Львівська газета, 20 травня 2004 (№ 412) http://www.gazeta.lviv.ua

Переговорам щодо Конституції ЄС знову загрожує провал

Тоні Блер погрожує Ширакові та Шредеру референдумом

Після понад кількамісячної перерви цього тижня у Брюсселі на політичному рівні відновили переговори щодо проекту Конституції Європи. За понеділок і вівторок міністри закордонних справ країн ЄС устигли обговорити питання вето в ухваленні рішень у ЄС і формування складу Комісії. Ірландія, яка головує в Спільноті цього півріччя, не підготувала до засідання жодного документа-пропозиції. Це дає підстави вважати, що всі інституційні питання Конституції вирішать пакетом “в останню ніч”. Чимало політиків сумніваються й у тому, що проект Конституції узгодять до 17 червня, як вирішила Ірландія.

У понеділок міністри обговорювали питання вето в ухваленні рішень у Раді ЄС, а точніше – співвідношення, яке мають установити між голосуванням кваліфікованою більшістю, простою більшістю та одностайно всіма голосами. Як і передбачали, міністр закордонних справ Великобританії Джек Стро знову нагадав про необхідність збереження одностайності в питаннях соціальної політики, оподаткування, оборони та зовнішньої політики. Багато в чому були солідарні з ним міністри Словаччини, Естонії та Фінляндії. Ще більше країн наполягають на збереженні необхідності одностайного голосування або навіть його розширення з питань фінансування бюджету ЄС.

Окрім того, Великобританія зайняла особливо неприємну для Німеччини та Франції позицію щодо Хартії основних прав ЄС, яку повинні внести до тексту Конституції. Джек Стро висловив застереження щодо того, щоб Хартія не могла зумовити виникнення нових прав для громадян Великобританії, та виступив із закликом до значного обмеження її застосування. Міністрам країн, які неформально претендують на роль “ядра Європи” (Франції та Німеччини), Мішелю Барньє та Йошці Фішеру це, за словами дипломатів, це не сподобалось, і вони звинуватили Лондон у нечесній грі.

З погляду Берліна та Парижа ситуація виглядає так: Лондон обіцяє не вимагати нових поступок, але постійно змінює та переглядає свою позицію. Суперечка навколо Хартії – лише один приклад. Перед нею прем’єр-міністр Тоні Блер оголосив, що існують певні, чітко окреслені, питання, так звана “червона лінія”, переходити яку він не має наміру. Серед них – уже згадані соціальна, зовнішня політика, оборона, оподаткування та збереження компенсацій Лондону з бюджету ЄС. Однак завдяки рішенню Блера провести в країні референдум щодо узгодженого проекту Конституції, Великобританія отримує надзвичайний козир на період нинішніх переговорів. Тепер Тоні Блер завжди встигне пригрозити Франції та Німеччині, що громадяни його країни не схвалять проект Конституції, та він, відповідно, не набуде чинності лише через те, що, на думку уряду, не відповідає національним інтересам Великобританії.

Приховані погрози з боку Тоні Блера та членів його уряду, очевидно, серйозно роздратували президента Франції Жака Ширака, який емоційно заявив, що країна, яка не ратифікує Конституції, буде змушена залишити ЄС, хоча уявити це навіть теоретично досить складно. Пізніше франко-німецький альянс запропонував план, за яким Конституція могла б набути чинності й без ратифікації в усіх країнах-членах ЄС. У відповідь британській міністр у справах ЄС Деніс Макшейн зазначив, що франко-німецький план, на думку його уряду, не є реалістичним, а боятися провалу референдуму щодо Конституції у Великобританії немає підстав, оскільки британці, всупереч усім стереотипам, не менше байдужі до Європи, ніж французи.

У вівторок на засіданні міністрів обговорювали також питання кількісного складу Комісії. Ірландія знову ж таки не запропонувала жодних готових документів. Звучали різні пропозиції, але консенсусу, за словами Брайана Коуена, міністра закордонних справ Ірландії, вдалося дійти на кількості 18 комісарів із 2014 р. До того часу, найімовірніше, діятиме принцип “одна країна – один комісар”. Якщо ж Європейська комісія складатиметься з 18 комісарів, то кожна країна зможе претендувати на одного свого представника в цьому виконавчому органі ЄС раз на три терміни повноважень Комісії. Не виключено, однак, що і про цю пропозицію через місяць доведеться забути, оскільки з боку малих старих і нових країн-членів спостерігають невдоволення тим, який підхід до переговорів обрала Ірландія: Дублін уперто ігнорує їхнє прагнення мати по комісару з метою постійно впливати на реалізацію практичної політики в ЄС та вважає головною проблемою проекту Конституції врегулювання минулорічної суперечки між Францією та Німеччиною, з одного боку, та Іспанією й Польщею – з іншого.

Жодних ухвал з інституційних питань міністри так і не винесли, оскільки їх, зокрема й питання розподілу голосів у Раді ЄС, яке гальмувало минулорічні переговори минулого року через позиції Іспанії та Польщі, розглянуть у заключному пакеті. Зазначимо також, що цього тижня міністри остаточно відкинули ідею річного та командного, по три країни, головування в Раді ЄС. Очікують, що модель піврічної ротації, чинну нині, збережуть.

Наступний раунд переговорів відбудеться в понеділок, 24 травня. На ньому окремо розглядатимуть питання розподілу голосів у Раді ЄС під час голосування кваліфікованою більшістю. Тим часом дедалі частіше лунають заяви про неможливість завершення переговорів у визначений час – до 17-18 червня. Польща та Великобританія не виключають, що питанням міжурядової конференції щодо розгляду проекту Конституції в наступному півріччі займуться Нідерланди. Чимало оглядачів вважають, що в разі відсутності прориву наступного тижня, перенесення термінів узгодження проекту стане реальністю.

Дмитро Борисов