зміцнення спільної внутрішньої і зовнішньої політики
Євросоюзу. В цьому контексті Романо Проді нагадав, на скільки реальна
така загроза навівши приклад про розбіжності в ЄС щодо війни в Іраку.
ЄС не може часто досягнути консенсусу за однієї головуючої країни в Європейському
Союзі, тому можна припустити скільки розбіжностей виникатиме за наявності
двох головуючих держав у ЄС. Речник Європейської Комісії Рейо Кемпінен
під час нинішнього брифінгу заявив журналістам, що пропозиція Великої
Британії, Франції і Німеччини про подвійне головування в ЄС буде проходити
процедуру ратифікації в Європейському Парламенті, і висловив сподівання,
що Європарламент відхилить цю ідею.
Де межі Європи
1 квітня 2003 р.
Іван ҐОР
Європейська комісія з аналітичних проблем розширення європейського простору
скерувала до керівних органів ЄС проект постанови щодо границь Європи.
У цій постанові пропонується відрізняти географічні межі європейського
простору від економічно-політичних. Перші залишаються незмінними -- Урал-Каспій-Азов-Босфор
і Дарданелли. Оскільки ЄС має намір уже 2004 року вийти за ці межі, пропонується
узаконити поняття політико-економічного простору Європи, щоб раз і назавжди
вирішити проблему, які країни вважати європейськими, а які азіатськими
африканськими.
У проекті передбачаються здійснити у країнах, щодо яких виникають сумніви
в їхній європейськості, відповідні дослідження -- статистичні, лінгвістичні,
етнографічні, антропологічні, демографічні, екологічні... Сподіваються
також провести референдуми у країнах або в їхніх окремих регіонах, які
б хотіли за відповідних умов вважати себе причетними до Європи.
У результаті будуть визначені чотири категорії причетності до європейського
простору -- європейці, напівєвропейці, неєвропейці, невизначені.
ЄС відзначає сорокап’ятиліття від дня підписання Римського договору
Славко
Волинський
Брюссель, 25 березня 2003 - Цього вівторка ЄС відзначає сорокап’ятиліття
від дня підписання Римського договору . Договору про створення Європейського
Економічного Співтовариства , яке невдовзі переросло у Європейський Союз.
З цієї нагоди Голова Європейської комісії Романо Проді виступив у Європейському
парламенті . У цьому виступі Романо Проді висловив стурбованість ростом
антиамериканських настроїв серед європейського населення . Такі настрої,
на думку голови Євро комісії, можуть призвести до серйозних проблем у
стосунках між Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки. Із Європейського
парламенту продовжує наш брюссельський кореспондент Славко Волинський.
Ювілей підписання Римського договору пересічний люд у Брюсселі відзначив
численними маніфестаціями на знак протесту проти війни в Іраку. На плакатах
було написано чимало антиамериканських лозунгів. Ріст антивоєнних настроїв
у Іраку серед європейців помітно зростає. Тому у виступі в Європейському
парламенті Голова Європейської комісії Романо Проді зазначив , що зростання
таких настроїв може значно сильніше похитнути стабільність і єдність Європейського
Союзу та негативно позначитись на трансатлантичних відносинах, ніж демарші
Франції, Німеччини і Бельгії.
Наступне питання, яке необхідно негайно вирішувати Європейському Союзові,
вважає Романо Проді,- це прискорення формуванння оборонної політики. Люди
вже відкрито під час мітингів ставлять риторичні запитання: “яка роль
Європейського Союзу у вирішенні кризових питань у світі? Хто несе відповідальність
за безпеку ЄС?”
Цю тему Романо Проді обговорив нині також з Генеральним секретарем НАТО
Джорджем Робертсоном під час робочого сніданку. Голова Європейської комісії
висловив думку, що слід збалансувати політичну вагу НАТО, Європейського
Союзу і ,звісно, Організації Об”єднаних Націй. Оновлене НАТО, вважає Романо
Проді, повинне оновити і свої підходи до розв”язання конфліктних питань
та рахуватися з інтересами Європейського Союзу.
Чимало уваги цього дня було присвячено Туреччині. Керівництво ЄС нині
звернулося до посла Туреччини в Брюсселі з проханням надати повітряні
коридори та аеродроми неподалік кордонів з Іраком для авіатранспорту Європейського
Союзу . ЄС планує якнайшвидше надіслати туди вже першу партію гуманітарної
допомоги для їх подальшої переправки в Ірак.
У політичних та журналістських колах викликали ажіотаж чутки про те,
що турецькі війська перетнули іракський кордон і просунулись вже на кілька
десятків кілометрів іракської території. У зв”язку з цією звісткою міністр
закордонних справ Бельгії Луі Мішель заявив журналістам:” Якщо ця інформація
підтвердиться, або Туреччинна вдасться до таких дій, то ЄС змушений буде
припинити переговори з Анкарою про вступ Туреччини до Європейського Союзу.
Подібну заяву зробив нині і Голова Європейської комісії Романо Проді.
Німецька
Хвиля 12.03.2003
Єврокомісія прагне активізувати співпрацю з країнами, що межуватимуть
з ЄС
БРЮССЕЛЬ/ СТРАСБУРГ. Єврокомісія прагне активізувати співпрацю з країнами,
що межуватимуть з Європейським союзом після його розширення. На засіданні
в Страсбурзі у вівторок виконавчий орган Євросоюзу ухвалив план, що передбачає
поступове покращання відносин з кількома країнами, в тому числі з Україною.
Передає Наталя Вікуліна:
З Україною, Білоруссю, Молдовою, південнобалканськими та деякими африканськими
країнами Єврокомісія збирається утворити так зване "коло друзів", з якими
вона погоджується тісно співпрацювати, але яких не планує приймати до
своїх лав принаймні у найближчому майбутньому. Новим сусідам Єврокомісія
пропонує активніше проводити реформи, аби наблизитися до стандартів ЄС.
Якщо це відбуватиметься, тоді Брюссель має надати майбутнім сусідам ширший
доступ на ринки Євросоюзу. Крім того, новим сусідам можуть дозволити легальну
міграцію громадян до ЄС, а також вільне переміщення товарів, послуг і
капіталу. Виступаючи в Європарламенті, комісар ЄС з питань зовнішніх відносин
Кріс Паттен зазначив: "Ми розробили слушні й конкретні пропозиції, як
ми можемо заохотити наших сусідів розділити з нами наш ринок, нашу політику,
але не наші інституції. Однак сусідні країни можуть розділити наше процвітання
й політичну стабільність",- сказав Кріс Паттен. Єврокомісія пропонує розробляти
з новими сусідами плани дій, де буде вказано, які політичні й економічні
реформи, і в який час мають виконати ці країни. Брюссель складатиме такі
плани індивідуально з кожною країною.
