Попередження майбутнім членам ЄС

Розширення неможливо зупинити. Проте за яких умов воно відбудеться?

Львівська газета, 10 листопада 2003 (№ 288) http://www.gazeta.lviv.ua

ЄВРОПЕЙСЬКА комісія оприлюднила свої доповіді про стан підготовки до набуття членства в Європейському Союзі десятьох країн-кандидатів, які, як відомо, згідно з договором про вступ, підписаним у квітні цього року в Афінах, з 1 травня 2004 р. стануть його членами. У своїх доповідях Комісія відзначає значний поступ, досягнутий країнами-кандидатами на шляху до членства в ЄС, і підтверджує, що всі десять держав відповідають політичним критеріям членства в ЄС. А такими є стабільність інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, повагу до прав людини, захист національних меншин.

На думку Комісії, з початку наступного року майбутні держави-члени зможуть повністю виконати й економічні критерії членства в ЄС – дієва ринкова економіка та здатність витримувати конкурентний тиск і дію ринкових сил у межах ЄС. Наявність у країн-кандидатів дієвої ринкової економіки вже не ставлять під сумнів, проте щоб вони витримували конкуренцію в межах ЄС, ще необхідно довести до кінця економічні реформи, зокрема закінчити приватизацію та завершити реструктуризацію важкої промисловості.

Щодо третього критерію членства в ЄС – прийняття законодавства, яке відповідало б загальноєвропейському, то тут Комісія нарахувала 39 серйозних вад. Для їх ліквідації необхідно негайно вжити рішучих заходів, аби на момент вступу, 1 травня 2004 р., країни-кандидати були цілком готові стати членами Європейського Союзу та змогли скористатися перевагами, що випливають із факту членства. Варто зазначити, що наразі найбільше зауважень отримала Польща (9), найменше – Словенія (1), а в інших країн-кандидатів кількість таких недоліків у підготовці коливається від 3 до 6.

Європейська Комісія поділила зазначені вади на дві категорії. Перша охоплює завдання, які майбутнім державам-членам необхідно виконати для повноцінної інтеграції у внутрішній ринок Європейського Союзу, який ґрунтується на чотирьох свободах обігу/пересування: осіб, товарів, капіталу та послуг, а також пов’язаних із ними галузевих спільних політиках. На перше місце за важливістю Комісія поставила перешкоди, які ще існують у таких країнах-кандидатах, як Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Словенія, у визнанні кваліфікацій медичних працівників, які є громадянами інших держав-членів ЄС, та бар’єри, які існують для їх працевлаштування за фахом у цих країнах. На думку Комісії, Мальта та Словаччина застосовують несумісні з договором про вступ засоби державної підтримки таких галузей промисловості, як суднобудування (Мальта) та металургія (Словаччина), що може суттєво викривити конкуренцію в межах внутрішнього ринку ЄС. Польща та Литва досі не створили належного механізму інспекцій свого рибальського флоту.

З’ясували, що Естонія суттєво відстає у прийнятті та виконанні європейського законодавства про працю, а особливо – законів про попередження дискримінації за ознакою статі. Натомість Латвія поки що належно не комп’ютеризувала свої митні та податкові служби, не забезпечила їхнього зв’язку з відповідними інформаційними системами ЄС, що ставить під загрозу роботу митного союзу в рамках ЄС і координацію зусиль із наповнення спільного бюджету. Серйозні зауваження були зроблені Польщі, Чехії, Угорщині та Словаччині про неприпустимість існуючих темпів модернізації агропромислового комплексу, що може створити перешкоди для їхнього сільськогосподарського експорту через невідповідність європейським стандартам якості та безпеки харчових продуктів. Польщу попередили щодо невиконання європейських норм ветеринарного та фітосанітарного контролю.

Так само лише Чехія досі не гарантує належну безпеку вантажних автоперевезень і не проводить у цій сфері всіх необхідних форм технічного контролю, що створює підстави для викривлення конкуренції через більш сприятливі умови роботи для вітчизняних перевізників. Щодо морського транспорту, то тут Мальта та Кіпр приділяють замало уваги організації портового контролю за безпекою руху кораблів.

Друга категорія недоліків пов’язана з готовністю майбутніх держав-членів до прийняття та використання виплат із бюджету ЄС, на які вони так розраховують. Під загрозою зриву стоїть реалізація спільної аграрної політики в Польщі, Словаччині, Угорщині, на Мальті та Кіпрі через мізерну підготовку до роботи урядових агенцій, які здійснюватимуть виплати фермерам і проводитимуть інтервенції на ринках сільськогосподарських товарів. Неготовими у цих країнах є також інформаційні системи обліку земельних ділянок, поголів’я худоби та фінансових виплат фермерам. Угорщина відзначається низьким рівнем підготовки до реалізації програм розвитку сільських регіонів і реструктуризації сільського господарства.

Підсумовуючи, слід зазначити, що країни-кандидати, з якими підписано договір про вступ, а саме – Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія, Латвія, Литва, Естонія, Мальта та Кіпр, стануть із 1 травня 2004 р. членами Європейського Союзу, незважаючи на те, яку думку про їхній стан готовності із зазначених питань матиме Європейська Комісія. Цю хвилю розширення вже неможливо загальмувати, але за яких умов воно відбудеться – це питання до самих країн-кандидатів. У разі неврахування ними окреслених зауважень, вони позбудуться тих переваг, що випливають із членства в Союзі. Якщо внаслідок неготовності майбутньої держави-члена ЄС порушуватимуть права її фізичних і юридичних осіб, останні матимуть право звернутися до своїх судів із позовом проти своєї держави, причому ця справа може дійти до Суду ЄС. Комісія також сама звертатиметься до Суду ЄС, якщо виявить надто грубі порушення, а також позбавить цю країну права участі у внутрішньому ринку ЄС. У справах політики конкуренції та безпеки харчових продуктів Комісія має право самостійно приймати рішення, а щодо виділення коштів із бюджету ЄС, наприклад, у рамках спільної аграрної політики чи Структурних фондів ЄС, то воно не відбудеться, якщо країна-претендент не виконає норм європейського права, що регулюють ці питання.

Дмитро Борисов