Гроші поділено

Львівська газета,19 грудня 2005 № 232 (798)  http://www.gazeta.lviv.ua

Бюджет ЄС на 2007-2013 рр. схвалено на саміті глав держав та урядів країн-членів ЄС у Брюсселі в ніч із п’ятниці проти суботи після численних консультацій і зустрічей.

Важко досягнутий компроміс дає змогу прем’єрові Тоні Блеру стверджувати, що головування Великобританії в ЄС завершилося успіхом. Закриття переговорів щодо бюджету   також дозволило визнати Македонію кандидатом на вступ до ЄС.

Як було відомо й раніше, головними перешкодами для затвердження багатостраждального шестирічного бюджету ЄС, фінансової перспективи на 2007-2013 рр., були небажання Франції поступатися щедрим фінансуванням сільського господарства зі спільної скарбниці, а також уперта позиція Великобританії щодо збереження за нею компенсацій, які виплачували з бюджету за невикористані державою кошти. Однак упродовж останніх тижнів до цих перешкод додалася ще одна –  більшість нових країн-членів, на чолі з Польщею й Угорщиною, відмовилися приймати бюджет

у тому “обрізаному” вигляді, в якому запропонував його Лондон на початку місяця, оскільки скорочення зачепило передусім “новачків” ЄС й стосувалося видатків на розвиток інфраструктури. Деякі країни теж мали свої незначні вимоги та претензії.

У підсумку лідерам ЄС удалося досягти компромісу завдяки складним поступкам. Бюджет ЄС впродовж 2007-2013 рр. становитиме 862 млрд. євро, з них на регіональну політику, розвиток інфраструктури спрямують 308 млрд., натомість на сільське господарство дещо менше – 292 млрд. євро. Лондон погодився скоротити на

10,5 млрд. євро свою компенсацію у формі повернення коштів із бюджету ЄС і дав слово, що не вимагатиме її поширення на наступний бюджетний період – після 2013 р. Натомість Париж погодився на можливий перегляд фінансування сільського господарства посеред цього періоду.

Окрім того, за наполяганням канцлера Німеччини Анґели Меркель, розмір бюджету збільшено до вже згаданих 862 млрд. євро, щоб задовольнити деяких нових членів ЄС – ті бідні країни, які були обурені попередніми пропозиціями Лондона й гучно заявляли про необхідність дотримати принципу солідарності під час формування спільного бюджету. Пані Меркель навіть пожертвувала 100 млн. євро, які мали б піти на розвиток східних земель і Баварії, на користь східних і північних воєводств, аби отримати згоду на затвердження бюджету від польського прем’єра Марцінкевіча. Британська та німецька преса позитивно відгукнулася також про посередництво Меркель між британським прем’єром Тоні Блером і президентом Франції Жаком Шираком. Таким чином, пані канцлер домоглася свого першого успіху на міжнародній арені.

Щоправда, в більшості країн ЄС урядам ще доведеться переконати своїх виборців, що досягнутий компроміс є справедливим. У Польщі та Великобританії активізувалися опозиційні сили. Польська опозиція в особі Громадянської Платформи вважає, що Польща отримає з бюджету ЄС менше, ніж могла б, наприклад, якби бюджет затвердили в червні за головування Люксембургу, хоча, радше за все, розуміє, що повернення до пропозиції Люксембургу вже не було можливим. Натомість консерватори у Великобританії звинувачують Блера в тому, що він дав згоду на суттєве скорочення британської компенсації без згоди Франції на негайну реформу фінансування сільського господарства.

Дмитро Борисов