Розширення ЄС непопулярне
Поступ 6 березня 2003 р.
Д.О.СВІДНИК
Не всі європейці в захопленні від розширення ЄС, яке має відбутися 2004
року. Як свідчать соціологічні дослідження, які були оприлюднені у вівторок
в Берліні, лише 46% опитаних підтримують збільшення ЄС на 10 нових членів.
В інших країнах таких прихильників ще менше: у Франції -- 41%, у Великобританії
-- 41%.
Понад 68% німців уважає, що розширення ЄС ускладнить процес прийняття
рішень у Спільноті, хоча 58% опитаних вважає, що прийом нових членів збагатить
культуру країн ЄС.
До речі, опитувані по-різному налаштовані щодо вступу до ЄС окремих держав.
Наприклад, лише 39% німців хочуть бачити в ЄС Польщу, а 46% є проти цього.
Противники прийому Польщі переважають як на Сході, так і на Заході Німеччини.
Лише щодо п'яти держав подано голосів більше за їхній вступ до ЄС, ніж
проти. Найбільше хочуть бачити в європейському гроні Угорщину (56% --
"за" і 29% -- "проти"). Далі йдуть Мальта (45-34), Чехія (43-40), Естонія
(41-38) та Латвія (40-38).
Зате у Фінляндії більш прихильні щодо розширення ЄС. Ці наміри підтримує
58% опитаних.
ЄС допомагає у вирішенню придністровського конфлікту
Німецька
Хвиля 4.03.2003
БРЮССЕЛЬ: Європейський союз прагне разом з Україною й Росією розробити
конкретні шляхи вирішення конфлікту у Придністров"ї. Про це заявив речник
Єврокомісії з питань зовнішніх відносин. Він повідомив, що ЄС може скасувати
недавнє рішення заборонити в"їзд на свою територію лідерам Придністров"я,
якщо буде помічено поступ на переговорах між Тирасполем та Кишиневом.
Повідомляє Наталя Вікуліна:
Єврокомісію дуже тривожить політична й економічна ситуація в Молдові,
й саме тому Брюссель прагне домогтися врегулювання у Придністров"ї. Про
це заявив речник Комісара ЄС з питань зовнішніх відносин Дієго де Охеда.
В інтерв"ю журналістам він зазначив, що Євросоюз законно критикує керівництво
Придністров"я за небажання знайти політичне вирішення конфлікту. За його
словами, саме через це ЄС і США заборонили в"їжджати на свою територію
17 придністровським лідерам на чолі із президентом самопроголошеної республіки
Ігорем Смирновим. Речник наголосив, що як Брюссель, так і Київ та Москва
мають докласти більших зусиль для найшвидшого розв"язання придністровського
конфлікту. В ЄС звертають увагу на те, що Україна та Росія з географічних
та історичних причин мають неабиякий вплив на Молдову й Придністров"я.
Прес-секретар зауважив, що Україна серед іншого має посилити охорону кордону
з Молдовою.
Німецька
Хвиля 19.02.2003
Чи мають право голосу країни-кандидати?
Французький президент Жак Ширак на саміті Євросоюзу дозволив собі у не
надто дипломатичних тонах критикувати країни зі Східної Європи за їхню
спробу у знаменитому "листі восьми" заявити про свою чітку позицію в іракському
питанні. Тож чи мають право країни-кандидати на вступ до ЄС вже нині втручатися
у формування зовнішньої політики організації?
Останній саміт Євросоюзу в принципі пройшов успішно. Досягнуто головного:
15 країн-членів ухвалили заяву, де було визначено основні напрямки політики
Європейського союзу щодо іракського питання. Головна теза була сформульована
таким чином: "Європейський союз не виключає застосування сили під час
вирішення іракського конфлікту, але бажає знайти мирні шляхи виходу з
кризи.
На тлі цієї, хай навіть формальної єдності дисонансом прозвучала заява
французького президента Жак Шира, котрий назвав виявом "безвідповідальності
й невихованості" лист восьми держав Європи з чіткою підтримкою позиції
Сполучених Штатів у політиці щодо Іраку. Особливо жорстко французький
президент висловився щодо країн-кандидатів, які поставили свої підписи
під згаданим листом. Ширак порадив їм до часу вступу "тримати рот закритим".
"Хто вже перебуває у європейській сім"ї, той має більше прав, аніж той,
хто лише бажає туди увійти, хто лише грюкає у ворота".
Якщо абстрагуватися від аспекту образи, закладеної в цих словах, то чи
мав рацію французький президент у принципі? Про це "Німецька хвиля" вирішила
поговорити з директором програм Інституту суспільних наук у Варшаві професором
доктором Яцеком Кухарчеком. Тож чи мають право країни-кандидати вже сьогодні
долучатися до формування зовнішньої політики Євросоюзу? Говорить Яцек
Кухарчек:
"З точки зору країн країн-кандидатів, ми очікуємо, що наша думка матиме
щоразу більшу вагу під час дискусій у Брюсселі щодо закордонної політики
Євросоюзу. Адже після закінчення переговорів щодо прйняття нових країн
до ЄС, ми очікуємо, що нас вже сприйматимуть серйозніше ніж раніше. У
час будування спільної європейської політики не слід країнам-кандидатам
робити такі закиди, як це зробив французький президент Жак Ширак, що,
мовляв, краще б мовчали, бо поки ще не увійшли до нашої сім"ї. Такі заяви
знижують шанси на вироблення спільної зовнішньої політики розширеного
Європейського союзу. Зрештою, ми бачимо, що навіть у нинішньому стані
15 країнам дуже складно виробити спільну політику".
А чи не наражається Польща та інші країни-кандидати своєю надто активною
позицією в іракському питанні на гнів країн-членів, які лишень визначають
своє ставлення до цієї проблеми. Чи не приведе це до відновлення колишнього
поділу Європи? Яцек Кухарчек зауважив:
"Якщо ми звернему увагу на так званий "лист восьми", який висловлював
солідарність з Америкою і вказував на необхідність збереження тяглості
трансатлантичних зв"язків, то його ж підписало й п"ять держав-членів ЄС.
Тобто ми бачимо, що поділ не проходить між державами, які вже є в Євросоюзі
й тими, які туди потраплять у 2004 році. А значить це - внутрішні дебати
в рамках самого ЄС. І виявилося, що лінія, яку Франція і Берлін намагалися
накинути решті Європи не зустріла підтримки решти країн. Тому я не згоден
з тим, що країни-кандидати відмежовуються від країн-членів. І, оскільки
країни, так званої “старої Європи" є розділені іракським питанням, то
країни-кандидати вбачають потребу в тому, щоб зміцнити зв"язок США з Європою,
як гарантію європейської безпеки. Для цього є й історичні підстави, адже
Америка допомогла перемозі демократії в Європі під час двох світових воєн,
а також під час холодної війни. У цьому контексті політика Берліна й Парижа
нам здається дуже необережною і недалекоглядною. Тому ми й долучилися
до ініціативи Лондона, Мадрида й Рима щодо підтримки американської політики.
