Німецька Хвиля, 07.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Суперечки навколо скарбниці ЄС

У вівторок в Люксембурзі пройшла зустріч міністрів фінансів країн-членів Європейського Союзу. Головними темами порядку денного були фінасові плани ЄС на 2007 рік та обговорення нового вигляду євроцентів, де було б враховано факт розширення Союзу. На зустрічі було піддано різкій критиці спекуляції щодо можливого розпуску Європейської валютної спілки.

Незабаром карбування металевих євро та євроцентів набуде нового дизайну. На тому боці монети, де вказано її вартість тепер з'явиться карта розширеного Євросоюзу. Так вирішили на своїй нараді міністри фінансів Євросоюзу, без зайвих суперечок. Утім бурхливі дебати викликало інше питання порядку денного: як формуватиметься бюджет Євросоюзу.

Шестеро країн-членів, котрі є головними донорами Євросоюзу, серед них і Німеччина, наполягають на тому, що кожен повинен платити до спільної скарбниці лише один відсоток від ВНП. Жан Клод Юнкер, прем'єр-міністр Люксембургу – країни, яка зара головує в ЄС – домагається підвищення виплат до 1,06 відсотка. Країни, котрі є головними споживачами європейської каси пропонують підвищити виплати до 1,24 відсотка.

Міністр фінансів Німеччини Ганс Айхель, обґрунтовуючи позицію своєї країни, підкреслив:

"Німеччина подала сигнал, що вона готова в деяких пунктах змінити свою позицію. Але ми не бажаємо змінювати принципових засад. Більше одного відсотка ми не можемо платити».

За словами Айхеля, драматична ситуація із дефіцитом німецького бюджету, не дозволяє країні виплачувати більше до каси Євросоюзу. Цього року бюджетна дірка оцінюється у 10-12 мільярдів євро. Вже вкотре Німеччині доведеться порушити Пакт стабільності, укладений членами Європейської валютної спілки, оскільки дефіцит бюджету перевищить три відсотки від валового національного продукту.

Ганс Айхель не оминув використати трибуну зустрічі в Люксембурзі для передвиборної агітації, заявивши, що саме опозиція несе головну провину за погіршення економічної ситуації в Німеччині. За його словами, християнські демократи блокували в Бундесраті, де вони посідають більшість, всі законопроекти, спрямовані на скорочення соціальних видатків:

«Минулого року ми б зуміли витримати Маастрихтські критерії, якби ХДС/ХСС не блокувала наші пропозиції, які стосувалися зменшення податкових субсидій».

Загалом у країнах єврозони через слабку економічну кон'юнктуру дефіцит бюджету зростає. Після Німеччини, Франції та Греції вже й Італія потрапила в «чорний список» порушників Пакту, оскільки дефіцит бюджету на Апеннінах досягнув 3,1 відсотка.

Єдності щодо бюджетного планування на зустрічі в Люксембурзі так і не було досягнуто. Проте аналітики більше надій покладають на саміт Євросоюзу, котрий проходитиме 16-17 червня. Водночас у вівторок всі міністри фінансів дали рішучу відсіч всяким чуткам щодо можливого розпуску Європейської валютної спілки. «Абсурдними» було названо заяви деяких політиків, котрі висловилися за повернення до національних валют. Ганс Айхель з цього приводу зазначив

«Те, що можна було причитати останнім часом в газетах про можливий розпуск Європейської валютної спілки – це повна нісенітниця. Мені не приходить до голови інше слово, яке б можна було тут вжити».

Цікаве порівняння зробив у Люксембурзі глава іспанського фінансового відомства Педро Сольбес. За його словами, єдина європейська валюта, це – щось на зразок католицького шлюбу, уклавши який одного разу більше не можна розривати. Зрештою, як зазначив пан Сольбес, цей розрив не принесе нічого окрім шкоди учасникам Європейської валютної спілки.

Любомир Петренко

Німецька Хвиля, 05.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Швейцарія каже «так» Шенгенській угоді

Швейцарія після Норвегії та Ісландії стане третьою країною-нечленом Євросоюзу, яка долучиться до Шенгенської угоди. На референдумі 5 червня більшість мешканців країни проголосувала за те, аби скасувати контроль на спільних з країнами ЄС кордонах. Одночасно Швейцарія увійде і до Угоди Євросоюзу про надання притулку іммігрантам.

Згідно зі швейцарськими законами, для позитивного вирішення питання на референдумі необхідно, щоб перевагу голосів «за» було зафіксовано не лише в межах країни, але й у більшості кантонів. Вже неодноразово швейцарські плебісцити зазнавали фіаско саме через невиконання другого пункту закону. Але у неділю швейцарські євроентузіасти святкували перемогу: 52 відсотки їхніх земляків, котрі взяли участь у референдумі висловилися за входження країни до Шенгенської зони, а також 14 з 26 кантонів підтримали цю ідею.

Утім, контроль на швейцарських кордонах не буде скасовано негайно. Ще має минути деякий час, поки країна підлаштується під шенгенські норми. Торстен Круєр – представник прикордонного відомства ФРН, котрий несе службу саме на німецько-швейцарському кордоні в інтерв'ю «Німецькій хвилі» підкреслив:

«Багато прикордонників ще працюватимуть на ділянці німецько-швейцарського кордону довжиною у 420 кілометрів. Годі було б сподіватися, що цей кордон відразу ж залишиться без нагляду. Зрештою Шенгенська угода цього й не передбачає».

Шенгенську угоду було підписано ще 14 червня 1985 року в люксембургському містечку Шенген між Німеччиною, Францією та країнами БеНіЛюксу. Нині до угоди входять 15 європейських країн, тепер із Швейцарією їх стане 16.

Швейцарія завжди славилася своєю позицією неприєднання. І партії, котрі хотіли б зберегти ситуацію статус-кво мають у країні досить сильні позиції. Урядова Народна партія та Акція за незалежну нейтральну Швейцарію проводили досить активну кампанію із закликом голосувати проти долучення до Шенгенської угоди. Євроскептики стверджували, що після її підписання Берном кордони більше не будуть контролюватися і казкову альпійську країну переповнить хвиля криміналу, дешевої робочої сили та нелегальних мігрантів. Активісти Акції намайстрували дерев'яних коней, яких демонстрували на своїх мітингах, аби переконати людей, що Шенгенська угода – це троянський кінь, який зруйнує Швейцарію, як колись греки зруйнували Трою.

Утім, прихильники угоди виявилися переконливішими. Зрештою переваги вступу приналежності до Шенгенської зони зрозумілі самі собою. І мова йде не лише про право вільного пересування Європою. Справа в тому, що Берн автоматично отримає доступ до інформації Євросоюзу про осіб, котрі перебувають в розшуку, пошуковувачів притулку, яким відмовили інші країни ЄС, або котрих було депортовано, з усіма даними, фотографіями та відбитками пальців. І тепер, згідно з Шенгенською угодою, Швейцарія може зразу відмовити в отриманні притулку особі, котрій було вже відмовлено раніше в іншій країні ЄС, уникнувши довгої і дорогої процедури розгляду прохання. Вступ до Шенгену суттєво спростить життя митникам і прикордонникам, особливо тим, що працюють на летовищах. Їм більше не треба буде контролювати пасажирів, котрі прибувають з інших країн ЄС.

Скасування візового режиму дасть країні багато економічних переваг і в першу чергу – в галузі туризму. Відтепер туристи, котрі подорожують Європейським Союзом можуть без жодних перешкод в'їжджати й до Швейцарії.

Любомир Петренко