Крок до наддержави

Лідери Євросоюзу таки схвалили проект спільної Конституції

Андрій ДУБЕЦЬКИЙ

Поступ, 21 червня 2004 р.  http://postup.brama.com

У Європейського Союзу з'явилася перша спільна Конституція. В ніч проти суботи на саміті у Брюсселі лідери 25 країн одноголосно затвердили Основний закон співтовариства. Відтепер ЄС -- це не просто об'єднання країн, а суб'єкт міжнародного права.

Як заявив президент Франції Жак Ширак, завдяки новому договорові Європа стала більш раціональною, відтак може краще відповідати вимогам громадян, а її значення у світі значно зросло.

Новий базовий текст Євросоюзу (в якому налічується лише 60 статей) замінить попередню складну конструкцію, яка складалася з безлічі договорів, ухвалених, починаючи з 1957 року.

Конституція покладе край щопіврічній ротації голів Євросоюзу. Відтепер в єдиної Європи буде постійний президент, який обиратиметься на два з половиною роки більшістю членів Ради Європи.

Починаючи від 2014 року Єврокомісія складатиметься з 18 комісарів, що відповідає 2/3 від кількості країн-членів ЄС. Найближчі 10 років у виконавчий орган єдиної Європи ввійде по 1 комісарові від держави-учасника.

Від 2009 року основні рішення Євросоюзу затверджуватимуть кваліфікованою більшістю. До цього в багатьох випадках необхідною була згода всіх країн-членів, що нерідко паралізувало роботу ЄС. Зокрема, кваліфікованою більшістю обиратимуть європейського міністра закордонних справ, який займатиметься загальною міжнародною політикою ЄС.

Ухвалення Конституції стало можливим завдяки компромісним пропозиціям чинного голови Євросоюзу, ірландського прем'єр-міністра Берті Агерна. Більшість країн-учасниць саміту підтримали його ініціативу про те, що для затвердження рішення необхідна підтримка 55 відсотків від числа країн-учасниць, які представляють 65 відсотків населення єдиної Європи. В такий спосіб враховані вимоги Іспанії і Польщі. Право вето одержує об'єднання щонайменше 4-х держав. Однак для вирішення питань в галузі міжнародної політики, як і дотепер, необхідна згода всіх держав ЄС.

Що ж до Європарламенту, то він одержить більше повноважень в галузі внутрішньої політики та юстиції, а також в тому, що стосується контролю за бюджетом, який складає 100 мільярдів євро щорічно.

Проте в нинішньому проекті Конституції є один нюанс, який ще може викликати багато суперечок. Незважаючи на вимоги Італії і Польщі, з неї вилучені згадки про вплив на Європу християнських цінностей. Основний документ ЄС лише "надихатиметься культурною, релігійною і гуманістичною спадщиною Європи". Це викликало невдоволення двох найбільших Церков Німеччини, католиків Польщі та Італії. Зокрема, Ангела Меркель -- лідер німецьких християнських демократів, яка обійшла на виборах до Європарламенту керівну партію канцлера Шрьодера, вважає, що "Європа, зобов'язана пам'ятати свої корені. Шкода, що в проекті про це не згадують. Ми б хотіли вірити, що дане питання ще стоїть на порядку денному".

Вистачає критики і за іншими пунктами Конституції. Наприклад, генеральний секретар опозиційної Народної партії Іспанії Анхель Асебес звинуватив новий уряд країни в слабкості під час переговорів: "Ми дуже стурбовані тим, як ці переговори відіб'ються на ступені впливу Іспанії в Євросоюзі. І тому цілком очевидно, що результати переговорів сеньйора Сапатеро на саміті просто незадовільні".

На думку Асебеса, Іспанія втратила свої сильні позиції за європейським столом, погодившись на меншу кількість голосів під час ухвалення рішень порівняно з європейські "важкоатлетами".

Звісно, кожен закон не ідеальний і під час "обкатки" будуть певні виправлення і додатки, проте значний шмат роботи вже позаду. Але для того, щоб конституція набула чинності, її мають ратифікувати всі 25 країн. Невирішеним також залишилося питання про те, хто обійме посаду глави Єврокомісії. То ж попереду в політиків ЄС ще багато справ.