Хоча й у самій Польщі зараз точиться дискусія, чи повинна вона займати
таку визначину позицію в цій суперечці".
До речі, з критикою різких висловлювань Ширака і на захист права країн-кандидатів
активно долучатись до формування європейської зовнішньої політики виступили
й керівники ЄС. Зокрема, комісар Євросоюзу з питань зовнішніх відносин
Кріс Патен нагадав французькому президентові, що "ЄС - це не Варшавський
пакт". Також комісар з питань розширення Ґюнтер Фергойґен висловив переконання,
що країни-кандидати своїм листом "не мали наміру вбити клин у Європейський
союз", а лише посилити трансатлантичні взаємини". Хоча він закликав у
майбутньому уникати таких дій, оскільки "вони не є оптимальними".
Любомир Петренко
У березні Євросоюз розкаже, як він впорядкує Україну за зразком польського
“ноу-хау”
Андрій Миселюк, ForUm
До кінця березня – початку квітня головуюча в Євросоюзі Греція збирається
оприлюднити концепцію Європейського союзу щодо України, причому Греція
заявляє про наміри зробити однією із складових цієї концепції польський
документ “Більш широка Європа” про розвиток відносин ЄС і України. Про
це сьогодні в інтерв’ю кореспонденту ForUm’у повідомив посол Польщі в
Україні Марек Зюлковський.
Він також повідомив, що 20 лютого у Варшаві пройде конференція “Політика
розширеного Євросоюзу щодо нових сусідів Євросоюзу”, на якій будуть обговорюватися,
зокрема, взаємовідносини ЄС і України.
Як повідомлялося раніше, місяць тому Польща вийшла з ініціативою, яка
покликана стати її першим внеском у вироблення зовнішньої політики Європейського
Союзу. У документі Варшава пропонує конкретну програму надання допомоги
Україні, Білорусі, Молдови і Росії, мета якої полягає в забезпеченні стабільності
і процвітання цих країн.
Іншими цікавими моментами цього документа є перспектива членства цих
країн в ЄС у довгостроковому плані, а також установа “Фонду європейської
демократії”, який при сприянні місцевих неурядових організацій повинен
прищеплювати країнам регіону демократичні цінності. Польща вважає, що
ініціатива допоможе ліквідувати “бар’єр між розширеним ЄС і його східними
сусідами”. У документі пропонується врахувати настрої жителів України,
які щоразу активніше виступають за орієнтацію країни на ЄС, виробивши
довгострокову європейську зовнішню політику, яка передбачає прийняття
України до ЄС.
Після надходження польських пропозицій Єврокомісія повідомила, що вивчає
запропонований Польщею документ. Один із прес-секретарів комісара ЄС зовнішньої
політики Дієго де Охеда зазначив, що Єврокомісія має наміри врахувати
пропозиції Польщі щодо підтримки демократії в Україні, Білорусі, Молдові
і Росії. За словами представника, Єврокомісія вітає таку ініціативу Варшави,
але не треба забувати, що Польща тепер є тільки кандидатом в ЄС, і тому
рішення про допомогу Євросоюзу Україні та іншим країнам залишається за
Єврокомісією.
19.02.2003
Німецька Хвиля
Німеччина пропонує спільну охорону кордонів Європи
БОНН. Конгрес працівників правоохоронних органів Європи відбувся у вівторок
у Німеччині. Міністр внутрішніх справ ФРН Отто Шилі висловився на форумі
в Бонні за якнайскоріше створення єдиної загальноєвропейської прикордонної
охорони. Подробиці в матеріалі Гліба Гаврика:
Побороти міжнародний тероризм і злочинність у Європі, на думку Шилі,
можна лише шляхом створення правоохоронних структур на загальноєвропейському
рівні. Міністр внутрішніх справ Німеччини запропонував створити спеціальний
комітет для координації дій національних прикордонних служб. Основними
завданнями спільної європейської прикордонної охорони повинні стати: уніфікація
органів управління, визначення головних напрямків роботи та аналіз ситуації
на місцях - заявив Шилі перед п"ятьма стами експертами з питань безпеки,
що прибули до Бонна з 29 країн. Від того, наскільки європейським країнам
удасться налагодити взаємодію сил безпеки, значною мірою залежить і успіх
розширення ЄС на Схід, - наголосив Шилі. Він висловив упевненість, що
вступ до Союзу нових десяти членів не послабить, а, навпаки, посилить
правопорядок у Європі. Міністр також указав на особливу роль ФРН, зумовлену
її географічним положенням у центрі континенту. Контрабандисти, злочинні
угруповання й терористи намагатимуться використати Німеччину як перевалочний
пункт. Тому, наголосив Шилі, ФРН і надалі братиме безпосередню участь
у забезпеченні охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу.
19.02.2003
Німецька Хвиля
ЄС почав проект захисту прав дитини в Східній Європі
БРЮССЕЛЬ. Європейська комісія та ЮНІСЕФ розпочали у вівторок дворічний
проект з захисту прав дитини в Україні, Грузії, Казахстані, Туреччині,
Албанії та Македонії. Метою цього проекту, який дістав назву "Не втратити
жодної дитини", і на який виділено 400 тисяч євро, є захист прав дитини,
який повинен стати пріоритетним як у державній політиці, так і на практиці.
Проект підтримуватиме неурядові організації, які займаються цією справою.
Регіональний директор ЮНІСЕФ по країнах Центральної і Східної Європи,
СНД і Балтії Філіп О"Брайан повідомив "Німецькій хвилі", що до України
має вирушити майже 20 працівників різних міжнародних організацій, які
поділяться з представниками уряду і неурядових структур, досвідом формування
політики з захисту дітей.
Європарламентарі за розширення прав іноземних працівників
Німецька Хвиля 12.02.2003
БРЮССЕЛЬ/СТРАСБУРГ. У Європарламенті відбулися дебати щодо умов в"їзду
і перебування в Євросоюзі спеціалістів з інших країн. Повідомляє Наталя
Вікуліна:
Депутат Європарламенту від Іспанії Анна Терроні-Кузі виступила з доповіддю,
де пропонується надавати спеціалістам з-поза меж Євросоюзу однорічний
дозвіл на роботу, який згодом може подовжуватися. Дозвіл може видаватися
лише в тому випадку, якщо на ту чи іншу посаду немає гідних кандидатів
ані серед громадян ЄС, ані серед тих, хто вже легально перебуває на території
Євросоюзу. Як каже іспанський парламентарій, спеціалісти з третіх країн
можуть претендувати на робочі місця, якщо компанія чи фірма, оголосивши
про вільну вакансію, впродовж трьох тижнів не знаходить кандидатів усередині
ЄС. Окрім того, європарламентарій зазначила, що країни ЄС мають дозволити
негромадянам Євросоюзу приїжджати на півроку до ЄС у пошуках роботи. Німецький
європарламентарій Елізабет Шрьодтер уважає, що пропозиція про легальний
статус іноземних працівників є розумною, однак недостатньо розробленою.
