У Європейській конференції, що відбувалась у середу та в четвер в Афінах,
окрім 15 старих та 10 нових членів ЄС, брали участь ще кілька країн, які
заявили про своє бажання вступити до Євроспільноти чи співпрацювати з
нею -- Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн,
Македонія, Молдова, Норвегія, Румунія, Сербія і Чорногорія, Україна, Хорватія
та Швейцарія. Росія брала участь як спостерігач.
Учасники Конференції прийняли вчора декларацію, у якій вони заявляють
про бажання протистояти "новим лініям поділу" та "сприяти політиці тіснішої
інтеграції між розширеним Євросоюзом і його сусідами, щоб пришвидшити
політичну, економічну і культурну динаміку на європейському континенті
та поза ним".
Хоча під час обговорення президент Кучма заявив, що "довготривалою стратегічною
метою України є повне членство в ЄС", учасники ж Конференції, навіть польський
міністр закордонних справ Влодзімєж Цімошевич, заявили, що це віддалена
перспектива.
У самій декларації немає навіть згадки про можливість запровадження колись
між ЄС та сусідами Спільноти "свободи переміщення товарів, послуг, капіталів
та людей". Зате для втіхи пропонується співпрацю в "підтримці спільних
цінностей, зокрема й прав людини, основних свобод та правопорядку".
А у середу в афінському Акрополі десять країн новачків та п'ятнадцять
старожилів підписали договір про вступ до ЄС. По-різному старі та нові
члени поставилися до підписання угоди. Так по чотири найвищі представники
Словенії та Литви підтверджували бажання країн стати європейськими. Під
документом поставили підписи президенти, прем'єр-міністри, міністри закордонних
справ та головні ініціатори обох країн.
Трьома підписами засвідчили свою згоду сім країн. Від Польщі, Франції
та Греції договір підписували прем'єри, міністри закордонних справ та
міністри європейські. Від Чехії та Словенії договір підтвердили президенти,
прем'єри та голови дипломатії, а з Мальти та Угорщини -- прем'єри, міністри
закордонних справ та головні ініціатори. Більшість виявилася серед тих,
хто скріплював угоду двома підписами. Кіпріотів та естонців у договорі
"увіковічнили" президенти та міністри закордонних справ.
Решта ж країн -- Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Іспанія, Голландія,
Ірландія, Литва, Люксембург, Німеччина, Швеція, Велика Британія та Італія
-- поставили під угодою підписи голів уряду та міністрів закордонних справ.
Після офіційної церемонії підписання договору верхівка тепер уже європейських
25 країн повернулася до вирішення наболілих проблем співжиття. Так не
лише до дискусії, а й до образ дійшло з новим інститутом президентства
в Євросоюзі. Адже довгостроковий пост президента відкине потребу в почерговому
піврічному головуванні кожної держави. Хвилюються тут малі країни, які
на демократичній основі практично втратять шанс керівництва Євросоюзом.
Противників європрезидента виявилося аж 17 з 25 і, не зважаючи на це,
президент Конвенту Жискар д'Естен далі заявляє про створення нового посту.
На саміті в Афінах Жискар д'Естен, фактично проігнорувавши думку сімнадцяти
членів, заявив про те, що при оцінці оглядів країн-членів необхідно брати
до уваги і їхню чисельність: "Якщо враховувати чисельність громадян, то
явна більшість виступає за створення посту президента". Таке висловлювання
суперечить принципам ЄС, які наголошують, що Євросоюз -- це утворення
рівних держав. Малі країни почувають себе ображеними, а великі, зрозуміло,
вважають сказане справедливим. Після розширення в шести великих країнах
буде проживати 77 відсотків усього населення Євросоюзу. Проблемою малих
країн, які практично втратять кермо влади, може стати надмірна інтеграція
і, як наслідок, розчинення у вирі європейських гігантів.
Ще однією проблемою розширення є питання лінгвістичне, адже раніше в
ЄС було 11 офіційних мов. Після розширення Союз стане двадцятимовним.