В інтерв’ю "Німецькій хвилі" Шрьодтер зазначила, що слід подбати не тільки
про дозвіл на роботу, але й про трудовий захист і інші права спеціалістів
з третіх країн.
Євросоюз ухвалив єдиний закон про авторське право
Джерело - “Computery.RU”
Євросоюз ухвалив єдиний закон про захист авторського права. Закон буде
регламентувати боротьбу з піратами на всій території союзу. Відтепер крім
права правовласника на отримання з пірата матеріальної компенсації, закріплено
і право держави на карне переслідування пірата.
Проте, незважаючи на те, що представники Євросоюзу вважають цей закон
значним кроком уперед, ряд компаній, які найбільше зацікавлені в прийнятті
подібного закону виразили певне незадоволення, вважаючи ухвалений закон
недостатньо суворим.
Зокрема, згідно з прийнятими положеннями відповідальність може нести
тільки виробник піратської продукції. А на думку правовласників, покараний
має бути і споживач продукції явно піратського походження. Більш того
згідно із законом піратом може вважатися тільки той, хто порушуючи авторські
права має хоч якийсь прибуток, тому всі види некомерційного піратства
фактично некарані.
І нарешті, правовласники вкрай незадоволені тим, що не приділена належна
увага боротьбі з піратством в країнах, які є тільки кандидатами в члени
союзу, адже саме там найгірше йдуть справи з порушенням авторських прав.
31 січня 2003
Проді окреслив “коло друзів” – країн сусідів, з якими розвиватимуться
ближчі відносини
Бріфні О'Рурк (Breffni O'Rourke)
Президент Єврокомісії Романо Проді, змалював, яким чином будуть
зміцнюватися відносини ЄС та країн-сусідів. Як він висловився: “ЄС має
бути оточене “кільцем друзів” на своїх кордонах”. Це кільце включатиме
Україну, Росію, Молдавію, країни Північної Африки та басейну Середземного
моря.
Балкани, які так часто ставали плідним ґрунтом для різного роду конфліктів,
невдовзі стануть містком миру між ЄС та його східними сусідами. Принаймні,
такою є візія президента Єврокомісії Романо Проді, який заявив, що наступним
великим завданням для Європейської Унії є інтеграція балканських держав.
У інтерв'ю газеті "European Voice" (Брюссель) Проді заявив, що шлях вступу
балканських держав буде довгим, але тільки чітко запропонувавши цим країнам
майбутнє членство в ЄС можна сподіватися на встановлення миру в цьому
регіоні. Поряд з цими заявами пана Проді 28 січня грецька президія ЄС
представила амбітний план інтеграції західно-балканських країн. Плани
передбачають евентуальне членство всіх п'яти країн – Албанії, Югославії
(Сербія та Чорногорія), Хорватії, Македонії та Боснії-Герцеговини. Румунія
та Болгарія вже є кандидатами на вступ. Проді вважає, що Балкани є свого
роду містком між стратегією розширення ЄС на схід та тим, що називають
“новою політикою щодо сусідів”. Пан Проді зазначив, що “нова політика
має створити міцні відносини з країнами, які невдовзі стануть членами
ЄС – країнами, що належать до дуги від Росії та України через Кавказькі
республіки та Молдавію до Марокко, Тунісу і далі”.
Проді сказав, що центральним елементом у побудові відносин з сусідами
стане економічна співпраця, заснована на використанні євро, поряд з подібним
законодавством та пов’язаними бізнесовими та культурними мережами. Ці
країни-партнери, хоч і не члени ЄС, будуть залучені в спільну антитерористичну
політику, у боротьбу зі злочинністю, незаконною імміграцією та проблемами
з довкіллям.
Бельгійський незалежний аналітик Стефан Мартіл (Stefan Maarteel) зазначив,
що для Брюсселя настав найвищий час створювати “кільце друзів” про яке
говорить пан Проді: "Перемовини мають вестися з кожною з зазначених країн
окремо для покращення відносин з цими країнами. Цьому надто довго не надавали
жодної ваги оскільки всі зусилля витрачалися на саме розширення на схід”.
Інший аналітик Хезер Ґраббе (Heather Grabbe) з Центру Європейських реформ
у Лондоні, погодилася щодо того, що Брюссель надто повільно формує свою
політику стосовно таких країн як Україна та Білорусія. "Проблема у тому,
що для більшості європейців це країни, які знаходяться дуже далеко і про
які відомо дуже мало. Тому їх, переважно, сприймають через призму політики
безпеки" сказала вона. "Якщо подивитися на конкретні аспекти політики
ЄС щодо таких країн як Україна, Молдавія, Білорусія то можна буде побачити,
що це політика виключно у сфері контролю на кордонах та у справі віз.
Проте навіть цих контактів не так вже і багато, що, врешті, позитивно.
Вся наша політика стосовно цих країн стосується того як нам від них захиститися,
а не того, як з ними співпрацювати.” Ґраббе відзначила, що Євросоюз підписав
велику кількість різноманітних угод з цими країнами і прийняв різні стратегії
щодо Росії та України. Але, загалом, у всіх цих документах з боку ЄС не
йдеться ні про що більше ніж обіцянки допуску на європейський ринок, обіцянки
про допомогу та про діалог. "ЄС має об’єктивізувати ці речі, адже йдеться
про країни, які хоч і не мають перспективи приєднання до ЄС (принаймні,
не найближчим часом), проте, невдовзі матимуть прямий вплив на безпеку
та процвітання ЄС, а тому співпраця з ними необхідна”.
Пан Мартіл зазначив, що країни, які невдовзі стануть членами ЄС можуть
і повинні впливати на політику щодо сусідів. На його думку: "Перемовини
з Росією будуть надзвичайно важливими і балтійські країни (Естонія, Латвія,
Литва) завжди відіграватимуть роль посередника між Росією та Євросоюзом".
На думку пана Проді, невдовзі надійде час застановитися над тим, де закінчується
Європа. Іншими словами – коли процес розширення має добігти кінця. Існує
суперечність з приводу Туреччини. Якщо Туреччина отримає дозвіл на вступ,
як напевне трапиться за кілька років, ЄС межуватиме з Сирією. Марокко
також заявило про своє бажання набути членство в ЄС, проте Іспанія була
категорично проти розгляду цього питання, оскільки “культурні відмінності
надто великі”. Пан Мартіл наголошує на тому, що ставлення до Туреччини
може змінитися, в разі інтеграції: "Як тільки Туреччина стане членом Євросоюзу,
стане зрозуміло, що культурна чи релігійна приналежність країни не є критерієм
того, може бути країна членом ЄС, чи ні. Отже, я вважаю, що після вступу
Туреччини до ЄС деякі африканські країни спробують, принаймні розпочати
переговорний процес про вступ до ЄС".
Якщо так, то малювати остаточні межі Євросоюзу надто рано.
Переклад – журнал “Ї”
Олег Демків
ЄС починає переговори про асоційоване членство з Албанією
Славко
Волинський
Брюссель, 30 січня 2003 – Голова Європейської Комісії Романо Проді цієї
п’ятниці вирушає до столиці Албанії Тірани для початку переговорів про
укладення з Європейським Союзом асоційованої угоди. Ця вістка стала сенсацією
для брюссельських журналістів. Адже усім відомо, що Албанія – найбільш
економічно відстала країна серед усіх європейських та балканських держав.
І відомо також, що асоційована угода передбачає згодом повноправне членство
в ЄС.
В чому полягає сенсація, адже Албанія – на європейському континенті?
Сенсація полягає в тому, що таким країнам, як Румунія і Болгарія, вступ
до ЄС відкладено до 2007 року, а, приміром, Молдові, Україні, та Білорусі
таке членство взагалі не світить, про що вже неодноразово заявляв голова
Європейської Комісії Романо Проді. І це попри те, що ці країни економічно
хоч як-не-як розвиненіші і мають далеко потужніший потенціал, ніж Албанія.
Чим пояснити такий політичний крок керівництва ЄС?
Аналогічне запитання я поставив речниці Європейської Комісії у закордонних
Справах Еммі Едвін. От вона мене і просвітила, що з метою встановлення
політичної стабільності на Балканах та подальшої інтеграції цього регіону
в Європейський Союз, ЄС розпочав вже переговори про підписання асоційованих
угод із Боснією– Герцеговиною, Хорватією, Македонією. До цієї групи також
залучається і богом забута відстала Албанія. Щоправда Європейський Союз
фінансово намагається допомагати Албанії, аби в країні знову не вибухнув
бунт проти багатих, як це трапилось у 1997 році. Протягом 2001-2004 років
ЄС надав Албанії технічну і фінансову допомогу в розмірі близько двохсот
мільйонів євро. Ці кошти призначалися на реструктуризацію внутрішнього
законодавства, посилення прикордонного контролю, розвиток економіки, боротьбу
з організованою злочинністю, на розвиток освіти і медицини. І ще одне.
Якщо поглянути на карту Європи, пояснила мені далі представник Єврокомісії,
то вважайте, що майже в центрі Європейського Союзу існує велика прогалина
між Словенією і Грецією. Тому цю прогалину ЄС хотів би заповнити. Однак
це ще досить тривалий процес, бо асоційована угода включає в себе політичний
діалог, імплементацію торговельного договору, договору в галузі правового
співробітництва, транспортних перевезень та цілої низки інших домовленостей
в галузі економіки, безпеки, науки тощо. Тому темпи руху Албанії до асоційованого
членства в Євросоюз залежать від темпів виконання завдань, які передбачає
угода.
Брюссель, 28 січня 2003 – Цього вівторка політичне керівництво Швеції
повідомило Європейську Комісію про те, що Швеція буде готова приєднатися
до Європейського Монетарного Союзу, тобто запровадити в себе єдину валюту
євро, у 2006 році. Нагадаємо, що з 15 країн ЄС євро не запроваджене ще
у Великобританії, Данії та Швеції.
Головним євроскептиком називають Великобританію. Досить часто її позиція,
як і у зовнішній політиці, політиці оборони, так і у політиці фінансів
відрізняється від позиції більшості країн Європейського Союзу. Чимало
тутешніх оглядачів уважає, що саме Великобританія стала політичним орієнтиром
у багатьох питаннях і для Данії та Швеції.
Однак у понеділок міністр фінансів Швеції Ґуннар Лунд заявив перед членами
парламенту, що Швеції необхідно вже крок за кроком готуватися до вступу
в Європейський Монетарний Союз і запроваджувати в себе в країні гроші
євро. Разом із тим Ґуннар Лунд відзначив, що Швеція навряд чи буде спроможна
це зробити раніше, ніж у 2006 році. Пояснюється це тим, що згідно зі шведською
конституцією для запровадження євро необхідно провести всенародний референдум.
Для того, щоб цей референдум не провалити і щоб шведи не сказали шведській
кроні “так!”, а ЄС-івському євро “ні!”, то не слід форсувати події і провести
масовану пропагандистсько-роз’яснювальну роботу про безсумнівні позитиви
євро серед населення Швеції. Для цих цілей, повідомили у вівторок брюссельських
журналістів представники Єврокомісії, ЄС готовий надати Швеції необхідну
технічну допомогу.
22 січня 2003
ЄС переконують підтримати франко-німецький план
Рорі Ватсон (Rory Watson)
Франція та Німеччина були змушені захищати свій план щодо двох президентів
Європейської Унії після хвилі критики з боку брюссельської Ради, яка готує
проект Європейської конституції.
Домінік де Віллепен (Dominique de Villepin), міністр закордонних справ
Франції та його німецький колега Йошка Фішер (Joschka Fischer) відразу
по прибутті з Нью-Йорка, де вони брали участь у спеціальному засіданні
ООН присвяченому боротьбі з тероризмом, до Європи виступили на захист
концепції впливового та довготермінового президентства у Європейській
Раді.
Пан Фішер заявив, що існуючий сьогодні порядок ротації президента Європейської
ради кожних шість місяців не буде “ефективним, прозорим чи функціональним”
у Євросоюзі, що складатиметься з 25 країн-членів. Пан де Віллепен зазначив,
що сьогодні, коли на порядку денному стоять питання війни та миру в світі,
Європа має відігравати більшу роль на міжнародній арені. Він наголосив,
що франко-німецький план посилить Унію і не викличе конкуренцію між президентами
Ради та Єврокомісії, як цього багато хто побоюється: “Президент Ради скеровуватиме
роботу голів держав та урядів та представлятиме Унію на зовнішньополітичній
арені, а президент Єврокомісії слідкуватиме за дотриманням угод, та буде
опікуном європейських інтересів.”
Разом з тим, велика кількість європарламентарів та представників національних
урядів залишаються відверто ворожими до цієї пропозиції. Аналіз виступів
у Європарламенті впродовж двох останніх днів засвідчив, що 40 виступаючих
були проти франко-німецької пропозиції, сім за і ще сім не визначилися.