Проблемою є кількість перекладачів, які необхідні, аби порозумітися представникам
Спільноти. Тільки в Комісії ЄС працює 2000 перекладачів, бюро перекладає
до 1,3 мільйона сторінок у рік. Багатомовність -- необхідна умова європейської
рівності. Так кожен громадянин Європи має право звертатися до будь-яких
інстанцій ЄС на рідній мові й отримати відповідь тією ж мовою. Загалом
переклади в стінах Євросоюзу коштують 700 мільйонів євро щороку. З розширенням
ця цифра суттєво зросте. Уже оголосили конкурс на нові посади 500 усних
і стільки ж письмових перекладачів.
Афінський етап розширення ЄС
17 квітня 2003 р.
Ірина КИРИЧЕНКО
Вчора по обіді на античній Агорі у грецькій столиці відбулась церемонія
підписання лідерами держав Євросоюзу угоди про вступ до спільноти нових
десяти членів. Зроблено черговий крок на шляху перетворення п'ятнадцятки
у двадцятьп'ятку.
Процес набуття повноправного членства ЄС новими країнами -- Польщею,
Чехією, Словаччиною, Угорщиною, Словенією, Литвою, Латвією, Естонією,
Мальтою та Кіпром має завершитись 1 травня 2004 року. Для цього ще необхідно
пройти процес ратифікації угоди в парламентах 25 країн та провести референдуми
у семи державах-абітурієнтах.
А в самих Афінах, де відбувається саміт Євросоюзу, почалися жорсткі сутички
поліції з демонстрантами, які протестують проти військових дій в Іраку.
Кілька тисяч демонстрантів спробували прорватися через поліцейські кордони,
аби наблизитися до місця проведення саміту. Поліція застосувала сльозогінний
газ, а протестанти кидали пляшки з запалювальною сумішшю. Вони закидали
камінням, пляшками з фарбою та "коктейлями Молотова" будівлі амбасад Італії,
Франції та Великої Британії.
Європейська конференція в Афінах проходить 16 та 17 квітня, у ній беруть
участь 39 держав, 22 країни представлені главами держав, інші прем'єрами
та міністрами закордонних справ. Відбувається саміт поблизу афінського
Акрополя -- місця, яке символічно вважається колискою демократії та нової
Європи. У саміті ЄС бере участь також генсек ООН Кофі Аннан. До Афін у
середу прибув і президент України Леонід Кучма. Україна як учасник вперше
бере участь у такій конференції. Росія у ній братиме участь як спостерігач,
її представляє міністр закордонних справ Ігор Іванов.
На саміті, окрім питань розширення Євросоюзу, обговорюються плани змін
до європейської Конституції, які включають введення посад президента та
міністра закордонних справ, а також обговорюють ситуацію в Іраку.
Україна очікує, що в декларації, яка буде прийнята на євроконференції
в Афінах "Ширша Європа -- відносини між розширеним ЄС та євросхідними
та південними сусідами", буде підтверджене право на інтеґрацію України
в Європейський Союз та відкритість ЄС для України. Про це заявив напередодні
державний секретар МЗС України з питань європейської інтеґрації Олександр
Чалий .
За його словами, "ми очікуємо, що в прийнятій декларації буде підтверджено
право на інтеґрацію України до ЄС і відкритість ЄС для України в разі,
якщо наша країна відповідатиме критеріям членства в ЄС".
Держсекретар відзначив те, що Україна очікує, що конференція дасть зрозуміти
усім народам Європи, що "розширення ЄС не несе в собі нові розподільчі
лінії". Він також вважає, що конференція не поставить крапку на обговоренні
теми "Ширша Європа" і намітить подальший шлях обговорення цієї теми. Мають
назвати й перелік держав, яких за умови відповідності всім критеріям членства,
приймуть в майбутньому до спільноти.
Ї:
кордон