Франція та Німеччина можуть розраховувати на підтримку британського, іспанського,
шведського, данського та, меншою мірою, італійського урядів. Зараз ініціатори
реформи розпочали кулуарні перемовини з противниками франко-німецької
пропозиції. “Для всіх нас прийшов час зробити крок на зустріч один одному,
як це зробили Франція та Німеччина” зазначив пан де Віллепен.
22
січня 2003
Великі країни захищають франко-німецьку пропозицію
Гонор Махоні (Honor Mahony)
Німеччина, Франція, Іспанія та Об’єднане Королівство змушені були
доводити переваги франко-німецького плану після того, як представники
малих та середніх держав майже одноголосно відкинули їх. З’явившись ненадовго
на другий день дебатів у брюссельській Раді німецький міністр закордонних
справ Йошка Фішер (Joschka Fischer) сказав, що "франко-німецька пропозиція
є „синтезом двох моделей, який дозволить посилити всі три центральні інституції
ЄС”.
Два президенти
План, запропонований президентом Шираком (Jacques Chirac) та канцлером
Шрьодером (Gerhard Schroeder), передбачає дві посади президентів у структурі
інституцій Євросоюзу: президент Єврокомісії, якого обиратиме Європарламент
та довготерміновий президент Європейської Ради, якого обиратимуть держави-члени
ЄС. Президенти підтримуватимуть один одного, а не конкуруватимуть, запевнив
пан Фішер. Відповідаючи на скарги представників кількох країн про те,
що така система призведе до конкуренції між президентами французький міністр
закордонних справ Домінік де Віллепен (Dominique de Villepin) заперечив,
що „такої конкуренції не буде, оскільки, повноваження та завдання президентів
будуть різними".
Кінець системи ротацій
Пан де Віллепен також виступив з захистом іншої частини пропозиції, а
саме – скасування системи ротацій президента Європейської ради. Ця пропозиція
викликає найбільше заперечень з боку середніх та малих держав членів ЄС.
"Часті зміни президента Європейської ради викликають нестабільність" сказав
він. Натомість малі країни вважають систему ротацій гарантією того, що
у ЄС не запанує диктат великих країн.
Міністр закордонних справ Іспанії Анна де Палаціо (Ana de Palacio) заявила,
що Європейська рада була найслабшою ланкою у системі європейських інституцій
та закликала до її посилення. Також пані де Палаціо підтримала ідею довготермінового
президентства у Єврораді. З подібних позицій виступив і урядовий представник
Об’єднаного Королівства Пітер Гейн (Peter Hain).
Представник Італії Джанфранко Фіні (Gianfranco Fini), назвав франко-німецький
план „однією з пропозицій" та зазначив, що президент Європейської Ради
може обиратися поза межами Ради, наприклад, у Європарламенті.
Малі країни бояться втратити вплив
Не дивлячись на потужну критику франко-німецької пропозиції з боку малих
та середніх держав ЄС, а також з боку країн-кандидатів, існує побоювання,
що ці критичні позиції не будуть представлені у президії брюссельської
Ради, яка саме займається укладанням проекту нової європейської конституції...
Об’єднаний фронт проти президії
Представники малих та середніх країн ЄС збираються щовечора після засідань
брюссельської Ради для того, щоби узгодити свої позиції та у консолідованому
вигляді представити президії. "Подивимось, що з цього вийде”, сказав ірландський
міністр у справах Європи Дік Роше (Dick Roche).
Пан Жескар, наразі не підбив підсумки дебатів. Він лише зазначив, що
виник „дуже сильний” консенсус щодо збалансування владних повноважень
європейських інституцій. Дебати продовжаться на сесії 27 та 28 січня.
21.01.2003
Єврокомісія починає похід проти напливу підроблених товарів у країни
ЄС
Цього тижня Єврокомісія оприлюднить проект нових правил щодо митного
контролю та новий перелік товарів, які конфісковуватимуться митними службами
країн-членів ЄС. Також митникам дозволять проводити більш ретельні обшуки
особистого багажу осіб, які перетинають кордони ЄС. У разі виявлення підроблених
товарів з них не стягуватиметься мито. Їх просто знищуватимуть.
Нові правила, очевидно, почнуть діяти наступного року після схвалення
Європарламентом та національними урядами. Поява цих правил викликана побоюваннями
щодо зросту обсягів підроблених товарів, таких як CD, що ввозяться на
територію ЄС. Впродовж 1998 – 2001 років кількість підроблених товарів
ввезених на територію країн-членів ЄС зросла вдев'ятеро, а загальна вартість
цих товарів досягла 2 мільярдів євро. Особливо згубно зріст цього злочину
позначився на музичній індустрії. Рекордингові компанії переймаються тим,
що продаж піратських CD суттєво зменшує їхні прибутки.
Ніколя Сміт (Nicola Smith)
На шляху до скасування віз
Єнджей БЄЛЄЦКІ
ДО КІНЦЯ січня ЄС розпочне з Росією переговори щодо укладення угоди про
реадмісію нелегальних емігрантів, повідомили вчора дипломати “п’ятнадцятки”.
Це серйозний крок у напрямку скасування візового режиму для росіян.
Переговори щодо цього з Україною вже тривають. Польща багато років намагалася
переконати Брюссель відмовитися від візового режиму для цих держав. Польське
керівництво стурбоване тим, що впровадження перешкод для росіян та українців,
які бажають в’їхати до країн ЄС, загрожуватиме двосторонньому економічному
співробітництву. Торгівля зі східними сусідами є основним джерелом доходів
для багатьох мешканців Подляського, Люблінського та Підкарпатського воєводств.
Зрештою, Польща погодилася на впровадження віз для Росії й України від
1 липня. Умови їх отримання будуть такими ж, як і в державах “п’ятнадцятки”.
13 січня польські дипломати радо вітали початок переговорів щодо угоди
про реадмісію. Проте представники Європейської Комісії застерігають, що
скасування візового режиму залишається далекосяжною метою. Окрім укладення
угоди про реадмісію, Брюссель вимагає виконання ще двох умов. Він хоче,
щоб було врегульовано статус громадян країн СНД, які перебувають у Росії.
Сьогодні незрозуміло, чи громадяни Казахстану або Грузії, які перебувають
у Росії місяцями, ба навіть роками, є нелегальними мігрантами, чи ні.
Москва досі зволікала з врегулюванням їхнього статусу, побоюючись, що
це зміцнить наслідки розпаду Радянського Союзу. Але останнім часом у цьому
питанні відчувається значний поступ.
ЄС також вимагає ущільнення кордонів Росії. Зважаючи на їх довжину та
географічні умови, це завдання просто титанічне. Однак російське керівництво
також прагне стримати приплив нелегальних емігрантів, передовсім із Китаю
та мусульманських країн. Влада Росії стурбована тим, що зменшення демографічного
приросту призведе до дисбалансу етнічних пропорцій. Кремль також намагається
укласти угоди про реадмісію з південними сусідами, перш ніж зробить це
з ЄС. Без цього Росія ризикує тим, що буде змушена надовго приймати у
себе нелегальних емігрантів, висланих із території співтовариства.
Брюссельські дипломати очікують, що після розширення ЄС в 2004 році тиск
щодо скасування візового режиму для росіян з боку Польщі та прибалтійських
країн зросте. Експерти ЄС нагадують, що після вступу до ЄС Іспанії (в
1986 році) вдалося переконати держави співтовариства скасувати візи для
громадян держав Латинської Америки.
Європейський Союз вводить централізовану систему реєстрації відбитків
пальців для претендентів політичного притулку і нелегальних іммігрантів.
Як передає кореспондент РІА “Новини”, система “ЄВРОДАК” починає діяти
з 15 січня.
Політичне рішення про її створення прийнято два роки тому, і система
покликана виключити поширену практику, коли іммігрант намагається закріпитися
відразу в декількох країнах ЄС або, діставши відмову в одній, подає прохання
про притулок в іншій.
“ЄВРОДАК” полегшить виконання Дублінської конвенції ЄС про імміграцію.
Вона передбачає, що в будь-якій країні Союзу іммігрант не намагався влаштуватися,
його справа направляється в ту країну, де він вперше був зареєстрований
на території ЄС.
Цього року набирають чинності нові правила, за якими визначати долю іммігранта
буде не конкретна країна ЄС, а загальносоюзний імміграційний орган. У
будь-якому разі іммігранта відправлять туди, звідки він почав свою подорож
по Європі.
“ЄВРОДАК” складається з центральної системи, керованої Єврокомісією в
Брюсселі, де збираються в електронному вигляді відбитки пальців всіх іммігрантів,
зареєстрованих на території ЄС, і каналів зв’язку між брюссельським банком
даних і периферійними відділеннями в європейських державах.
Це - всі країни ЄС, крім Данії, яка поки що утрималася, а також асоційовані
члени Шенгенського простору: Норвегія та Ісландія.
Відповідно до європейських стандартів прав людини, процедурі дактилоскопії
підлягають тільки особи старші 14 років, а в банку даних будуть зберігатися
тільки відбитки без інформації про особу їх власника. Ні імені, ні віку,
ні національності.
11.01.03.
Проді пообіцяв всім балканським країнам членство в ЄС
Президент Єврокомісії Романо Проді (Romano Prodi), перебуваючи в Афінах,
заявив, що всі балканські країни “зможуть стати членами ЄС одного дня”.
Спілкуючись з журналістами після розмови з прем’єр-міністром Греції Костасом
Сімітісом (Costas Simitis) він сказав, що Балканські країни не обов’язково
стануть членами ЄС, оскільки кожна з них сама визначатиме свій шлях, але,
в кінцевому рахунку, “Балкани належать до ЄС”.
Болгарія та Румунія вже ведуть перемовини про вступ до ЄС, тим часом
як співпраця ЄС з Боснією та Герцеговиною, Албанією, Хорватією, Македонією,
Чорногорією, Косовом та Сербією є частиною програми Stabilisation and
Association Process (SAP) розробленої Євросоюзом. Прем’єр-міністр Хорватії
Івіца Ракан (Ivica Racan) перед Різдвом заявив, що його країна може звернутися
за членством до ЄС вже в лютому 2003 року.
Туреччина до Балкан не належить
Щодо Туреччини, то пан Проді нагадав тим, хто погано знає географію,
що ця країна не належить до Балкан, а також зазначив, що не може пообіцяти
Туреччині більше ніж було сказано на самміті в Копенгагені. Нагадаємо,
тоді остаточною позицією ЄС була згода розпочати перемовини “відразу після
позитивного звіту Єврокомісії у вересні 2004 року і, лише в тому випадку,
якщо Туреччина покращить ситуацію у сфері демократичних свобод”.
Пан Проді зазначив що для Єврокомісії вступ Балканських країн до ЄС є
пріоритетом. Також пан Проді додав, що політика ЄС стосовно Середземноморського
регіону все ще перебуває у стадії розробки. Єврокомісія звернулася з листами
до прем’єр-міністра Греції пана К. Сімітіса та прем’єр-міністра Італії
пана Сільвіо Берлусконі (Silvio Berlusconi), наголошуючи на тому, що діюча
грецька та наступна італійська президії ЄС повинні надавати Середземноморській
політиці пріоритетного значення.
Лісабонський процес занадто повільний
Основним завданням самміту в Брюсселі в березні 2003 року буде розгляд
економічної ситуації в Європі. На лісабонському самміті три роки тому
ЄС встановила собі завдання стати найбільш динамічною у відношенні економічного
розвитку територією до 2010 року. Так навряд чи станеться, якщо Європа
не подолає сучасну кризу. "Ми мусимо визнати, що цей процес є недостатньо
швидким та координованим”, - сказав пан Проді у Афінах, - „Щоб досягнути
завдань лісабонського самміту держави-члени мають прискорити реформи”.
Іншим пріоритетом грецької президії ЄС стане процес розширення. Відразу
після ратифікації вступних угод 16 квітня в Афінах десять країн будуть
запрошені на зустріч Ради ЄС, де кожна з цих країн зможе висловити свою
позицію, зазначив прем’єр-міністр Греції.
Written by Lisbeth Kirk
Edited by Honor Mahony
15. 01. 03.
Джон Хенлі (Jon Henley)
Ширак та Шрьодер намагаються заключити історичний пакт
Жак Ширак та Герхард Шрьодер вчора ввечері зробили рішучий крок задля
усунення останньої перешкоди відродженню франко-германського альянсу,
який може змінити обличчя Європи.
За тиждень до 40-ї річниці Єлисейських угод, які скріпили дружні відносини
між двома країнами після 2 світової війни, з’явилася новина про проект
угоди, яка має відродити колись могутню вісь Париж-Берлін. Лідери двох
країн зустрілися в Парижі для того, щоб обговорити ті місця угоди, які
можуть поставити під загрозу безпрецедентний план згідно якого голоси
Франції та Німеччини мали б зазвучати в унісон і на європейській і на
світовій сцені.
У спільній декларації на об’єднаній сесії парламентів двох країн у Версалі
наступної середи французький президент та німецький канцлер оприлюднять
плани щодо узгодження законодавства країн. Урядові джерела повідомляють,
що у кожній з країн буде введена посада генерального секретаря з франко-німецької
співпраці. Також урядовці висловлюють роздратування тим, що європейська
преса повним ходом обговорює ці амбітні плани ще до їх офіційного оприлюднення.
Європейська преса висловлює думку, що франко-німецька угода, яка поміж
іншим стосуватиметься і спільної позиції країн щодо реформування організаційної
структури ЄС, визначить і основні риси майбутньої європейської конституції.
Проте, різниці у баченнях майбутнього ЄС суттєві: Франція хотіла би бачити
на чолі Європейської Ради сильну фігуру президента, якого б обирали прем’єр-міністри
країн-членів. Натомість, Німеччина віддає прихильність федеральній моделі
та наданню більшої влади президенту Єврокомісії. Британія звернулася до
лідерів ЄС з пропозицією призначати довготермінову фігуру „президента
союзу”, замість президії (council presidency), яка змінюється кожних шість
місяців. У цьому позиція Британії майже співпадає з позицією Франції.
Берлін переконаний у тому, що він може розраховувати на підтримку невеликих
держав Євросоюзу (в тому числі і „новоприбулих”), які побоюються домінування
більших і могутніших країн ЄС.
Франко-німецькі відносини колись були двигуном європейської інтеграції,
але недавні дискусії щодо права голосу та внесків у бюджет ЄС стали серйозним
випробуванням для них. З часу перевиборів і французький прем’єр і німецький
канцлер показали повну готовність працювати разом, заспокоївши всі побоювання.
"Франко-німецькі відносини відіграватимуть велику роль в Євросоюзі, що
складатиметься з 25 країн-членів”, - сказав пан Шрьодер, - „Якщо ці відносини
міцнішатимуть, Європа залишатиметься на рівні з Азійським континентом
та Сполученими Штатами."
Ширак та Шрьодер також обговорювали можливість вироблення спільної позиції
у питанні іракської кризи. Берлін рішуче відкидає участь „у будь-якій
війні”, в той час як Париж "не ухилятиметься від своїх обов’язків" якщо
Рада Безпеки ООН схвалить військову інтервенцію в Ірак. "Ірак стане лакмусовим
папірцем у питанні співпраці Франції та Німеччини”, сказав Рудольф фон
Тьяден (Rudolf von Thadden) координатор франко-німецької співпраці з німецького
боку. "Якщо Німеччина і Франція не проголосують одностайно з іракського
питання, складно буде проводити спільну політику в майбутньому."
Європейський Союз відзначає десятилітній ювілей спільного внутрішнього
ринку ЄС
Славко
Волинський
Брюссель, 7 січня 2003 – Нині Європейський Союз відзначає десятилітній
ювілей від дня заснування спільного внутрішнього ринку ЄС. Ювілей названо
“10 років без кордонів”. Європейська Комісія підбила підсумки того, які
позитиви і негативи принесли ці десять років внутрішнього ринку для ЄС.
Це і ріст виробництва, збільшення кількості робочих місць, позитивні соціологічні
аспекти внутрішньої інтеграції Євросоюзу.
Найперше, що віднесла Європейська комісія до позитивів заснування 10
років тому спільного внутрішнього ринку ЄС, – це створення додаткових
двох з половиною мільйонів робочих місць для жителів країн Європейського
Союзу. Експерти ЄС також підрахували, що завдяки існуванню внутрішнього
ринку загальний валовий внутрішній продукт Євросоюзу наприкінці 2002 року
вищий майже на два відсотки, ніж якби внутрішнього ринку не було, і складає
майже 150 мільярдів євро. Без внутрішнього ринку Євросоюзові не вдалось
б досягти таких показників, наголосив під час чергового брифінгу представник
Європейської Комісії Джонатан Тод.
Джонатан Тод при цьому зазначив, що десять років тому Єврокомісії довелося
зламати чимало списів, аби довести представникам Європейського Парламенту,
зокрема британським так званим “євроскептикам”, доцільність створення
спільного внутрішнього ринку ЄС. Заможніші північно-західні країни Європейського
Союзу побоювалися, що вільне переміщення трудової сили та капіталу спричинить
приплив у їхні краї дешевої робочої сили з Іспанії, Португалії, Греції,
а натомість відтік капіталів із півночі на південь. Постала проблема єдиних
стандартів, тарифів і кодування товарів.
Однак ці перепони вдалося швидко подолати. Вільне пересування робочої
сили країнами ЄС сприяло ростові конкуренції, а звідціля і ростові якості
товарів. Тут не втримаюсь, щоб не навести один курйозний випадок, який
колись трапився на півдні Бельгії, де живуть неквапливі валонці. Туди
для побудови промислового об’єкту прибула група німецьких робітників.
Німецька працьовитість урешті-решт роздратувала валонців, і вони на знак
протесту вивісили плакат із написом: “тут розмовляють французькою”, а
німці у відповідь написали: “а тут працюють!”
Проте представники Єврокомісії вважають, що міграція робітників країнами
ЄС не спричинила помітних соціальних міжетнічних конфліктів, а навпаки,
посприяла внутрішній психологічній інтеграції Європейського Союзу.
Про проблеми розширення Європейського союзу розмірковує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ
з Мюнхена. Журналіст Томас Урбан у своїй статті пише прозустріч представників
балтійських країн, що відбулася за ініціативою німецького фонду імені
Фрідріха Еберта, і де обговорювалася ця тема:
З часів ХІХ-го століття культурний клімат православного сходу Європи
відзначався конфронтацією так званих "західників" та слов"янофілів. У
РосіїПутіна та Білорусі Лукашенка слов"янофіли перемогли. Трагедія Українив
тому, що старий культурний кордон пролягає саме через її територію. У
Львові нині відродилося плюралістичне громадянське суспільство. Колись
багатонаціональне місто належало Польщі й Австрії, а більшість населення
там відвідує греко-католицькі (уніатські) церкви, що підпорядковуються
Ватикану. Водночас на сході України міста-мільйонери Харків чи Дніпропетровськ,
де домінує російська мова і культура, відомі пануванням жорстко структурованих
промислових кланів. Населення ж залишається дедалі більше соціально пасивним,
пише ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ і веде далі:
Європейський союз - це співдружність країн, що базується на цінностяхзахідної
цивілізації, яку раніше називали просто "Захід". Про це протягомостаннього
часу політики з Таллінна, Риги, Вільнюса, Варшави, Праги, Братислави,
Будапешта та Любляни постійно чули з Брюсселя. Вони знають, що в їхніх
країнах, які традиційно належали до старого Заходу, після війни та радянської
окупації громадянське суспільство й досі ще невпевненостоїть на ногах.
Нині вони стурбовані дискусією щодо вступу до ЄС Туреччини, - підкреслює
ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.
Ї:
кордон